Судове рішення #33378110


                              Справа № 711/8404/13-к


В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


12 листопада 2013 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

          

головуючого: судді –            Піковського В.Ю.,

          при секретарі –            Мелещенко О.В.,

          з участю: прокурора –            Луговського І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013250230001663 від 12.07.2013 року, відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, неодруженого, відсутня реєстрація, тимчасово проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше несудимого,


обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст.187 КК України, -

із участю в судовому розгляді:

обвинуваченого – ОСОБА_1,

потерпілої – ОСОБА_2,

захисника обвинуваченого – ОСОБА_3,


В С Т А Н О В И В:


Обвинувачений ОСОБА_1, 23.07.2013 року близько 10 год. 00 хв., маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись неподалік будинку №95 по вул. Свердлова в м.Сміла, Черкаської області, прослідкував за ОСОБА_2 та коли остання зайшла в приміщення під'їзду вказаного будинку, між першим та другим поверхом, наздогнав потерпілу на східцях і скоїв розбійний напад, фізично зупинивши та притиснувши її до стіни, почав вимагати гроші та телефон, а коли остання відмовилась виконати вимогу, нападник підставив до живота ОСОБА_2 ніж та погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я, наказав віддати телефон і потерпіла, сприймаючи погрозу, як таку, що загрожує життю і може бути реалізована, передала свій мобільний телефон "Nokia 5230", вартістю 600 гривень, з сім-картою «Київстар», вартістю 15 гривень та гроші в сумі 180 гривень, після чого ОСОБА_1 відкрито, умисно, з корисливих мотивів заволодівши чужим майном на загальну суму 795 гривень, з місця скоєння злочину зник, чим завдав матеріальну шкоду потерпілій на вказану суму.

Він же, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, 28.07.2013 року близько 09 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись неподалік будинку №51 по вул. Гагаріна в м. Черкаси, прослідкував за неповнолітньою ОСОБА_4 та коли остання зайшла в приміщення 3-го під'їзду, між першим та другим поверхом, наздогнав потерпілу на східцях і скоїв розбійний напад, фізично зупинивши та притиснувши її до стіни почав вимагати гроші та телефон, а коли остання відмовилась виконати вимогу, нападник підставив до ОСОБА_4 ніж та, погрожуючи застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я неповнолітньої, наказав віддати телефон, і потерпіла, сприймаючи погрозу як таку, що загрожує життю і може бути реалізована, передала свій мобільний телефон "Samsung Galaxy S II", вартістю 3600 гривень, з сімкартою Лайф, вартістю 15 гривень, на рахунку якої були кошти в сумі 6 гривень, після чого ОСОБА_1 відкрито, умисно, з корисливих мотивів заволодівши чужим майном на загальну суму 3621 гривня, з місця скоєння злочину зник, чим завдав матеріальну шкоду потерпілій на вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину визнав у повному обсязі, розкаявся, визнав всі фактичні обставини, які йому пред’явлено у обвинуваченні та пояснив суду, що дійсно він здійснив два розбійні напади на потерпілих з метою заволодіння їхніми коштами та майном. Спочатку здійснив напад на потерпілу у м.Сміла, а потім у м.Черкаси. По другому епізоді якось все трапилось автоматично. Визнає себе винним і повністю розкаюється.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 повідомила, що приїхавши у м.Сміла, вона вийшла із автобуса, приблизно о 10 год. 00 хв. уже підходила до під’їзду, вона там мешкає з недавнього часу, помітила незнайомого біля цього ж під’їзду, але подумала, що це сусід. Коли зайшла до будинку обвинувачений здійснив на неї напад, з погрозою насильства, вона її сприйняла реально і віддала йому свій мобільний телефон і гроші. Повністю підтримує цивільний позов.

Покази учасників кримінального провадження відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками процесу не оспорюються.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з’ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз’яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується як його показами даними ним в судовому засіданні, показами потерпілої ОСОБА_2, так і тими доказами. які були зібрані органами досудового розслідування і які обвинувачений визнав у судовому засіданні відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.

Суд вважає, що пред’явлене обвинувачення доведено і дії обвинуваченого суд кваліфікує: - за ч.1 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбій);

-          за ч.2 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчиняла розбій.


Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, межі, установлені санкцією статті КК України.

Згідно ст.66 КК України, пом’якшуючою його відповідальність обставиною суд визнає щире каяття у вчиненому.

Згідно ст.67 КК України, обтяжуючою його відповідальність обставиною суд визнає, що злочин особою вчинено відносно неповнолітніх та щодо другого епізоду, що злочин було вчинено у стані алкогольного сп’яніння.

Враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, які на підставі ч.4 ст.12 КК України є тяжкими злочинами, його особу, стан здоров’я, що він раніше не судимий, на спеціальних обліках не перебуває, постійного місця проживання не має, вкрай негативну характеристику за місцем навчання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе тільки при ізоляції його від суспільства.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд також враховує відношення обвинуваченого до скоєного, вибачення за власні дії, щиросердечне розкаяння, визнання цивільного позову, що на спеціальних обліках обвинувачений не перебуває та вважає правильним призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах, наближених до мінімальних, що передбачені санкцією закону.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані різними частинами статті 187 КК України, тому суд вважає за необхідне призначити йому покарання по кожній частині даної статті окремо та по сукупності злочинів на підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Дана позиція викладена у Постанові Пленуму Верховного суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Суд вважає, що підстав для застосування обвинуваченому ОСОБА_1 ст.ст. 69, 75 КК України не вбачається.

Заявлений цивільний позов потерпілою ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину до обвинуваченого ОСОБА_1, на загальну суму 795 (сімсот дев’яносто п’ять гривень) 00 коп., на підставі ст.1166 ЦК України, врахувавши повне визнання його обвинуваченим, підлягає задоволенню, так як позов є обґрунтованим, доведеним матеріалами даного кримінального провадження і належить до відшкодування, оскільки, дійсно, в результаті злочинних дій обвинуваченого потерпілій ОСОБА_2 було завдано матеріальних збитків на вказану суму.

Судові витрати в кримінальному провадженню відсутні.

Доля речових доказів повинна бути вирішена на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 100, 349, 368-371, 374 КПК України, -


У Х В А Л И В:


Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 187, ч.2 ст.187 КК України та призначити йому покарання:

за ч.1 ст.187 КК України - у виді 4 років позбавлення волі;

за ч.2 ст.187 КК України – у виді 7 років позбавлення волі із конфіскацією майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити до відбуття 7 років позбавлення волі із конфіскацією майна обвинуваченого.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 15.08.2013 року.

Запобіжний захід ОСОБА_1, до вступу вироку в законну силу, залишити попередній – тримання під вартою.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 795 (сімсот дев’яносто п’ять) 00 коп. в рахунок відшкодування шкоди, завданої злочином.

Речові докази по справі, а саме:

- мобільний телефон "Samsung Galaxy S II", який переданий під розписку потерпілій ОСОБА_4 – залишити за належністю.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 30 днів - учасниками процесу з дня його проголошення, а обвинуваченим з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.


Головуючий:                                                                                В.Ю. Піковський


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація