№ справи:106/3842/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Кротова Л.В.

№ провадження:22-ц/190/5411/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Чистякова Т. І.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Чистякової Т.І.

суддів:Курської А.Г.Синельщікової О.В.

при секретарі:Щегловій Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 16 липня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, треті особи - Комунальне підприємство «Єдиний розрахунковий центр», Комунальне підприємство «Гарант», про визнання порядку здійснення права загальної часткової власності,

в с т а н о в и л а :

07 червня 2013 року ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, треті особи - КП «Єдиний розрахунковий центр», КП «Гарант», про встановлення порядку здійснення права загальної часткової власності. Вимоги мотивує тим, що 20.04.2013 року позивачка вступила в спадщину на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1. Вищевказану власність позивачка успадкувала від свого батька ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Факт прийняття спадщини підтверджується свідоцтвом про право на спадкування за законом від 20.04.2013 року ВТС № 067426. Інша 1\2 частка зазначеної квартири належить відповідачці. Квартира складається з приміщень: 1-передпокій, 2 і 8 - житлові кімнати, 3 і 4 - шафи, 5 - туалет, 6 - кухня, 7 - ванна, 9 - лоджія, 10 -балкон, загальна площа 51,8 кв.м., з них житлова складає - 28, 3 кв.м, допоміжна - 23,5 кв.м. У зазначеній квартирі позивачка постійно не проживає, а користується в літній період. Між сторонами склався наступний порядок користування квартирою: приміщення № 2 - житлова кімната площею 16,0 кв.м. зайняла відповідачка зі своїми дітьми, а позивачка - приміщення № 8 - житлова кімната площею 12, 3 кв.м. Приміщення, яке займає відповідач, - житлова кімната № 2 на 3,7 кв.м. більше кімнати № 8, яку займає позивачка, що порушує її право на користування належним їй на праві власності майном, але вона на це погоджується, і уточнивши позовні вимоги, просила суд встановити порядок користування зазначеною квартирою, виділивши в її користування приміщення: № 8 - житлова кімната площею 12, 3 кв.м., № 9 -лоджія площею 1, 6 кв.м., № 10 - балкон площею 0,8 кв.м., № 4 - шафа площею 0,5 кв.м., а в користування відповідачки виділити приміщення: № 2 - житлова кімната площею 16,0 кв.м., № 3 - шафа площею 0,8 кв.м. У загальному користуванні співвласників залишити приміщення: № 1 - передпокій площею 7,7 кв.м., № 5 - туалет площею 1,2 кв.м., № 6 - кухню площею 8, 3 кв. м. № 7 - ванну площею 2, 6 кв.м.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, пояснивши, що встановлення порядку користування майном, що є у спільній частковій власності, не є правом, що самостійно реалізується особою, яка бажає цього, а має здійснюватись на підставі згоди між усіма співвласниками і лише у разі виникнення між співвласниками спору, справа про користування вирішується судом. Вважає, що позивач у поданій до суду позовній заяві не надала доказів про наявність між нею та відповідачкою спору щодо користування майном, не доказала факту порушення її прав чи законних інтересів з боку відповідачки та не довела наявності підстав для звернення з даним позовом до суду. Вважає, що зміст позовної заяви не містить будь-яких посилань та обґрунтувань щодо існування і вчинення з боку відповідачки перешкод у здійсненні позивачкою права користування своєю 1/2 частиною спірної квартири, а відтак відсутні підстави вважати її право порушеним. Заперечував проти задоволення вимоги позивачки стосовно виділення в її користування, окрім інших приміщень, приміщення № 9 - лоджія та приміщення № 10 - балкон, оскільки у квартирі не існує інших лоджії та балкону, а відповідач проживає в квартирі разом з двома дітьми, які у випадку задоволення позовних вимог будуть позбавлені можливості на відпочинок на балконі та лоджії у літню пору року.

