Справа №2-3105-2007
РІШЕННЯ
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
26 грудня 2007 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі: - головуючого судді Хаустової Т.А. - при секретарі Марценковській В.М. - за участю представника позивача - ОСОБА_1
- представника відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Слов'янська Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 „САТ-ПЛЮС", ОСОБА_7 про захист честі, гідності і ділової репутації і про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ
ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 „CAT-ПЛЮС", ОСОБА_7 про захист честі, гідності і ділової репутації і про відшкодування моральної шкоди, обґрунтувавши свої вимоги тим, що 9 травня 2007 року в ефір вийшов вечірній блок новин, підготовлений ТРК „САТ-ПЛЮС", в якому пролунав репортаж ОСОБА_7 про святкування в місті Слов'янську свята- День ОСОБА_8. Зйомки репортажу проводилися біля ОСОБА_9, розташованої в м. Слов"янську по бульвару Пушкіна. 10 травня 2007 року на телеканалі ТРК „CAT-ПЛЮС" блок новин в повному обсязі було повторено. В репортажі ОСОБА_7 пролунала інформація, яка не відповідає дійсності, принижує його честь, гідність та ділову репутацію.
Так, ОСОБА_7 заявила, вказавши на тильну сторону одного із стендів, розташованих на ОСОБА_9 в місті Слов'янську: „ хочу обратиться к совести наших депутатов, нашего городского головы. Где она? Вы можете говорить, что не хватает денег, бюджетных статей для восстановления этих стендов. Но, когда мы утром идем мимо исполкома и смотрим на Ваш джип, ОСОБА_10, который ОСОБА_11 сдали в аренду нашему городу и за который город платит деньги, то невозможно поверить, что денег на аренду этого джипа не хватило бы для восстановления стендов... Я хочу сказать позор Вам городской голова за Ваше отношение к памяти героев нашего города, к населению нашего города».
Інформація, яка озвучена ТРК „CAT-ПЛЮС", яка стосується ОСОБА_9 в місті Слов'янську, а також використання грошових коштів Слов'янським міським виконкомом на оренду джипа, не відповідає дійсності.
По-перше, ОСОБА_9 в місті Слов'янську відреконструювана і знаходиться в задовільному стані. При зйомці репортажу оператором ТРК „CAT-ПЛЮС" навмисно не була показана лицева сторона ОСОБА_9.
По- друге, договору оренди приналежного йому автомобіля між ним та Слов'янською міською ОСОБА_12 не існує. Фактично укладено договір безоплатної позики транспортного засобу, згідно якого, він передав приналежний йому автомобіль НОМЕР_1 Слов'янській міській ОСОБА_12 в безкоштовне тимчасове користування. Таким чином, ніяких грошових коштів на оренду автомобіля місто не витрачає.
У відповідності до ст. 35 Закону України „ Про телебачення та радіомовлення" він звернувся до ТРК „CAT-ПЛЮС" з заявою про спростування вказаної вище інформації.
15 травня 2007 року в блоці новин, що транслює ТРК „CAT-ПЛЮС" знову було надано слово ОСОБА_7, яка зачитала його заяву про спростування свідчень, викладених в її репортажі 9 травня 2007 року з ОСОБА_9 в місті Слов'янську і сказала, що вона вибачається, однак, інформацію, яка пролунала, спростовано не було, тому зовсім неясно у зв'Язку з чим пролунало вибачення. Оскільки, відповідачі не спростували в встановленому законом порядку озвучену ними інформацію, він змушений звернутися до суду.
Діями відповідачів йому також спричинено моральну шкоду, яку він оцінює в 100000 грн. Після виходу в ефір вказаної передачі, до нього стали звертатися депутати міської ради з питаннями, чим визвано такий репортаж ОСОБА_7, оскільки питання про поновлення ОСОБА_9 ними обговорювалося, для її поновлення виділені грошові кошти, виконувалися роботи по поновленню стендів.
Він був змушений при відсутності своєї провини в тому, виправдовуватися, роз'яснювати і пояснювати все, що відбувається , що спричиняло йому моральні страждання і переживання.
Крім того, люди, які приходять до нього на прийом, як до голови міста, приймаючи недостовірну інформацію за правду, стали висловлювати своє обурення і незадоволення з приводу того, що вони
2
побачили, про образу їх почуттів і пам'яті, розчарування у міській владі і втраті до неї довіри, що кожен раз спричинювало йому душевного болю.
Крім того, в колі його родини, друзів, він також почав вислуховувати необґрунтовані обурення з приводу такого відношення влади міста до його людей, їх гордості за історію рідного краю, пам'яті його героїв. Вказані обставини також спричиняють йому сильний душевний біль, моральні страждання та переживання.
