ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
справа № 20-5/311 |
ПОСТАНОВА
і м е н е м У к р а ї н и
"18" грудня 2006 р. 09:00 м. Севастополь
Господарський суд міста Севастополя в складі:
Головуючий суддя: І.В. Євдокимов
Суддя: Н.Г. Шевчук
Суддя: В.Є. Дмитрієв
при секретері Чорної М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі адміністративну справу
За адміністративним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу „Металіст”
(99043 м. Севастополь, вул. Каліча, 2)
до Міністерства оборони України (03168 м. Київ, Повітрофлотський пр. 6)
Третя особа –Державне підприємство Міністерства оборони України „Феодосійський судноремонтний завод” (98108 м. Феодосія, вул. Горького, 19)
про визнання протиправним та недійсним Наказу Міністерства оборони України № 387 від 13.11.2003,
Представники сторін:
Позивач - Варочкін Деніс Володимирович, представник, довіреність № б/н від 02.11.06, ТОВ "Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу "Металіст";
Позивач: Царьков Роман Євгенович, представник, довіреність № б/н від 02.11.2006; ТОВ "Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу "Металіст";
Відповідач –не з’явився, Міністерство оборони України,;
Третя особа - не з’явився, ДП Міністерства оборони України " Феодосійський судомеханічний завод".
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу „Металіст” звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Міністерства оборони України про визнання протиправним та недійсним Наказу Міністерства оборони України № 387 від 13.11.2003 „Про реорганізацію державного підприємства Міністерства оборони України „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст” шляхом приєднання як відособленого підрозділу до Державного підприємства Міністерства оборони України „Феодосійський судноремонтний завод”.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що даний наказ прийнятий з порушенням вимог діючого законодавства України, та порушує права позивача.
Відповідач позовні вимоги не визнав, мотивуючі свої заперечення тим, що спірний наказ прийнятий відповідно до вимог діючого законодавства України, та не може порушувати права позивача.
Розпорядженням заступника голови суду від 20.11.2006 приймаючи до уваги складність справи та у порядку п. 1 ст. 24 Кодексу адміністративного судочинства України створена для її розгляду колегія у складі: Євдокимов І.В. –головуючий, судді Дмитрієв В.Є. та Шевчук Н.Г. –члени колегії.
Ухвалою суду від 20.11.2006 підготовче провадження по справі закінчено та справа призначена до судового розгляду.
07.12.2006р. розгляд справи був відкладений на 18.12.2006р. за клопотанням представника Міністерства оборони України.
У судове засідання яке відбулося 18.12.2006р. представник Міністерства оборони України та третьої особи - ДП Міністерства оборони України “Феодосійський судомеханічний завод” не з’явились, підстав неявки суду не надали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином –12.12.2006р., про що свідчать поштові повідомлення вх. № 37935 та № 37926 від 15.12.2006р.
На підставі п. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія ухвалила розглянути справу у відсутність представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Згідно зі ст.ст.27, 49, 51, 121, 130 Кодексу адміністративного судочинства України, представникам сторін роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представників сторін, суд, -
в с т а н о в и в:
На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України № 594-р від 02.10.2003 „Про затвердження плану заходів щодо демілітаризації, екологічного оздоровлення та подальшого економічного, соціального і культурного розвитку зони Балаклавської бухти м. Севастополя на 2003-2010 роки” Міністерством оборони України був виданий наказ № 387 від 13.11.2003 „Про реорганізацію державного підприємства Міністерства оборони України „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст” шляхом приєднання як відособленого підрозділу до Державного підприємства Міністерства оборони України „Феодосійський судноремонтний завод”.
Відповідно до п.п. 1, 2 наказу № 387 від 13.11.2003 наказувалось реорганізувати державне підприємство Міністерства оборони України „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст”, припинивши його діяльність як юридичної особи, шляхом приєднання як відособленого підрозділу до Державного підприємства Міністерства оборони України „Феодосійський судноремонтний завод”. Визначити Державне підприємство Міністерства оборони України „Феодосійський судноремонтний завод” правонаступником усіх майнових прав та обов’язків державного підприємства Міністерства оборони України „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст”.
