Справа № 359/731/13-ц Головуючий у І інстанції Журавський В.В.
Провадження № 22-ц/780/4208/13 Доповідач у 2 інстанції Суханова
Категорія 18 14.11.2013
РІШЕННЯ
Іменем України
07 листопада 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого: Суханової Є.М.,
Суддів: Мережко М.В., Данілова О.М.,
при секретарі : Антіпову Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві матеріали цивільної справи за апеляційними скаргами ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування недержавних пенсійних фондів "Фінансова компанія "Партнер капітал" на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія Фарелл", Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування недержавних пенсійних фондів "Фінансова компанія "Партнер капітал", Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська мандатна компанія" про розірвання договору про бронювання цільового об"єкту нерухомості та змін до нього, розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів, стягнення грошових коштів та пені,-
ВСТАНОВИЛА:
30.01.2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому зазначила, що нею заявлені вимоги про розірвання Договору про бронювання цільового об'єкту нерухомості №241- 189 від 22.04.2008 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Фарелл». Державним підприємством Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» та
ОСОБА_1 про розірвання договору про внесення змін і доповнень №90/к від 15.06.2009 року до договору про резервування цільового об'єкту від 22.04.2008 року за №241- 189. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Фарелл»,
Державним підприємством Міністерства оборони України «Укрвійськбуд». Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування недержавних пенсійних фондів «Фінансова компанія «Партнер капітал». Товариством з обмеженою
відповідальністю «Українська мандатна компанія» та ОСОБА_1; розірвання договору №03/02-к/213-В купівлі-продажу цінних паперів від 22.04.2008 року, укладеного між ОСОБА_1. Товариством з обмеженою
відповідальністю «Українська мандатна компанія». Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Фарелл»: стягнення з Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» на користь ОСОБА_1 пені за порушення строків виконання своїх зобов'язань за Договором про бронювання цільового об'єкту нерухомості №241-09 від 22.04.2008 та договором про внесення змін і доповнень №90/к від. 15.06.2009 року до договору про резервування цільового об'єкту від 22.04.2008 за №241-189 у сумі 46 708 грн. 31коп. стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування недержавних пенсійних фондів «Фінансова компанія «Партнер-Капітал» на користь ОСОБА_1 443 2.92 грн. 00 коп.
Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 22 квітня 2008 року між нею та товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Фарелл» у якості емітента облігацій та Державним підприємством Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» у якості замовника будівництва було укладено договір про бронювання цільового об»єкту нерухомості № 241-189 від 22.04.2008 року.
Відповідно до 1-2 зазначеного договору позивач після переходу до нього права власності на пакет облігацій з характеристиками, встановленими договором купівлі продажу цінних паперів, що укладений між ним та ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування недержавних пенсійних фондів «Фінансова компанія «Партнер капітал», отримує право на отримання цільового об»єкту нерухомості- квартиру, що буде знаходитись в об»єкті будівництва за адресою АДРЕСА_1 за умовними номером 153, запланована дата введення об'єкту будівництва в експлуатацію II квартал 2008 року, яка може бути змінена Емітентом облігацій в односторонньому порядку.
При цьому, відповідно до умов п. 1.1. Договору № 03/02-к/213-В купівлі-продажу цінних паперів від 22.04.2008 року, укладеного між покупцем - ОСОБА_1 та продавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адмініструванню недержавних пенсійних фондів «Фінансова компанія «Партнер-Капітал», торговцем Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська мандатна компанія», емітентом облігацій Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Фарелл», Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська мандатна компанія» передало, а позивач придбала та оплатила пакет цільових облігацій - неподільну сукупність облігацій у кількості 6519 піт., за вартістю придбання однієї облігації 68,00 гри., всього 443 292 (чотириста сорок три тисячі двісті дев'ятсот дві) грн. 00 коп.. форма випуску облігацій без документарна, серія В. номер Свідоцтва та дата реєстрації емісії облігацій у ДКЦПФР №723.2.06-Т від 08.1 1.2006 р., що давало його власнику право на отримання житлового приміщення в 189 квартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 (за проектом). Вартість пакету цільових облігацій була сплачена позивачем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адмініструванню недержавних пенсійних фондів «Фінансова компанія «Партнер-Капітал» у повному обсязі, що підтверджується Квитанцією №69 від 13.05.2008 та Квитанцією №091401508 від 28.05.2008 року та15 червня 2009 року у договір «Про бронювання цільового об'єкту нерухомості» №241-189 від 28.04.2008 було внесено зміни та доповнення шляхом укладання договору про внесення змін і доповнень №90/к від 15.06.2009 року до договору про резервування цільового об'єкту від 22.04.2008 року за №241-189. Зокрема підпунктом 2.4.2. Договору Замовник будівництва прийняв на себе зобов'язання закінчити будівництво об'єкт будівництва та ввести його в експлуатацію до 01 жовтня 2010 року. А згідно з пунктом 3.2 зазначеного договору встановлено, що за порушення строків виконання своїх зобов'язань перед покупцем (Позивачем по справі) Замовник будівництва має сплатити Покупцю пеню у розмірі 0.1% від загальної номінальної вартості Пакету облігацій за кожен день простроченим.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Таким чином, при укладенні спірних правочинів, сторони досягли домовленості по всіх його істотних умовах, в тому числі щодо строку їх виконання, які відповідно до умов договорів становлять 01 жовтня 2010 року.
Однак станом на день подання цього позову Державним підприємством Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» зобов'язання за договором «Про бронювання цільового об'єкту нерухомості» №241-189 від 22.04.2008 та Договором про внесення змін і доповнень №90/к від 15.06.2009 року до договору про резервування цільового об'єкту від 22.04.2008 за №241-189 не виконані, будівництво об'єкту нерухомості - квартира, що буде знаходитися в об'єкті будівництва за адресою АДРЕСА_1 за умовними номером 153 не закінчено, а
сам об'єкт не введений в експлуатацію.
У зв»язку з цим, позивач просила розірвати вищевказані договори
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 червня 2013 року було позов задоволено частково.
Розірвано договір про бронювання цільового об'єкту нерухомості №241-189 від 22.04.2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Фарелл» та Державним підприємством Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» та ОСОБА_1.
Розірвано договір про внесення змін і доповнень №90/к від 15.06.2008 року до договору про бронювуванпя цільового об'єкту від 22.04.2008 року за №241-189. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Фарелл», Державним підприємством Міністерства оборони України «Укрвійськбуд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адмініструванню недержавних пенсійних фондів «Фінансова компанія «Партнер-Капітал» та ОСОБА_1 у зв'язку із істотним порушенням договору.
Розірвано договір №03/02-к/213-В купівлі-продажу цінних паперів від 22.04.2008 року, укладений між ОСОБА_1. Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська мандатна компанія». Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Фарелл».
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування недержавних пенсійних фондів «Фінансова компанія «Партнер-Капітал» (ідентифікаційний код: 32980775. місцезнаходження: 04655. м. Київ. вул. Полярна. 20-А. офіс №5) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3) 443 292 (чотириста сорок три тисячі двісті дев'ятсот дві) грн. 00 коп.
Стягнуто судовий збір на користь держави за задоволення позовних вимог немайнового характеру з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування недержавних пенсійних фондів «Фінансова компанія «Партнср-Капітал» в розмірі 114 грн. 70 коп., з Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» в розмірі 1 14 грн. 70 коп.
Стягнуто судовий збір на користь держави за задоволення позовних вимог майнового характеру з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування недержавних пенсійних фондів «Фінансова компанія «Партнер-Капітал» в розмірі 3441 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з висновками наведеними в рішенні суду, апелянти звернулись з апеляційнними скаргами в яких, апелянт ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» на користь позивачки пені та ухвалити по справі нове рішення, яким стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» на користь позивачки пеню в сумі 46 708 грн. 31 коп., а апелянт Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адмініструванню недержавних пенсійних фондів «Фінансова компанія «Партнер-Капітал» скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити по справі нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
Колегія суддів вислухавши доповідь судді доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не доведена та не може бути задоволена, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адмініструванню недержавних пенсійних фондів «Фінансова компанія «Партнер-Капітал» доведена та підлягає задоволенню.
30.01.2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому зазначила, що нею заявлені вимоги про розірвання Договору про бронювання цільового об'єкту нерухомості №241- 189 від 22.04.2008 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Фарелл». Державним підприємством Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» та
ОСОБА_1:'розірвання Договору про внесення змін і доповнень №90/к від 15.06.2009 року до договору про резервування цільового об'єкту від 22.04.2008 року за №241- 189. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Фарелл»,
Державним підприємством Міністерства оборони України «Укрвійськбуд». Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування недержавних пенсійних фондів «Фінансова компанія «Партнер капітал». Товариством з обмеженою
відповідальністю «Українська мандатна компанія» та ОСОБА_1; розірвання Договору №03/02-к/213-В купівлі-продажу цінних паперів від 22.04.2008 року, укладеного між ОСОБА_1. Товариством з обмеженою
відповідальністю «Українська мандатна компанія». Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Фарелл»: стягнення з Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» на користь ОСОБА_1 пені за порушення строків виконання своїх зобов'язань за Договором про бронювання цільового об'єкту нерухомості №241-09 від 22.04.2008 та Договором про внесення змін і доповнень №90/к від. 15.06.2009 року до договору про резервування цільового об'єкту від 22.04.2008 за №241-189 у сумі 46 708 грн. 31 коп. стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування недержавних пенсійних фондів «Фінансова компанія «Партнер-Капітал» на користь ОСОБА_1 443 292 грн. 00 коп.
Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 22 квітня 2008 року між нею та товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Фарелл» у якості емітента облігацій та Державним підприємством Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» у якості замовника будівництва було укладено договір про бронювання цільового об»єкту нерухомості № 241-189 від 22.04.2008 року.
Відповідно до 1-2 зазначеного договору позивач після переходу до нього права власності на пакет облігацій з характеристиками, встановленими договором купівлі продажу цінних паперів, що укладений між ним та ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування недержавних пенсійних фондів «Фінансова компанія «Партнер капітал», отримує право на отримання цільового об»єкту нерухомості- квартиру, що буде знаходитись в об»єкті будівництва за адресою АДРЕСА_1 за умовними номером 153, запланована дата введення об'єкту будівництва в експлуатацію II квартал 2008 року, яка може бути змінена Емітентом облігацій в односторонньому порядку.
При цьому, відповідно до умов п. 1.1. Договору № 03/02-к/213-В купівлі-продажу цінних паперів від 22.04.2008 року, укладеного між покупцем - ОСОБА_1 та продавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адмініструванню недержавних пенсійних фондів «Фінансова компанія «Партнер-Капітал», торговцем Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська мандатна компанія», емітентом облігацій Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Фарелл», Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська мандатна компанія» передало, а позивач придбала та оплатила пакет цільових облігацій - неподільну сукупність облігацій у кількості 6519 піт., за вартістю придбання однієї облігації 68,00 гри., всього 443 292 (чотириста сорок три тисячі двісті дев'ятсот дві) грн. 00 коп.. форма випуску облігацій без документарна, серія В, номер свідоцтва та дата реєстрації емісії облігацій у ДКЦПФР №723.2.06-Т від 08.1 1.2006 р.. що давало його власнику право на отримання житлового приміщення в 189 квартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 (за проектом). Вартість пакету цільових облігацій була сплачена позивачем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адмініструванню недержавних пенсійних фондів «Фінансова компанія «Партнер-Капітал» у повному обсязі, що підтверджується Квитанцією №69 від 13.05.2008 та квитанцією №091401508 від 28.05.2008. 15 червня 2009 року у договір «Про бронювання цільового об'єкту нерухомості» №241-189 від 28.04.2008 було внесено зміни та доповнення шляхом укладання Договору про внесення змін і доповнень №90/к від 15.06.2009 року до договору про резервування цільового об'єкту від 22.04.2008 року за №241-189. Зокрема підпунктом 2.4.2. договору Замовник будівництва прийняв на себе зобов'язання закінчити будівництво об'єкту будівництва та ввести його в експлуатацію до 01 жовтня 2010 року. А згідно з пунктом 3.2 зазначеного договору встановлено, що за порушення строків виконання своїх зобов'язань перед покупцем (Позивачем по справі) Замовник будівництва має сплатити покупцю пеню у розмірі 0.1% від загальної номінальної вартості Пакету облігацій за кожен день прострочення.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Таким чином, при укладенні спірних правочинів^сторони досягли домовленості по всіх його істотних умовах, в тому числі щодо строку їх виконання які відповідно до умов договорів становлять 01 жовтня 2010 року.
