№ справи:123/2772/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Діденко Д.О.

№ провадження:22-ц/190/4784/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Чистякова Т. І.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Чистякової Т.І.

суддів:Синельщікової О.В. Курської А.Г.

при секретарі:Щегловій Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 05 червня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про встановлення факту, визнання кредитного договору недійсним,

в с т а н о в и л а :

У березні 2013 року ОСОБА_6 звернулась до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - Банк) про встановлення факту, визнання кредитного договору недійсним, мотивуючи свої вимоги тим, що 22.05.2008 р. між нею та відповідачем було укладено кредитний договір, проте, при його укладанні відповідачем не було детально розписано загальну вартість договору, прихована інформація про його реальну ціну, яка повинна бути прописана в пункті 7 договору. Також, не була надана повна інформація про кінцеву сукупність вартості кредиту, не була надана у письмовій формі інформація про орієнтовну сукупність вартості кредиту з урахуванням відсоткової ставки і вартості всіх послуг, які пов'язані з отриманням кредиту. На підставі викладеного, просить суд встановити факт відсутності в п. 7 "Особливі положення договору" кредитного договору від 22.05.2008 р. детального розпису сукупної вартості кредиту, який пов'язаний з отриманням, обслуговуванням, погашенням кредиту і укладанням договору про надання споживчого кредиту, передбаченого ст. 11 ЗУ "Про захист прав споживачів", визнати кредитний договір від 22.05.2008 р. недійсним.

Представник відповідача позов не визнала, пояснивши, що відповідно до ст. 11 ЗУ "Про захист прав споживачів", постанови НБУ від 10.05.2007 р. №168 "Про затвердження правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту" позивача ОСОБА_6 було письмово повідомлено під підпис про умови кредитування. 22.05.2008 р. вона заповнила кредитну заявку встановленого зразку на отримання кредиту, в якій в п. 4 також зазначені умови кредитування. Згідно з п. 9.1 кредитного договору, договір сторонами прочитаний, відповідає їх намірам та досягнутим домовленостям, що засвідчується підписами сторін, які діють у повній відповідності з даними їм повноваженнями та повним розумінням предмета та змісту договору. На протязі дії кредитного договору позивач систематично порушувала його умови. У зв'язку з чим, рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 05.03.2013 р. стягнуто солідарно з ОСОБА_6 і ОСОБА_7 сума заборгованості за кредитним договором і звернуто стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Київського районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 05 червня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову. Доводи апелянта зводяться до того, що суд необгрунтовано не прийняв до уваги те, що оспорюваний договір не є автентичним за змістом, який наданий відповідачем у якості оригіналу на запит суду а також те, що процентна ставка змінена відповідачем в односторонньому порядку.

У запереченнях на апеляційну скаргу представник Банку вважає рішення законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не доведеними.

В судове засідання Апеляційного суду АР Крим з'явились два представника позивачки та представник відповідача. Позивачка ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, просила відкласти розгляд справи в зв'язку з її перебуванням на стаціонарному лікуванні. Колегія суддів вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню, оскільки інтереси позивачки в суді представляють два представника, які діють на підставі довіреностей ( а.с.51, 52). Неявка позивачки в судове засідання не перешкоджає розглядові справи, в той час як відкладення розгляду справи призведе до порушення строків розгляду справи, встановлених ст. 303-1 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі і в запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив із його необґрунтованості. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи та законодавству.

Так, відповідно до положень ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частинами першою, третьою ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа надає грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно з положеннями пунктів 22, 23 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачем вважається фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем ( банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» врегульовуються питання щодо відомостей, які кредитодавець має повідомити споживачеві до укладення договору споживчого кредиту.

Із матеріалів справи вбачається, що у відповідності до ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», постанови НБУ від 10.05.2007року №168 « Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», 22.05.2008року позивачка була письмово повідомлена під розпис про умови кредитування у ВАТ «Ощадбанк». (а.с.14)

В цей же день 22 травня 2008року між сторонами по справі було укладено кредитний договір на суму 500 000 грн., строком до 21 травня 2016 року з оплатою 21% річних за користування кредитом з погашенням кредиту шляхом здійснення щомісячного платежу до 21 числа кожного місяця у сумі 4950,50 грн. відповідно до умов пунктів 1.1., 1.2., 1.6. цього договору. ( а.с.5,6)

Згідно з п. 9.1, цей договір сторонами прочитаний, відповідає їх намірам та досягнутим домовленостям, що засвідчується підписами сторін, що діють у повній відповідальності з наданими їм повноваженнями та повним розумінням предмета та змісту договору.

Також, у відповідності до вказаних норм законодавчих актів, до кредитного договору були складені відповідні додатки, а саме: таблиця визначення сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, вид та предмет супутніх послуг та обґрунтованості їх вартості, послуги банку при кредитуванні клієнтів.( а.с.21-23)

В якості забезпечення виконання взятих ОСОБА_6 зобов'язань по вищевказаному кредитному договору, 22.05.2008 р. Банком і ОСОБА_7, який виступає майновим поручителем, було укладено договір поруки №506 та іпотечний договір, предметом якого являється земельна ділянка із розташованим на ній будинком за адресою: АДРЕСА_1.( а.с.25-31)

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 05.03.2012 р. з ОСОБА_6 і ОСОБА_7 стягнуто солідарно на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» суму заборгованості за кредитом і пеню; звернуто стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 12 червня 2012 р. рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 05.03.2012 р. по суті залишено без змін. ( а.с.35-40)

Вказаними судовими рішеннями встановлено факти укладення між сторонами спірного кредитного договору, отримання позивачкою грошових коштів та неналежного виконання нею умов договору.

Вищенаведеними матеріалами справи підтверджується, що до підписання кредитного договору позивачці була надана повна інформація щодо умов кредитування та вартості кредиту. Цей факт не заперечує і сама позивачка, яка в апеляційній скарзі вказує, що на час підписання договору їй було відомо про всі умови договору. ( а.с.84)

Відповідно до ч.6 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції, що діяла на час укладення договору, споживач має право протягом чотирнадцяти календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин. Перебіг цього строку розпочинається з моменту передачі споживачеві примірника укладеного договору. Відкликання згоди оформлюється письмовим повідомленням, яке споживач зобов'язаний подати особисто чи через уповноваженого представника або надіслати кредитодавцю до закінчення строку, зазначеного в абзаці першому цієї частини. З відкликанням згоди на укладення договору про надання споживчого кредиту споживач повинен одночасно повернути кредитодавцю кошти або товари, одержані згідно з договором.

Позивачка вказує, що на час підписання договору від неї була скрита інформація про реальну ціну договору кредиту. Однак, підписавши договір і маючи змогу в спокійній домашній обстановці ознайомитись з ним та додатками до договору, позивачка не скористалась правом відкликати свою згоду на укладення договору та повернути кредитодавцю кошти, одержані згідно з договором.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, оскільки не підтверджені належними доказами. Доводи апеляційної скарги щодо зміни процентної ставки Банком в односторонньому порядку виходять за межі позовних вимог, тому не приймаються до уваги апеляційним судом.

Згідно зі ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім доказам, наданим сторонами згідно зі ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а в рішенні навів переконливі доводи на обґрунтування своїх висновків.

Доводи скарги не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Підстави до скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги відсутні.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.. 303, 308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Київського районного суду Автономної Республіки Крим від 05 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді:

Чистякова Т.І. Синельщікова О.В. Курська А.Г.