Лутугинський районний суд Луганської області
Справа № 416/2669/13-к
Провадження № 1-кп/416/195/13
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.11.2013
Лутугинський районний суд Луганської області
у складі: головуючого судді Кулешової Л.В.
за участю: прокурора Карпенка О.А.
секретаря Яришової О.М.
потерпілого ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Лутугине кримінальне провадження №12013030470002100 від 26.07.2013 року за обвинуваченням :
- ОСОБА_2, який народився 07 лютого 1987 року в м. Лутугине Луганської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, не одруженого, не працюючого, раніше судимого : 04 лютого 2004 року Лутугинським районним судом за ст..185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст..75 КК України з іспитовим строком на 1 рік; 05 листопада 2004 року Лутугинським районним судом за ст..ст.185 ч.3, 70 КК України до 3 років позбавлення волі; 08 листопада 2006 року Лутугинським районним судом за ст..ст.185 ч.3, 71 КК України до 3 років 9 місяців позбавлення волі, звільненого 05 березня 2010 року за відбуттям строку покарання, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,
В С Т А Н О В И В:
24 листопада 2013 року у вечірній час, точний час не встановлено, ОСОБА_2, повторно, перебуваючи у стані алкогольного сп*яніння, проходив по вул..Дружби в смт.Врубівський Лутугинського району Луганської області, де побачив металеві ворота, котрі огороджували територію будівлі № 3 по вул..Дружби в смт.Врубівський Лутугинського району Луганської області, після чого у нього виник намір на таємне викрадення чужого майна. Після чого, ОСОБА_2, взявши тачку та лом, 24 липня 2013 року приблизно о 23 годині 30 хвилин повернувся до воріт вказаного будинку. Переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав ворота, від*єднавши їх за допомогою лому від паркану, які складалися із : 15 метрів металевого кута розміром 0,5 х 0,5 м, вартістю 18 грн.95 коп. за 1 метр на суму 284 грн.25 коп., та двох металевих листів розміром 2 х 1,5 м х 0,06 м, вартістю 250 грн. за один лист на суму 500 грн., а всього на загальну суму 784 грн.25 коп. Після чого, ОСОБА_2 з місця скоєння кримінально правопорушення зник, звернувши викрадене на свою користь, розпорядившись ним на свій розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 784 грн.25 коп. Шкода відшкодована.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю і підтвердив факт вчинення злочину при викладених в обвинувальному акті обставинах.
Суду пояснив, що 24 липня 2013 року вчинила крадіжку воріт, які належать потерпілому.
Суд, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні умисних протиправних дій, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), скоєному повторно, та кваліфікує їх як вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
У відповідності до вимог ст. ст. 50, 65 КК України при призначенні ОСОБА_2 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості, дані про його особу та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2 суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.
До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 суд відносить щире каяття, відшкодування шкоди.
Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він раніше судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, не працює.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає можливим призначити ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 75 КК України, що буде достатнім для його виправлення і перевиховання та попередження вчинення ним нових злочинів.
Запобіжний захід обвинуваченому обирався домашній арешт, строк дії якого сплинув.
Керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд
З А С У Д И В:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 2 років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, поклавши на нього обов'язки у відповідності до ст.76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Луганської області через Лутугинський районний суд Луганської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя: Л.В.Кулешова