Номер провадження № 22-ц/785/7726/13
Головуючий у першій інстанції Бузовський В.В.
Доповідач Бабій А. П.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.11.2013 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого судді Бабія А. П.
суддів Варикаші О. Д., Ступакова О. А.
при секретарі Горновій А. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, стягнення грошової суми, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 07. 08. 2013 р.,
в с т а н о в и л а:
07. 01. 2013 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, про визнання недійсним угоди купівлі-продажу автомобіля OPEL VECTRA державний номер НОМЕР_2, яка була укладена між ним та ОСОБА_3 04. 01. 2012 р., і стягнення з відповідача грошових коштів отриманих ним по недійсній угоді в розмірі 21600,00 грн. В обґрунтування вимог вказав, що на підставі довіреності від 22. 03. 2011 р., посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованої в реєстрі за № 733, на виконання укладеної усної угоди щодо купівлі-продажу вказаного автомобіля ОСОБА_3 в інтересах і від імені ОСОБА_4 передав позивачу автомобіль, ключі від нього, довіреність від імені ОСОБА_4 щодо повного розпорядження, володіння і користування автомобілем, а позивач передав ОСОБА_3 21600,00 грн., що підтверджується розпискою. В подальшому автомобіль було вилучено у позивача державною виконавчою службою у зв'язку з боргами ОСОБА_4
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 07. 08. 2013 р. відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити рішення суду і задовольнити позов частково, стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача 21600,00 грн., а в іншій частині відмовити з тих підстав, що згідно зі ст. 16 ЦК України позивач вправі був заявити позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля і отже, навіть у разі помилки з боку позивача щодо способу захисту порушених прав стосовно договору позивачем правильно визначено спосіб захисту порушення прав щодо відновлення становища, яке існувало до порушення в частині стягнення безпідставно отриманих грошових коштів.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 не визнав апеляційну скаргу і просив залишити рішення суду без змін.
Відповідно до ст. 305 ЦПК України неявка в судове засідання інших осіб, які брали участь у справі, не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши доводи скарги і перевіривши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля виходив з того, що за діючим законодавством угоди купівлі-продажу транспортних засобів мають здійснюватися у відповідності до Правил роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами, що затверджені наказом № 3228 від 31. 07. 2002 р. і між сторонами взагалі не був укладений договір купівлі-продажу автомобіля, у зв'язку з чим цей договір не може бути визнаний недійсним, а наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не здійснено, а також вказав на те, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту.
Проте вказаний висновок суду не в повній мірі відповідає вимогам закону з таких підстав.
Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.
Згідно зі ст. ст. 655, 658 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.
Відповідно до ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
Судом встановлено, що власником автомобіля OPEL VECTRA державний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_4 і за свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого 08. 07. 2008 р. Криворізьким ВРЕР ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області, зазначений автомобіль зареєстрований за ОСОБА_4
За довіреністю від 04. 01. 2012 р., посвідченою ОСОБА_5, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу і зареєстрованою в реєстрі за № 2, , ОСОБА_3 від імені ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_2 розпоряджатися (зняти з обліку в органах ДАІ та продати за умови сплати податку з доходу, отриманого від продажу, здавати в найм (оренду), в позичку (безоплатне користування), користуватися тощо транспортним засобом марки OPEL моделі VECTRA, 1990 р. випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2.
З письмової розписки від імені ОСОБА_6 і ОСОБА_2 від 04. 01. 2012 р. видно, що ОСОБА_6 отримав 04. 01. 2012 р. від ОСОБА_2 21600,00 грн. за автомобіль OPEL VECTRA державний номер НОМЕР_2, а 07. 01. 2012 р. ОСОБА_6 взамін видав ОСОБА_2 вказаний автомобіль, ключі і генеральну довіреність № 2 в м. Одесі (вищевказана довіреність від 04. 01. 2012 р., зареєстрована в реєстрі за № 2, посвідчена ОСОБА_5, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, за якою ОСОБА_3 від імені ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_2 розпоряджатися автомобілем).
28. 09. 2012 р. належний ОСОБА_4 автомобіль OPEL VECTRA державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2, на трасі Київ-Одеса біля посту СП ДАІ «Дачне» на підставі постанови Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції від 21. 10. 2011 р. працівниками міліції було вилучено у ОСОБА_2 і поміщено на штрафну площадку.
