ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/3093/13
провадження № 2/753/3161/13
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" листопада 2013 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого- судді Трусової Т.О.,
при секретарі Горбань С.І.,
з участю: представників сторін ОСОБА_2 та ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності та визначення порядку користування квартирою, зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя,-
В С Т А Н О В И В:
В лютому 2013 р. ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя. Просив поділити нерухоме майно, придбане за час шлюбу, виділивши йому в натурі ? частку квартири АДРЕСА_1 та ? частку квартири АДРЕСА_2
До початку розгляду справи по суті ОСОБА_4 змінив предмет позову, заявивши вимоги про визнання квартири АДРЕСА_1 спільною власністю, визнання за ним права власності на ? частку вказаної квартири та визначення порядку користування квартирою, відповідно до якого просив виділити йому в користування дві кімнати площею 17,1 кв.м. та 12,2 кв. м., а ОСОБА_5 - кімнату площею 25,1 кв.м.
У квітні 2013 р. ОСОБА_5 заявила зустрічний позов до ОСОБА_4 Просила поділити спільне майно подружжя шляхом виділення їй у власність квартири АДРЕСА_1 вартістю 120000 грн., а ОСОБА_4 - квартири АДРЕСА_2 вартістю 200 грн., врахувавши до його частки при поділі вартість автомобіля «Крайслер 300М», д.н.з. НОМЕР_1 в сумі 119800 грн.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 первісний позов підтримав, вимоги зустрічного не визнав пославшись на його необґрунтованість та пропуск строку позовної давності. Вказав, що при поділі майна способом, запропонованим позивачем за зустрічним позовом, не буде дотримано принципу рівності часток подружжя, так як квартири не є рівноцінними, а ОСОБА_5 не запропонувала компенсувати різницю у їх вартості. Автомобіль «Крайслер 300М» ніколи не належав ОСОБА_4 і не є спільним сумісним майном подружжя. Обґрунтовуючи вимоги первісного позову, вказав, що до останнього часу права ОСОБА_4 як співвласника обох придбаних у шлюбі квартир не порушувались, так як він мав можливість при бажанні відвідувати квартиру АДРЕСА_1 де проживає відповідач, а тому строк позовної давності ним не пропущений.
Представник відповідача ОСОБА_3 первісний позов не визнав пославшись на пропуск строку позовної давності. Пояснив, що під час шлюбу сторін було придбано дві квартири, одна з яких була оформлена на чоловіка, а інша - на дружину. В 2006 р. сторони розірвали шлюб і більше шести років жодних претензій щодо поділу майна не пред'являли, при цьому кожен користувався своєю квартирою. За таких обставин вважав, що має місце пропуск строку позовної давності як за первісним, так і за зустрічним позовом.
Вислухавши представників сторін та дослідивши письмові докази, суд вважає встановленими наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з 9 вересня 1994 р. перебували у зареєстрованому шлюбі, що представниками сторін не оспорюється.
За час шлюбу сторонами було придбано двокімнатну квартиру АДРЕСА_2, правовстановлюючі документи на яку оформлені на ОСОБА_4, та трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, правовстановлюючі документи на яку оформлені на ОСОБА_5 (а.с. 5, 6).
Право власності сторін на вищевказані квартири зареєстроване в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна (а.с. 87).
Виходячи з припису ст. 60 Сімейного кодексу України, згідно якої майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 є об'єктами права спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Жодних доказів, які б підтверджували, що за час шлюбу сторін було придбано автомобіль «Крайслер 300М», суду не надано, а отже відсутні підстави вважати його спільним сумісним майном подружжя.
22 липня 2006 р. шлюб між сторонами розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу (а.с. 7).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності.
За приписом ч. 2 ст. 72 Сімейного кодексу України до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки.
ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом через 6 років 7 місяців, а ОСОБА_5 - через 6 років 8 місяців і 27 днів, після розірвання шлюбу.
Доводи представника ОСОБА_2 про те, що до 2013 р. право власності позивача ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 не порушувалось суд вважає безпідставними.
Так відповідно до ст. 317 ЦК України, яка визначає зміст права власності, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Оскільки правовстановлюючі документи на квартиру АДРЕСА_1 оформлені на ОСОБА_5, а ОСОБА_4 у вказаній квартирі не проживав, з 2000 р. будучи зареєстрованим за адресою оформленої на його ім'я квартири АДРЕСА_2 (а.с. 3-4), після розірвання шлюбу він не міг не дізнатися про порушення свого права власності на квартиру, яка зареєстрована за його колишньою дружиною. Позивач не надав жодних доказів, які б підтверджували, що після розірвання шлюбу ним здійснювалися правомочності власника щодо зазначеної квартири.
За таких обставин початковим моментом перебігу позовної давності у даному спорі є дата розірвання між сторонами шлюбу.
Враховуючи, що представники сторін заявили про застосування позовної давності, визнаючи суб'єктивне право сторін на поділ майна, на підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України відмовляє як у первісному, так і в зустрічному позові про поділ майна подружжя за спливом позовної давності.
Підстав для задоволення вимоги первісного позову про визначення порядку користування квартирою суд також не вбачає, оскільки вказана вимога є похідною від вимоги про визнання права власності на частку квартири.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 27, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України суд, -
В И Р І Ш И В:
У позові ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності та визначення порядку користування квартирою і зустрічному позові ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: