Справа № 2314/5323/12
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2013 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого: судді – Піковського В.Ю.;
при секретарях – Трубенко Є.О., Чмих І.С., Мелещенко О.В.;
з участю: прокурора – Протас І.О., Аньол С.М., Шелудякова С.В.;
захисника – ОСОБА_1;
представника цивільного позивача – ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, тимчасово непрацюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 191 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
Підсудний ОСОБА_3, в період часу з 04 січня 2011 року по 20 лютого 2012 року, працюючи на посаді менеджера по збуту ПП «Колега» в м. Черкаси, будучи, згідно договору про повну матеріальну відповідальність від 04.01.2011 року, матеріально відповідальною особою, займаючи посаду, безпосередньо пов’язану із прийманням і збереженням ввірених їй матеріальних цінностей даного підприємства, умисно, з корисливих мотивів, здійснив привласнення чужого майна при наступних обставинах:
Так, впродовж часу з грудня 2011 року по лютий 2012 року він прийняв від приватних підприємців, які здійснюють свою підприємницьку діяльність на території оптової бази ОПС та окремих торгівельних точках по місту Черкаси, грошові кошти за поставлену ПП ”Колега» продукцію, а саме :
від ПП ОСОБА_4 по накладній № КПЧ-048682 від 30.12.2011 року в сумі 5601,60 грн, по накладній № КПЧ-954105 від 31.01.2012 року в сумі 5900,40 грн.;
від ПП ОСОБА_5 по накладній № КПЧ-048364 від 29.12.2011 року в сумі 112,72 грн;
від ПП ОСОБА_6 по накладній № КПЧ-049473 від 05.01.2012 року в сумі 934,56 грн, по накладній № КПЧ-050857 від 12.01.2012 року в сумі 459 грн, № КПЧ-051906 від 18.01.2012 року в сумі 261,36 грн;
від ПП ОСОБА_7 по накладній № КПЧ-051120 від 13.01.2012 року в сумі 1152,00 грн.;
від ПП ОСОБА_8 по накладній № КПЧ-052798 від 24.01.2012 року в сумі 699,84 грн.;
від ПП ОСОБА_9 по накладній № КПЧ-053380 від 26.01.2012 року в сумі 394,56 грн;
від ПП ОСОБА_10 по накладній № КПЧ-049474 від 05.01.2012 року в сумі 460,80 грн, по накладній № КПЧ-051381 від 14.01.2012 року в сумі 224,08 грн, по накладній № КПЧ-051582 від 17.01.2012 року в сумі 305,28 грн, по накладній № КПЧ-052110 від 19.01.2012 року в сумі 460,80 грн, по накладній № КПЧ-053797 від 24.01.2012 року в сумі 157,68 грн, по накладній № КПЧ-053733 від 27.01.2012 року в сумі 460,80 грн.;
Всього ОСОБА_3 отримав грошові кошти від ПП ОСОБА_4 в сумі: 11502 грн.; від ПП ОСОБА_5 в сумі: 112,72 грн.; від ПП ОСОБА_6 в сумі: 1654,92 грн.; від ПП ОСОБА_8 в сумі: 699,84 грн.; від ПП ОСОБА_7 в сумі 1152 грн.; від ФОП ОСОБА_9 в сумі: 394,56 грн.; від ПП ОСОБА_10 в сумі: 2044,20 грн., на загальну суму 17 560,24 грн., які він не вніс в касу ПП «Колега», та незаконно утримавши їх на свою користь, заволодів ними.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3, свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину спочатку не визнавав, та пояснив, що в 2011 році офіційно працював менеджером по збуту товару на ПП «Колега», в його обслуговувані було близько 80 клієнтів в межах міста. Інкриміновану йому заборгованість могла виникнути від обставин, які не залежали від його волі, наприклад прострочення товару та його пошкодження. В подальшому цей товар був непридатний для контрагентів, а керівництво ПП «Колега» замість його списання перекладало вартість цього товару на нього. Не один він, а всі, хто звільнявся, мали борг перед підприємством. Коли він захотів звільнитися, то директор викликав його до себе і примусив підписати розписку. Він був змушений її підписати, оскільки директор пригрозив, що той не отримає заробітну плату, а борг підприємства перед ним складав 3000 грн., не віддасть йому його трудову книжку і у нього будуть проблеми з цим. На той час у нього була вагітна дружина, за яку він сильно хвилювався, тому погодився написати розписку. Схема роботи на підприємстві була така: