20.06.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа Справа № 22ц-797/1021/2013р. Головуючий у першій інстанції Лугвіщік А.М. Категорія 30 Головуючий у апеляційній інстанції Лівінський С.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого - Лівінського С.В.,

суддів - Володіної Л.В., Птіціної В.І.,

при секретарі - Пасічник Г.В

за участю - позивача - ОСОБА_3

представника позивача - ОСОБА_4

представника відповідача - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства Внутрішніх справ України в м. Севастополі на рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 4 грудня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6, Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства Внутрішніх справ України в м. Севастополі про відшкодування збитків внаслідок неналежного збереження,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2010 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів та просив суд стягнути матеріальну шкоду у розмірі 4247,99 грн., вартості відновлювального ремонту у розмірі 4535,43 грн. та судові витрати.

Вимоги мотивовані тим, що у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним судом був накладений арешт на автомобіль марки «Mersedes-Benz 310D Sprinter», що належить ОСОБА_3, заборонена експлуатація даного автомобіля, шляхом постановлення транспортного засобу на арешт майдан при ВДАІ УМВС України в м. Севастополі. Ухвала суду була виконана 28 липня 2008 року. З арешт майданчика автомобіль ОСОБА_3 забрав 11 лютого 2010 року. При його огляді були виявлені пошкодження. За його заявою проведено автотоварознавче дослідження. Пошкодження були заподіяні внаслідок неналежного збереження транспортного засобу.

Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 4 грудня 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з УДАЇ УМВС України в м. Севастополі на користь позивача вартість відновлювального ремонту у розмірі 4535,43 грн. витрати на послуги спеціаліста у розмірі 490 грн. У решті позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з вказаним рішенням УДАЇ УМВС України в м. Севастополі подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши доповідь головуючого, осіб, які брали участь в розгляді справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційна скарга, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 937 ЦК України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Договір зберігання, за яким зберігач зобов'язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем. Згідно зі ст. 942 ЦК України зберігач зобовязаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Відповідно до вимог ст. 943 ЦК України зберігач зобовязаний виконувати свої обов'язки за договором зберігання особисто. Положення п. 2 ч. 1 ст. 951 ЦК України передбачають, що збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачою) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилась її вартість.

Крім цього, цивільно-правова відповідальність в даному випадку передбачена й Інструкцією постановки, збереження та видачі транспортних засобів, які знаходяться на спеціальній площадці, затвердженою начальником УДАІ УМВС України в м. Севастополі.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 є власником автомобіля марки «Мерседес Бенц 310 Д Спринтер», держ. Номер НОМЕР_1, на який відповідно до ухвали Гагарінського районного суду м. Севастополя від 22.07.2008 року був накладений арешт з постановленням вказаного автомобіля на арешт майдан при ВДАІ УМВС України в м. Севастополі.

При цьому, 28.07.2008 року було складено акт затримання та прийому на збереження вищевказаного автомобілю та вказаний автомобіль передано на спеціальний майданчик при УДАІ УМВС України в м. Севастополі, тобто було укладено договір зберігання(а.с.115)

Тому у даному випадку зберігачем вказаного автомобілю є УДАІ УМВС України в м. Севастополі.

При передачі на спеціальний майданчик автомобіль ОСОБА_3 мав видимі пошкодження, які були повністю відображені у акті затримання та прийому на збереження автомобільного транспорту.

Вказаний автомобіль знаходився на спеціальному майданчику при УДАІ УМВС України в м. Севастополі з моменту укладання договору збереження по 11.02.2010 року.

Однак, при огляді автомобілю було виявлено, що йому завдано раніше неіснуючих ушкоджень, що підтверджено експертним висновком № 111 від 09.02.2012 року.

Відповідно до вищевказаного експертного висновку та складеної калькуляції, матеріальна шкода, заподіяна власнику автомобіля марки «Мерседес Бенц 310 Д Спринтер», держ. номер НОМЕР_1 через його пошкодження складає 4247, 99 грн., а вартість відновлюваного ремонту 4535,43 грн. (а.с.9, 10-12, 13).

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що його провини (умислу) у заподіяні шкоди автомобілю ОСОБА_3 не було та вказані пошкодження могли бути виявлені під час постановці автомобілю на арешт майданчик.

Однак, всупереч вимогам ст. ст. 10, 60 ЦПК України апелянтом не було надано колегії суддів належних та допустимих доказів у підтвердження своїх заперечень.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Тому, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, всупереч твердженням апелянта, ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права, повно і всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, в тому числі й ті, на які посилається апелянт у своїх запереченнях, та правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон який їх регулює.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Тому, керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313-315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Севастополя,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства Внутрішніх справ України в м. Севастополі - відхилити

Рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 4 грудня 2012 року - залишити без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: С.В. Лівінський

Судді: Л.В. Володіна

В.І. Птіціна