ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 року Справа № 13/86-Б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Панової І.Ю.,

суддів -Білошкап О.В.,

Хандуріна М.І.,

за участю представників сторін:

Ліквідатора СТОВ "Ясенівка" Рудого А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу арбітражного керуючого Рудого А.М. на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.08.2013р. та ухвалу господарського суду Хмельницької області від 20.06.2013р. по справі №13/86-Б за заявою Державної податкової інспекції в Ярмолинецькому районі Хмельницької області про визнання банкрутом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенівка",-

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 20.06.2013 року скаргу представника співвласників майнових паїв с. Ясенівка Ярмолинецького району Хмельницької області ОСОБА_5 на дії ліквідатора СТОВ "Ясенівка" -арбітражного керуючого Рудого А.М. задоволено частково, усунуто арбітражного керуючого Рудого А.М. від виконання обов'язків ліквідатора СТОВ "Ясенівка", а в частині анулювання його ліцензії арбітражного керуючого - відмовлено.

Цією ж ухвалою суду ліквідатором Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенівка" призначено арбітражного керуючого Іващука В.А., якого зобов'язано здійснити необхідні заходи, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" для завершення ліквідаційної процедури у справі про визнання банкрутом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенівка".

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.08.2013р. апеляційні скарги ліквідатора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенівка" - арбітражного керуючого Рудого А.М. та уповноваженої особи співвласників майнових паїв ОСОБА_5 залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Хмельницької області від 20.06.2013р. залишено без змін.

Ліквідатор Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенівка" - арбітражний керуючий Рудий А.М. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.08.2013р. та ухвалу господарського суду Хмельницької області від 20.06.2013р., посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення ліквідатора СТОВ "Ясенівка" Рудого А.М., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Ясенівка" зареєстроване Ярмолинецькою районною державною адміністрацією 02.03.2000р. і створене на базі цілісного майнового комплексу реформованого КСП ім. Ватутіна, с. Ясенівка Ярмолинецького району Хмельницької області за рахунок майнових паїв членів реформованого господарства.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 12.05.2009 року порушено провадження по справі про визнання банкрутом СТОВ "Ясенівка" з урахуванням особливостей, передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за заявою ДПІ у Ярмолинецькому районі Хмельницької області.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 25.05.2009 року СТОВ "Ясенівка" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Рудого А.М., якого зобов'язано провести ліквідаційну процедуру відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", скласти ліквідаційний баланс та подати його господарському суду разом із звітом про свою діяльність.

15 травня 2013 року представник співвласників майнових паїв ОСОБА_5 звернувся до господарського суду Хмельницької області зі скаргою на дії ліквідатора - арбітражного керуючого Рудого А.М., в якій просив усунути арбітражного керуючого Рудого А.М. від виконання обов'язків ліквідатора СТОВ "Ясенівка", анулювати ліцензію арбітражного керуючого Рудого А.М., заборонивши йому в подальшому займатись подібною діяльністю.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 20.06.2013 року частково задоволено скаргу представника співвласників майна ОСОБА_5 на дії ліквідатора-арбітражного керуючого Рудого А.М. та усунуто його від виконання ним обов'язків ліквідатора СТОВ "Ясенівка", а в частині анулювання ліцензії арбітражного керуючого - відмовлено.

Задовольняючи скаргу представника співвласників майна ОСОБА_5 та приймаючи рішення про усунення ліквідатора-арбітражного керуючого Рудого А.М. від виконання ним обов'язків ліквідатора СТОВ "Ясенівка", суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, послався на те, що дії ліквідатора при включенні спірного майна до ліквідаційної маси є неправомірними та такими, що не відповідають вимогам закону. Крім того, неправомірність дій ліквідатора встановлена рішенням суду.

Відмовляючи заявнику скарги в частині його вимог щодо анулювання ліцензії арбітражного керуючого Рудого А.М., суд першої інстанції, з яким також погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у господарського суду відсутні правові підстави та повноваження щодо анулювання ліценції на право здійснення діяльності арбітражного керуючого, оскільки функції з видачі та анулювання зазначеної ліцензії здійснює Міністерство юстиції України.

