Справа № 1019/1157/12

ДОДАТКОВЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2013 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Потоцького В.В.,

при секретарі Олійник Ю.І.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Переяслав-Хмельницький заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», третя особа: ОСОБА_2, про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2013 року рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області позов ОСОБА_1 до Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», третя особа: ОСОБА_2, про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди був задоволений частково.

У заяві ОСОБА_1 ставить питання про ухвалення додаткового рішення суду, оскільки суд ухвалив рішення, але по позовних вимогам, з приводу яких сторони подавали докази і давали пояснення, не було ухвалено рішення, а саме: суд не вирішив питання про негайну виплату позивачці всієї суми заробітної плати за весь час вимушеного прогулу, як того вимагає ч. 2 ст. 367 ЦПК України, відповідно до її клопотання від 27 серпня 2013 р., та не провів вірного розрахунку точної суми заробітної плати за весь час вимушеного прогулу з 21.04.2011 р. по 27.08.2013 р., у відповідності до чинного законодавства, та згідно її заяви від 21.08.2013 р. та особистого розрахунку заробітної плати від 27.08.2013 р. Крім того, не зобов’язав генерального директора НІЕЗ «Переяслав» відшкодувати закладу шкоду в повному обсязі, заподіяну оплатою вимушеного прогулу у зв’язку з незаконним звільненням. У відповідності з пп. 1, 2, 3 частини 1 статті 220 ЦПК України це є підставою для ухвалення додаткового рішення.

У судовому засіданні позивачка та її представник підтримали доводи заяви.

Представник відповідача та третьої особи заяву не визнала, вважаючи викладені в ній обставини надуманими.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до пп. 1-3 ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 367 цього Кодексу.

Судом встановлено, що рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2013 року позов був частково задоволений. Суд вирішив визнати наказ генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» №44-ОС від 20 квітня 2011 року незаконним та скасувати його. Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді старшого інспектора з кадрів Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» з 21 квітня 2011 року. Стягнути з Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 178628 гривень 75 копійок, за період з 21 квітня 2011 року по 27 серпня 2013 року включно. Стягнути з Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» на користь ОСОБА_1 15000 гривень моральної шкоди. Стягнути з Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати у розмірі 1089 грн. Допустити негайне виконання цього рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та в частині стягнення на її користь місячного середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 2913 гривні 78 копійок.

Згідно ст. 237 КЗпП України, суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні, обов’язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв’язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу. Такий обов’язок покладається, якщо звільнення здійснено з порушенням закону або якщо власник або уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Проте, стосовно позовної вимоги про зобов’язання генерального директора НІЕЗ «Переяслав» ОСОБА_2 відшкодувати закладу шкоду в повному обсязі, заподіяну оплатою вимушеного прогулу у зв’язку з незаконним звільненням, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення, а тому заява ОСОБА_1 в цій частині підлягає задоволенню.

Суд прийшов до переконання про необхідність визначити суму заробітної плати без утримання податку й інших обов’язкових платежів, виправивши допущені у судовому рішенні арифметичні помилки в розрахунках сум заробітної плати, що підлягають стягненню з НІЕЗ «Переяслав» за весь час вимушеного прогулу у розмірі 230218 гривень 27 копійок.

Вимоги ОСОБА_1 в частині негайного стягнення з відповідача заробітної плати у повному обсязі за весь час вимушеного прогулу в сумі 230218 грн. 27 коп. без утримання податку й інших обов’язкових платежів не можуть бути задоволені, оскільки закон (ч. 2 ст. 367 ЦПК України) надає суду право на таке стягнення, а не зобов’язує його. Проте суд не вбачає подібних підстав.

На підставі ст. 237 КЗпП України; керуючись пп. 1-3 ч. 1 ст. 220 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Доповнити рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 27 серпня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», третя особа: ОСОБА_2, про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Зобов’язати генерального директора НІЕЗ «Переяслав» ОСОБА_2 відшкодувати закладу шкоду в повному обсязі, заподіяну оплатою вимушеного прогулу у зв’язку з незаконним звільненням.

Абзац четвертий резолютивної частини рішення викласти в такій редакції: «Стягнути з Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 230218 гривень 27 копійок без утримання податку й інших обов’язкових платежів, за період з 21 квітня 2011 року по 27 серпня 2013 року включно».

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя            ОСОБА_3