Пунктом 5 наказу № 387 від 13.11.2003 передбачено, що основні фонди та оборотні кошти, інші цінності державного підприємства Міністерства оборони України „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст”, що реорганізується, закріпити за Державним підприємством Міністерства оборони України „Феодосійський судноремонтний завод” на праві повного господарського відання, відповідно затверджених актів приймання-передачі майна, з відповідним збільшенням статутного фонду.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 4 Плану заходів щодо демілітаризації, екологічного оздоровлення та подальшого економічного, соціального і культурного розвитку зони Балаклавської бухти м. Севастополя на 2003-2010 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України № 594-р від 02.10.2003 повноваження реорганізації державного підприємства Міністерства оборони України „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст” покладені на Міністерство оборони України та Севастопольську міську державну адміністрацію.
Проте, в порушення зазначеного пункту Плану заходів щодо демілітаризації, екологічного оздоровлення та подальшого економічного, соціального і культурного розвитку зони Балаклавської бухти м. Севастополя на 2003-2010 роки Міністерством оборони України був виданий спірний наказ.
Дана обставина підтверджується листом Севастопольської міської державної адміністрації № 3384/19-4.1 від 26.11.203 та спільним листом Севастопольської міської державної адміністрації та Севастопольської міської Ради від 01.12.2006 № 3432/03-4.1 та № 03-15/2103.
Міністерство оборони України при прийнятті спірного наказу порушило права трудового колективу, які стосуються питання про реорганізацію підприємства.
Відповідно до ст. 9 Закону України „Про підприємства в Україні” (який діяв на момент прийняття спірного наказу) підприємство діє на підставі статуту. Статут затверджується власником (власниками) майна, а для державних підприємств - власником майна за участю трудового колективу.
Згідно з п. 8.1 статуту державного підприємства Міністерства оборони України „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст”, затвердженого Міністерством оборони України 09.02.1996, перереєстрованого Севастопольською міською держаною адміністрацією 11.03.1997 реорганізація (злиття, приєднання, поділення, виділення, перетворення) підприємства здійснюється за рішенням Органу управління майном та участю трудового колективу.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України „Про підприємства в Україні” (який діяв на момент прийняття спірного наказу) ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться з дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції за рішенням власника, а у випадках, передбачених цим Законом, - за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду. Реорганізація підприємства, що зловживає своїм монопольним становищем на ринку, може здійснюватись також шляхом його примусового поділу в порядку, передбаченому чинним законодавством. Реорганізація підприємства, яка може призвести до екологічних, демографічних та інших негативних наслідків, що зачіпають інтереси населення території, повинна погоджуватися з відповідною Радою народних депутатів. Згідно з ч. 3 ст. 14 Закону України „Про підприємства в Україні” (який діяв на момент прийняття спірного наказу) рішення з соціально-економічних питань, що стосуються діяльності підприємства, виробляються і приймаються його органами управління з участю трудового колективу та уповноважених ним органів.
Таким чином, прийняття рішення про реорганізацію державного підприємства Міністерства оборони України „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст” повинно було здійснено з участю трудового колективу, Севастопольської міської державної адміністрації, та з Севастопольської міської Ради.
Проте, як вбачається із матеріалів справи передбачена спірним наказом реорганізація державного підприємства Міністерства оборони України „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст” не була узгоджена ні з трудовим колективом, ні з Севастопольською міською державною адміністрацією, та ні з Севастопольською міською Радою.
Крім того, спірний наказ порушує вимоги ст. 22 Закону України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”, п. 5.1.1 Генеральної угоди між Міністерством оборони України та Центральним комітетом Всеукраїнської профспілки робітників Збройних Сил України на 2003-2007 роки.
Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України „Про власність” у разі прийняття державним органом, уповноваженим управляти державним майном, рішення про реорганізацію або ліквідацію державного підприємства, трудовий колектив має право вимагати передачі підприємства в оренду або перетворення його в інше підприємство, засноване на колективній власності.
Крім того, спірний наказ не відповідає п. 5 Плану заходів щодо демілітаризації, екологічного оздоровлення та подальшого економічного, соціального і культурного розвитку зони Балаклавської бухти м. Севастополя на 2003-2010 роки, який передбачає наявність звільненого майна: будівель та споруд з метою їх подальшого перепрофілювання та приватизації з використанням екологічно безпечних технологій.
Водночас спірним наказом були передані усі основні фонди цього підприємства без визначення майна, яке підлягає подальшої приватизації відповідно до вимог діючого законодавства України.
Так, відповідно до спірного наказу Державне підприємство Міністерства оборони України „Феодосійський судноремонтний завод” є правонаступником усіх майнових прав та обов’язків державного підприємства Міністерства оборони України „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст”, основні фонди та оборотні кошти, інші цінності державного підприємства Міністерства оборони України „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст” закріплені за Державним підприємством Міністерства оборони України „Феодосійський судноремонтний завод” на праві повного господарського відання, відповідно затверджених актів приймання-передачі майна, з відповідним збільшенням статутного фонду.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України „Про підприємства в Україні” (який діяв на момент прийняття спірного наказу) Республіканські і місцеві державні та громадські органи та їх службові особи при прийнятті рішень, що стосуються підприємства, і в своїх відносинах з ним несуть відповідальність за додержання положень цього Закону. Державні органи і службові особи можуть втручатись у діяльність підприємства тільки відповідно до своєї компетенції, встановленої законодавством. У разі видання державним чи іншим органом акта, що не відповідає його компетенції або вимогам законодавства, або виникнення у зв'язку з цим спірних питань, підприємство має право звернутися до суду з заявою про визнання такого акта недійсним.
Згідно з ч. 2 ст. 28 Закону України „Про підприємства в Україні” (який діяв на момент прийняття спірного наказу) Держава сприяє розвитку ринку, здійснюючи його регулювання з допомогою економічних законів і стимулів, реалізує антимонопольні заходи, забезпечує соціальну захищеність усіх трудящих. Держава забезпечує пільгові умови підприємствам, які впроваджують прогресивні технології, створюють нові робочі місця, використовують працю громадян, що потребують соціального захисту. Держава стимулює розвиток малих підприємств України: надає пільги при оподаткуванні, одержанні державних кредитів, створює фонди сприяння розвитку малих підприємств та інше. Органи державного управління будують свої відносини з підприємствами, використовуючи економічні методи.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 13 Конституції України власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України „Про господарську діяльність у Збройних Силах України” Господарська діяльність у Збройних Силах України здійснюється з метою одержання додаткових джерел фінансування життєдіяльності військ (сил) для підтримання на належному рівні їх бойової та мобілізаційної готовності. Господарська діяльність у Збройних Силах України не повинна негативно позначатися на їх боєготовності та боєздатності.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про підприємства в Україні” (який діяв на момент прийняття спірного наказу) підприємство - основна організаційна ланка народного господарства України. Підприємство - самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).
Відповідач приймаючи спірний наказ не врахував того, що Державне підприємство Міністерства оборони України „Феодосійський судноремонтний завод” на момент видання наказу та до наступного часу є кризовим. Кредиторська заборгованість підприємства складає більш 10 млн. грн.
В той час, як державне підприємство Міністерства оборони України „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст” на момент видання наказу мало збільшення рівня виробництва, та не мало заборгованості перед бюджетами та цільовими фондами. Підприємство обновляло свої основні фонди.
На підставі цього, приєднання основних фондів (майна) реорганізованого державного підприємства Міністерства оборони України „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст” до Державного підприємства Міністерства оборони України „Феодосійський судноремонтний завод” призвело до реалізації цих основних фондів (майна) за боги Державного підприємства Міністерства оборони України „Феодосійський судноремонтний завод”, чім повністю порушило права позивача по реалізації у встановленому законом порядку на розпорядження цим майном як шляхом його приватизації, так і шляхом взяття майна державного підприємства Міністерства оборони України „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст” в оренду.
24.11.2003 трудовим колективом державного підприємства Міністерства оборони України „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст” був проведений збір, на якому було прийнято рішення про утворення господарського товариства із членів трудового колективу, для реалізації права участі в оренді цілісного майнового комплексу, який належав державному підприємству Міністерства оборони України „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст”, а також в подальшої приватизації цього майна відповідно до діючого законодавства України.
Відповідно до рішення трудового колективу державного підприємства Міністерства оборони України „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст” від 24.11.03 Балаклавською районною державною адміністрацією було зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю „Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу „Металіст”.
