17.10.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-797/2306/2013р. Головуючий у першій

інстанції Гапонов Д.Ю.

Категорія 57 Головуючий у апеляційній

інстанції Лівінський С.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Лівінського С.В.

суддів - Зотова В.С., Козуб О.В.,

при секретарі - Мазневі Ю.М.,

за участю: - представника позивача ТОВ «Сферос»

Зіброва І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сферос" ( далі - ТОВ « Сферос») на рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 31 серпня 2012 року по цивільній справі за позовом ТОВ « Сферос» до Севастопольської міської державної адміністрації , ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участю третьої особи: Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський Маяк" про визнання розпорядження та правочину недійсним, визнання договору незаконним та його скасування, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2011 року ТОВ « Сферос» звернулось до суду із позовом до Севастопольської міської державної адміністрації, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та просило визнати розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 13 лютого 1998 року № 224-р «Про припинення ВАТ «Севастопольський Маяк» права землекористування земельною ділянкою площею 0,3130 га наданої для обслуговування бази відпочинку «Каравела» та передачі їх громадянам України у приватну власність для ведення садівництва» в частині передачі ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,0505 га у приватну власність для ведення індивідуального садівництва незаконним та скасувати його. Визнати недійсним правочин з передачі земельної ділянки площею 0,0505 га з державної власності та отримання у приватну власність ОСОБА_4, визнати правочин з купівлі-продажу земельної ділянки у районі бази відпочинку «Каравела» від 09 червня 2007 року незаконним та скасувати його, усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном шляхом внесення запису про скасування реєстрації права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,0505 га у Поземельну книгу та внесення відомостей про скасування реєстрації права власності до Автоматизованої системи Державного земельного кадастру. Вимоги позову мотивовані тим, що розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації від 13 лютого 1998 року № 224-р була передана у власність ОСОБА_4 земельна ділянка площею 0, 0505 га, належним користувачем якої був ВАТ «Севастопольський Маяк», без попереднього вилучення або викупу земельної ділянки та без згоди ВАТ «Севастопольський Маяк», що суперечить вимогам ч. 5 ст. 17 ЗК України (1990 року), а тому таке розпорядження є незаконним та підлягає скасуванню. Правочин з передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_4 є недійсним відповідно до ст. 48 ЦК України (в редакції 1963 року). Таким чином ОСОБА_4 не стала власником спірної земельної ділянки, не мала права розпоряджатись нею, а тому правочин з купівлі-продажу земельної ділянки є незаконним та підлягає скасуванню. У зв'язку з чим також підлягає скасуванню реєстрація державного акту у державному земельному кадастрі. ТОВ «Сферос» є правонаступником ВАТ «Севастопольський Маяк», власником бази відпочинку «Каравела», володіє земельною ділянкою у цілому, в тому числі земельною ділянкою площею 0,0505 га. Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації від 13 лютого 1998 року № 244-р фактично було влучено спірну земельну ділянку із загальної земельної ділянки, необхідної для обслуговування бази відпочинку «Каравела» без законних на те підстав, чим було обмежене право користування спірною земельною ділянкою та право на оформлення землекористування.

Рішенням Балаклавського районного суду м. Севастополя від 31 серпня 2012 року в задоволенні позову відмовлено повністю. В апеляційній скарзі ТОВ «Сферос» ставить питання про скасування ухваленого по справі рішення, у зв'язку із тим, що воно винесено з порушення норм матеріального та процесуального права. Пояснює, що судом не були повністю з'ясовані усі обставини справи, які мають значення при її вирішенні та просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов ТОВ «Сферос». Відповідачі та третя особа належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи, але в судове засідання не з'явилися, що згідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції послався на те, що відчуження спірної земельної ділянки проводилося відповідно до вимог діючого законодавства, а позивач не надав суду будь-яких доказів на підтвердження свого права на вказану земельну ділянку.

З таким висновком місцевого суду погоджується і колегія суддів.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації м. Севастополя від 13 лютого 1998 року № 244-р "Про припинення права землекористування ВАТ "Севастопольський Маяк" на земельну ділянку площею 0,3130 га (в частині 0,0505 га), ОСОБА_4 була передана спірна земельна ділянка площею 0,0505 га у приватну власність для ведення індивідуального садівництва.

Рівність умов захисту прав власності на землю випливає з норм ст. ст. 21, 55 Конституції України та Земельного Кодексу України (далі - ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права, а документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку є державний акт (ст. 125, ч. 1 ст. 126 ЗК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Згідно з ч. 3 ст. 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; г) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Таким чином, аналіз наведених норм права дає можливість зробити висновок про те, що з вищезгаданим позовом може звернутися до суду не будь-яка особа, а саме власник або користувач спірної земельної ділянки, якому рішенням органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки заподіяно шкоду.

Разом з тим, позивач не надав суду належних та допустимих доказів у підтвердження того факту, що спірна земельна ділянка до часу винесення розпорядження Севастопольською міською державною адміністрацією м. Севастополя від 13 лютого 1998 року № 244-р знаходилася у нього в користуванні або у власності.

За наведених обставин, колегія суддів висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог вважає правильними та обґрунтованими.

Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки суд правильно встановив фактичні обставини справи, давши належну оцінку доказам, які є в матеріалах справи, правильно застосував матеріальний закон, під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування рішення, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржуване рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сферос" - відхилити.

Рішення Балаклавського районного суду міста Севастополя від 31 серпня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: /підпис/ С.В. Лівінський

Судді: /підпис/ В.С. Зотов

/підпис/ О.В. Козуб

Згідно оригіналу:

Суддя Апеляційного суду

м. Севастополя С.В. Лівінський