Однак станом на день подання цього позову Державним підприємством Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» зобов'язання за Договором «Про бронювання цільового об'єкту нерухомості» №241-189 від 22.04.2008 та Договором про внесення змін і доповнень №90/к від 15.06.2009 року до договору про резервування цільового об'єкту від 22.04.2008 за №241-189 на виконані, будівництво об'єкту нерухомості - квартира, що буде знаходитися в об'єкті будівництва за адресою Київська обл., АДРЕСА_1 за умовними номером 153 не закінчено, а
сам об'єкт не був введений в експлуатацію.
З матеріалів справи вбачається, що місцевим судом було розглянуто справу за позовом ОСОБА_1 (далі - Позивач) до ТОВ «Виробнича компанія «Фарелл» (далі - Відповідач 1), Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» (далі - Відповідач 2), Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адмініструванню недержавних пенсійних фондів «Фінансова компанія «Партнер-Капітал» (далі - Відповідач 3), ТОВ «Українська мандатна компанія» (далі - Відповідач 4) про розірвання договору про бронювання цільового об'єкту нерухомості від 22.04.2008 року № 241-189 (далі - Договір бронювання), розірвання Договору про внесення змін і доповнень № 90/к до договору про резервування цільового об'єкту від 22.04.2008 № 241-189 від 15.06.2009 року (далі - Договір №90/к), розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів № 03/02-к/213-В від 22.04.2008 року (далі - Договір купівлі-продажу) та стягнення грошових коштів.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем 2 порушено строки будівництва будинку, разом з тим, суд не дослідив у повному обсязі правовідносини, які існували між сторонами,
не з'ясував обов'язки сторін цих правовідносин, не взяв до уваги специфіку обігу та погашення цільових облігацій, не дослідив стан виконання укладених договорів, не встановив наявність вини відповідача 3 у
порушенні зобов'язання, що є підставою для притягнення до відповідальності, не дослідив стан виконання обов'язків Відповідачами 1 та 2, не зазначив, яке право позивача було порушено та не надав належну оцінку діям відповідачів 1 та 2 з приводу дотримання порядку погашення цільових облігацій, що призвело до того, що за прострочення строків виконання умов договора з боку відповідача 2, неналежні дії відповідача 2, повинен нести відповідальність Відповідач 3, допустив розірвання договору, який вже був припинений шляхом повного виконання сторонами обов'язків, визначених цим договором, не зазначив чи повинен нести відповідальність Відповідач 3 за порушення допущені Відповідачем 2, не дав оцінку необхідності застосування реституції, застосовуючи відповідний пункт договору.
Такі дії суду першої інстанції призвели до неправомірного застосування ч. 2 ст. 612. ст. 651 ЦК України (застосування норм матеріального права, які не повинні бути застосовані) по відношенню до Відповідача З, порушують норми процесуального права, а саме: ст.ст. 213, 214, 215 ЦПК України, Постанову Пленуму ВСУ від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», зокрема абзац 2 п. 11. 22 квітня 2008 року між Позивачем та Відповідачами 1, 3, 4 було укладено договір купівлі - продажу цінних паперів №03/02-к/2іЗ-В від 22.04.2008 року.
При укладанні цього договору позивач розраховувала на отримання у власність 6519 штук облігацій, відповідач 3 жодним чином не обмежував її в реалізації її права та після повної оплати ціни договору, здійснив видачу цінних паперів - цільових облігацій на рахунок позивача. Факт придбання та оплати позивачем пакету облігацій, набуття права власності на пакет облігацій, тобто повного виконання договору купівлі-продажу підтверджується також позивачем за текстом позову.
Оскільки переказ пакету облігацій на користь позивача був здійснений, у позивача відсутні підстави вимагати розірвання зазначеного договору купівлі-продажу. Договір купівлі-продажу був виконаний відповідачем 3 17 червня 2008 року (дата переказу пакету облігацій). Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку , що договір купівлі-продажу цінних паперів був припинений шляхом його повного виконання сторонами.
22 квітня 2008 року між Позивачем та Відповідачами 1, 3 був укладений Договір про бронювання цільового об'єкту нерухомості від 22.04.2008 року № 241-189.
Пунктом 1 договору бронювання було встановлено предмет вказаного договору, а саме: отримання права на отримання позивачем у майбутньому у власність квартири з характеристиками, наведеними у п. 2 договору бронювання, а саме: двокімнатної квартири площею 65,19 кв. м., на 2 поверсі, за умовним № 153, яка буде знаходитись у будинку за адресою: АДРЕСА_1 (далі - квартира) за умови придбання Позивачем у власність пакету цільових облігацій у кількості 6519 штук (далі - Пакет облігацій), емітентом яких є відповідач 1.
Позивач, укладаючи цей договір, розраховувала на те, що за нею буде закріплено право на отримання у майбутньому саме обраної нею квартири. Зазначена умова Договору бронювання, як і решта інших умов цього Договору бронювання, порушеними не були. В подальшому, через укладання Договору №90/к, встановлено, що Договір бронювання був припинений через новацію зобов'язань.
15 червня 2009 року між позивачем та відповідачами 1, 2, 3. 4 був укладений Договір про внесення змін і доповнень № 90/к від 15.06.2009 року до Договору про резервування цільового об'єкту від 22.04.2008 №241-189.
Цим Договором № 90/к сторони змінили умови закріплення (бронювання) за позивачем квартири, а також досягли згоди щодо повної заміни старих та встановлення нових істотних умов її передачі позивачу у майбутньому, у зв'язку з чим між сторонами було укладено договір № 90/к.
Тобто, сторони змінили Договір бронювання на Договір № 90/к.
У відповідності до п. 1.1. договору № 90/к сторони досягли згоди щодо отримання позивачем у власність квартири у майбутньому на наступних умовах: позивач передає відповідачу 1 у власність пакет облігацій, тобто - здійснює переказ облігацій зі свого рахунку у цінних паперах на рахунок у цінних паперах відповідача 2 (здійснює процедуру перерахування пакету облігацій до погашення, в розумінні проспекту емісії), а Відповідач 1 передає позивачу у власність майнові права на квартиру, що належать відповідачу 1 на підставі Інвестиційного договору на будівництво житлового будинку № 405/2005 від 29.12.2005 в обмін на цей Пакет облігацій. договором № 90/к було також змінено строки добудови та введення в експлуатацію будинку, в якому знаходиться квартира.
Згідно ст. 604 ЦК України зобов'язання припиняються за домовленістю сторін.
Одним з різновидів домовленості сторін, як підставою припинення зобов'язання є новація зобов'язання - заміна первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (ч. 2 ст. 604 ЦК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 653 Цивільного Кодексу України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. Договір № 90/к за своєю суттю є договором міни, що передбачав обмін Пакету облігацій на майнові права на квартиру.
Про заміну зобов'язань, що існували за договором бронювання на зобов'язання за договором № 90/к вказує також і позивач у позовній заяві. На виконання умов договору № 90/к, позивач передав відповідачу 1 пакет облігацій, а відповідач 1 в обмін на пакет облігацій передав позивачу, а позивач прийняв у власність майнові права на квартиру, що підтверджено актом прийому-передачі майнових прав на цільовий об'єкт від 15.06.2009 № 90/к та актом прийому-передачі Пакету облігацій 2009 року.
Враховуючи вищевикладене, на день подання позовної заяви: договір купівлі - продажу цінних паперів припинений шляхом повного виконання.
Договір бронювання припинений шляхом новації зобов 'язання.
Договір № 90/к є чинним та підлягає виконанню.
Облігації були перераховані до погашення відповідачу 1.
Позивач с власником майнових прав на квартиру та може вільно ними розпоряджатися. Вартість майнових прав повинна відповідати вартості придбання цільових облігацій, що складає 443292,00 грн.
Заміна майнових прав на квартиру повинна відбутися після введення об'єкту будівництва в експлуатацію за участі відповідача 1 та відповідача 2.
Обов'язок по будівництву об 'єкту нерухомості покладений на відповідача 2. Відповідач 2 прострочив виконання свого обов 'язку та повинен нести за це відповідальність.
Таким чином, позивач, володіючи майновими правами на квартиру не може їх реалізувати, а саме отримати у власність цю квартиру, через порушення допущені відповідачем 2. Тобто, Позивач має право отримати квартиру, а відповідач 2 не виконує взятого на себе зобов»язання.
Як вбачається з матеріалів справи та аналізу застосованого законодавства, метою придбання цільових облігацій є отримання нерухомості в результаті їх погашення.
Процедура погашення цільових облігацій умовно можна бути розділена на етапи:
1. перерахування власником облігацій на рахунок емітента,
2. з'явлення власника облігацій до емітента та подання документів, що ідентифікують власника та об'єкт нерухомості (паспорт, код фізичної особи за ДРФО, договір бронювання),
3. передача об'єкту нерухомості від емітента до власника облігацій та підписання акту приймання - передачі об'єкту нерухомості. З цього випливає, що емітент зобов'язаний в період погашення: прийняти облігації на свій рахунок, прийняти документи від власника та, у разі дотримання всіх процедур та зарахування визначеної договором бронювання кількості облігацій, передати об'єкт нерухомості.
Сторони, укладаючи договір № 90/к підтверджують, що позивач набув достатню кількість облігацій у власність, має право на отримання квартири, але через закінчення строків обігу облігацій та не завершенням будівництва будинку, емітент облігацій (відповідач 1) та його поручитель (відповідач 2) не можуть здійснити фізично погашення облігацій, а саме передати об'єкт нерухомості. Тому, позивачу в рахунок погашення облігацій були передані майнові права, що належать Відповідачу 1 за Інвестиційним договором № 405/2005 від 29.12.2005 року.
Колегія суддів також приймає до уваги, що відповідач 3 заявляв клопотання про витребування належним чином завірених копій Інвестиційного договору № 405/2005 від 29.12.2005 року та договору поруки №13 від 30.06.2006 року, але суд першої інстанції залишив клопотання без задоволення, таким чином, не надав їм належної правової оцінки.
Суд першої інстанції жодним чином не оцінив доказ того, що майнові права на квартиру вже належать позивачу та не зазначив про цей факт у своєму рішенні.
Суд першої інстанції керувався тим доводом позивача, що будівництво зупинене, об'єкт будівництва не введений в експлуатацію до 01 жовтня 2010 року.
В судовому рішенні зазначено, що «... станом на день подання цього позову Державним підприємством Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» зобов'язання за договором «Про бронювання цільового об'єкту нерухомості» № 241-189 від 22.04.2008 та договору про внесення змін і доповнень № 90/к від 15.06.2009 року до договору про резервування цільового об'єкту від 22.04.2008 № 241-189 не виконані, будівництво об'єкту нерухомості не закінчено, а сам об'єкт не введений в експлуатацію.» та в подальшому наводить обгрунтування цієї позиції, застосовуючи пункти договорів, що стосуються тільки «введення об'єкту в експлуатацію».
Такий підхід у даній справі не відповідає вимогам Постанови Пленуму ВСУ від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» (абзац 2 п. 11), оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то зазначити, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Таким чином, суд першої інстанції повинен був встановити чи виникло у позивача право, яке було порушено відповідачами, встановити межі відповідальності кожного відповідача, визначити чи правильно обраний спосіб захисту порушеного права.
Натомість, суд першої інстанції, зазначає у мотивувальній частині, що відповідач 2 істотно порушив умови п. 2.4.2. Договору № 90/к - не закінчив будівництво до 01 жовтня 2010 року. Тому, з боку Відповідача 2 має місце істотне порушення договору бронювання, тому відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України «дані договори підлягають розірванню».
Тобто, суд першої інстанції встановив, що істотно порушені два договори: Договір № 90/к та Договір бронювання. А вже посилаючись на п. 9.1. договору купівлі-продажу, розірвав й Договір купівлі-продажу.