Виходячи з наступного, до моменту підписання актів прийому-передачі майна державного підприємства Міністерства оборони України „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст” вже було утворено господарське товариство з членів трудового колективу реорганізованого державного підприємства Міністерства оборони України „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст” - Товариство з обмеженою відповідальністю „Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу „Металіст” з метою реалізації права трудового колективу на оренду та на подальшу приватизацію реорганізованого підприємства.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 7 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” за наявності ініціативи щодо оренди цілісного майнового комплексу орендодавець у триденний термін повинен повідомити про це трудовий колектив підприємства, його структурного підрозділу, щодо майна якого подано заяву про оренду. Трудовий колектив протягом п'ятнадцяти днів, враховуючи день отримання повідомлення про наявність заяви (ініціативи) щодо оренди цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, має право прийняти рішення про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, утворити господарське товариство та подати орендодавцю у встановленому порядку заяву щодо оренди відповідного майна.
Згідно з ч. 4 ст. 8 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” створене членами трудового колективу господарське товариство має переважне перед іншими фізичними та юридичними особами право на укладення договору оренди майна того підприємства, структурного підрозділу, де створене це товариство.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України „Про приватизацію державного майна” для спільної участі в приватизації громадяни можуть створювати господарські товариства, в тому числі із членів трудового колективу, в порядку, встановленому законодавством України.
Згідно з ч. 3 ст. 25 Закону України „Про приватизацію державного майна” Господарське товариство, до складу якого ввійшло не менш як 50 відсотків працівників підприємства, майно якого приватизується шляхом продажу на аукціоні чи за конкурсом, створене згідно зі статтею 8 цього Закону, користується пріоритетним правом на придбання цього майна за рівних запропонованих умов купівлі, а також правом на розстрочку платежу на строк не більше одного року з початковим внеском не менше 30 відсотків ціни, за яку придбано майно на аукціоні чи за конкурсом.
Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України „Про особливості приватизації підприємств, що належать до сфери управління Міністерства оборони України” приватизація підприємств Міністерства оборони України здійснюється на основі орієнтації виробничої діяльності приватизованих підприємств на забезпечення потреб оборони та використання майна цих підприємств виключно за цільовим призначенням.
Таким чином, реалізація наказу № 387 від 13.11.2003 Міністерства оборони України призвело до позбавлення трудового колективу державного підприємства Міністерства оборони України „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст” в особі Товариства з обмеженою відповідальністю „Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу „Металіст” можливості придбання права власності на майно свого підприємства, а також права на оренду цього майна, які передбачені діючим законодавством України.
Крім того, пунктом 13 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/334 від 12.09.1996 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств” передбачено, що у разі прийняття державним органом, уповноваженим управляти державним майном, рішення про реорганізацію чи ліквідацію державного підприємства трудовий колектив вправі вимагати передачі підприємства в оренду або перетворення його на інше підприємство, засноване на колективній власності.
При таких обставинах, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати нечинним наказ Міністерства оборони України № 387 від 13.11.2003 „Про реорганізацію державного підприємства Міністерства оборони України „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст” шляхом приєднання як відособленого підрозділу до Державного підприємства Міністерства оборони України „Феодосійський судноремонтний завод” з моменту його видачі, та повернути сторони у первинне становище.
3. Зобов’язати Державне підприємство Міністерства оборони України „Феодосійський судноремонтний завод” (98108 м. Феодосія, вул. Горького, 19, код ЄДРПОУ 08385169) повернути Державному підприємству Міністерства оборони України „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст” (99043 м. Севастополь, вул. Каліча, 2, код ЄДРПОУ 07658139) майно, відповідно до акту прийому-передачі від 02.12.2003.
4. Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31116095600007 в УДК у м. Севастополі, одержувач Держбюджет, Ленінський район 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу „Металіст” (99043 м. Севастополь, вул. Каліча, 2, код ЄДРПОУ 32782349, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) витрати по сплаті державного мита в сумі 3,40 грн.
Головуючий суддя І.В. Євдокимов
Суддя Н.Г. Шевчук
Суддя В.Є. Дмитрієв
Постанова складена та підписана
в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України
20.12.2006
Розсилка:
1. ТОВ „Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу „Металіст” (99043 м. Севастополь, вул. Каліча, 2)
2. Міністерство оборони України (03168 м. Київ, Повітрофлотський пр. 6 ),
3. Державне підприємство Міністерства оборони України „Феодосійський судноремонтний завод” (98108 м. Феодосія, вул. Горького, 19)
4. Справа
5. наряд