Щодо призначення ліквідатора банкрута суд першої інстанції дійшов висновку про доцільність призначення ліквідатором банкрута - арбітражного керуючого Іващука В.А., взявши до уваги всі відомості, що містяться в матеріалах справи стосовно арбітражного керуючого Іващука В.А. та надавши їм належну правову оцінку.

Суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками суду першої інстанції.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Згідно ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Про невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого, господарський суд може винести ухвалу, яка направляється державному органу з питань банкрутства.

Невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

Отже, встановивши невиконання або неналежне виконання обов'язків арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором), суд вправі прийняти рішення про усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків.

Повноваження ліквідатора регулюються положеннями ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Отже, обов'язком ліквідатора є належне виконанням ним усіх повноважень в ході ліквідаційної процедури.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, уповноважена особа співвласників майнових паїв громадянин ОСОБА_5 21.04.2011р. звернувся зі скаргою на дії ліквідатора СТОВ "Ясенівка" щодо внесення до ліквідаційної маси розпайованого майна, яке належить боржнику та на рішення зборів комітету кредиторів згідно протоколу №6 від 22.11.2010р., яким віднесено до ліквідаційної маси розпайоване майно, посилаючись на неправомірність зазначених дій ліквідатора та просив визнати незаконним та скасувати рішення зборів комітету кредиторів згідно протоколу №6 від 22.11.2010р. та виключити майно з ліквідаційної маси відповідно до протоколу №6 від 22.11.2010 року.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 23 вересня 2011 року, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09 листопада 2011 року в задоволенні скарги громадянина ОСОБА_5 відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.08.2012 року постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.11.2011 року та ухвалу господарського суду Хмельницької області від 23 вересня 2011 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області, оскільки суди попередніх інстанцій належним чином не перевірили, чи належить боржнику на праві власності майно, віднесене ліквідатором СТОВ "Ясенівка" до ліквідаційної маси та вирішили даний спір без повного з'ясування всіх обставин, що мають суттєве значення для справи.

При новому розгляді справи ухвалою господарського суду Хмельницької області від 13.12.2012 року відмовлено у задоволенні скарги особи співвласників майнових паїв ОСОБА_5 на дії ліквідатора СТОВ "Ясенівка"-арбітражного керуючого Рудого А.М. в частині віднесення ним до ліквідаційної маси активів боржника та скасуванні рішення зборів комітету кредиторів згідно протоколу № 6 від 22.11.2010 р. про внесення до ліквідаційної маси розпайованого майна, а також визнання неправомірними дій ліквідатора і виключення майна з ліквідаційної маси.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.02.2013 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 23 квітня 2013 року, скасовано ухвалу господарського суду Хмельницької області від 13 грудня 2012 року і прийнято нове судове рішення, яким скаргу уповноваженої особи співвласників майнових паїв ОСОБА_5 на дії ліквідатора-арбітражного керуючого Рудого А.М. задоволено та визнано неправомірними дії ліквідатора в частині включення до ліквідаційної маси розпайованого майна, яке належить банкруту, та виключено майно з ліквідаційної маси, вказане в протоколі зборів кредиторів №6 від 22 листопада 2010 року, а саме: три зерносклади, ЗАВ-40; зерносушарку; зерносклад з підвалом; автовагову та асфальтовану площадку.

Згідно ч.2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, саме виходячи з визнання господарським судом неправомірними дій ліквідатора-арбітражного керуючого Рудого А.М., представник співвласників майнових паїв с. Ясенівка ОСОБА_5 звернувся до господарського суду Хмельницької області зі скаргою, в якій просив усунути цього арбітражного керуючого від виконання обов'язків ліквідатора СТОВ "Ясенівка", анулювати його ліцензію, заборонивши займатись подібною діяльністю в подальшому.

Згідно ч.9 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

Отже, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з тим, що у суду були належні правові підстави для усунення арбітражного керуючого Рудого А.М. від виконання ним обов'язків ліквідатора СТОВ "Ясенівка", зважаючи на те, що дії ліквідатора при включенні спірного майна до ліквідаційної маси визнано судом неправомірними та такими, що не відповідають вимогам закону.

Згідно п.8 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого, що завдало значної шкоди боржнику чи кредиторам, може бути підставою для анулювання його ліцензії. При невиконанні або неналежному виконанні обов'язків, покладених на арбітражного керуючого-ліквідатора, господарський суд може винести ухвалу, яку направляє державному органу з питань банкрутства.

Відповідно до частини 2 статті 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність у господарського суду правових підстав та повноважень щодо анулювання ліценції на право здійснення діяльності арбітражного керуючого, оскільки функції з видачі та анулювання зазначеної ліцензії здійснює Міністерство юстиції України.

Крім того, відповідно до ч.2 п.8 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" винесення ухвали і направлення її державному органу з питань банкрутства при невиконанні або неналежному виконанні своїх обов'язків арбітражним керуючим-ліквідатором, є право, а не обов'язок місцевого господарського суду, тому посилання представника співвласників майнових паїв с. Ясенівка в апеляційній скарзі на те, що господарський суд був зобов'язаний винести ухвалу про невиконання або про належне виконання обов'язків арбітражного керуючого та направити її державному органу з питань банкрутства для анулювання його ліцензії є безпідставними.

Частиною 3 статті 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів.

До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.

Заінтересованими особами стосовно боржника є юридична особа, створена за участю боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення справи про банкрутство, а також особи, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) боржником, а саме: подружжя, та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки. Для цілей цього Закону заінтересованими особами стосовно керуючого санацією чи кредиторів визнаються особи в такому ж переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника (статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Кредитори мають право запропонувати кандидатуру ліквідатора, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Якщо інше не передбачено цим Законом, ліквідатором може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту або володіє спеціальними знаннями, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до статті 1 цього Закону і яка має ліцензію арбітражного керуючого, що видається в установленому законодавством порядку.

При цьому, жодна із запропонованих суду кандидатур ліквідатора не має заздалегідь встановленого пріоритету перед іншими. Тобто, всі кандидатури, незалежно від того, хто їх пропонує суду, є рівними.

Виключне право призначення ліквідатора боржника у справі про банкрутство належить господарському суду.

Таким чином, вирішуючи питання про правомірність призначення судом першої інстанції арбітражного керуючого Іващука В.А. ліквідатором банкрута, суд апеляційної інстанції встановив, що суд першої інстанції взяв до уваги всі відомості стосовно арбітражного керуючого Іващука В.А., що містяться в матеріалах справи (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора №538 від 18 березня 2013 року), заява на згоду щодо участі у справі про банкрутство, в якій арбітражний керуючий повідомив, що протягом трудової діяльності не обіймав керівні посади (керівника чи заступника керівника юридичної особи), судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має, управління боржником раніше не здійснював, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") та надавши їм належну правову оцінку, дійшов вірного висновку про доцільність призначення арбітражного керуючого Іващука В.А. ліквідатором СТОВ "Ясенівка", кандидатура якого відповідає вимогам, передбаченим Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до п.4 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Отже, судом апеляційної інстанції правомірно відхилені посилання арбітражного керуючого Рудого А.М. на те, що суд першої інстанції не мав права приймати скаргу від ОСОБА_5 як фізичної особи на дії ліквідатора як фізичної особи, оскільки ОСОБА_5 як представник співвласників майнових паїв с. Ясенівка звернувся зі скаргою на дії ліквідатора СТОВ "Ясенівка" арбітражного керуючого Рудого А.М., що відповідає п.4 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до статті 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або в постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням вищезазначеного, виходячи із меж перегляду справи касаційною інстанцією, встановлених ст. 111-7 ГПК України, відповідно до яких правова оцінка обставин та достовірності доказів є виключно прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів прийшла до висновку, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно дослідили всі обставини, що мають значення для справи, надали їм належну правову оцінку, тому постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 21.08.2013р. та ухвала господарського суду Хмельницької області від 20.06.2013р. прийняті у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для їх скасування немає.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, які викладені в оскаржуваних рішеннях.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу арбітражного керуючого Рудого А.М. залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.08.2013р. та ухвалу господарського суду Хмельницької області від 20.06.2013р. по справі №13/86-Б залишити без змін.

Головуючий: Панова І.Ю.

Судді:Білошкап О.В.

Хандурін М.І.