він здавав у касу отримані кошти від клієнтів за поставлений товар, а касир давала чек, який він потім віддавав клієнту, інших підтверджуючих документів, що в касу були здані гроші, йому не давали. Журналу обліку накладних, первинних документів на підприємстві не було. Один екземпляр накладної експедитор залишав замовнику, другий привозив на підприємство та віддавав операторам. Коли сума товарів була велика, наприклад до 8000 грн. директор робив клієнтам особисто знижку, накладна виписувалася на вказаний товар на всю суму, а гроші він тоді отримував за мінусом оговореної з директором знижки. Бувало і так, що коли пізно повертався на підприємство і каса уже не працювала, тоді він гроші віддавав особисто директору ОСОБА_11 на руки, а взамін ніяких документів той не давав, працювали на договірних умовах. Під час судових дебатів підсудний повідомив, що вину визнає, факт того, що він брав кошти, що належали ПП «Колега» визнає, так як він взяв кредит у банку, то його погашення здійснював за кошти що брав з клієнтів, потім їх повертав, для керівництва це було непомітно, але потім сума коштів, які він брав все зростала і зростала, остаточну суму не пам’ятає, можливо ця сума наближена до інкримінованої у обвинувальному висновку, але це не сума цивільного позову, крім цього повідомив що розкаюється, прохав суд врахувати, що у нього на утриманні малолітня дитина та суворо не карати, а призначити покарання не пов’язане із позбавленням волі.
Вина підсудного ОСОБА_3, в скоєні інкримінованого йому злочину, також підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:
- показаннями свідка ОСОБА_12, який будучи допитаний в судовому засіданні, надав аналогічні покази, які давав на досудовому слідстві, відповідно до яких повідомив, що в Черкаській філії ПП «Колега» він працював з березня 2011 по 25.01.2012 року на посаді супервайзера. Відомість з дебіторською заборгованістю він роздруковував та видавав менеджерам по збуту кожного дня. Кожного дня менеджери йому доповідали про суму зібраних ними коштів по заборгованості та зданих в касу. Про те що у ОСОБА_3 виявлена велика недостача коштів йому стало відомо вже після його звільнення. Йому зателефонував директор Козловський та повідомив, що ревізія виявила привласнення ОСОБА_3 грошей. Він декілька раз намагався з ОСОБА_3 поговорити на цю тему, з»ясувати як так склалось, що виникла така недостача. Він ні разу детально та чітко не пояснив як виникла ця заборгованість, але в загальному він для себе зробив висновок, що він тривалий час закривав стару заборгованість отриманими грошима від підприємців. Тобто та заборгованість яка вже висвічувалась в дебіторській відомості як прострочена він закривав грошима які отримав від підприємців вчасно і так далі, крім цього як він зрозумів, що він кошти отримані за товар від замовників використовував на власні потреби, а потім їх перекривав коштами інших покупців. Тому недостача накопичувалась як снігова лавина впоратись з якою він вже не зміг і контролювати її також не зміг. Але на запитання на які цілі він витратив привласнені кошти ОСОБА_3 так і не дав йому чіткої відповіді. Прослідувати, передбачити чи попередити таку схему привласнення вважає не можливим. Схема збору грошей від замовників та контроль менеджерів по збуту яка впроваджена на ПП Колега не дає такої можливості. Це хіба що супервайзеру потрібно вслід за менеджером по збуту об»їжджати його маршрути та перевіряти в кого він отримав гроші, а потім ввечері звірятись із касою чи здав він гроші саме від цих підприємців чи від імені інших, але фізично це не можливо. Крім цього додав, що супервайзеру про подвійну бухгалтерію нічого не може бути відомо, у підприємства ПП «Колега» мається заборгованість і перед ним, перед ОСОБА_3 також була заборгованість ПП «Колеги», але яка саме, йому не відомо, те що ОСОБА_3 давав особисто кошти директору іноді, а не через касу, він також знав.
Т.1 а.с. 61-63
- показаннями свідка ОСОБА_13, яка будучи допитана в судовому засіданні пояснила, що працює бухгалтером на ПП «Колега», одним із її обов’язків було вести облік та підрахунок коштів, які здавалися у касу, ці кошти бухгалтерія проводила через базу. На ПП «Колега» було зроблено перевірку. В результаті якої було виявлено недостачу коштів. Два роки тому керівництво перевірило роботу підсудного, було складено акти звірок, на той момент у ОСОБА_3 було недостачі близько 30000 грн., їй не відомо, чому підсудний не здавав отриманні гроші до каси, розписка підсудним писалася не в її присутності.
- показаннями свідка ОСОБА_14, який будучи допитаний в судовому засіданні надав аналогічні покази, які давав на досудовому слідстві, відповідно до яких повідомив, що в Черкаській філії ПП «Колега» він працював з грудня 2010 по грудень 2011 року на посаді начальника відділу продажу. В його обов’язки входило забезпечення виконання плану з продажу товару, формування відділу збуту, контроль дебіторської заборгованості, організація договірного процесу з клієнтами. У його відділі працював менеджер по збуту ОСОБА_3 Супервайзер не менше двох разів на тиждень роздавав менеджерам по збуту відомості про дебіторську заборгованість його клієнтів, з якими менеджер і повинен працювати. Він раз на тиждень збирав супервайзерів на нараду по питанню стану дебіторської заборгованості. Менеджер у якого була дебіторська заборгованість перевищувала 15% від реалізованого товару викликав він або директор та пропонували йому негайно приділити увагу роботі з клієнтами та зменшити дебіторську заборгованість. Про те, що у ОСОБА_3 виявлена недостача коштів йому стало відомо від колишнього працівника підприємства ОСОБА_12. Він зателефонував йому і повідомив що ревізія виявила недостачу коштів по маршруту ОСОБА_3 Спочатку він думав, що сума недостачі була не більше 4000 грн., іноді менеджери по збуту перед звільненням навмисне не здавали виручку в розмірі своєї зарплати, так як знали, що при звільненні зарплату могли не виплатити. Через деякий час ОСОБА_3 прислав йому смс повідомленням з проханням позичити гроші. Він йому зателефонував, щоб сказати що не має грошей в борг так як сам вже 2 місяці не працює, а потім спитав як так склалось, що в нього виникла недостача і на яку суму. ОСОБА_3 якось незрозуміло намагався пояснити, але з його пояснення він нічого не зрозумів. Вважає, що попередити привласнення грошових коштів ні супервайзер ні начальник торгового відділу ні інші працівники в принципі не можуть. Так як ніхто точно не знає який із замовників віддав сьогодні гроші менеджеру щоб перевірити чи здав він їх. Все розраховано на порядність менеджерів. Контроль дебіторської заборгованості не забезпечує контроль за внесенням грошей в касу конкретним замовником, менеджер міг отримати гроші від одного замовника який проплатив за товар раніше встановленого строку а внести його в касу на ім’я іншого замовника в якого числиться заборгованість, так як за не зняту заборгованість в першу чергу питали менеджера по збуту.
Т.1 а.с. 64-66
- показаннями свідка ОСОБА_15, яка будучи допитана в судовому засіданні підтвердила аналогічні покази, які давала на досудовому слідстві, відповідно до яких повідомила, що вона як приватний підприємець співпрацює з ПП Колега та отримує від підприємства товар на реалізацію. Менеджер по збуту який його обслуговує ОСОБА_3 отримував замовлення та приходив забирати гроші за поставлений товар. Про передачу грошей ОСОБА_3 він робив відмітку в своєму зошиті обліку розрахунків з постачальниками.
Т.1 а.с. 126
- показаннями свідка ОСОБА_16, яка будучи допитана в судовому засіданні підтвердила аналогічні покази, які давала на досудовому слідстві, відповідно до яких повідомила, що вона на посаді логіста приватного підприємства «Колега» перебуває з 10 січня 2011 року. В її обов’язки входить складання маршрутів доставки товару до замовників, перевіряти вчасність доставки товару та вчасність оплати послуг перевірників. Укладання договорів з перевірниками, підшукування транспорту для перевезень товару замовникам. Додатково, за вказівкою директора ОСОБА_11, вона прозвонює замовників які закріплені за певним менеджером по збуту, якщо в них велика дебіторська заборгованість. При перевірці дебіторської заборгованості по клієнтам ОСОБА_3 часто виникали проблеми з проплатами. Кожного разу ОСОБА_3 виправдовувався непорозуміннями на маршруті, то товар не весь привезли, то товар повернули то ще якісь відмовки. Як правило розібратись з такими питанням доручав директор супервайзеру ОСОБА_12 так як ОСОБА_3 був його підлеглим. Коли питань до ОСОБА_12 та ОСОБА_3 у директора накопичилось занадто багато ОСОБА_12 та ОСОБА_3 звільнили, і коли дільницю приймав інший супервайзер, ОСОБА_17 та інший менеджер по збуту, він проїхав по всім замовникам та виявив, що деякі з них вже давно розрахувались за товар але ОСОБА_3 в касу гроші були не внесені. Так була проведена зустрічна перевірка із замовниками і виведена загальна сума заборгованості. Їй як логісту, було дуже важко працювати як з ОСОБА_3 так із його супервайзером ОСОБА_12, добитись виконання від них поставлених задач було вкрай важко, лише за допомогою директора. Провести перевірку по дебіторській заборгованості ОСОБА_3 зачасту було неможливо, так як в договорах були вказана невірні телефони замовників. Проаналізувавши дати привласнених ОСОБА_3 сум, вона зрозуміла, що ОСОБА_3 не здавав в касу проплати тих клієнтів строки розрахунку яких ще не рахувались в дебіторській заборгованості, тому саме їм вона не телефонувала. Додатково повідомила, що саму заборгованість вона не контролювала, а лише перевіряла, чи вона наявна.
Т.1 а.с. 58-60
- показаннями свідка ОСОБА_18, який будучи допитаним в судовому засіданні показав, що його дружина приватний підприємець, вони працюють на базі «ОПС», підсудний працював на ПП «Колега» торговим представником. За поставлений товар він у них забирав кошти, як виявилося пізніше, він забрані кошти до каси підприємства не вносив. Які суми брав у них не пам’ятає.
- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_4, які оголошено в судовому засіданні відповідно до ст. 306 КПК України (редакції 1960 року) про те, що вона як приватний підприємець співпрацює з ПП Колега та отримує від підприємства товар на реалізацію. Менеджер по збуту який її обслуговує ОСОБА_3 отримував від неї замовлення та приходив забирати гроші за поставлений товар. Про передачу грошей ОСОБА_3 свідчать його підписи в копії накладних постачальника.
Т.1 а.с. 136
- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_19, які оголошено в судовому засіданні відповідно до ст. 306 КПК України (редакції 1960 року) про те, що вона працює опертором у ПП ОСОБА_6, який співпрацює з ПП Колега та отримує від підприємства товар на реалізацію. Менеджер по збуту який їх обслуговує ОСОБА_3 отримував від неї замовлення та приходив забирати гроші за поставлений товар. Про передачу грошей ОСОБА_3 свідчать його підписи в копії накладних постачальника та зошиті розрахунку з постачальниками.
Т.1 а.с. 142
- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_20, які оголошено в судовому засіданні відповідно до ст. 306 КПК України (редакції 1960 року) про те, що він на посаді супервайзер ПП «Колега» працює з 25.01.2012 року. В його обов’язки входить управління та навчання команди торгових представників (менеджерів по збуту) та менчердайзерів. Попереду нього на цій посаді працював ОСОБА_12, але коли він прийшов працювати в ПП «Колега» Форростовський уже був звільнений, тому він з ним не спілкувався і справи йомі він не передавав. За власною ініціативою, при прийнятті його на роботу він ініціював перевірку дебіторської заборгованості всіх менеджерів по збуту. Дебиторська заборгованість клієнтів менеджера по збуту ОСОБА_3 в нього викликала підозру. Вона складала понад 40%, хоч допустимою є 13%. Крім того аналіз відомостей дебіторської заборгованості у мнього викликав сумнів з того, що клієнти які завжди відзначались вчасністю сплати коштів за отриманий товар чомусь мали дебіторську заборгованість. На зборах менеджерів по збуту які він проводив, він неодноразово ставив питання ОСОБА_3 чому в його клієнтів така заборгованість, чому він з ними не працює. ОСОБА_3 кожного разу давав різні пояснення, достатньо не конкретні, але обіцяв заборгованість закрити. Потім в перших числах лютого 2012 року, точніше дати сказати не може, ОСОБА_3 зателефонував йому на мобільний та повідомив, що він звільняється, сьогодні ж негайно. Своє поспішне звільнення він мотивував погіршенням стану здоров’я. Він йому пояснив, що так швидко його ніхто не звільнить. Потрібно знайти менеджера який прийме його маршрут, звірить всю дебіторську заборгованість клієнтів. Для цього йому потрібно з ним проїхати по всім клієнтам, зробити звірки і тільки тоді він може звільнитись. ОСОБА_3 не погоджувався, вимагав негайного звільнення його. Він сказав, що питання звільнення необхідно вирішувати з директором, але без звірки маршруту він не дасть згоди на його звільнення. Цього ж дня, в другій його половині, він приїхав на офіс ПП «Колега», він відправив його до директора. Через деякий час він зайшов до директора і директор йому показав пояснюючу від ОСОБА_3 де він написав у яких клієнтів він вже взяв гроші за товар але в касу не вніс, використавши на власний розсуд, і що він зобовязується їх повернути. З огляду на з»ясовані обставини, він особисто разом з ОСОБА_3 наступного дня проїхав по його маршруту, та провів звірку з усіма клієнтами ОСОБА_3 на предмет причин виникнення заборгованості. Як виявилось у восьми клієнтів він отримав гроші за товар, а в касу їх не вніс, а у двох клієнтів забрав товар але на склад його не оприбуткував. Всі виявлені недостачі коштів та товару були занесені в акт інвентаризації від 20.02.2012 року який наданий слідству. Коли був виявлений факт великої недостачі у ОСОБА_3 він його запитав як так сталось. ОСОБА_3 пояснив, що спочатку він взяв не велику суму грошей так як йому потрібні були гроші, потім він отримавши гроші за товар у одних клієнтів перекривав дебіторську заборгованість тих чия заборгованість вже тривалий час була в простроченій, і так кожного разу, сума недостачі зростала, він вже не зміг контролювати перебіг цього процесу, злякався, запанікував і тому вирішив швидко звільнитись, в сподіванні, що недостача залишиться непоміченою. Спочатку він обіцяв, що віддасть привласнені кошти, але потім аналізуючи його обіцянки та його фінансовий стан дирекція зробила висновок, що його обіцянки можуть залишитись тільки обіцянками тому звернулись до правоохоронних органів із заявою.
Т.1 а.с. 145-147
- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_21, які оголошено в судовому засіданні відповідно до ст. 306 КПК України (редакції 1960 року) про те, що вона на посаді мерчендайзера приватного підприємства «Колега» перебуває з 03 січня 2012 року. В її обов’язки входить контроль за здійснення правильної викладки товару який поставляє ПП «Колега» своїм покупцям. Оформлення вітрин, реклама товару, контроль асортименту товару. На початку лютого 2012 року точної дати не пам»ятає, її попросив супервайзер підприємства ОСОБА_17 щоб вона проїхалась з менеджером по збуту ОСОБА_3 по його маршруту та забрали у клієнтів товар на повернення. Вони з ОСОБА_3 проїхали по клієнтам торгові точки яких знаходяться на базі ОПС, це ПП Гладкий склад № 29, ПП Ступак, та ПП Дяченко. До інших підприємців вони не заїжджали так як машина була цілком заповнена товаром від цих трьох клієнтів. ОСОБА_3 сам особисто говорив у яких клієнтів стоїть товар і вони до них і заїжджали. Як так розумію він вів облік товару який він передавав клієнтам, тому і знав де товар застоювався і його можна повернути. Після збору товару автомобіль з експедитором поїхав на склад розвантажуватись, а ОСОБА_3 повинен був після збору заявок поїхати на склад та оформити документи на повернення товару. До ФОП ОСОБА_9 вони не їздили, ОСОБА_3 не говорив, що в цього підприємця також потрібно забрати товар, вони об»їхали тих підприємців які вказав ОСОБА_3.
Т.1 а.с. 202-203
- даними наказу № 2 від 04.01.2011року, про призначення на посаду менеджера по збуту ОСОБА_3
Т.1 а.с.11
- даними договору про повну матеріальну відповідальність ОСОБА_3 від 04.01.2011 року
Т.1 а.с.12
- даними маршрутних форм менеджера по збуту ОСОБА_3 поденно
Т.1 а.с. 69-76
- даними протоколу виїмки у ПП ОСОБА_22 від 15.03.2012 року, в ході якої вилучена виписка із зошита розрахунку з контрагентами згідно накладних №КПЧ-048983 від 04.01.2012 року, №КПЧ-050042 від 09.01.2012 року, №КПЧ-051110 від 13.01.2012 року, №КПЧ-053895 від 28.01.2012 року.
Т.1 а.с. 119-121
- даними протоколу виїмки у ПП ОСОБА_15 від 15.03.2012 року, в ході якої вилучена виписка із зошита розрахунку з контрагентами гр. ОСОБА_3 про отримання ним коштів згідно накладної №КПЧ-051120 від 13.01.2012 року на суму 1152,00 грн.
Т.1 а.с. 124-125
- даними протоколу виїмки у продавця магазину продукти ОСОБА_23 від 14.03.2012 року, в ході якої вилучена виписка із зошита розрахунку з контрагентами гр. ОСОБА_3 про отримання ним коштів згідно накладної №КПЧ-048364 від 29.12.2011 року на суму 612,78 грн.
Т.1 а.с. 130-131
- даними протоколу виїмки у ПП ОСОБА_4 від 15.03.2012 року, в ході якої вилучено оригінал накладної №КПЧ-048682 від 30.12.201 року на суму 5601,60 грн.
Т.1 а.с. 134-135
- даними протоколу виїмки у оператора ПК ПП «ОСОБА_6В.» від 16.03.2012 року, в ході якої вилучена виписка із зошита розрахунку з контрагентами, оригінали накладних №КПЧ-049473 від 05.01.2012 року та №КПЧ-050857 від 12.01.2012 року.
Т.1 а.с. 138-141
- даними протоколу виїмки у продавця ПП ОСОБА_10 ОСОБА_24 від 21.03.2012 року, в ході якої вилучено оригінали накладних: №КПЧ-053733 від 27.01.2012 року на суму 460,80 грн.; №КПЧ-052797 від 24.01.2012 року на суму 157,68 грн.; №КПЧ-052110 від 19.01.2012 року на суму 460,80 грн.; №КПЧ-051582 від 17.01.2012 року на суму 305,28 грн.; №КПЧ-051381 від 14.01.2012 року на суму 244,08 грн.; №КПЧ-049474 від 05.01.2012 року на суму 460,80 грн.;
Т.1 а.с. 150-156
- даними протоколу виїмки у завідуючої магазинами ОСОБА_25 від 21.03.2012 року, в ході якої вилучено оригінал накладних №КПЧ-052798 від 24.01.2012 року на суму 699,84 грн.
