ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року Справа № 9104/132219/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого: Довгополова О.М.,

суддів: Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області на постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 24 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії як дитині війни, -

ВСТАНОВИВ

12 жовтня 2011 року позивач звернулася до суду з позовом про визнання дій відповідача неправомірними, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із нарахування на отримані суми 20% підвищення за проживання в гірському населеному пункті за період в межах шестимісячного строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 24 жовтня 2011 року позов задоволено частково: визнано протиправною відмову відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячне підвищення пенсії як дитині війни у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"; зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплатити позивачу щомісячне підвищення пенсії, розмір якої визначається відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням 20% надбавки відповідно до Закону України «Про статус гірських населених пунктів» за період з 12 квітня 2011 року по 23 липня 2011 року з урахуванням виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду оскаржив відповідач, у скарзі, покликаючись на порушення судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.197 КАС України колегія суддів вважає доцільним розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку про часткове її задоволення, враховуючи наступне.

Встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується відповідним посвідченням.

Враховуючи, що відповідно до законодавства держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% підвищення до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в його систему, але вони не вчинили необхідних дій для нарахування цих коштів та їх виплати, суд першої інстанції вірно зазначив про те, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причин.

Наявність у позивача права на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (стаття 46 Конституції України).

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195 (далі - Закон № 2195) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої, у свою чергу, обчислюється за правилами, встановленими частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

При цьому суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 99 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в суді першої інстанції) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пунктом 7 частини першої Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

З аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

Вирішуючи питання про те, яка з однопредметних законодавчих норм однакової юридичної сили, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для вирішення спорів зазначеної категорії, судам необхідно надавати перевагу тій із них, що прийнята пізніше. У цих правовідносинах така норма міститься у Законі України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».

На виконання вимог цього Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.

До набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, при вирішенні справ цієї категорії щодо розміру підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, дітям війни застосуванню підлягають положення статті 6 Закону № 2195.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у частині нарахування та виплати підвищення до пенсії за період з 12 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року.

Неврахування наведеного є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Встановлено, що у період з 23.07.2011 року управління Пенсійного фонду діяло відповідно до постанови від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», його дії є правомірними, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.

Судом першої інстанції правильно враховано положення п.2 ст.6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», за яким розмір державних пенсій, стипендій, всіх передбачених чинними законодавством видів державної матеріальної допомоги громадянам, які одержали статус особи, що працює, проживає або навчається на території населеного пункту, якому надано статус гірського, збільшується на 20 відсотків.

Керуючись статтями 99, 195, 197 ч. 1 п. 3, 198, 202 п. 4, 205 ч. 2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області задовольнити частково, постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 24 жовтня 2011 року у справі № 2-а-6699/11- скасувати та прийняти нову постанову.

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 12 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п.2 ст.6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» та виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.М. Довгополов

Судді: Л.Я. Гудим

В.В. Святецький