ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2013 р. (о 11:45) Справа №801/7161/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання Марчевської К.В., представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1;

від відповідача 1 (Кореїзської селищної ради) - не з'явився;

від відповідача - 2 (Управління Держземагенства у м. Ялта АР Крим) - не з'явився;

від відповідача 3 (Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим) - Белічев С.К.;

від третьої особи - ОСОБА_3;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_4

до Кореїзської селищної ради, Управління Держземагенства у м. Ялта АР Крим, Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_5

про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій,

Обставини справи: ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Кореїзської селищної ради (далі - відповідач 1), Управління Держземагенства у м. Ялта АР Крим (далі - відповідач 2), в якому просить визнати протиправним та скасувати Рішення 62 сесії 5 скликання Кореїзської селищної ради АР Крим № 36 від 06.07.2010 року про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_2, західніше ресторану «Хаста-Баш»; визнати протиправними дії Управління державного комітету по земельних ресурсах в м. Ялта АР Крим щодо узгодження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_2, західніше ресторану «Хаста-Баш».

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення Кореїзської селищної ради та дії Управління Держземагенства у м. Ялта АР Крим прийняті з порушенням вимог діючого законодавства, оскільки на час прийняття спірного рішення та узгодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5 у власність, земельна ділянка, щодо якої було прийнято рішення про передачу у власність ОСОБА_5, вже була передана у власність позивачу, яким також був отриманий державний акт на право власності та зареєстровано право власності.

Представник позивача під час розгляду справи наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених в позовній заяві, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача 1 (Кореїзської селищної ради) адміністративний позов визнав, зазначивши, що враховуючи часткове накладання меж земельної ділянки, переданої у власність позивачу, з земельною ділянкою, переданою у власність третій особі, рішення Кореїзської селищної ради від № 36 від 06.07.2010 року підлягає скасуванню.

Відповідач 2 (Управління Держземагенства у м. Ялта АР Крим) явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, день та місце його проведення був повідомлений належним чином, письмові заперечення на адміністративний позов не надав.

Представник відповідача 3 (Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим) проти задоволення адміністративного позову заперечував зазначивши, що Республіканським комітетом по земельних ресурсів АР Крим дійсно був узгоджений проект землеустрою з відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 та наданий висновок №2359-з/25 від 31.07.2009 з зауваженнями. Крім того, представник відповідача 3 також зазначив, що у Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим відсутня технічна можливість перевірки даних накладання проектованих меж земельних ділянок з межами земельних ділянок, які вже надані у власність, у зв'язку з чим була отримана довідка з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем), відповідно до якої вказано, що за облікованими даними проектована земельна ділянка не передана у власність.

Представник третьої особи проти задоволення адміністративного позову заперечував, зазначивши, що дійсно має місце часткове накладення меж земельних ділянок, переданих у власність позивачу та третьої особи. Між тим, ОСОБА_5 отримав рішення Кореїзської селищної ради про затвердження матеріалів попереднього погодження місця розташування та розміру земельної ділянки, про надання дозволу на складання проекту землеустрою для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку №1713 від 03.12.2004, тобто раніше позивача. Крім того, на даний час п. 1.58 рішення Кореїзської селищної ради №1116 від 26.09.2008 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянко у власність, зокрема, ОСОБА_4, визнано протиправним та скасовано рішенням суду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, представника відповідача3, представника третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

Положенням статті 21 КАС України визначено підсудність кількох пов'язаних між собою вимог. Так, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою. Якщо справа щодо пов'язаних вимог територіально підсудна різним місцевим адміністративним судам, то її розглядає один з цих судів за вибором позивача. Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.

Таким чином, для розгляду окружним адміністративним судом позивних вимог, одна з якої підсудна окружному адміністративному суду, а інша - місцевому суду як адміністративному, вирішальним є пов'язаність цих вимог між собою.

Судом встановлено, що предметом позову є визнання протиправним та скасування Рішення 62 сесії 5 скликання Кореїзської селищної ради АР Крим № 36 від 06.07.2010 року про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_2, західніше ресторану «Хаста-Баш»; визнання протиправними дії Управління державного комітету по земельних ресурсах в м. Ялта АР Крим щодо узгодження проекту землеустрою з відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_2, західніше ресторану «Хаста-Баш».

Відповідно до ч. 9, 10 ст. 118 Земельного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Отже, враховуючи предмет спору, беручи до уваги, що позовна вимога про визнання протиправними дії Управління державного комітету по земельних ресурсах в м. Ялта АР Крим щодо узгодження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_2, західніше ресторану «Хаста-Баш», підсудна Окружному адміністративному суду АР Крим, та заявлені позовні вимоги є пов'язаними, суд дійшов висновку, що вказана справа підлягає розгляду Окружним адміністративним судом АР Крим.

Під час розгляду справи судом встановлено, що проект відведення земельної ділянки ОСОБА_5 був узгоджений Республіканським комітетом по земельних ресурсах АР Крим, отже, належним відповідачем у спірних правовідносинах є Республіканський комітет по земельних ресурсах АР Крим.

Судом встановлено, що пунктом 1.58 рішення 44 сесії 5-го скликання Кореїзської селищної ради №1116 від 26.09.2008 ОСОБА_4 наданий дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку та господарських будівель (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2, західніше нижній станції канатної дорозі «Місхор-Ай-Петрі», орієнтованою площею 0,15 га.

Рішенням 53 сесії 5-го скликання Кореїзської селищної ради № 1511 від 10.06.2009 ОСОБА_4 затверджено проект землеустрою та надано у власність земельну ділянку площею 0,1346 га. При цьому п. 2.1 вказаного рішення визнано такими, що втратили силу рішення 32 сесії 4-го скликання Кореїзської селищної ради №1713 від 03.12.2004

На підставі зазначеного рішення ОСОБА_4 отримано державний акт на право власності на вказану земельну ділянку Серії ЯЕ066275 від 21.09.2009, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Судом встановлено, що рішення 32 сесії 4-го скликання Кореїзської селищної ради №1713 від 03.12.2004 затвердженні гр. ОСОБА_5 матеріали попереднього погодження місця розташування та розміру земельної ділянки НОМЕР_1 для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, орієнтованою площею 0,08 га, розташованої за адресою АДРЕСА_2, західніше ресторану «Хаста-Баш»; наданий дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки НОМЕР_1 для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку орієнтованою площею 0,08 га, розташованої за адресою АДРЕСА_2, західніше ресторану «Хаста-Баш».

Рішення 33 сесії 5-го скликання Кореїзської селищної ради №673 від 29.01.2008 внесені зміни до рішення 32 сесії 4-го скликання Кореїзської селищної ради №1713 від 03.12.2004 в частині уточнення номеру земельної ділянки.

Матеріали справи свідчать, що згідно висновку №2359-з/25 від 31.07.2009 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку орієнтованою площею 0,08 га, розташованої за адресою АДРЕСА_2, західніше ресторану «Хаста-Баш», був узгоджений Республіканським комітетом по земельних ресурсах АР Крим.

Рішенням 62 сесії 5 скликання Кореїзської селищної ради АР Крим № 36 від 06.07.2010 громадянину ОСОБА_5 затверджено проект землеустрою та передано у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_2, західніше ресторану «Хаста-Баш».

Судом встановлено, що під час отримання позовної заяви у справі №2а-801/6570/13-а (ухвала про відкриття провадження 03.07.2013) позивачу стало відомо, що ОСОБА_5 звернувся до державного кадастрового реєстратора Управління Державного земельного агентства у м. Ялта АР Крим з заявою про внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру. Рішенням державного кадастрового реєстратора Управління Державного земельного агентства у м. Ялта від 08.05.2013 року № РВ- 0100063462013 йому було відмовлено у внесенні відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру з тих підстав, що має місце перетин вказаної земельної ділянки з іншими земельними ділянками за № 0111947100:01:004:0412 і № 0111947100:01:004:0413.

Отже, про накладання земельної ділянки, переданої ОСОБА_5 у власність, на земельну ділянку позивача останньому стало відомо під час розгляду справи №2а-801/6570/13-а.

Не погодившись з рішенням 62 сесії 5 скликання Кореїзської селищної ради АР Крим №36 від 06.07.2010 та діями відповідача 2 Управління Держкомзему у м. Ялта АР Крим, позивач звернувся до суду.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позов подано в межах строку, встановленого ст. 99 КАС України.

Перевіряючи законність та обґрунтованість позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог, суд зазначає наступне.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування встановлює Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР (з урахуванням відповідних змін на час видання спірного рішення; далі - Закон України N 280/97-ВР).

Стаття 10 Закону України N 280/97-ВР передбачає, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України N 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської рад здійснюється вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Зокрема, порядок регулювання земельних відносин встановлений Земельним кодексом України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), за приписами статті 12 якого, до повноважень сільських, селищних, міських рад в галузі земельних відносин є передача земельних ділянок комунальній власності у власність громадянам та юридичним особам, надання їх у користування відповідно до вимог цього кодексу.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України також було передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

У статті 78 Земельного кодексу України визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Громадяни набувають право власності на земельні ділянки , зокрема, на підставі приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування (стаття 81 Земельного кодексу України).

