ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
справа № 20-7/437 |
ПОСТАНОВА
і м е н е м У к р а ї н и
"14" грудня 2006 р. 11:35 м. Севастополь
Господарський суд міста Севастополя у складі:
судді –Ілюхіної Г.П.,
при секретарі –Южаніновій Т.В.,
за участю представників:
від позивача –Літвіненко А.В., юрист, довіреність № 2948/07-02 від 30.05.2005,
від відповідача –не з'явився,
розглянув матеріали адміністративної справи
За позовом: Управління Пенсійного Фонду України
у Гагарінському районі м. Севастополя
(99059, м. Севастополь, вул. Гер. Сталінграда, 56)
до відповідача: Спільного підприємства “БЛК Югпром”
(99006, м. Севастополь, вул. А. Кесаєва, 9)
про стягнення заборгованості по внескам на обов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 1203,47грн. за серпень та вересень 2005 року
Обставини справи:
16.12.2005 позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості по внескам на обов’язкове державне пенсійне страхування за серпень та вересень 2005 року в сумі 1203,47грн. за серпень та вересень 2005 року, з посиланням на ст.ст. 14, 15, 17, 20, 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст. 4 Закону України “Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 01.08.2005 порушено провадження у справі.
Відповідач у відзиві (вх. № 5568) позовні вимоги не визнає з підстав, викладених в відзиві, основні з яких полягають в тому що, ним своєчасно сплачені внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в повному обсязі, просить припинити провадження у справі в порядку п.1-1ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з відсутністю предмету спору (а.с.27-28).
В судовому засіданні представник відповідач заявив усне клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду господарським судом м. Севастополя адміністративної справи № 20-12/088 за позовом СП “БКЛ Югпром” до Управління Пенсійного Фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя про визнання недійсними вимог про сплату боргу № Ю-76 від 04.10.2005 та № Ю-76 від 03.11.2005, посилаючись на ухвалу про відкриття провадження у адміністративній справи від 17.05.2006.
Відповідно наданої ухвали про відкриття провадження у адміністративній справі № 20-12/088, СП “БЛК Югпром” звернулося до суду в порядку ст.ст. 18, 106, п.1 ч.8 розділу 15 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.6 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємства”, ст.ст. 18, 104, 105 Кодексу адміністративного судочинства, з позовом про визнання недійсними вимог про сплату боргу № Ю-76від 04.10.05р. та № Ю-76 від 03.11.05р. Управління пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя, посилаючись на те, що позивач є платником єдиного податку та в 2004 році не являвся платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, оскільки сплата цього збору для нього замінена сплатою єдиного податку, але відповідачем в порушення діючого законодавства пред’явлені до позивача вимоги про сплату боргу.
Ухвалою суду від 17.05.2006 провадження по справі зупинено в порядку частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України, до розгляду господарським м. Севастополя адміністративної справи № 20-12/088 за позовом СП “БКЛ Югпром” до Управління Пенсійного Фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя про визнання недійсними вимог про сплату боргу № Ю-76 від 04.10.2005 та № Ю-76 від 03.11.2005 (а.с.64-65).
Постановою господарського суду м. Севастополя від 16.08.2006 по вищезазначеній справі № 20-12/088 у задоволенні позову відмовлено (а.с. 66-67).
Рішення набрало законної сили, так як апеляційна скарга в 20-ти денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження (вх.№24092 від 31.08.2006 від 31.08.2006) не надійшла.
Ухвалою суду від 27.11.2006 провадження по справі поновлено в порядку частини третьої статті 79 Господарського процесуального кодексу України (а.с.69-71).
Відповідач явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив, витребуваних ухвалою суду від 27.11.2006 документів та доказів, відзиву на позов не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.
Розгляд справи продовжувався та відкладався в порядку статей 69, 77 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 07.11.2006 по скарзі сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Відродження” про перегляд за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.07.2006 в справі за позовом прокурора Ярмолинецького району Хмельницької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ярмолинецькому районі Хмельницької області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Відродження” про стягнення недоїмки по страхових внесках, фінансових санкцій та пені встановлено, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Визначення управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах як органів державної влади, що здійснюють владні управлінські функції, випливає з Положення про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 8-2 від 30 квітня 2002 року.
Разом з тим, відповідно до пункту 2.1 зазначеного положення основними завданнями управління є:
1) облік платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), збирання та акумулювання в районі (місті) страхових внесків та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Фонду;
2) забезпечення призначення і виплати пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат відповідно до чинного законодавства;
3) ефективне використання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, здійснення у межах своєї компетенції контрольних функцій;
4) забезпечення функціонування в районі (місті) автоматизованої системи персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до покладених на нього завдань управління контролює надходження страхових внесків та інших платежів до фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.
Також положенням статті 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” право приймати рішення про сплату недоїмки по страховим внескам надано саме територіальним органам Пенсійного фонду України.
Отже, спір за участю управління Пенсійного фонду України та суб’єкта господарювання про стягнення заборгованості за платежами до Пенсійного фонду України є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб’єкта владних повноважень, а саме: органу виконавчої влади, що реалізовував у цих відносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції щодо контролю надходження страхових внесків та інших платежів до фонду, та відповідає вищенаведеному нормативному визначенню адміністративної справи.
Крім того, під перелік публічно-правових справ, на які не поширюється компетенція адміністративних судів, визначений частиною 2 статті 17 КАС України, зазначена справа не підпадає.
Таким чином, спір за участю відповідного управління Пенсійного фонду України та суб’єкта господарювання про стягнення заборгованості за платежами до Пенсійного фонду України має вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до частини другої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в попереднє та судове засідання, зобов’язувався надати необхідні для розгляду справи документи, але в суд не з’явився та не надав витребуваних документів, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами.
Згідно статей 27, 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України представнику позивача роз'яснені його процесуальні права і обов'язки.
ВСТАНОВИВ:
СП „БЛК „Югпром” зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного Фонду Україні у Гагарінському районі м. Севастополя.
Платник страхових внесків –СП БЛК „Югпром”, згідно з частиною шостою статті 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі –Закон № 1058-ІV), абзацу 4 підпункту 5.1.6 пункту 5.1 частини п’ятої „Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04 під № 64/8663 (далі –інструкція № 21-1) –зобов’язаний був самостійно сплатити нараховані суми внесків, вказані в поданих розрахунках сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за серпень 2005 року: по ставці 32,3 % - 621,08 грн. та по ставці 1-5 % - 38,46 грн. –до 20.09.2005, та за вересень 2005 року: по ставці 32,3 % - 582,39грн. та по ставці 1-5 % -35,84грн. –до 20.10.2005.
В рахунок погашення заборгованості до настання строку оплати страхових внесків по ставці 1-5% за серпень 2005 року відповідачу зарахована сума грошових коштів в розмірі 21,79грн., за вересень 2005 року –19,17 грн.
Відповідачем не були своєчасно оплачені страхові внески за серпень 2005 року по ставці 32,3% в сумі 621,08грн. та по ставці 1-5% - 16,67 грн.; за вересень 2005 року –по ставці 32,3 % в сумі 582,39грн. та по ставці 1-5 % - 16,67грн., які визнані недоїмкою та відповідачу надіслані вимоги щодо її сплати № Ю-76 від 05.10.2005 та 04.11.2005 (а.с.7-8).
В рахунок погашення заборгованості по сплаті страхових внесків 03.10.2005 та 07.11.2006 відповідачу зарахована сума 16,67грн. по ставці 1-5% за серпень 2005 року та 16,67грн. по ставці 1-5 % за вересень 2005 року.
Таким чином заборгованість СП „БЛК „Югпром” по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за серпень та вересень 2005 року 1203,47грн., так як платежі відповідача згідно діючих Інструкцій зараховані позивачем на погашення минулих заборгованостей відповідача, з якими він не згоден.
Згідно з пунктом 8.1 частини восьмої Інструкції №21-1 своєчасно не сплачені страхові внески у розмірі 1312,00 грн. були визнані недоїмкою, стосовно якої, згідно з пунктом 8.2 частини восьмої Інструкції №21-1, були виписані наступні вимоги про сплату боргу: № Ф-60/23 від 05.09.2006 на суму 262,40 грн. та № Ф-60/24 від 04.10.2006 на суму 1 049,60 грн., надіслані боржнику. Вказані вимоги про сплату боргу у зв’язку з закінченням терміну зберігання були повернуті на адресу управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя поштовим відділенням зв’язку.
Спір виник в зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань по своєчасній сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у встановлені строки та розмірі відповідно до статей 14, 15, 17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-ІV.
Правовідносини сторін регулюються статтями 14, 15, 17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-ІV, статтею 4 Закону України „Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування від 26.06.1997 № 400, „Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04 під № 64/8663.
Згідно з пунктом 1 статті 14, частиною першою статті 15, Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 9 червня 2003 року № 1058-ІУ (далі Закон № 1058) платниками страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування є фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності (включаючи фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно - правового характеру.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті17 Закону № 1058, страхувальники зобов’язані нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
До вступу в дію закону про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду, страхові внески, згідно з пунктом 1 статті 8 Прикінцевих положень Закону № 1058, перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 № 400 (далі Закон № 400) для відповідних платників збору.
Пунктами 1, 4 статті 4 Закону № 400, пунктом 4.1 частини четвертої „Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 під № 64/8663 (далі Інструкція № 21-1) вказано розмір страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування для фізичних осіб суб’єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих робітників, який складає 31,8 % від об’єкта оподаткування - суми фактичних витрат на оплату праці працівників і 1-5 % суми сукупного оподаткованого доходу, нарахованого працівнику відповідно з умовами трудового або цивільно-правового договору.
Відповідно до пункту 11.11 частини одинадцятої Інструкції № 21-1 суб’єкти підприємницької діяльності фізичні особи, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, в якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.
Термін сплати страхових внесків суб’єктами підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, передбачено частиною шостою статті 20 Закону № 1058, відповідно до якої, страхові внески нараховані за відповідний базовий звітний період, рівний календарному місяцю, сплачуються не пізніш ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, до 20 числа місяця.
Обґрунтованість виставлених вимог позивача підтверджена рішенням по справі № 20-12/088, яке набрало законної сили.
Відповідач доказів погашення заборгованості суду не надав.
При викладених обставинах позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 1203,47грн.
Відповідно до статей 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 14, 15, 17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-ІV, „Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04 під № 64/8663, статтями 70, 71, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути зі Спільного підприємства “БЛК “Югпром” (99038 м. Севастополь, вул. А. Кесаєва, 9, ідентифікаційний код 24873046, п/р 26005254699001 в СФ КБ „Приватбанк”, МФО 324935) на користь Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя (99059, м. Севастополь, пр. Гер. Сталінграду, 56, п/р № 25608705100212 в МВ № 4548 ВАТ „Ощадбанк”, МФО 384027, код ЄДРПОУ 22275002) збір з суми фактичних витрат на оплату праці працівників в розмірі 1203,47грн.
Суддя Г.П. Ілюхіна
Постанова оформлена і підписана
в порядку частини 3 статті 160 ГПК України
19.12.2006