АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 545/283/13-ц
Номер провадження 22-ц/786/3816/2013
Головуючий у 1-й інстанції Шелудяков Л.В.
Доповідач Акопян В. І.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Акопян В.І.
Суддів: Одринської Т.В., Гальонкіна С.А.
при секретарі Фадєйкіній Н.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційнмим скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 26 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, - Акопян В.І.
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що 25 жовтня 2012 року в приміщенні Тахтаулівської сільської ради, де він працює на посаді голови сільської ради, на засіданні бюджетної комісії, в присутності членів комісії - депутатів сільської ради, ОСОБА_2 публічно заявив, про те, що у нього «руки по лікті в крові». Також, 29 жовтня 2012 року під час проведення земельної комісії ОСОБА_2 звинуватив його у спилюванні дерев та їх кражі та публічно вказав, що «спиляні на території кладовища дерева опинилися на його подвір'ї» 30 жовтня 2012 року в приміщенні сільської ради під час проведення 17 сесії 6 скликання в присутності депутатів сільської ради після завершення свого виступу, ОСОБА_2, сідаючи на місце, висловив ся на його адресу, сказавши «ну ти і мудак». Таким чином, ОСОБА_2 постійно публічно ображає його, принижує його честь і гідність.
Крім того, неправдиві відомості, які принижують його гідність, порочать його, відповідачем поширені у депутатському зверненні від 28 листопада 2012 року, яке ним направлено на адресу сільської ради, голови мандатної комісії ОСОБА_4 в якому вказано, що «завдяки бездіяльності та зловживання службовим становищем головою сільської ради, знесено сиро-ростуще дерево в парку ім.. Котляревського, що призвело до подій побиття депутата сільської ради ОСОБА_5 та трагічного випадку в сім'ї ОСОБА_3, жителів с. Тахтаулове». Не правомірними діями відповідача, позивач вважає, що принижена його честь та гідність, ділова репутація та заподіяно моральну шкоду, яка виразилася в моральних стражданнях та переживаннях, оскільки відповідач принизив його перед іншими людьми та поширив відомості стосовно його, про те, що він скоїв злочин. На підставі викладеного просив визнати, що поширені ОСОБА_2 відомості на засіданні бюджетної комісії 25 жовтня 2012 року, земельної комісії 29 жовтня 2012 року, на 17 сесії 6 скликання 30 жовтня 2012 року, у депутатському зверненні від 28 листопада 2012 року щодо нього у вигляді слів «а у тебе руки по лікті в крові», «спиляні на території кладовища дерева опинилися на подвір'ї ОСОБА_1», «завдяки бездіяльності та зловживанням службовим становищем головою сільської ради було знесене сиро ростуче дерево в парку ім. Котляревського, що призвело до події побиття депутата сільської ради ОСОБА_5 та трагічного випадку в сім'ї ОСОБА_3, жителів с. Тахтаулове», «ну ти і мудак», такою що не відповідає дійсності та принижує його честь, гідність та ділову репутацію, просив зобов'язати відповідача припинити неправомірні дії, щодо приниження честі, гідності та ділової репутації відносно ОСОБА_1, публічно вибачитися на сесії Тахтаулівської сільської ради, текстом такого змісту: «Я ОСОБА_2, прошу вибачення у сільського голови ОСОБА_1 за поширення неправдивих відомостей, щодо нього під час проведення засіданні бюджетної комісії 25 жовтня 2012 року, земельної комісії 29 жовтня 2012 року, на 17 сесії 6 скликання 30 жовтня 2012 року, у депутатському зверненні від 28 листопада 2012 року, чим принизив його честь, гідність та ділову репутацію. Я глибоко шкодую за вчинення мною даних дій». Також просив стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 9000 грн. та судові витрати.
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 26 вересня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди задоволено частково.
Визнано поширену ОСОБА_2 на засіданні бюджетної комісії 25 жовтня 2012 року інформацію у вигляді слів на адресу ОСОБА_1 «а у тебе руки по лікті в крові», у депутатському зверненні від 28 листопада 2012 року інформацію на адресу ОСОБА_1 про те, що «завдяки бездіяльності та зловживанням службовим становищем головою сільської ради було знесене сиро ростуче дерево в парку ім. Котляревського, що призвело до події побиття депутата сільської ради ОСОБА_5 та трагічного випадку в сім'ї ОСОБА_3, жителів с. Тахтаулове», на 17 сесії 6 скликання Тахтаулівської сільської ради Полтавського району Полтавської області інформацію на адресу ОСОБА_1 «ну ти і мудак», такою що не відповідає дійсності та принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в розмірі 344 грн. 10 коп.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 30 вересня 2013 року виправлено описку, допущену в рішенні Полтавського районного суду Полтавської області від 26 вересня 2013 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
В абзаці четвертому резолютивної частини рішення словами «стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в сумі 344 грн. 10 коп.» замінити на «стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в розмірі 229 грн. 40 коп.».