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами, врегульовано главою 19 Земельного кодексу України, зокрема, згідно з положень статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 6 ст. 118 Земельного кодексу України (в редакції на час оформлення земельної ділянки позивачем) було передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.

Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення (ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України).

Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін (ч. 8 ст. 118 Земельного кодексу України).

Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування (ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України).

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність (ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, виходячи з наведених норм діючого на той час земельного законодавства, відповідна рада приймає рішення про передачу у користування земельної ділянки за наявності відповідного проекту відведення земельної ділянки, погодженого з землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, а також після державної землевпорядної експертизи.

Судом встановлено, що має місце накладання земельної ділянки, яка є власністю ОСОБА_4, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, західніше нижній станції канатної дорозі «Місхор-Ай-Петрі», та земельної ділянки, переданої у власність гр. ОСОБА_5, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, західніше ресторану «Хаста-Баш». Площа накладання становить 0,0358 га. Зазначена обставина встановлена висновком судової інженерно-технічної експертизи в адміністративній справі №801/7161/13-а. Вказані обставини не заперечувалися також представником третьої особи.

Судом також встановлено, що рішенням 53 сесії 5-го скликання Кореїзської селищної ради № 1511 від 10.06.2009 ОСОБА_4 затверджено проект землеустрою та надано у власність земельну ділянку площею 0,1346 га. При цьому п. 2.1 вказаного рішення визнано такими, що втратили силу рішення 32 сесії 4-го скликання Кореїзської селищної ради №1713 від 03.12.2004

На підставі зазначеного рішення ОСОБА_4 отримано державний акт на право власності на вказану земельну ділянку Серії ЯЕ066275 від 21.09.2009, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Отже, на час прийняття рішення 62 сесії 5 скликання Кореїзської селищної ради АР Крим № 36 від 06.07.2010, яким затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_2, західніше ресторану «Хаста-Баш», позивач отримав державний акт на право власності на земельну ділянку та зареєстровав право власності.

Суд вважає неспроможними доводи представника третьої особи, що ОСОБА_5 отримав рішення Кореїзської селищної ради про затвердження матеріалів попереднього погодження місця розташування та розміру земельної ділянки, про надання дозволу на складання проекту землеустрою для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку №1713 від 03.12.2004, тобто раніше позивача, та на даний час п. 1.58 рішення Кореїзської селищної ради №1116 від 26.09.2008 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянко у власність, зокрема, ОСОБА_4, визнано протиправним та скасовано рішенням суду, та заважає на наступне.

Судом встановлено, що п. 2.1 рішення 53 сесії 5-го скликання Кореїзської селищної ради №1511 від 10.06.2009 ОСОБА_4 визнано таким, що втратило силу рішення 32 сесії 4-го скликання Кореїзської селищної ради №1713 від 03.12.2004 (про затвердження матеріалів попереднього погодження місця розташування та розміру земельної ділянки, про надання дозволу на складання проекту землеустрою для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку ОСОБА_5).

Таким чином, на даний час рішення 32 сесії 4-го скликання Кореїзської селищної ради №1713 від 03.12.2004, на яке посилається представник третьої особи, визнано таким, що втратило силу.

Суд вважає неспроможними доводи представника третьої особи про відсутність повноважень у органу місцевого самоврядування на скасування власних рішень, адже предметом спору у вказаній справі не є рішення 53 сесії 5-го скликання Кореїзської селищної ради №1511 від 10.06.2009, відповідно до якого ОСОБА_4 визнано таким, що втратило силу рішення 32 сесії 4-го скликання Кореїзської селищної ради №1713 від 03.12.2004, тому в межах вказаної справи у суду відсутні повноваження для надання правової оцінки зазначеному рішенню.

З тих же міркувань суд вважає безпідставними аргументи представника третьої особи, що на даний час не скасовано та не визнано протиправним рішення 33 сесії 5-го скликання Кореїзської селищної ради №673 від 29.01.2008, відповідно до якого внесені зміни до рішення 32 сесії 4-го скликання Кореїзської селищної ради №1713 від 03.12.2004 в частині уточнення номеру земельної ділянки, адже вказане рішення (№673 від 29.01.2008) не має юридичної сили без основного рішення (№1713 від 03.12.2004), яке визнано таким, що втратило силу.

Суд також зазначає, що судовим рішенням у справі №2а-8047/09/2/0170 визнано протиправним та скасовано п. 1.58 рішення 44 сесії 5-го скликання Кореїзської селищної ради №1116 від 26.09.2008, яким ОСОБА_4 наданий дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку та господарських будівель (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2, західніше нижній станції канатної дорозі «Місхор-Ай-Петрі», орієнтованою площею 0,15 га.

Водночас, судом встановлено, що рішенням 53 сесії 5-го скликання Кореїзської селищної ради № 1511 від 10.06.2009 ОСОБА_4 затверджено проект землеустрою та надано у власність земельну ділянку площею 0,1346 га. На даний час вказане рішення не скасовано та не визнано протиправним.

Отже, обставини, встановлені судовим рішенням у справі №2а-8047/09/2/0170, не мають правового значення для розгляду вказаної справи.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми діючого законодавства, суд дійшов висновку, що рішення 62 сесії 5 скликання Кореїзської селищної ради АР Крим № 36 від 06.07.2010 прийнято з порушенням основних принципів адміністративної процедури, отже, є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд вважає неспроможними доводи представника третьої особи, що спірне рішення не порушує права позивача, оскільки з матеріалів справи судом встановлено, що має місце часткове накладення меж земельної ділянки, яка є власністю позивача, з межами земельної ділянки, переданої у власність третій особі. Тому позивач є учасником спірних правовідносин, порушені права якого підлягають захисту у судовому порядку.

Закон України "Про землеустрій" від 22 травня 2003 року N 858-IV (в редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України N 858)) визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.

Відповідно до ст1 Закону України №858 проект землеустрою - сукупність нормативно-правових, економічних, технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити протягом 5 - 10 і більше років.

Статтею 25 Закону України №858 встановлено, що документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації. Види документації із землеустрою: а) загальнодержавні й регіональні (республіканські) програми використання та охорони земель; б) схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень; в) проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних утворень; г) проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; ґ) проекти землеустрою щодо формування земель комунальної власності територіальних громад і проекти розмежування земель державної та комунальної власності населених пунктів; д) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок; е) проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань; є) проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь; ж) проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів; з) робочі проекти землеустрою щодо рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими та іншими відходами, радіоактивними та хімічними речовинами, покращання сільськогосподарських земель, підвищення родючості ґрунтів (далі - робочі проекти землеустрою); и) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); і) технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку; ї) спеціальні тематичні карти і атласи стану земель та їх використання.

Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою. Документація із землеустрою формується і зберігається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 30 Закону України №858-ІV погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом та іншими законами України.

Згідно зі статтею 50 Закону України N 858 проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

Статтею 56 Закону України №858 передбачено, що технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, крім поділу та об'єднання земельних ділянок, включає: а) пояснювальну записку; б) технічне завдання на складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку; в) копії заяв фізичних або клопотання юридичних осіб; г) матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки; ґ) рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди; д) акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання; е) акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності; є) кадастровий план земельної ділянки; ж) перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути.

Технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, право користування земельною ділянкою, при поділі чи об'єднанні земельних ділянок включає: а) пояснювальну записку; б) технічне завдання на складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, затверджене замовником документації; в) копії документів, що посвідчують право на земельні ділянки; г) плани земельних ділянок, які об'єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку; ґ) матеріали польових геодезичних робіт; д) акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання при поділі земельної ділянки по межі поділу; е) перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути; є) нотаріально посвідчена згода на поділ чи об'єднання земельної ділянки заставодержателів, користувачів земельної ділянки (у разі знаходження земельної ділянки в заставі, користуванні); ж) згоду власника земельної ділянки (а щодо земель державної власності - органу, згідно з його повноваженнями здійснювати розпорядження земельною ділянкою) на поділ чи об'єднання земельних ділянок землекористувачем (крім випадків поділу земельної ділянки у зв'язку з набуттям права власності на житловий будинок, розташований на ній).

Механізм розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (далі - проект відведення земельної ділянки) визначено Порядком розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. N 677 (далі - Порядок N 677).

Відповідно до пунктів 9 - 11 Порядку N 677 проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини.

Згідно із ст. 186 Земельного кодексу України розгляд і затвердження землевпорядної документації проводиться в такому порядку:

а) прогнозні матеріали, техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель і схеми землеустрою після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування;

б) проекти створення нових землеволодінь і землекористувань після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування;

в) проекти відведення земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності затверджуються органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які надають і вилучають земельні ділянки;

г) проекти землеустрою сільськогосподарських підприємств, установ і організацій, особистих селянських, фермерських господарств після погодження їх із сільськими, селищними, міськими радами або районними державними адміністраціями розглядаються і затверджуються власниками землі або землекористувачами;

ґ) робочі землевпорядні проекти, пов'язані з упорядкуванням, докорінним поліпшенням та охороною земель, раціональним їх використанням, розглядаються і затверджуються замовниками цих проектів.