При цьому, висловлюючи йому в ефірі телепередачі від 15 травня 2007 року свої, так звані вибачення, відповідач вибрав форму і інтонацію послуги. Така форма висловлення відповідачем вибачення є образливою, яка принижує його честь, гідність та ділову репутацію як людини і як голови міста, до якого в такій ігноруючій формі звертається з телеекрану відповідач. ОСОБА_9, відповідач, вважаючи недостатніми спричинені йому образи, взяв на себе відповідальність і повноваження розмірковувати в тому ж ефірі від 15 травня 2007 року про те, чи вибачать його герої міста, чиї фотопортрети розташовані на ОСОБА_9. У зв'язку з цим вказаний ефір був восприйнятий ним, як образливий, принижуючий його честь, гідність та ділову репутацію. Такі висловлювання відповідача, сказані ним в телеефірі, причинили йому сильний душевний біль, моральні страждання і переживання. В результаті вищевказаних дій відповідачів, він пережив моральний стрес, були обурені його патріотичні почуття, принижені його честь і гідність, як людини, як громадянина України, як мешканця міста і як голови міста, якому оказали довіру його мешканці, довіривши такі відповідальні повноваження. Він був змушений докладати додаткових душевних сил і витрачати моральні зусилля для зберігання існуючих поважливих і довірливих відношень людей, пояснюючи кожного разу причини їх обурення і негодования неправдивістю інформації, викладеної відповідачем, при цьому причин такої навмисної образи відповідачем його честі, гідності і ділової репутації він своїм виборцям, колегам, рідним і просто мешканцям міста пояснити не зможе.
З його точки зору вказаний репортаж було зроблено навмисно з метою дискредитувати його як міського голову перед мешканцями міста Слов"янська, а також близрозташованих міст і районів, оскільки канал, на якому віщає ТРК „CAT-ПЛЮС" доступний в м. Краматорську, м. Красному Лимані, в Слов"янському районі, Краснолиманському районі.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_5 підтримав свої позовні вимоги і суду пояснив, що він всі свої доводи, якими обґрунтовує позовні вимоги, виклав у позовній заяві. Моральну шкоду він оцінює в 100000 грн., оскільки його родичи загинули в війні, багато пропало без вісті і оскільки все це було пов'язано з днем 9 травня, то він сильно переживав. В результаті неправомірних дій відповідачів , у нього погіршився стан здоров'я, на роботу викликав лікаря , протягом двох тижнів він займався лікуванням. Моральна шкода визвана також тим, що було заціплено його честь та гідність, оскільки до нього зверталися люди і казали, що він використовує своє становище віддав автомобіль в оренду, а гроші які йому платять, краще використати на ремонт стендів на ОСОБА_9. Моральна шкода полягає в його переживаннях, порушенні стану здоров'я, в тому, що він віддав транспортний засіб в оренду, а цих грошей хватило б на поновлення ОСОБА_9, але він цього не робив і тому це доставляло йому страждання. Виконавчим комітетом були виділені кошти і до 9 травня стенди були поновлені ( фасад, фасадна частина, фотографії), а задня частина безумовно підлягала поновленню. Існувало рішення ще попередньої влади про те, що треба знайти транспортний засіб і взяти його в оренду для потреб виконавчого комітету. Передати автомобіль в оренду, саме в безкоштовне використання, була його ініціатива. Заявляє, що як громадянин України, не отримував ніяких грошових коштів за оренду автомобілю. Не заперечує того факту, що на автомобіль, який використовує виконавчий комітет для потреб виконавчого комітету використовується бензин. Також не заперечує того, що кошти на утримання автомобілю містом витрачаються, але він заперечує проти того, що кошти витрачаються на оренду автомобіля.. Якби відповідачем було спростовано інформацію, яка викладена в його листі від 14 травня 2007 року, а потім розширена в позовній заяві, він би до суду не звертався. 9 травня 2007 року ОСОБА_9 було повністю поновлено. Це інтерв'ю Проходило між виконанням робіт, тобто фасадна частина була повністю зроблена, а задню частину треба було закрити. В репортажі від 9 травня 2007 року було надано недостовірну інформацію, що ОСОБА_9 зруйнована. Щоб спростувати недостовірну інформацію, ОСОБА_7 повинна була вийти на ОСОБА_9 і показати лицеву частину стендів, а не ізнаночну. Тобто показати, що ОСОБА_9 поновлена. Не була поновлена тільки та частина, яка захищає стенд від вандалів.
Він просить суд визнати такими, що не відповідають дійсності свідчення, повідомлені в репортажі ОСОБА_7, який було випущено до ефіру ОСОБА_6 „CAT-ПЛЮС" в блоці новин 9 та 10 травня 2007 року про стан ОСОБА_9 в місті Слов'янську і використанні містом грошей на оплату оренди приналежного йому автомобіля, а саме :"ОСОБА_11 можете говорить, что не хватает денег, бюджетных статей для восстановления этих стендов. Но когда мы утром идем мимо исполкома и смотрим на Ваш джип ОСОБА_10, который ОСОБА_11 сдали в аренду нашему городу и за который
3
город платит деньги, то не возможно поверить, что денег на аренду этого джипа не хватило бы для восстановления стендов. Зобов"язати відповідачів спростувати вказану інформацію в черговому випуску блоку новин, що транслюються ОСОБА_6 „САТ-ПЛЮС".
