Номер провадження № 22-ц/785/6895/13

Головуючий у першій інстанції Абухін Р.Д.

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Калараш А.А.

суддів - Комаровської Н.В., Короткова В.Д.

з участю секретаря - Стадніченко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області до ОСОБА_2 про скасування свідоцтва про право власності, зобов'язання привести самочинно реконструйованих об'єктів до первинного стану, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3, діючої в інтересах ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03.07.2013 року, -

встановила:

У березні 2013 року заступник прокурора Приморського району м. Одеси , звернувся до суду з позовом про скасування свідоцтва про право власності, зобов'язання привести самочинно реконструйованих об'єктів до первинного стану і в обґрунтування позовних вимог посилався на те , що в результаті проведення прокуратурою Приморського району м. Одеси перевірки законності реконструкції нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено, що ОСОБА_2 за договором купiвлi-продажу вiд 19.04.2005 року , придбала 564\1000 частин нежилих будiвель i споруд ,що розташовані за адресою вул. АДРЕСА_1.

Право власностi на земельну дiлянку або право користування земельною дiлянкою при придбаннi нерухомого майна, ОСОБА_2 належно не оформила.

Рiшенням Київського районного суду м. Одеси вiд 27 грудня 2007 року, ОСОБА_2, виділено в натурi у самостiйний об'єкт нерухомостi 564/1000 частин спiрної будiвлi i визнано за нею право власностi на адмiнiстративно-виробничi будiвлi лiт. «В»,»У» загальною площею 277,2 кв. м., на виробничi будiвлi: «Ж,3,М,И», загальною площею 374,3 кв. м, склади лiт. «Л.К.П.Т.Р.С», загальною площею 311.4 кв. м; службове примiщення лiт. «Н», площею 12,1кв.м. на вимощення та огорожi по АДРЕСА_1 право, спільної часткової власностi припинено.

У подальшому ОСОБА_2 , було самочинно реконструйована частина нежитлових приміщень та додатково самочинно збудовано частина нежитлових приміщень .

Заочним рiшенням Приморського районного суду м. Одеси вiд 30.03.2010 року та додатковим рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 13.07.2010 року за позовом ОСОБА_2 про визнання право власності на самочинно збудоване майно, було визнано право власності за останньою на нежитловi будiвлi та споруди по АДРЕСА_1 , якi мають загальну площу 1398,7 кв.м. та складаються з адмiнiстративно-виробничих будiвель лiт. «В», «У», «Р», виробничих будiвель лiт. «Ж», «Ж1», «З» складiв лiт. «И». «Л». «С», «Т», «Ф»,»М», «М1», прохiдної лiт. «Н», частина з яких була самочинно реконструйована.

21.09.2012 року рiшенням апеляцiйного суду Одеської області, заочне рішення від 30.03.2010 року та додаткове рішення Приморського районного суду м.Одеси були скасовані. У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОМР про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно відмовлено повністю.

Заступник прокурора Приморського району м.Одеси посилаючись на те, що оскільки ОСОБА_2 видiлено в натурi у самостiйний об'єкт нерухомостi 564/1000 частин спірної будiвлi i визнано за нею право власностi на адмiнiстративно-виробничi будівлі, загальна площа яких складає 975 кв.м., проте загальна площа самочинно реконструйованих об'єктiв складає 1398,7 кв.м., тобто на 423,7 кв.м. збільшена площа самочинно реконструйованого об'єкту, частина з них реконструйована на земельнiй ділянці, яка не вiдводилася для цiєї мети, самочинне будівництво відповідачем здійсненно без належного дозволу, на земельній ділянці яка їй не відводилася , тому просив:

-скасувати свідоцтво про право власності від 23.05.2011 року, видане виконавчим комітетом Одеської міської ради, ОСОБА_2 на нежитлові приміщення площею 1398,7 кв.м.;

- зобов'язати ОСОБА_2 самовільно реконструйовані приміщення привести у відповідність до технічного паспорту КП "ОМБТІ та РОН» від 12.12.2007 року;

-зобов'язати ОСОБА_2 звільнити самовільно забудовану земельну ділянку; -

-скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_2 на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Представник позивача позов підтримала, просила його задовольнити.

Представник Одеської міської ради до судового засідання не з'явився, надав до суду заяву по якій просив суд справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Представник інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області до судового засідання не з'явився.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала з приводу задоволення позовних вимог, надала до суду заперечення.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 03.07.2013 року позов заступника прокурора Приморського району м. Одеси задоволено.

Скасовано свідоцтво про право власності від 23.05.2011 року, видане виконавчим комітетом Одеської міської ради, ОСОБА_2 на нежитлові приміщення площею 1398,7 кв.м., що розташовані в АДРЕСА_1.

Скасовано реєстрацію права власності ОСОБА_2 на нежитлові приміщення площею 1397,8 кв.м., що розташовані в АДРЕСА_1.

Зобов'язано ОСОБА_2 самовільно реконструйовані приміщення літ.: «У», «Р», «М», «В2» привести у відповідність до технічного паспорту Комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» від 12.12.2007 року.

Зобов'язано ОСОБА_2 звільнити самовільно забудовану земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, шляхом знесення самовільно побудованого приміщення, відображеного на технічному паспорті Комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" від 16.06.2010 року літ. «Ф».

Стягнуто з ОСОБА_2, судовий збір в дохід держави в розмірі 114,70 грн.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3, діюча в інтересах відповідача ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03.07.2013 року скасувати та закрити провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2, самочинно без отримання відповідного дозволу та без оформлення земельної ділянки на якій розташовані нежитлові приміщення і придбані нею в 2005 року, самочинно здійснено реконструкцію нежитлових приміщень та додатково самочинно збудовано нежитлове приміщення та посилаючись на вимоги ст. 376 ЦК України, виходив з того ,що відповідач не набула право власності на самочинно збудоване майно, а самочинно реконструйовані та побудовані споруди підлягають знесенню з приведенням нерухомого об'єкту до первинного стану відповідно до технічного паспорту станом на 12.12.2007 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що в результаті проведення прокуратурою Приморського району м. Одеси перевiрки законностi реконструкцiї нежитлових примiщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 було встановлено, що ОСОБА_2 за договором купiвлi-продажу вiд 19.04.2005 придбала 564\1000 частин нежилих будiвель i споруд по АДРЕСА_1, що складаються iз примiщень:адмiнiстративно-виробничих лiт. «А, В», службового лiт. «Б», виробничих лiт. «Г,Е,Ж,3,М,И,О»; складських лiт. «К,Л,П,Р,С,Т», магазину лiт. «Д»; прохiдної лiт. «Н», 1-3 огорожi,1-мостiння,загальною площею 1780,1 кв. м, розташованих на земельнiй дiлянцi площею 4330 кв. м. У володiння та користування покупця за договором перейшли нежилi будiвлi та споруди: лiт. «В» - адмiнiстративно-виробниче: «Ж,З,М,И»- виробничi; «Л.К.П,Т,Р,С»- складськi примiщення; «Н»- прохiдна; 564\1000 огорожi 1-3, 564\1000 частини мостiння, загальною площею 1004,6 кв. м., копія договору наявна в матеріалах справи (а.с. 6).

Вищезазначені споруди належать відповідачу на праві приватної спільної часткової власності, що підтверджується копією свідоцтва про право власності та витягом з реєстру про реєстрацію права власності на нерухоме майно,наявних в матеріалах справи (а.с. 4,5).

Право власностi на земельну дiлянку або право користування земельною дiлянкою при придбаннi нерухомого майна ОСОБА_2 належно не оформила.

Рiшенням Київського районного суду м. Одеси вiд 27 грудня 2007 року ОСОБА_2 виділено в натурi у самостiйний об'єкт нерухомостi 564/1 000 частин спiрної будiвлi i визнано за нею право власностi на адмiнiстративно-виробничi будiвлi лiт. «В»,»У» загальною площею 277,2 кв. м., на виробничi будiвлi: «Ж,3,М,И», загальною площею 374,3 кв. м, склади лiт. «Л.К.П.Т.Р.С», загальною площею 311.4 кв. м; службове примiщення лiт. «Н», площею 12,1кв.м. на вимощення та огорожi по АДРЕСА_1 право, спільно часткової власностi припинено (а.с.10).

Заочним рiшенням Приморського районного суду м. Одеси вiд 30.03.2010 року та додатковим рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 13.07.2010 року за позовом ОСОБА_2 про визнання право власності на самочинно збудоване майно , було , визнано право власності за останньою на нежитловi будiвлi та споруди по АДРЕСА_1 , якi мають загальну площу 1398,7 кв.м. та складаються з адмiнiстративно-виробничих будiвель лiт. «В», «У», «Р», виробничих будiвель лiт. «Ж», «Ж1», «З» складiв лiт. «И». «Л». «С», «Т», «Ф»,»М», «М1», прохiдної лiт. «Н», частина з яких була самочинно реконструйована (а.с.12,15).

23.05.2011року відповідачем отримано , на підставі заочного рiшенням Приморського районного суду м. Одеси вiд 30.03.2010 року та додаткового рішення Приморського районного суду м.Одеси від 13.07.2010 року, свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі та споруди, розташовані по АДРЕСА_1. (а.с.16 звор. стор.)

21.09.2012 року рiшенням апеляцiйного суду Одеської області, заочне рішення від 30.03.2010 року та додаткове рішення Приморського районного суду м.Одеси були скасовані. У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОМР про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно відмовлено повністю (а.с.17).

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній , господарській або адміністративній справі ,що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи ,у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд першої інстанції вірно виходив з того, що рiшенням апеляцiйного суду Одеськї області від 21.09.2012 року було встановлено, що відповідачем самочинно здiйснено реконструкцiю свого нежитлового нерухомого майна (без дозволу та належно затвердженого проекту), зі збільшенням площі. Документи на підтвердження того, що відповідач зверталася до компетентного державного органу про прийняття реконструйованої нежитлової споруди до експлуатації відсутні.

Суд першої інстанції вірно виходив з наявних в матеріалах справи технічних паспортів на нежитлові будівлі та споруди (а.с.24-30), з яких вбачається та встановлено було судами, що реконструкцiя деяких приміщень здiйснена шляхом забудови земельної ділянки, яка не вiдводилася для цієї мети. Відповідно до технiчного паспорту вiд 16.06.2010 самочинно реконструйованими примiщеннями є лiт: «У», «Р», «М». «В2». «Ф». При цьому лiт. «Ф» є об'єктом самочинного будiвництва на земельнiй дiлянцi.

Суд першої інстанції вірно послався на вимоги ст. 376 ЦПК України та з врахуванням того, що рiшенням Київського районного суду м. Одеси вiд 27 грудня 2007 року, яке набрало законної сили, ОСОБА_2 видiлено в натурi у самостiйний об'єкт нерхомостi 564/1000 частин спірної будiвлi i визнано за нею право власностi на адмiнiстративно-виробничi будiвлі загальна площа яких складає 975 кв.м., тому позовні вимоги заступника прокурора Приморського району м.Одеси є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги про те ,що суд першої інстанції не перевірив наявність чи відсутність заперечень власників суміжних земельних ділянок, Одеської міської ради та не взяв до уваги висновок судової будівельно- технічної експертизи про відповідність самочинно збудованих споруд будівельним нормам не заслуговує на увагу, оскільки зазначені висновки є похідними.

Відповідач при здійсненні реконструкції нежитлових приміщень та будування, здійснила самочинну реконструкцію та будування нежитлових приміщень без відведення та оформлення належним чином земельної ділянки та отримання відповідного дозволу з боку відповідних органів, а зазначені апелянтом посилання можуть бути підставою для уваги у разі дотримання відповідачем порядку при введенні збудованого нерухомого майна в експлуатацію.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо відсутності у прокурора Приморського району м.Одеси права звертатися до суду з таким позовом через те, що Одеська міська рада та інспекція державного архітектурно-будівельного контролю з таким позовом не зверталося до суду хоча мала таку можливість, оскільки відповідно до п.2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, зазначених законом. Відповідно до ст.ст. 36-1 , 45 Закону України «Про прокуратуру» прокурор має право звертатися до суду з заявами про захист прав і інтересів держави. Виходячи з матеріалів справи, відповідачем самочинно збудовані нежитлові приміщення та реконструйовані нежитлові приміщення були здійснені на земельній ділянці, що належить Одеській міській раді, земельна ділянка відповідачем належним чином не оформлена, тому відповідачем були порушені права держави в особі Одеської міської ради на земельну ділянку.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо порушення прав відповідача через скасування судом свідоцтва про право власності від 23.05.2011 року та реєстрації права власності на нежитлові приміщення загальною площею 1397,8 кв.м., оскільки відповідач після укладення договору купівлі-продажу та виділення в натурi у самостiйний об'єкт нерухомостi 564/1000 частин спiрної будiвлi набула права власності на нежитлові приміщення загальною площею 975 кв.м. .

Відповідно до ч.2 ст.376 ЦК України право власності на самочинно збудоване та реконструйоване нерухоме майно відповідач не набула. Після приведення самочинно реконструйованих та самочинно збудованих приміщень до попереднього стану , перешкод у отриманні відповідачем свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення загальною площею 975 кв.м. матеріали справи не містять.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо відсутності в матеріалах справи доказів порушення прав держави через самочинне будівництво відповідачем нежитлових приміщень, оскільки відповідачем самочинне будівництво здійснено на земельній ділянці ,що належить Одеській міській раді. Відповідач придбав частину нежитлових приміщень право користування або володіння земельною ділянкою на якій розташовані ці споруди належним чином не оформила, таким чином були порушені права Одеської міської ради на земельну ділянку, розташовану за адресою АДРЕСА_1.

За таких підстав, відповідно до п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, апеляційна скарга представника ОСОБА_3 підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст. 307, ч.1 ст. 308 ,315,319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 ,подану через представника ОСОБА_3, відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03.07.2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : А.А.Калараш

Судді Н.В. Комаровська

В.Д. Коротков