Справа № 761/19879/13-ц
Провадження №2/761/7056/2013
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
(заочне)
11 листопада 2013 року
Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді: Осаулова А.А.
при секретарі: Вольда М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за комунальні послуги; трьох відсотків річних, інфляційних втрат, -
в с т а н о в и в :
В липні 2013р. позивач КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1, в якому просив суд: стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за житлово-комунальні послуги - 16 714,85 грн.; інфляційні нарахування у розмірі - 4 645,38 грн., 3,0 % річних в сумі - 1 395,17 грн., а також понесені судові витрати.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1, в якій зареєстрована і проживає та не в повному обсязі сплачуює плату за комунальні послуги та послуги за утримання будинку. Так, за час проживання у вказаній квартирі відповідачем надавались комунальні послуги, а саме холодне водопостачання, гаряче водопостачання, користування тепловою енергією, вивезення побутових відходів, водовідведення, газ, а також інші послуги з утримання будинку та прибудинкової території.
До того ж відповідачі щомісяця отримували від позивача рахунки на оплату квартирної плати та комунальних послуг, однак платежі здійснювали не регулярно, внаслідок чого утворився борг, який станом на 01.04.2013р. складає - 22 755,4 грн., оскільки відповідач у добровільному порядку борг не погашаює, позивач вимушений був звернутися до суду за його примусовим стягненням, а також просив суд стягнути інфляційні втрати та 3,0 % річних.
До судового засідання сторона позивача подала на адресу суду клопотання, в якому заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи і просить розглядати справу у відсутність свого представника.
Відповідач про час і місце судового розгляду оповіщався у встановленому законом порядку, у судове засідання не з'явилася, про поважність причин неявки суд не повідомляла та не просила розглядати справу у їх відсутність, представника до суду не направила, заперечення проти позову не подавали.
Оскільки сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст. ст. 169, 224 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
На підставі ст.ст. 66, 67, 162 ЖК України плата за користування житлом /квартирна плата/ обчислюється виходячи із загальної площі квартири, а плата за комунальні послуги /водопостачання, газ, та інші послуги/ береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами у відповідності до кількості проживаючих в квартирі осіб.
Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 р. «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, відповідач є власником квартири АДРЕСА_1.
Із довідки Форми №3, складеної працівниками КП «ЖЕК «Золотоустівська» Шевченківської районної у м. Києві ради, вбачається, що відповідач ОСОБА_1 проживає та зареєстрована в цій квартирі.
Згідно із ч. 3 ст. 815 ЦК України, ч. 1 ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за житло. Наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.
Якщо наймачами житла є кілька осіб, їхні обов'язки за договором найму житла є солідарними (ч. 3 ст. 816 ЦК України).
Відповідно до розрахунку боргу по квартирній платі та платі за комунальні послуги, проведеним працівниками бухгалтерії позивача, заборгованість відповідача станом на 01.04.2013р. складає - 22 755,4 грн. та складається з 16 714,85 грн. - основної суми боргу; інфляційні нарахування в розмірі - 4 645,38 грн. та 3% річних від суми боргу в розмірі - 1 395,17 грн.
В той же час розрахунок боргу проведено згідно таблиці і розпочинається з наявного боргу з 01.03.2004 року в сумі - 3 078,78 грн., а тому суд вважає за необхідне стягнути тільки ту заборгованість, що виникла після 01.03.2004 року, рахуючи цю дату як початкову для обчислення розміру боргу. За таких обставин, необхідно стягнути суму боргу в розмірі - 13 636,07 грн. (16 714,85 - 3 078,78).
Згідно із п. 5) ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між виробниками та споживачами, а також їхні права та обов'язки визначено у Законі України «Про житлово-комунальні послуги».
Пунктом 10 ч. 3 ст. 20 цього Закону встановлена відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені.
Разом із тим, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора вимагати сплату грошей за надані послуги.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Закріплена в п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню частково, тому слід позов задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за житлово-комунальні послуги - 13 636,07 грн.; інфляційні нарахування у розмірі - 4 633,06 грн., 3,0 % річних в сумі - 1 387,33 грн.
Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі - 229,40 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 169, 179, 212 - 215, 217, 218, 223, 224, 228, 294 ЦПК України; ст. ст. 257, 264, 267, 322, 509, 525, 526, 610, 612, 625, 815, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 64, 66, 67, 68, 156, 162 ЖК України; ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд, -
в и р і ш и в :
Позов Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за комунальні послуги; трьох відсотків річних, інфляційних втрат- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» суму заборгованості за комунальні послуги в розмірі - 13 636/тринадцять тисяч шістсот тридцять шість/ грн. 07 коп.; інфляційні нарахування у розмірі - 4 633 /чотири тисячі шістсот тридцять три/ грн. 06 коп.; 3% річних від суми боргу у розмірі 1 387 /одна тисяча триста вісімдесят сім/ грн. 33 коп.; судовий збір у розмірі 229 /двісті двадцять дев'ять/ грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: