Номер провадження № 22-ц/785/1999/13

Головуючий у першій інстанції Пепеляшков С.М.

Доповідач Варикаша О. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - судді - Варикаші О.Д.

суддів - Ступакова О.А.

- Станкевича В.А.

при секретарі - Горновій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09.06.2011 року по справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4 до ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_11, Ізмаїльської міської ради про виділ земельної ділянки, визначення порядку користування земельною ділянкою,-

встановила:

Позивачі звернулися з вказаним позовом до суду, який уточнили в ході розгляду справи (а. с. 80-81) та просили провести розподіл і виділити їм у спільне користування земельну ділянку відповідно часток їх квартир по АДРЕСА_1, визначити порядок користування та усунути перешкоди в користування нею зі сторони відповідачів, відповідно варіанта № 2 висновку № 10/10 додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 20.04.2011 року, як зазначено в рішенні суду.

Свої позовні вимоги позивачі, як зазначено в рішенні суду, обґрунтовували тим, що на все домоволодіння по АДРЕСА_1 виділена земельна ділянка площею 553 кв. м., яка не приватизована та фактично розділена між ними та відповідачами, проте відповідачі захопили більшу частину земельної ділянки, в той час як їм залишилася земельна ділянка меншого розміру, у зв'язку з чим вони не згодні з таким розподілом земельної ділянки. Крім того, на земельній ділянці в їхньому користуванні знаходиться сарай та навіс, доступ до якого їм відповідачі перегородили самочинно побудованим парканом, у зв'язку з чим вони не мають доступу та фактично не можуть користуватися ним. Угоди про розподіл відповідної земельної ділянки між ними та відповідачами, як учасниками спільної часткової власності, не досягнуто.

В судовому засіданні в суді першої інстанції, як зазначено в рішенні суду, відповідач ОСОБА_11 заявлені позовні вимоги визнав, не заперечував проти їхнього задоволення. Відповідачі ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_3 до судового засідання не з'явились, про причину неявки суд не повідомили, про слухання справи сповіщались належним чином, заперечень на позов не надали. Представник Ізмаїльської міської ради заявлені позовні вимоги визнав.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09.06.2011 року позовні вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4 задоволено. Визначено порядок користування земельною ділянкою домоволодіння по АДРЕСА_1. Виділено в загальне користування ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4 земельну ділянку площею 340,33 кв. м. з виходом на вул. Жовтневу. Виділено в безпосереднє користування ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_11 земельну ділянку площею 232,85 кв. м. з виходом на вул. Адмірала Холостякова, згідно висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 10/10 від 20.04.2011 року (додаток № 2).

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали апеляційні скарги на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09.06.2011 року, в яких просять: ОСОБА_3 скасувати рішення суду від 09.06.2011 року та про повний перегляд справи, в зв'язку з тим, що йому не було відомо про судовий процес відносно земельної ділянки, яка прилягає до будинку, що є його майном за адресою: АДРЕСА_1; ОСОБА_4 скасувати рішення від 09.06.2011 року, посилаючись на те, що він не подавав позовних заяв відносно земельної ділянки, яка прилягає до будинку за адресою: АДРЕСА_1 і не претендував на дану ділянку.

Іншими учасниками процесу рішення суду не оскаржується.

В судовому засіданні ОСОБА_4 та представник ОСОБА_3 підтримали апеляційні скарги, ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення апеляційних скарг.

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чино, причини неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи від них на адресу суду не надходили.

Від ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на адресу суду надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.

ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, спадщину після її смерті прийняли ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_11, які залучені до участі у справі, як правонаступники померлої.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог, наданих доказів і доводів апеляційних скарг, судова колегія приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги позивачів, суд першої інстанції виходив з наступного.

Судов встановлено, що у відповідності до наданої КП «Ізмаїльське МБТІ» довідки № 17 від 16.01.2009 року, співвласниками домоволодіння по АДРЕСА_1 є: 13/32 частини - ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_11, в користуванні та володінні яких перебуває частина житлового будинку літ. «А» з прибудовою «а1»; гараж літ. «Д»; № 2 - ворота/хвіртка; № 5 - мостіння; № 8 - паркан; 5/16 частин - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, в користуванні та володінні яких перебуває частина житлового будинку літ. «А» з прибудовою літ. «а2»; сарай літ. «Б»; № 4 - водопровід; № 9 - хвіртка; 9/32 частин - ОСОБА_4, в користуванні та володінні якого перебуває частина житлового будинку літ. «А» з прибудовами літ. «а» та літ. «а3», гараж літ. «Г»; №1 - ворота/хвіртка; № 6 - зливна яма; № 7 - паркан.

Домоволодіння по АДРЕСА_1 розміщене на земельній ділянці, площею 553 кв. м.

Згідно висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 10/10 від 20.04.2011 року, з огляду на вимоги нормативно-правових, нормативно-технічних документів, а також розташування належних співвласникам об'єктів нерухомого майна на розгляд суду запропонований варіант встановлення порядку користування земельною ділянкою при домоволодінні АДРЕСА_1 в частках 13/32 та 19/32, за яким пропонується в безпосереднє користування ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_11 з часткою 13/32 виділити земельну ділянку з виходом на вул. Адмірала Холостякова, площею 232, 85 кв.м; в загальне користування ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4 з загальною часткою 19/32 пропонується виділити земельну ділянку з виходом на вул. Жовтневу площею 340,33 кв. м.

Враховуючи вищезазначене, та відповідно до ч. 1 ст. 88, ч. 4 ст. 120 ЗК України п. п. 19, 20, 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 «Про порядок застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», суд першої інстанції вважав, що позовні вимоги позивачів є законними та обґрунтованими, тому вважав за необхідне визначити порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 у відповідності до висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 10/10 від 20.04.2011 року додаток № 2, який не суперечить вимогам чинного законодавства України і враховує розташування об'єкта нерухомості, надвірних будівель, розмірів і конфігурацію земельної ділянки, часток співвласників об'єкта нерухомості. Такий порядок користування земельною ділянкою не порушує законні права співвласників, не позбавляє можливості належно користуватися своєю частиною об'єкта нерухомості, не суперечить архітектурно-будівельним, санітарним чи протипожежним правилам, враховує можливість нормального користування сторонами належним їм об'єктом нерухомості і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд.

На підставі наведеного суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги позивачів.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції, в межах позовних вимог, повно, всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та прийшов до правильного висновку на підставі наданих та досліджених доказів, задовольнивши позовні вимоги позивачів.

Тому судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи, наданим доказам та відповідним нормам права, а суд першої інстанції правомірно на підставі вимог закону та на підставі встановлених обставин справи дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Оскільки, в судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, що сторони є співвласниками домоволодіння по АДРЕСА_1, яке належить їм на праві спільної часткової власності та знаходиться на спірній земельній ділянці. Позивачам належить (5/16 і 9/32) - 19/32 частин вказаного домоволодіння, а відповідачам - 13/32.

Між сторонами виник спір стосовно порядку користування земельною ділянкою, на якій знаходиться зазначене належне їм на праві спільної часткової власності домоволодіння.

Відповідно ч. 4 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Як роз'яснено в п. п. 19, 20, 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року, із змінами «Про порядок застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з'ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. В разі неможливості перенесення співвласником господарських будівель і насаджень на надану в його користування частину ділянки суд має обговорити питання про відповідну грошову компенсацію. При пред'явленні вимог кожним з учасників спільної власності про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою суд може залишити в спільному користуванні лише ділянки, роздільне користування якими встановити неможливо. Абзаци перший і другий цього пункту стосуються також випадків, коли належні особам на праві спільної власності жилий будинок, господарські будівлі та споруди розташовані на земельній ділянці, яка знаходилася в їх користуванні до її приватизації або за договором оренди.

У разі, коли громадяни, яким жилий будинок належить на праві спільної власності, крім наданої для будівництва й обслуговування цього будинку та господарських будівель земельної (присадибної) ділянки з належного дозволу відповідного органу виконавчої влади або місцевої ради тимчасово користуються ще й незайнятою суміжною ділянкою, суд, вирішуючи спір про порядок користування присадибною ділянкою та розпорядження нею, може одночасно визначити за тими ж правилами і порядок тимчасового користування суміжною ділянкою, зазначивши в рішенні, що він встановлюється на період до припинення права користування нею.

Виходячи з того, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд відповідно до статті 88 ЗК України бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов'язковою. Це правило стосується тих випадків, коли жилий будинок було поділено в натурі. Суд може не визнати угоду про порядок користування земельною ділянкою, коли дійде висновку, що угода явно ущемляє законні права когось зі співвласників, позбавляє його можливості належно користуватися своєю частиною будинку, фактично виключає його з числа користувачів спільної земельної ділянки, суперечить архітектурно-будівельним, санітарним чи протипожежним правилам.

Якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

Відповідно до зазначених вимог закону та роз'яснень Верховного Суду України, з урахуванням висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 10/10 від 20.04.2011 року (а. с. 119-124), судом між сторонами визначено порядок користування спірною земельною ділянкою по АДРЕСА_1.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 стосовно того, що він не давав дозволу на представлення його інтересів в суді ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, не знав, що від його імені велася цивільна справа в Ізмаїльському міськрайонному суді Одеської області та, що він не претендує на земельну ділянку, яка виділена на підставі судової будівельно-технічної експертизи, згідно варіанта 2 висновку № 10/10 від 20.04.2011 року і позовних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не розділяє, позову не подавав, судова колегія не може прийняти до уваги.

Оскільки, в судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_4 разом з іншими позивачами звертався з позовом до суду до відповідачів стосовно визначення порядку користування спірною земельною ділянкою, який разом з іншими позивачами підписав (а. с. 80-81), що особисто підтвердив в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, і від якого не відмовлявся в установленому законом порядку, відомості про це в матеріалах справи відсутні, про розгляд справи повідомлявся (а. с. 95). Крім того, разом з іншими позивачами, ОСОБА_4 звертався із заявою до суду про ухвалення додаткового рішення (а. с. 137-138).

Інші доводи в апеляційній скарзі ОСОБА_4 відсутні.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 стосовно сумнівів щодо висновку судової будівельно-технічної експертизи, відповідно до якого було визначено порядок користування спірною земельною ділянкою між сторонами, судова колегія не приймає до уваги.

Оскільки, ці доводи не підтверджуються будь-якими доказами, крім того, ОСОБА_3, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції, питання про проведення повторної експертизи, відповідно до ст. 150 ЦПК України, не ставив. Таких клопотань щодо призначення повторної експертизи не заявляла і його представник, в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги, які стосуються користування спірною земельною ділянкою, судова колегія також не приймає до уваги, враховуючи висновок судової будівельно-технічної експертизи, відповідно до якого було визначено порядок користування спірною земельною ділянкою, який узгоджується з встановленими обставинами у справі та іншими матеріалами справи.

Таким чином, судова колегія, враховуючи доводи апеляційних скарг, вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційних скарг не можуть бути прийняті до уваги, враховуючи викладене та, оскільки вони не спростовують висновки суду.

За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 необхідно відхилити, а рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09.06.2011 року залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09.06.2011 року по справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4 до ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_11, Ізмаїльської міської ради про виділ земельної ділянки, визначення порядку користування земельною ділянкою - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області О.Д. Варикаша

О.А. Ступаков

В.А. Станкевич