Т.1 а.с. 159-160
- даними протоколу виїмки у ПП ОСОБА_4 від 15.03.2012 року, в ході якої вилучено оригінал накладної №КПЧ-054105 від 31.01.2012 року на суму 5900,40 грн.
Т.1 а.с. 163-164
- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_17 від 03.04.2012 року.
Т.1 а.с. 176-179
- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_11 від 03.04.2012 року.
Т.1 а.с. 180-183
- даними висновку судово-економічної експертизи №3\10 від 29.05.2012 року, згідно якої грошові кошти в сумі 17 560,24 грн менеджером по збуту ОСОБА_3 отримані у контрагентів та в касу ПП Колега не внесені.
Т.1 а.с.192-200
Первинні покази у судовому засіданні підсудного щодо невизнання вини та того, що грошові кошти, які належать ПП «Колега», він взагалі не брав, враховуючи зміну показів пізніше, суд оцінює критично, так як підсудний таким чином хотів завести суд в оману що до факту самої події.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що пред’явлене обвинувачення доведене і дії підсудного ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст. 191 КК України, як привласнення чужого майна, яке було йому ввірене і перебувало в його віданні.
Обираючи покарання підсудному ОСОБА_3, суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, межі, установлені санкцією статті КК України.
Згідно ст.66 КК України, пом’якшуючою його відповідальність обставиною суд визнає щире каяття у вчиненому.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3, згідно ст. 67 КК України, судом не виявлено.
Обираючи покарання ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ч.3 ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, одружений, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, що на утриманні у нього перебуває малолітня особа, на спеціальних обліках не перебуває, раніше не судимий.
Враховуючи наведене, та те, що прокурор у промові прохав не позбавляти підсудного волі, суд приходить до висновку, що досягнення цілей покарання та виправлення підсудного можливе без позбавлення чи обмеження його волі, та обґрунтовує доцільне призначити покарання у виді штрафу, а враховуючи з’ясовані та підтвердженні фактичні данні кримінальної справи, наближеного до мінімального розміру санкції статті.
Суд вважає таке покарання справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів.
Дана позиція також викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».
Підстав для застосування підсудному ст.69 КК України суд не вбачає.
Заявлений цивільний позов представником ПП «Колега» ОСОБА_11 про відшкодування матеріальних збитків до підсудного ОСОБА_3 на суму 31142,04 (тридцять одна тисяча сто сорок дві гривні) 04 коп на підставі ст. 1166 ЦК України підлягає частковому задоволенню в межах пред’явленого обвинувачення, виходячи з обґрунтованості та доведеності вини ОСОБА_3 щодо привласнення 17560 (сімнадцяти тисяч п’ятсот шістдесяти гривень) 24 коп., що підтверджується матеріалами кримінальної справи.
Витрати на проведення експертизи на стадії досудового розслідування складає 2353 (дві тисячі триста п’ятдесят три гривні) 92 коп.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 81, 323, 324 КПК України (редакції 1960 року), ч.1 ст.191 КК України, суд, -
З А С У Д И В:
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 680 (шістсот вісімдесят гривень).
Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередній – підписка про невиїзд.
Цивільний позов представника ПП «Колега» задовольнити частково.
Стягнути із засудженого ОСОБА_3 на користь ПП «Колега» 17560 (сімнадцяти тисяч п’ятсот шістдесяти гривень) 24 коп. в рахунок відшкодування матеріальних збитків.
Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування в сумі 2353 (дві тисячі триста п’ятдесят три гривні) 92 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області протягом 15 діб, учасниками процесу з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_3 – з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя: ОСОБА_26