Стягнути з ОСОБА_6 „CAT-ПЛЮС" і ОСОБА_7 на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 100000 грн. солідарно.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги ОСОБА_5 і вказала, що всі свої доводи, на які посилається позивач, викладені ним у позовній заяві. Також вказала, що в процесі досудової підготовки до слухання справи відповідачами був запропонований варіант мирного вирішення спору, складено проект мирової угоди, де відповідачі визнавали свою провину у викладені недостовірної інформації, але не бажали це озвучувати через ефір..
Представник відповідача ТРК „CAT-ПЛЮС"- ОСОБА_13 до судового засідання не з'явився, направивши заяву, в якій просить суд розглянути справу без його участі.
Представник відповідача ТРК „CAT-ПЛЮС"- ОСОБА_2 не визнав позовні вимоги ОСОБА_5 і суду пояснив, що дійсно 9 травня 2007 року в ефірі ТРК „CAT-ПЛЮС" в блоці новин прозвучало інтерв'ю ОСОБА_7, в якому вона звернулася до адміністрації міста, звертаючи увагу на стан стендів ОСОБА_9. Вважає, що викладене позивачем в позовній заяві ні яким чином не може опорочити його честь, гідність і ділову репутацію, а також спричинити моральну шкоду, оскільки інформація, що була озвучена ОСОБА_7 відповідає дійсності. Факт незадовільного утримання виконкомом ОСОБА_9 підтверджується матеріалами передачі ТРК „CAT-ПЛЮС", інтерв'ю з Арутюняном- відповідним секретарем комісії „Книги пам'яті України" по місту Слов'янську, опитуванням мешканців міста, інформацією про благодійні пожертвування на ремонт ОСОБА_9, виказуваннями мешканців міста, що приходять на прийом до голови міста, а також обуренням людей з кола сім'ї та друзів, про що сам позивач вказує у своїй позовній заяві. Висловлювання ОСОБА_7 і кваліфікація відношень між ОСОБА_12 та ОСОБА_5, як орендних відношень автомобіля, відображено в ст. 827 ЦК України. В передачі 9 травня 2007 року ОСОБА_7 виразила думку про кошти, які йдуть на утримання дорогого автомобілю, що за них можливо було поновити ОСОБА_9. Вказана думка журналіста була заснована на тому факті, що за рахунок міського бюджету Слов"янська утримується автомобіль LEXUS моделі GX-470, 2006 року випуску, який належить на праві власності позивачу. Цей факт підтверджується договором позики від 7 червня 2006 року і згідно з п.4 вказаного договору, Слов'янська міськрада зобов'язана підтримувати транспортний засіб в належному стані, забезпечувати горюче-мастильними матеріалами, забезпечувати проходження технічного огляду, виконувати поточний ремонт транспортного засобу, тобто нести витрати, пов'язані з використанням автомобіля, в тому числі сплату податків і інших платежів. Це підтверджується рішенням Слов'янської міської ОСОБА_12 №255 від 18 липня 2006 року, де в п.3 предписується відділу бухгалтерського обліку і звітності утримувати автомобіль за рахунок коштів загального фонду. Вважає, що оскільки ОСОБА_7 в своєму репортажі відобразила достовірну інформацію, вимоги позивача по спростуванню цієї інформації і відшкодуванню моральної шкоди є безпідставними. Репортаж перед випуском перевірявся редакцією телерадіокомпанії, перевірялися джерела інформації, які використовувала ОСОБА_7 Необхідність репортажу від 15 травня 2007 року з вибаченнями визвана тим, що позивач звернувся з заявою про неточності виказаних ОСОБА_7 слів. 15 травня 2007 року в репортажі ОСОБА_7 вибачилася взагалі, а не за вказані неточності.
Представник відповідача- ТРК „CAT-ПЛЮС"- ОСОБА_3 не визнала позовні вимоги та вказала, що у відповідності до ст. 277 ЦК України спростуванню підлягає недостовірна інформація. Інформація, яка була 9 і10 травня з приводу стану ОСОБА_9 була достовірною. її достовірність підтверджується відеоматеріалами телерадіокомпанії, на яких чітко зафіксовано неналежний стан стендів. Матеріали щодо того, що міський бюджет несе витрати на утримання автомобіля LEXUS, який належить на праві власності ОСОБА_5, який є міським головою, ця інформація підтверджується наявністю Рішення міськради від 18 липня 2006 року та договором позички транспортного засобу від 7 червня 2006 року. Позивач не спромігся вказати в чому саме полягає неправомірність дій журналіста ОСОБА_7 та ТРК „CAT-ПЛЮС". Згідно зі ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір. