АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Справа № 639/9107/13-к Головуючий 1-ї інстанції: Кісь Д.П.

Провадження №11-сс/790/941/2013 Доповідач: Яковлева В.С.

Категорія : ст.173 КПК України (арешт майна)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2013 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого - Яковлевої В.С.,

суддів - Меркулової Т.В., Шевченко В.В.,

за участю прокурора - Михаліка О.І.

власника майна - ОСОБА_1,

адвоката - ОСОБА_2

секретаря - Толчинського К.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2013 року про арешт майна.

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2013 року задоволено клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів на транспорті при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства управління правозахисної діяльності, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту прокуратури Харківської області Михаліка О.І. про арешт майна у кримінальному провадженні № 12013220770000036 та накладено арешт на майно ФО-П ОСОБА_1, а саме: тепловоз марки ТГК-2 - 7628 (інв. № НОМЕР_1), вилучений 18.10.13р. під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1. Вказане майно вилучене, заборонено власнику ним розпоряджатися та користуватися.

Не погодившись з постановленим процесуальним рішенням слідчого судді, власник майна - ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою передати йому, як власнику, вилучене майно на відповідальне зберігання та дозволити використовувати у правомірній господарській діяльності. Апелянт вважає, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою. Так, посилаючись на ч.4 ст.173 КПК України, автор апеляції зазначає, що слідчий суддя повинен був застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тоді як тепловозом не лише заборонено розпоряджатися та користуватися, але його вилучено та він зберігається за оплату у організації - зберігача. Крім того, апелянт посилається на відсутність слідів кримінального правопорушення на належному йому тепловозі, що за правилами п.1 ч.6 ст. 100 КПК України дає можливість повернути його власнику або передати йому на відповідальне зберігання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення власника майна ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі; думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою; обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:

19 жовтня 2013 року прокурор відділу 07/2/3 прокуратури Харківської області Михалік О.І. в межах кримінального провадження № 12013220770000036 звернувся до слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова з клопотанням про арешт належного ФО-П ОСОБА_3 майна, а саме : тепловоз марки ТГК-2 - 7628 (інв. № НОМЕР_1), вилученого 18.10.13р. під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1.

Необхідність такого засобу забезпечення кримінального провадження прокурор обґрунтував наявністю матеріалів досудового розслідування за ознаками злочинів, передбачених ст. 213, ч.5 ст. 185 КК України. Прокурор зазначив, що в рамках проведення заходів за даним кримінальним провадженням та слідчих дій органом досудового розслідування встановлено, що зазначений тепловоз є знаряддям вчинення кримінального правопорушення.

Задовольняючи клопотання прокурора, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про доведеність необхідності арешту майна, зазначеного в клопотанні.

Згідно із вимогами ст.214 КПК України, 26 липня 2013 року відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 213 КК України, а 31 липня 2013 року - за ч.5 ст. 185 КК України, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, об*єднані за № 12013220770000036 та розпочате досудове розслідування.

Із фабули кримінальних правопорушень вбачається:

- 26.07.13р. від співробітника УВБ ГУМВСУ в Харківській області надійшла інформація про те, що за адресою: АДРЕСА_1 на території організації «Стройдеталь» знаходиться пункт приймання металобрухту ТОВ «ПФГ «УКР МЕТ», на якому здійснюється незаконна порізка залізничного металу та знаходяться розрізані частини залізничної цистерни і залізничні рейки. Згідно даних, отриманих в ході проведення розслідування встановлено, що вищезазначений металобрухт дійсно завантажено до залізничного вагону під номером 60624558, який знаходився за адресою: АДРЕСА_1 на території вантажовідправника - організації «Стройдеталь». Зазначений вагон прийнятий підприємством ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» та металобрухт направлений у переробку давальницької сировини згідно договору.

- Крім того, 29 липня 2013 року о 14.00 год. на залізничній станції Основа Південної залізниці проведено натурний перепис вагонів непрацюючого парку, згідно наказу від 26.07.13 № ДС-05/183 в.о. начальника станції ОСОБА_5, за результатами якого виявлено розбіжність між балансовою та фактичною наявністю вантажних вагонів. Розбіжність склала 11 вагонів, у тому числі 10 вагонів інвентарного не працюючого парку ст.. Основа та 1 - переданий на баланс служби «В» Укрзалізниці.

Допитом свідків - працівників ст.. Основа ДП «Південна залізниця» ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 встановлено, що під час виконання своїх функціональних обов*язків протягом липня 2013 року, вони неодноразово виконували вказівки головного інженера ст.. Основа ДП «Південна залізниця» ОСОБА_11 щодо переміщення вантажних вагонів довготривалого запасу та тих, що виключені з експлуатації та знаходяться на коліях ст.. Основа ДП «Південна залізниця» не робочого парку на під*їздні колії ФО-П ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, куди вони були доставлені та в подальшому транспортовані тепловозом, що перебував за вказаною адресою. Згідно договору спільного користування під*їздними коліями від 01.01.13р. одним із співвласників під'їзних колій, розташований за адресою АДРЕСА_1 є ФО-П ОСОБА_1, який також є власником тепловозу ТГК-2.

ОСОБА_1 пояснив, що за усною домовленістю його тепловоз експлуатують також інші суб*єкти господарювання, які розташовані також за адресою АДРЕСА_1. Серед них є і ТОВ «ПФГ «УКР МЕТ».

При розгляді клопотання про арешт майна, слідчим суддею дотримані вимоги ч.2,4 ст.173 КПК України, зміст ухвали слідчого судді відповідає вимогам ч.5 ст.173 КПК України. Мотиви прийнятого рішення слідчим суддею викладені в мотивувальній частині ухвали, з чим погоджується і апеляційний суд.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляції ОСОБА_1 щодо неправомірного незастосування найменш обтяжливого способу арешту майна, оскільки за сукупністю обставин, що встановлені органом досудового розслідування в межах кримінального провадження № 12013220770000036 та докладно викладених в клопотанні прокурора, є достатні підстави вважати, що передача на відповідальне зберігання ОСОБА_1 тепловоза та дозвіл використання не може в належній мірі забезпечити схоронність майна та перешкоду подальшого застосування його як знаряддя злочину іншими особами.

Неспроможними є і посилання апелянта на фінансові затрати, пов*язані зі зберіганням тепловоза, оскільки це є його припущення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2013 року законною та обґрунтованою, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 не вбачає.

Керуючись ст.ст.392, 407,419,423 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2013 року про арешт майна - залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Судді :