Представник КП «Гарант» позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 16 липня 2013 року позов задоволено. Встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_1, виділено в користування ОСОБА_7 приміщення: № 8 - житлова кімната площею 12, 3 кв.м., №9 - лоджія площею 1,6 кв.м., № 10 - балкон площею 0,8 кв.м., № 4 - шафа площею 0,5 кв.м., в користування ОСОБА_6 виділено приміщення: № 2 - житлова кімната площею 16,0 кв.м., № 3 - шафа площею 0,8 кв.м. Решта приміщень: № 1 - передпокій площею 7,7 кв.м., № 5 - туалет площею 1,2 кв.м., № 6 - кухня площею 8, 3 кв. м. № 7 - ванна площею 2, 6 кв.м. залишено у загальному користуванні співвласників.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставиться питання про скасувати рішення і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову. Доводи апелянта зводяться до того, що суд необгрунтовано не прийняв до уваги те, що позивачем не надано доказів про існування між сторонами спору. Крім того, апелянтом зазначено, що рішенням суду вона та її діти позбавлені можливості відпочинку на балконі або лоджії у літній період.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив із їх доведеності і обґрунтованості. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи та законодавству.

Так, із матеріалів справи вбачається, що сторони є співвласниками, кожна по 1\2 частці, квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом ( а.с.5, 9).

Із витягу з Державного реєстру майнових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що спірна квартира складається з приміщень: №1-передпокій, №2, №8 - житлові кімнати, №3, №4 - шафи, №5 туалет, №6 - кухня, №7 - ванна, №9 - лоджія, №10 - балкон, загальна площа - 51,8 кв.м., житлова - 28, 3 кв.м. ( а.с.6)

Із копії особового рахунку, виданого КП "ЄРЦ" м. Євпаторії 17.05.2013року, вбачається, що в спірній квартирі зареєстровані ОСОБА_6 та двоє її неповнолітніх дітей ОСОБА_9 2005року народження та ОСОБА_10 2011року народження ( а.с.9)

Відповідно до положень ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частинами першою, третьою статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Отже, у зв'язку з тим, що кожному учаснику спільної власності належить обмежене право власності на спільну річ, змістом внутрішніх правовідносин спільної власності є право і обов'язок кожного співвласника узгоджувати свою поведінку щодо володіння, користування і розпорядження спільним майном з іншими власниками.

В позасудовому порядку сторони не дійшли згоди щодо порядку користування спільним майном.

Приймаючи рішення про встановлення порядку користування квартирою, суд виходив з того, що встановлення порядку користування можливе. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду. Спірна квартира має дві ізольовані житлові кімнати, якими сторони, які не є членами однієї сім'ї, можуть користуватися окремо. Житлова кімната №8, якою користується позивачка, на 3,7 кв.м. менша, ніж житлова кімната №2, якою користується відповідачка. Вихід на лоджію та балкон можливий лише через кімнату №8, якою користується позивачка. Наполягаючи на користуванні балконом і лоджією, відповідачка не згодна займати кімнату №8. Інші варіанти порядку користування спірною квартирою відсутні. За таких обставин, враховуючи, що житлова площа кімнати, якою користується позивачка, значно менше, ніж припадає на її 1\2 частку, користування додатковими приміщеннями - лоджією та балконом є припустимим.

В разі відмови в задоволенні позову, як на тому наполягає відповідачка, права позивачки на користування своєю часткою власності будуть порушеними, оскільки в її користуванні залишиться кімната меншою площею та через яку відповідачка та члені її сім'ї проходять на лоджію та балкон. На думку колегії суддів, встановлений судом порядок користування спірною квартирою враховує інтереси обох сторін. Крім того, відповідачка не позбавлена можливості ініціювати питання щодо перепланування квартири з метою облаштування виходу на лоджію через кухню.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що права позивачки не є порушеними та між сторонами відсутній спір, не ґрунтуються на матеріалах справи.

Інші доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому не приймаються до уваги апеляційним судом.

Згідно зі ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім доказам, наданим сторонами згідно зі ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а в рішенні навів переконливі доводи на обґрунтування своїх висновків.

Доводи скарги висновки суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Підстави до скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги відсутні.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.. 303, 308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 16 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: