№ справи:103/2571/12 Головуючий суду першої інстанції:Янін І.А.
№ провадження:22-ц/190/4719/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Чистякова Т. І.
________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" липня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Чистякової Т.І.
суддів:Синельщікової О.В. Курської А.Г.
при секретарі:Щегловій Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 11 червня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до Виконавчого комітету Бахчисарайської міської ради Автономної Республіки Крим, ОСОБА_6, органу приватизації при Виконавчому комітеті Бахчисарайської міської ради Автономної Республіки Крим, треті особи - Товариство з додатковою відповідальністю «Бахчисарайський консервний завод», Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», Фонд майна Автономної Республіки Крим, про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на квартиру, зняття з паспортної реєстрації,
в с т а н о в и л а :
18 травня 2012 року ОСОБА_8 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, третя особа - Товариство з додатковою відповідальністю «Бахчисарайський консервний завод» (далі - ТДВ «Бахчисарайський консервний завод») про примусове виселення без надання іншого жилого приміщення, з квартири АДРЕСА_1. Вимоги мотивовані тим, що вона є власником цієї квартири на підставі свідоцтва про право власності №408 від 14 грудня 2011 року, проте, в квартирі самовільно проживає ОСОБА_7, яка добровільно виселятись не бажає.
ОСОБА_7 звернулась із зустрічним позовом до Виконавчого комітету Бахчисарайської міської ради АР Крим, Органу приватизації при Виконавчому комітеті Бахчисарайської міської ради АР Крим (далі - Орган приватизації), ОСОБА_8, третя особа - ТДВ «Бахчисарайський консервний завод», про визнання свідоцтва про право власності незаконним і його скасування, припинення права власності. Зустрічний позов мотивований тим, що рішення Органу приватизації про право власності, отримане ОСОБА_8, порушує її права, оскільки саме вона проживає в спірній квартирі з 1984 року по теперішній час, за цією адресою зареєстрована, спірна квартира №11 складається із двох кімнат, які значилися як №10 та №11, при цьому паспортна реєстрація значилася за квартирою №10, оскільки ці квартири на початку будівництва були об'єднані, мають спільний вхід. ОСОБА_8 та члени її сім'ї ніколи у вищезазначеній квартирі не проживали, відповідно не мали права на приватизацію.
Ухвалою Бахчисарайського районного суду АР Крим від 18 травня 2013 року до участі у справі була залучена ОСОБА_6 - правонаступник ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
ОСОБА_7, уточнивши у зв'язку із правонаступництвом ОСОБА_9 позовні вимоги, просить визнати незаконним та скасувати рішення Органу приватизації виконавчого комітету Бахчисарайської міської ради АР Крим від 14 грудня 2011 року №408 про передачу ОСОБА_8 в приватну власність квартири за АДРЕСА_1, визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на квартиру, видане ОСОБА_8, припинити право власності ОСОБА_8 на спірну квартиру, зняти ОСОБА_6 з паспортної реєстрації.
Представник ТДВ «Бахчисарайський консервний завод» проти задоволення позову ОСОБА_7 заперечувала, пояснивши, що правові підстави для проживання ОСОБА_7 в спірній квартирі відсутні, обставини факту видачі ордеру на її вселення сумнівні, ордер за формою не відповідає вимогам законодавства, права ОСОБА_7 не порушені, оскільки вона має право на приватизацію квартири за №10, включена до відповідних списків, власник гуртожитку - ТДВ «Бахчисарайський консервний завод» мало право розселяти мешканців на свій розсуд.
Фонд майна АР Крим, залучений до участі у справі в якості третьої особи подав письмові пояснення, відповідно до яких оригінали документів щодо приватизації у 1996 році ВАТ «Бахчисарайський консервний завод» та передачі йому нерухомого майна були витребувані прокуратурою Бахчисарайського району АР Крим, досі не повернені.
Рішенням Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 11 червня 2013 року позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасоване рішення Органу приватизації Виконавчого комітету Бахчисарайської міської ради АР Крим від 14 грудня 2011 року №408 про передачу ОСОБА_8 в приватну власність квартири за АДРЕСА_1. Визнане недійсним свідоцтво про право власності, видане Виконавчим комітетом Бахчисарайської міської ради АР Крим 14 грудня 2011 року, про приналежність ОСОБА_8 на праві приватної власності квартири за АДРЕСА_1, загальною площею 32,9 кв.м. Припинено право власності ОСОБА_8 на зазначену квартиру. В іншій частини позову відмовлено. З ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 стягнено судовій збір у розмірі 107,30 грн.
Ухвалою того ж суду від 11 червня 2013 року позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про примусове виселення з квартири без надання іншого жилого приміщення залишено без розгляду у зв'язку із повторною неявкою позивача.
Зазначена ухвала сторонами не оскаржується.
В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_6 просить його скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Доводи апелянта зводяться до того, що суд, порушивши її право на доказування, розглянув справу за її відсутності. Крім того, на думку апелянта, суд першої інстанції залучив до участі у справі в якості відповідача особу, яка не мала жодних прав на спірне майно. Також апелянтом зазначено, що в порушення вимог ст. 88 ЦПК України суд ухвалив стягнути з неї усі витрати, які були заявлені у позові, не зважаючи на наявність інших відповідачів та часткового задоволення позову. Також апелянт вважає, що судом не враховане те, що ордер на жиле приміщення виданий неповноважною особою, нумерація кімнат не була змінена.