ОСОБА_2 і ОСОБА_6 визнають, що ОСОБА_6 вказані вище дії і зобов'язання щодо автомобіля ОСОБА_4 вчиняв у якості представника ОСОБА_7 на підставі відповідної посвідченої нотаріальної довіреності, яка не визнана недійсною.
Вказані обставини сторони не оспорюють і вони підтверджені матеріалами справи, в тому числі викладені в позовних вимогах ОСОБА_2
Але, оскільки ОСОБА_6 мав право виступати та виступав у спірних правовідносинах лише у якості представника власника автомобіля ОСОБА_4, то в силу положень ст. 239 ЦК України вчинені ним дії щодо спірного автомобіля і грошей створюють, змінюють, припиняють цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, тобто ОСОБА_4 і відповідно не створюють, не змінюють, не припиняють цивільні права та обов'язки самого ОСОБА_8
Тобто, ОСОБА_6 не є належним відповідачем у даній справі про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля, що виключає задоволення заявленого у справі позову ОСОБА_2
Що стосується висновків суду щодо необґрунтованості позову, то посилання суду першої інстанції на Правила роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами, що затверджені наказом № 3228 від 31. 07. 2002 р., є необґрунтованим тому, що такі Правила відсутні, а до 22. 02. 2010 р. були чинними Правила роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами, затверджені наказом № 228 від 31. 07. 2002 р. Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, який втратив чинність на підставі наказу Міністерства економіки України № 53 від 28. 01. 2010 р., і ці Правила відносилися до суб'єктів господарювання, які здійснювали роздрібну торгівлю транспортними засобами і номерними агрегатами.
Діючий Порядок здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 11. 11. 2009 р. № 1200 (з подальшими змінами), також поширюється лише на суб'єктів господарювання, які здійснюють оптову та роздрібну торгівлю транспортними засобами і номерними агрегатами.
Разом з тим, діючим законодавством України не передбачено обмеження власника автомобіля у вигляді можливості продажу автомобіля лише за посередництвом суб'єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю транспортними засобами і номерними агрегатами.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні вищевказаного позову ОСОБА_2 з викладенням цього у резолютивній частині рішення, але за наявності у справі неналежного відповідача усі інші висновки суду першої інстанції по суті справи в частині мотивування щодо необґрунтованості позову є передчасними і не мають правового значення, у зв'язку з чим мотивувальна частина рішення суду першої інстанції підлягає зміні з наведених вище підстав.
Одночасно апеляційний суд приймає до уваги і те, що за наявності в якості відповідача ОСОБА_6, а не власника автомобіля ОСОБА_4, у справі не заявлялися позовні вимоги про зобов'язання повернути отримані за автомобіль грошові кошти з підстав набуття ОСОБА_6 майна без достатньої правової підстави (ЦК України Книга п'ята Розділ ІІІ Підрозділ 2 глава 83 Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави).
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу не має можливості усунути порушення судом першої інстанції норм процесуального права та поновити відповідно права, оскільки не наділений повноваженнями залучення до участі у справі сторін на стадії апеляційного провадження та виходу за межі заявлених позовних вимог.
З урахуванням зазначених обставин на підставі вимог ст. 11 ЦПК України щодо розгляду справи в межах заявлених позивачем вимог і відповідно до вимог ст. ст. 303, 309 ЦПК України апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції у даній справі підлягає зміні в мотивувальній частині з ухваленням нового рішення з підстав викладених вище, а в іншій частині рішення суду належить залишити без змін.
Вказане не позбавляє позивача права звернутися до суду з позовом щодо спірних грошових коштів у передбачений законом спосіб з притягненням усіх заінтересованих осіб.
Керуючись ст. ст. 209, 304, 307 ч. 1 п. 3, 313-316, 317, 318, 319, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а:
Змінити мотивувальну частину рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 07. 08. 2013 р. з підстав, викладених у даному судовому рішенні.
В іншій частині рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 07. 08. 2013 р. залишити без змін.
Судове рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду Одеської області А. П. Бабій
О. Д. Варикаша
О. А. Ступаков