Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 травня 2008 року Сватівський районний суд Луганської області в складі головуючого судді Гашинського М.А., при секретарі Лебідь О.В., розглянувши в відкритому судовому засіданні, одноособово об'єднану цивільну справу № 2-8-08 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2до ОСОБА_3, ОСОБА_4про поновлення строку позовної давності, визнання права власності на спадок та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7про визнання права власності,
В С Т А Н О В И В :
Позивачі ОСОБА_1та ОСОБА_2 звернулись у суд з позовом до ОСОБА_3 про поновлення строку позовної давності, визнання права на спадщину в розмірі 2\3 жилого будинку й надвірних будівель, розташованого по АДРЕСА_1та 1\3 долі домобудівлі розташованої по АДРЕСА_2.
Змінивши позовні вимоги позивачі просять поновити строк позовної давності, визнати за ними право на спадщину яка складається з жилого будинку й надвірних будівель, розташованого по АДРЕСА_1та визнати право власності на квартиру НОМЕР_1з надвірними будівлями розташованої по АДРЕСА_2.
Позивач ОСОБА_3 звернулась у суд з позовом до Троїцького комунального підприємства бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на домобудівлю з надвірними будівлями розташованої по АДРЕСА_1.
24 квітня 2008 року ухвалою Сватівського районного суду були залучені в якості співвідповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7та ОСОБА_4.
16 травня 2008 року ухвалою Сватівського районного суду були замінені ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7. за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадок та за позовом ОСОБА_3 до Троїцького КМ БТІ про визнання права власності, на відповідачів.
ОСОБА_1., як позивач та представник позивача в підтвердження позовних вимог суду пояснив, що після смерті матері їх батько одружився з ОСОБА_8., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а раніше у ІНФОРМАЦІЯ_2помер батько. Дітей від другого шлюбу у батька не було. Після смерті мачухи залишився збудований їхніми батьками будинок по АДРЕСА_1на який у 1967 році було видане свідоцтво про право власності на батька.
Середній брат ОСОБА_9. до закінчення будівництва спірного будинку батьками проживав із своєю дружиною - ОСОБА_3. разом з батьками а по закінченні будівництва переїхав з сім'єю у свій будинок по АДРЕСА_2. ОСОБА_9. в ІНФОРМАЦІЯ_3помер.
Мачуха ОСОБА_8. після смерті батька, при оформлені на себе свідоцтва про право власності на спірну будівлю не вказала, що після смерті батька є ще два спадкоємця - сини він та ОСОБА_2.. Вважає, що на даний час спадкоємцями по закону є він та брат ОСОБА_2., так як на момент оформлення мачухою свідоцтва на право особистої власності діяло положення про колгоспний двір, а вони з братом не приймали участі у ведені колгоспного двору з поважних причин, тобто навчання у вищих навчальних закладах, служба в рядах Радянської Армії, що звільняє в участі ведення колгоспного двору. Державним нотаріусом Троїцької державної нотаріальної контори було їм (позивачам) відмовлено в реєстрації права на спадщину ще в 1973 році.
В даний час Троїцькою державною нотаріальною конторою було оформлено заповіт на ОСОБА_3. з наданням права власності на будівлю раніше належну їхньому батькові, розташовану по АДРЕСА_1, а також домоволодіння по АДРЕСА_2, яке будував і в якому проживав їх брат ОСОБА_9..
Просить суд поновити строк позовної давності, визнати за ними - позивачами право на спадщину яка складається з жилого будинку й надвірних будівель, розташованого по АДРЕСА_1та визнати право власності на квартиру НОМЕР_1з надвірними будівлями розташованої по АДРЕСА_2.
Позивач ОСОБА_3. в судове засідання не з'явилась з поважних причин, просить суд розглядати справу без неї.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, не зважаючи на належне повідомлення і від яких не надійшло повідомлення про причини неявки. Тому суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів враховуючи, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Представник третьої особи суду пояснила, що відповідно до технічної документації Троїцького КП бюро технічної інвентаризації будинок й надвірні будівлі по АДРЕСА_1зареєстровані на ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в рівних долях, квартира НОМЕР_1з надвірними будівлями по АДРЕСА_2 зареєстрована на ОСОБА_4.
В судовому засіданні встановлено, що на момент смерті батька позивачів - ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, а.с. №5, т. №1, діяв закон про колгоспний двір. Ч.1 ст. 120 ЦК УРСР 1963 року регулювала, що майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Позивачі вважаючи себе членами колгоспного двору звернулись до Троїцької державної нотаріальної контори з відповідними заявами, а.с. № 7, т. №1, та як вбачається з рішень Троїцького районного суду а.с. № 110;111, т.№1. 16 жовтня 1973 року державним нотаріусом Троїцької державної нотаріальної контори було відмовлено ОСОБА_1. в видачі свідоцтва про право на спадщину по закону після смерті батька ОСОБА_10., а.с. №6, т № 1 . Рішеннями Троїцького районного суду від 03 грудня 1973 року позивачам було відмовлено в задоволені скарги на дії державного нотаріуса Троїцької державної нотаріальної контори, а.с. № 110;111, т.№1. В подальшому позивачі не звертались до суду в порядку ч.2 ст.121 ЦК УРСР 1963 року для вирішення питання їх членства у колгоспному дворі та щодо майна колгоспного двору після смерті голови колгоспного двору - ОСОБА_10., а.с. № 16, т. № 1.З 17 серпня 1973 року головою колгоспного двору стала ОСОБА_8., та відповідно до свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння вона стала в цілому власником спірної домобудівлі по АДРЕСА_1, а.с. № 26, т.№1, що позивачі не оспорювали у встановленому законом порядку та у встановлені ст..71 ЦК УРСР 1963 року строки. Закон про колгоспний двір припинив дію з 06.01.1994 року, Закон України від 16.12.1993 року, про виключення з ст.ст. 120-127 з ЦК УРСР 1963 року. З вказаного часу положення розділу 7 ЦК УРСР 1963 року став розповсюджуватись в повному об'ємі на спірне майно та учасників спірних правовідносин.
При житті ОСОБА_8. 25 листопада 1998 року склала заповіт яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось заповіла ОСОБА_3, відповідно до ст.. 534 ЦК України 1963 року, а.с. № 9 за позовом ОСОБА_3. до Троїцького КМ БТІ про визнання права власності. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8. померла. Відповідно до рішення Троїцького районного суду Луганської області від 26 листопада 2004 року визнано право власності на домобудівлю з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 за ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6в рівних долях по 1\3 частині кожному, а.с. № 114, т.№2. Згідно вказаного рішення Троїцьким КП БТІ було проведено реєстрацію спірної домобудівлі за ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6в рівних долях, а.с. №115, т.№2 і вони є повноправними власниками спірної будівлі.
Відповідно до рішення Троїцького районного суду від 22 травня 2006 року, ОСОБА_4 є власником квартири НОМЕР_1з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_2, а.с. № 129, т.№2.
Суд, вислухавши позивачів, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами докази, оцінивши їх у сукупності, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, всебічно з'ясувавши обставини, на які позивачі посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає за необхідне відмовити в поновлені строку позовної давності та в задоволені позову ОСОБА_1та ОСОБА_2за пропуском строку позовної давності, ОСОБА_3 за безпідставністю оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивачам стало відомо про порушення їх прав, у ІНФОРМАЦІЯ_2після смерті батька ОСОБА_10., після відмови Троїцьким районним судом у задоволенні їх скарг на дії державного нотаріуса Троїцької державної нотаріальної контори, потім у 1994 році коли закон про колгоспний двір було скасовано. Однак позивачі ОСОБА_1. та ОСОБА_2., без поважних причин на протязі багатьох років в порушення ст.71 ЦК УРСР, ст.71 України 1963 року, ст. 257 ЦК України якими загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки не звертались до суду за захистом порушеного права без поважних причин. За цей час правове положення спірного майна змінилось, змінилась архітектура майна, його цінність, змінились власники спірного майна, які набули право власності на законних підставах. Ст.. 76 ЦК УРСР, ст.76 ЦК України 1963 року встановлювала, що перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Ст. 253 ЦК України встановлює, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Ч.1 ст. 254 ЦК України передбачає, що строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Вимоги позивачів ОСОБА_1. та ОСОБА_2. не підпадають в перелік спеціальної позовної давності встановленої ст.. 258 ЦК України. Підсумувавши викладене відповідно до ч.5 ст. 267 ЦК України суд не визнає поважними причини пропущення позовної давності позивачами ОСОБА_1. та ОСОБА_2.
Вимоги ОСОБА_3. не підлягають задоволенню, так як відповідачі за її позовом є власниками спірного будинку на підставі рішення Троїцького районного суду Луганської області від 26 листопада 2004 року про визнання права власності на домобудівлю з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 за ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6в рівних долях по 1\3 частині кожному, а.с. № 114, т.№2. Та згідно вказаного рішення Троїцьким КП БТІ було проведено реєстрацію спірної домобудівлі за ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6в рівних долях, а.с. №115, т.№2, в розумінні ст. 17 Загальної Декларації прав людини, прийнятої і проголошеної резолюцією 217 Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року, що передбачає, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна. Ст.41 Конституції України яка проголошує, що кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
На підставі викладеного керуючись ст. 17 Загальної Декларації прав людини, прийнятої і проголошеної резолюцією 217 Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року, ст. 41 Конституції України, ст. ст. 120, 121, 71, 76 ЦК УРСР, ст.. 120, 121, 71, 76 ЦК України 1963 року, ст.ст. 253, 254, 257, 258, ст.. 267 ЦК України, ст.ст. 212, 213, 214, 215 ЦПК України,
В И Р І Ш И В :
ОСОБА_1, ОСОБА_2відмовити в поновлені строку позовної давності.
ОСОБА_1, ОСОБА_2в позові до ОСОБА_3, ОСОБА_4про визнання права власності на спадок - жилого будинку з надвірними будівлями розташованого по АДРЕСА_1та на квартиру АДРЕСА_2, відмовити за пропуском строку звернення до суду за захистом порушеного права.
ОСОБА_3 в позові до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями розташований по АДРЕСА_1відмовити за безпідставністю.
Заочне рішення може бути переглянуте Сватівський районним судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до апеляційного суду Луганської області через Сватівський районний суд на протязі десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду через Сватівський районний суд на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
С У Д Д Я М.А. ГАШИНСЬКИЙ