Отже, на органи земельних ресурсів на час виникнення спірних правовідносин був покладений обов'язок погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, що передбачає необхідність перевірки можливості накладання меж земельної ділянки, яка проектується до відведення, з межами земельних ділянок вже переданих у власність.

Судом встановлено, що згідно висновку №2359-з/25 від 31.07.2009 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку орієнтованою площею 0,08 га, розташованої за адресою АДРЕСА_2, західніше ресторану «Хаста-Баш», був узгоджений Республіканським комітетом по земельних ресурсах АР Крим.

Одночасно, судом встановлено, що на час надання вказаного висновку рішенням 53 сесії 5-го скликання Кореїзської селищної ради № 1511 від 10.06.2009 ОСОБА_4 затверджено проект землеустрою та надано у власність земельну ділянку площею 0,1346 га. При цьому має місце накладання земельної ділянки ОСОБА_4, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, західніше нижній станції канатної дорозі «Місхор-Ай-Петрі», та земельної ділянки гр. ОСОБА_5, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, західніше ресторану «Хаста-Баш».

За таких обставин, у Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим були відсутні підстави для узгодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку орієнтованою площею 0,08 га, розташованої за адресою АДРЕСА_2, західніше ресторану «Хаста-Баш», у зв'язку з чим дії Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим по узгодженню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку орієнтованою площею 0,08 га, розташованої за адресою АДРЕСА_2, західніше ресторану «Хаста-Баш» є протиправними.

Суд вважає неспроможним доводи представника відповідача 3, що вказаний проект був узгоджений з зауваженнями, які у подальшому були усунені, про що Республіканський комітет по земельних ресурсах АР Крим був повідомлений Ялтинським міським управлінням земельних ресурсів, оскільки вказані зауваження взагалі не стосуються місця розташування та накладання меж земельної ділянки, яка проектується до відведення, на існуючи земельні ділянки.

З тих же міркувань суд вважає безпідставним аргументи представника відповідача 3 про відсутність технічної можливості у Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим перевірки місця розташування земельної ділянки відносно інших, переданих у власність земельних ділянок, та надання Республіканському комітету по земельних ресурсах АР Крим довідки форми 6зем, відповідно до якої проектована земельна ділянка не передана у власність чи користування.

Суд зауважує, що відповідно до вимог земельного законодавства саме на орган земельних ресурсів покладений обов'язок дотримання вимог діючого законодавства під час узгодження проектів землеустрою, в тому числі щодо дотримання прав та інтересів інших землекористувачів та землевласників. Тому посилання на відомості, які надані іншим владним суб'єктом та які не відповідають фактичним обставинам справи, та на відсутність технічної можливості перевірки зазначених відомостей, як на дотримання приписів правових норм з боку Республіканського комітету по земельних ресурсів АР Крим, суд вважає безпідставним.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади (суб'єкта владних повноважень), який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

В порядку, передбаченому ст.71 КАС України, відповідачами не надані докази правомірності прийняття спірного рішення та вчинення дій, які є предметом оскарження.

За таких обставин, враховуючи, що належним відповідачем у спірних правовідносинах є Республіканський комітет по земельних ресурсах АР Крим, адміністративний позов належить задовольнити шляхом визнання протиправним та скасування Рішення 62 сесії 5 скликання Кореїзської селищної ради АР Крим № 36 від 06.07.2010 року про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_2, західніше ресторану «Хаста-Баш»; визнання протиправними дії Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим щодо узгодження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_2, західніше ресторану «Хаста-Баш».

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

В судовому засіданні 07.11.2013 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України повний текст постанови виготовлено 12.11.2013.

На підставі викладеного, керуючись статтями 99, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення 62 сесії 5 скликання Кореїзської селищної ради АР Крим № 36 від 06.07.2010 року про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_2, західніше ресторану «Хаста-Баш»;

3. Визнати протиправними дії Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим щодо узгодження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_2, західніше ресторану «Хаста-Баш».

4. Стягнути на користь ОСОБА_4 (98600 АДРЕСА_1) з місцевого бюджету Кореізської селищної ради АР Крим 34,40 грн. судового збору шляхом безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Кореізської селищної ради АР Крим.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Г.Л.Тоскіна