Колегія суддів вважає, що такі мотиви суду І-ї інстанції є помилковими. Як вже відмічалося, між сторонами було укладено 3 договори. При цьому у жодному з цих договорів не зазначено, що розірвання договору № 90/к є підставою для розірвання інших договорів. Крім того, договір № 90/к запроваджував новацію зобов'язань, чим й припиняв дію договору бронювання. Тому, навіть розірвання договору № 90/к, не повинно було тягнути за собою розірвання Договору бронювання.
Що ж до розірвання договору купівлі-продажу за п. 9.1., то колегія суддів прийшла до висновку , що пункт 9.1. договору купівлі-продажу, на який посилається суд першої інстанції, не встановлює ні випадків, ні підстав для його розірвання у судовому порядку за позовом сторони. У цьому пункті договору вказано про умови втрати ним чинності, а не про підстави для його розірвання за рішенням суду.
Крім того, суд першої інстанції, розриваючи договір купівлі-продажу, керуючись п. 9.1. цього договору, повинен був розглянути питання про застосування реституції, як передбачено цим пунктом, тобто зобов'язати сторони повернути одна одній все одержане за договором. Але цього зроблено не було, як і не надано оцінці виконання реституції та можливості її застосування.
Стосовно застосування ч.2 ст. 651 ЦК України, з боку суду першої інстанції до даних правовідносин, колегія суддів вважає, що неправомірно застосовувати цю статтю при розгляді даних позовних вимог у зв»язку з вимогами чинного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. При укладанні договору купівлі-продажу цінних паперів, позивач розраховувала на отримання у власність облігацій - вона отримала облігації у кількості, за яку вона сплатила грошові кошти, а саме у повному обсязі. Укладаючи договір бронювання - мала намір отримати право на отримання певної квартири - позивач реалізувала це право, що підтверджується укладанням договору № 90/к, за яким позивач отримала майнові права на конкретну квартиру.
Крім того, суд першої інстанції не дослідив наявність порушень з боку відповідача З, наявність його вини, не вказав, чи є відповідач 3 відповідальним за порушення допущені відповідачем 1 та відповідачем 2.
З практики судів загальної юрисдикції, при розгляді зазначених правовідносин, вбачається наступне: позивач повинен був звертатися до суду з вимогою про розірвання договору № 90/к, керуючись ч. 3 ст. 612 ЦК України, а саме якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Таким чином, відповідач 2 у зв'язку з розірванням договору №90/к зобов'язаний відшкодувати позивачу завдані збитки.
Відповідно до ст.623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора, у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, у день пред'явлення позову.
Згідно зі ст.22 ЦК України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). До збитків позивача у разі розірвання договору №90/к повинні бути віднесені витрати на придбання пакету облігацій, а саме 443992 гривень.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції проголосив рішення, яке не відповідає обставинам справи, ґрунтується на помилкових висновках, не дослідив у повному обсязі природу правовідносин, чим порушив ст. ст. 213, 214 ЦПК України, застосував норми права, які не повинні були застосовані, а саме ч. 2. ст. 651 ЦК України, не взяв до уваги права та обов'язки сторін за договорами, при оформлені судового рішення не дотримався вимог ст. 215 ЦПК України.
Згідно з вимогами ст. 60 ЦПК України , кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Натомість, позивач не надав належних доказів порушення своїх прав, а також не надав доказів та не навів обставин того, що його права порушенні саме апелянтом.
Таким чином, позов не є обґрунтованим, у задоволенні його слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права; неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. ,610, 612, 638, 651 ЦК України, ст.ст. 293, 303, 304, 307, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування недержавних пенсійних фондів "Фінансова компанія "Партнер капітал" - задовольнити.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 червня 2013 року скасувати та ухвалити по справі нове рішення.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія Фарелл", Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування недержавних пенсійних фондів "Фінансова компанія "Партнер капітал", Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська мандатна компанія" про розірвання договору про бронювання цільового об"єкту нерухомості та змін до нього, розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів, стягнення грошових коштів та пені - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції
Головуючий
Судді