Справа №2-747/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2008 року Жовтневий районний суд  м. Харкова у складі: Головуючого - судді 3.0. Кононенко при секретарі судових засідань - ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про поновлення порушеного права вкладника,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"( далі по тексту ВАТ " Ощадбанк") в якому просить зобов'язати ВАТ "Ощадбанк" проводити по її рахункам компенсаційну індексацію, перерахувати плату за комунальні послуги, а якщо це неможливо видати вклади, які були поміщені в установи Ощадного банку СРСР, стягнути майнову шкоду у розмірі 181800 гривень та моральну шкоду у розмірі 50000 гривень.

В судовому засіданні позивач змінила позовні вимоги та просила зобов"язати відповідача нарахувати компенсаційну індексацію на всі її рахунки, відповідно до індексу інфляціїї 3, 851; з проіндексованої суми її вкладу, яка за її розрахунками, становить 79484 грн. одноразово перерахувати кошти за оплату комунальних послуг на особистий рахунок ОСОБА_2 № 117360401 у Мегабанку в сумі 2535 грн.; зобов"язати ВАТ "Ощадбанк" видати їй на руки 76949 грн..

Від позову в частині стягнення з відповідача в якості відшкодування майнової шкоди в сумі 181800 гривень та моральної шкоди у розмірі 50000 гривень позивач відмовилася, її відмова судом прийнята та справа в цій частині закрита.

В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги та пояснила, що на її рахунка в Ощадбанку СРСР станом на 2.01.92 року було 20 000 рублів, але до цього часу вона не має можливості користуватися цими коштами. Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував посилаючись на його безпідставність.

Суд, вислухав пояснення позивача та представника відповідача, дослідив надані сторонами докази у їх сукупності та вважає позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивачкою було внесено грошові кошти до філії № 208 та та № 190 Ощадного банку СРСР до 1992 року.

Згідно Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України", на всі заощадження громадян, поміщені до 1992 року в установи Ощадбанку колишнього СРСР, нарахована компенсація у співвідношенні 1 руб. - 1,05 грн. та відкриті позабалансові рахунки. Подальша компенсаційна індексація заощаджень здійснюється при видачі вкладів відповідно до індексу інфляції. Вкладникам за бажанням видаються компенсаційні книжки, на підставі яких виникає право на отримання компенсаційних сум у майбутньому за рахунок Державного бюджету. Суми коштів, зафіксовані в ощадних книжках та виписані Ощадбанком відповідно до Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень Громадян України", не вносились вкладниками до Ощадбанку на збереження. Це суми, які держава планує поступово виплатити в якості компенсації втрат від знецінення заощаджень.

Ст. 2 Закон України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України", передбачає, що держава зобов'язується забезпечити збереження та відновлення реальної вартості заощаджень громадян та гарантує їх компенсацію у встановленому порядку.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" відновлення заощаджень громадян України здійснюється шляхом переведення їх у цільові боргові зобов'язання держави в порядку, який встановлюється Кабінетом Міністрів та національним банком України.

Відповідність вказаного закону Конституції України була встановлена Конституційним судом України. Зокрема визнано конституційним положення ст. 7 Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України": "Заощадження повертаються поетапно ... у межах коштів, передбачених для цього Державним бюджетом України на поточний рік".

Згідно ст. 6 "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" компенсація громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень проводиться виключно у грошовій формі за рахунок Державного бюджету   України починаючи з 1997 року. Кошти для компенсації

заощаджень громадян визначаються в Державному бюджеті України окремою статтею. Порядок перерахування коштів з Державного бюджету України установами Ощадного Банку України та колишнього Укрдержстраху визначається Кабінетом Міністрів України. Постанови Кабінету міністрів України, видані на підставі цього Закону не передбачають виплат про які просить позивач і на теперішній час механізм видачі всіх вкладів у законодавстві не передбачено.

Як стверджувала в судовому засіданні сама позивач, вона отримала відповідні компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень за рахунок Державного бюджету України, який на цей час проводилися державою, та розмір яких встановлювався відповідними Постановами Кабінету Міністрів України.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2.

Керуючись ст. 3, 15,57,209 Цивільно-процесуального Кодексу України, ст. 19 Конституції України, ст. 22,23,1166,1167 Цивільного Кодексу України, "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України", суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про поновлення порушеного права вкладника - відмовити.

Рішення може бути оскаржене особами, які брали участь у розгляді справи до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження через Жовтневий районний суд м. Харкова з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги або шляхом подачі апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.