У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_7 вважає рішення законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не доведеними.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі і в запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Бахчисарайської міської ради «Про оформлення документів на право власності на гуртожиток» від 30 листопада 2011 року №387 вирішено оформити документи на право приватної власності на будівлю гуртожитку, яка розташована у АДРЕСА_1 за ТДВ «Бахчисарайський консервний завод» в цілому, видати відповідне свідоцтво про право власності (т.1 а.с.34).
1 грудня 2011 року на підставі зазначеного рішення виконкому ТДВ «Бахчисарайський консервний завод» видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, відповідно до якого гуртожиток, розташований за адресою АДРЕСА_1, належить на праві приватної власності товариству з додатковою відповідальністю «Бахчисарайський консервний завод».
Згідно витягу про державну реєстрацію КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» від 5 грудня 2011 року право власності на гуртожиток, розташований за адресою: АДРЕСА_1, зареєстроване за ТДВ «Бахчисарайський консервний завод».
Таким чином, гуртожиток, розташований за адресою АДРЕСА_1, належить на праві приватної власності ТДВ «Бахчисарайський консервний завод».
Рішенням органу приватизації від 14 грудня 2011 року №408 задоволено заяву ОСОБА_8 про приватизацію квартири в гуртожитку, в якій вона мешкає: АДРЕСА_1 (зареєстрована за вказаною адресою з 4 жовтня 2011 року (а.с.4, зв.), передано зазначену квартиру в гуртожитку в приватну власність ОСОБА_8
На підставі вищевказаного рішення органу приватизації 14 грудня 2011 року виконавчим комітетом Бахчисарайської міської ради АР Крим на ім'я ОСОБА_8 видано свідоцтво про право власності на квартиру за АДРЕСА_1 загальною площею 32,9 кв. м. Згідно витягу про державну реєстрацію КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» від 1 грудня 2012 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_8( т.2, а.с.49)
Задовольняючи позов ОСОБА_7, суд першої інстанції виходив з того, що на правовідносини, які виникли між сторонами, не розповсюджується дія Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", оскільки гуртожиток, розташований по АДРЕСА_1, на час приватизації не знаходився у державній власності, є приватною власністю ТДВ "Бахчисарайський консервний завод", доказів передачі гуртожитку у власність громади в порядку, передбаченому Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", суду не надано.
Крім того, місцевий суд виходив з того, що ОСОБА_7 на підставі рішення профспілкового комітету консервного заводу м. Бахчисарай від 08.06.1989 року отримала ордер на жиле приміщення за № 10 на право зайняття приміщення, площею 32,9 кв.м. із двох кімнат, розташованого за адресою АДРЕСА_1 на склад сім'ї з трьох осіб. З 1989 року по теперішній час позивачка проживає у спірній квартирі, яка у зв'язку з зміною нумерації, здійсненої ТДВ "Бахчисарайський консервний завод" у 2011 році, має № 11.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується у колегія суддів та вважає, що вони відповідають фактичним обставинам справи та зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Що стосується доводів апеляційної скарги стосовно того, що справа була розглянута у відсутності апелянта, в зв'язку з чим вона була позбавлена прав на доказування та участі у справі, то ці доводи колегія суддів не приймає до уваги. Із матеріалів справи вбачається, що апелянт була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи ( а.с.59) 10.06.13року від неї надійшла телефонограма, а 11.06.13року телеграма про відкладення розгляду справи в зв'язку з перебуванням за межами Криму.( а.с.64, 73) Будь - яких доказів поважності своєї відсутності і неявки в судове засідання апелянт не надала. Участь у справі є процесуальним правом особи ( ст.27 ЦПК України) і цим правом апелянт скористалась на свій розсуд.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд неправомірно залучив її до участі у справі в якості відповідача, оскільки вона не отримала свідоцтва про право на спадщину за законом, не ґрунтуються на законі. Із матеріалів справи вбачається, що після смерті своєї матері ОСОБА_8 апелянт 19.02.2013року звернулась до приватного нотаріуса Бахчисарайського районного нотаріального округу ОСОБА_10 із заявою про прийняття спадщини - спірної квартири.( том 2, а.с.26). Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини ( ч.5 ст.1268 ЦК України). Строк отримання свідоцтва про право на спадщину законом не обмежений. Прийнявши в установленому законом порядку спадщину, апелянт з часу її відкриття набула речові права на успадковану квартиру, тому суд правомірно залучив її до участі у справі в якості правонаступника після смерті ОСОБА_8
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що ордер на жиле приміщення був виданий ОСОБА_7 неповноважною особою, не можна прийняти до уваги, оскільки зазначений ордер з часу його видачі 08.06.1989 року ніким не оспорений, в тому числі і при розгляді зазначеної справи. На підставі цього ордеру ОСОБА_7 з 1989року проживає в спірних кімнатах гуртожитку. В той час як ОСОБА_8 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 з 4 жовтня 2011 року і до своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 там не проживала.
Інші доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому не приймаються до уваги апеляційним судом.
Згідно зі ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім доказам, наданим сторонами згідно зі ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а в рішенні навів переконливі доводи на обґрунтування своїх висновків.
Доводи скарги висновки суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Підстави до скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги відсутні.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.. 303, 308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 11 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді:
Чистякова Т.І. Синельщікова О.В. Курська А.Г.