Доповнено резолютивну частину рішення абзацом п'ятим та шостим наступного змісту.
«Відмовити ОСОБА_1 у стягненні на його користь з ОСОБА_2 сплаченого судового збору в розмірі 114 грн. 70 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати судовий збір в розмірі 114 грн. 70 коп.
З вказаним рішенням, в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення моральної шкоди, не погодився ОСОБА_1 та оскаржив його в апеляційному порядку, вважає що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, щодо завдання йому моральної шкоди, вказує що рішення районного суду частково постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, на підставі чого просив скасувати рішення районного суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди. Рішення суду в частині не повного задоволення позову про захист честі та гідності позивач не оскаржував.
З вказаним рішенням не погодився ОСОБА_2, та подав апеляційну скаргу, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення районного суду, ухвалити нове, якими відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
В поясненнях до апеляційної скарги ОСОБА_2 змінив межі апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, скасувати рішення районного суду в частині задоволення позовних вимог, залишити без змін рішення про відмову в позові про стягнення моральної шкоди.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід задовольнити, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічного з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оспорені позивачем висловлювання, такі як «а у тебе руки по лікті в крові», вказані у депутатському зверненні від 28 листопада 2012 року «завдяки бездіяльності та зловживанням службовим становищем головою сільської ради було знесене сиро ростуче дерево в парку ім. Котляревського, що призвело до події побиття депутата сільської ради ОСОБА_5 та трагічного випадку в сім'ї ОСОБА_3, жителів с. Тахтаулове», носять образливий характер, оскільки доказів підставності таких висловів суду відповідачем не надано.
Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду на підставі наступного.
Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Разом з тим відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
Відповідно до статей 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Негативна інформація, поширена про особу вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
Згідно ст. 10 Конвенції про захист прав і основних свобод людини від 04.11.1950 року, яка ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини" від 11.09.1997 року кожна людина має право на свободу виявлення поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і поширювати інформацію та ідеї без втручання держави і незалежно від кордонів.
Згідно зі ст. 47-1 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
Частиною 2 ст. 47-1 закону передбачено, що оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Окрім того, оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у абзацах 3-5 п. 19 постанови від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції.
Таким чином, відповідач, як і будь-яка інша особа, яка висловив свої погляди, оціночні судження, а не факти, не може бути зобов'язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого ст. 10 цієї Конвенції.
Слід зазначити, що стосується вислову «ну ти і мудак» колегією суддів встановлено, що вказаний вислів, не було оголошено відповідачем публічно, вказане ОСОБА_2, було проголошено пошепки до позивача, після завершення виступу, в свою чергу, ОСОБА_1 сам оголосив публічно, що ОСОБА_2 обізвав його «мудаком».
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 місцевий суд не врахував, що позивач є публічною особою і враховуючи положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року, він як публічна особа погодився «виставляти» себе на публічне політичне обговорення, на ретельний громадський контроль. У цьому межа допустимої критики щодо політичного діяча чи особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.
Рішення суду в частині задоволення позову підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 про захист честі та гідності не підлягають задоволенню, то не підлягають задоволенню і позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, які є погідними від вирішення позову про захист честі та гідності.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1, не є обргунтованими та підлягає відхиленню, апеляційна скарга ОСОБА_2, ґрунтується на вимогах закону та підлягає до задоволення, а рішення суду скасуванню, з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
Крім того, на підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 30 вересня 2013 року про виправлення описки в рішенні Полтавського районного суду Полтавської області від 26 вересня 2013 року
Керуючись ст. ст. 303 , 307, п.3,4 ст.309,ст..316 ЦПК України колегія суддів -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 26 вересня 2013 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Скасувати ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 30 вересня 2013 року про виправлення описки в рішенні Полтавського районного суду Полтавської області від 26 вересня 2013 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
Рішення апеляційного суду вступає в законну силу з моменту його проголошення, на нього може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили рішенням апеляційного суду .
Головуючий В.І. Акопян
Судді: Т.В. Одринська
С.А. Гальонкін