Справа № 407/5678/13-к
1-кп/407/591/13
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2013 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області у складі :
головуючого судді Лобарчук О.О.
при секретарі Толоковій Г.Г.
за участю прокурора Гаркавої М.І.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Антрацит матеріали кримінального провадження відносно
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, працюючого інженером - програмістом Антрацитівського міжрайонного управління газового господарства, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.359 КК України,
В С Т А Н О В И В:
В жовтні-листопаді 2011 року, точну дату під час досудового розслідування встановити не представилось можливим, обвинувачений ОСОБА_1, маючи злочинний намір на незаконне придбання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, використовуючи персональний комп’ютер, за допомогою глобальної мережі Інтернет, замовив спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації - 20 брелоків автомобільної сигналізації, згідно з висновком експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ від 30.01.2013 року № 104/3, п’ять з двадцяти брелоків з вбудованою відеокамерою і мікрофоном, є спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації, інші п’ятнадцять брелоків є несправними, через що не виявилося можливим встановити, чи є зазначені брелоки спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації. За замовлені брелоки обвинувачений ОСОБА_1 перерахував грошові кошти у сумі 1600 гривень за допомогою платіжної системи «веб-мані» невстановленій особі. Після перерахування коштів на електрону адресу обвинуваченого ОСОБА_1 надійшов трек-номер № RA 098116822 CN бандеролі з вищевказаними брелоками.
Однак довести свої злочинні наміри до кінця обвинувачений ОСОБА_1 не зміг, оскільки 31 грудня 2011 року під час проведення митного огляду поштове відправлення на ім’я останнього було затримане співробітниками відділу митного оформлення міжнародних поштових відправлень митного поста «Київ-Спеціалізований» Київської регіональної митниці, а 20 брелоків автомобільної сигналізації, що містилися в ньому, вилучені.
26 жовтня 2013 року між старшим прокурором відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 укладено Угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.
Згідно даної угоди старший прокурор відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_2 та підозрюваний ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст.15, ч.1 ст. 359 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести обвинувачений ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом встановлено в судовому засіданні, що обвинувачений ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.15, ч.1 ст. 359 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені абз. 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між старшим прокурором відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Питання про речові докази вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Питання про процесуальні витрати вирішити відповідно до вимог ст. 126 КПК України.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
Затвердити угоду від 26 жовтня 2013 року про визнання винуватості між старшим прокурором відділу прокуратури Луганської області та обвинуваченим ОСОБА_1.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч.1 ст. 359 КК України.
Призначити ОСОБА_1 узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. в дохід держави.
Зобов'язати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) протягом 30 днів з дати проголошення вироку сплатити судові витрати за проведення судово- технічної експертизи на користь держави в сумі 978 грн. 56 коп.
Речові докази - 20 брелоків з вмонтованою камерою та мікрофоном, поштову упаковку з декларацією № RA 098116822 СN та наклеєним супровідним документом № НОМЕР_2, які знаходяться в камері зберігання речових доказів СВ УСБУ в Луганській області - знищити.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Антрацитівського
міськрайонного суду ОСОБА_3