№ справи:106/2853/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Володарець Н.М.

№ провадження:22-ц/190/5419/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Чистякова Т. І.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Чистякової Т.І.

суддів:Курської А.Г., Синельщікової О.В.

при секретарі:Щегловій Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі апеляційну скаргу ОСОБА_6, подану її представником ОСОБА_7, на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 03 червня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до Євпаторійського управління експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» про встановлення дати відключення від мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання,

в с т а н о в и л а :

25 квітня 2013 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до Євпаторійського управління експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» про встановлення дати відключення від мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору купівлі-продажу з осені 1999 року вона є власником квартири АДРЕСА_1, у якій проживає разом зі своєю сім'єю з початку 2000 року. Опалення та гаряче водопостачання цієї квартири в силу об'єктивних та незалежних від неї обставин було незадовільним, у зв'язку з чим навесні 2000 року вона придбала та встановила у квартирі роторний газовий лічильник, а влітку 2001 року нею придбаний двохконтурний котел-колонка, радіатори опалення та комплектуючі для системи автономного опалення та гарячого водопостачання квартири. Наприкінці літа 2001 року вона почала займатися демонтажем існуючої системи централізованого опалення і гарячого водопостачання та монтажем автономної системи. Восени 2001 року, а саме 18 жовтня 2001 року ці роботи були завершені та запущений двохконтурний газовий котел-колонка у експлуатацію, про що свідчить копія запису у паспорті на цей котел-колонку та довідка підрядника цих робіт, а також письмові пояснення свідків. Крім того, з осені 2001 року значно збільшилося споживання газу за лічильником. Восени 2002 року відповідачем було збільшено газопроводи, які підходили до її системи автономного опалення та гарячого водопостачання з діаметру 2,5 дюйми на 3\4 дюйми, а також замінено газовий лічильник та 1 грудня 2002 року існуючий котел-колонка був поставлений відповідачем на облік, про що свідчить довідка №388 від 12.04.2012 року, видана відповідачем, хоча раніше в 2009 році відповідач видавав довідку про те, що газовий котел-колонка поставлений на облік 1 вересня 2003 року. З зазначеними довідками вона не згодна, оскільки підрядником - СПД ФО ОСОБА_8 у її квартирі демонтаж центрального опалення та гарячого водопостачання, а потім і монтаж та запуск автономної системи опалення і гарячого водопостачання було проведено 18.10.2001 року. Оскільки відповідач у своїх документах датує встановлення газового котла-колонки позивача 2003 та 2002 роками, що не відповідає дійсності, це перешкоджає встановленню її заборгованості за послуги теплопостачання перед Євпаторійським АП «Кримтеплокомунерего» та встановленню істини у інформації про заборгованість, яка періодично вивішується на під'їзди будинку, у якому вона проживає.

Просить суд встановити дату відключення від системи центрального опалення та гарячого водопостачання її квартири з наступним встановленням там автономної системи опалення і гарячого водопостачання - 18 жовтня 2001 року.

Представник відповідача Євпаторійського управління експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» позовні вимоги не визнала, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність, просила відмовити у їх задоволенні.

Рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 03 червня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, поданій її представником ОСОБА_7, ставиться питання про скасувати рішення і ухвалення нового рішення про задоволення позову. Доводи апелянта зводяться до того, що суд необгрунтовано вийшов за межі позовних вимог, оскільки в позовній заяві не йшлося про самовільне відключення від централізованої системи опалення, а лише про встановлення дати відключення. Крім того, апелянтом зазначено, що суд неправомірно послався на постанову КМУ №630 від 21.07.2005 року, оскільки відключення квартири від системи відбулось раніше - 18.10.2001 року і на той момент таке відключення дозволялось.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив із його необґрунтованості. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи та законодавству.

Так, із матеріалів справи вбачається, що на підставі договору купівлі-продажу від 29.10.1999 року позивач ОСОБА_6 є власником квартири АДРЕСА_1.

Судом встановлено, що позивачка, як власниця зазначеної квартири, самовільно, без дотримання відповідної процедури та дозволу, відключила від системи центрального опалення житло, яке обладнала автономним газовим опаленням.

Відповідно до п. 34 Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 року № 1497, які діяли у спірний період, споживач не має права самовільно, з порушенням проектних рішень переобладнати і використовувати не за призначенням та псувати санітарно-технічне обладнання житлових будинків і житлових приміщень.

Правилами передбачено, що в разі відмови споживача від користування послугами з теплопостачання він має право розірвати договір та вимагати відключення відповідних мереж за умови технічної можливості, оскільки при цьому не повинні порушуватися санітарно-гігієнічні, теплотехнічні вимоги та експлуатаційні показники інших квартир багатоквартирного житлового будинку.

Крім того, Державний Комітет України з питань житлово-комунального господарства своїм листом від 23 квітня 2003 року щодо влаштування індивідуального опалення в квартирах багатоквартирних житлових будинків раді Міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міській державній адміністрації роз'яснив, що відключення споживачів від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання може здійснюватися за умови встановлення в усіх квартирах та нежилих приміщеннях будинку індивідуальних опалювальних приладів або встановлення в усіх квартирах окремих секцій чи під'їздів будинку індивідуальних опалювальних приладів при наявності технічної можливості повного відключення від центрального опалення цих секцій або під'їздів.

Дозвіл на відключення споживача від користування послугами із централізованого опалення та гарячого водопостачання надається органами місцевого самоврядування.

Згідно з п. 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Що стосується процедури відключення, то відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж центрального опалення виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участі представника власника жилого будинку або уповноваженої їм особи, представника виконавця послуг та власника або наймача квартири. Після закінчення робіт складається акт про відключення, який подається відповідній комісії для затвердження і є єдиною підставою для зняття з обліку та припинення відповідних нарахувань.

Згідно з ч.1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11,15 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Захист цивільних прав - є передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру. Загальний перелік таких способів передбачений ст.16 Цивільного кодексу України. При цьому власник порушеного права може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Позивачка просить рішенням суду встановити дату відключення квартири, що належить їй на праві власності, від мережі централізованого опалення та гарячого водовідведення, з метою встановлення її заборгованості за послуги теплопостачання. Однак дата відключення може бути встановлена лише шляхом складання акту про відключення, що є єдиною підставою для зняття з обліку та припинення відповідних нарахувань. За таких обставин, висновки суду щодо того, що права позивачки способом нею обраним, захисту не підлягають, є правильним.

Згідно зі ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім доказам, наданим сторонами згідно зі ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а в рішенні навів переконливі доводи на обґрунтування своїх висновків.

Доводи скарги висновки суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Підстави до скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги відсутні.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.. 303, 308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6, подану її представником ОСОБА_7, відхилити. Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 03 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді:

Чистякова Т.І. Курська А.Г. Синельщікова О.В.