№ справи:2-о/123/180/2013 Головуючий суду першої інстанції:Діденко Д.О.
№ провадження:22-ц/190/4653/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Чистякова Т. І.
________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" липня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Чистякової Т.І.
суддів:Синельщікової О.В. Курської А.Г.
при секретарі:Щегловій Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 04 червня 2013 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання спадкоємицею та встановлення факту прийняття спадщини,
в с т а н о в и л а :
У квітні 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання спадкоємицею та встановлення факту прийняття спадщини, мотивуючи заяву тим, що вона починаючи з 1985 року проживала однією сім'єю зі ОСОБА_7 У 1998 р. вони вселилися у квартиру АДРЕСА_1 та у 1999 р. ОСОБА_7 її приватизував і отримав свідоцтво про право власності. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер. Протягом 16 років вони проживали однією сім'єю, вели сумісне господарство, мали спільний бюджет. До теперішнього часу вона вказану квартиру підтримує у належному стані, сплачує комунальні послуги. Інших спадкоємців, крім неї, у ОСОБА_7 немає. На підставі ст.ст. 1264, 1258, 1268 ЦК України вважає, що з набуттям чинності Цивільним Кодексом України у неї виникло право на спадкування, тому вона просить суд встановити факт проживання однією сім'єю зі спадкодавцем з 1985 р. до часу відкриття спадщини, визнати її спадкоємцем четвертої черги за законом, встановити факт прийняття нею спадщини.
Представник Сімферопольської міської ради АР Крим із заявою погодився, пояснивши, що фотознімки та інші докази підтверджують сумісне проживання заявниці зі ОСОБА_7, тому вона може бути спадкоємицею його майна.
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 04 червня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення заяви. Доводи апелянта зводяться до того, що суд, на думку апелянта, неправомірно дійшов висновку про те, що до спірних правовідносин норми діючого Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані, оскільки спадщина відкрилась у період дії ЦК України 1963 року. Апелянт вважає, що суд не врахував п.4 і 5 Перехідних положень чинного ЦК України, оскільки спадщина відкрилась у 2001 році, проте, будь-ким зі спадкоємців спадщина прийнята не була до вступу у дію ЦК України у редакції 2004 року, тобто, правила книги шостої ЦК України застосовуються до цих правовідносин. Крім того, спірні відносини виникли до набрання чинності новим кодексом і не перестали існувати на цей час.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні заяви, суд виходив із її необґрунтованості. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи та законодавству.
Так, у пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику в справах про спадкування» роз'яснено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.
У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Із матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7.( а.с.8)
18 листопада 1999 р. ним було отримано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1.( а.с.12,13)
Із відповіді третьої Сімферопольської державної нотаріальної контори вбачається, що за період з 2001 р. по 2013 р. спадкова справа після смерті ОСОБА_7 не заводилася.( а.с.6)
Відповідно до статей 529-531 ЦК УРСР 1963року, які діяли на час відкриття спадщини, було встановлено, що за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. При відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга). До числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті.
Виходячи із зазначених норм закону, ОСОБА_6 на час відкриття спадщини до кола осіб, які могли бути спадкоємцями не відносилася, тому прийняти спадщину з підстав, передбачених ст.549 ЦК УРСР, не могла.
Пунктом 5 ч.1 ст.555 ЦК УРСР було встановлено, що спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави, якщо жоден із спадкоємців не прийняв спадщину.
ЦК УРСР не обмежувався строк для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом, у тому числі й для держави.
Оскільки спадщина після смерті ОСОБА_7 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 і упродовж встановленого шестимісячного строку ніхто зі спадкоємців за законом або за заповітом її не прийняв, вважається, що спадщина перейшла до держави.
Норми п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, згідно з якими цей ЦК застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, слід розуміти таким чином, що правила книги шостої ЦК може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 01 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529 - 531 ЦК УРСР.
При вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 01 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР. Зазначена правова позиція висловлена в Інформаційному листі Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753\0\4-13 від 16.05.2013року.
Оскільки спадщина після смерті ОСОБА_7 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1, строк її прийняття закінчився до набрання чинності ЦК, положення чинного ЦК у зазначених правовідносинах не можуть бути застосовані, то судом зроблено правильний висновок щодо того, що встановлення факту проживання однією сім'єю з метою отримання спадщини, не зумовлює юридичних наслідків, тому підстави для задоволення заяви відсутні.
Згідно зі ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому колегією суддів не приймаються до уваги.
На думку колегії суддів, суд, в межах заявлених вимог, повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку доказам, наданим сторонами, постановив рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Оскаржуючи висновки суду, апелянт не надала допустимих доказів, які спростовують висновки суду. Підстави до скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги відсутні.
Виходячи з наведеного, та керуючись ст. 303, 308 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 04 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді:
Чистякова Т.І. Синельщікова О.В. Курська А.Г.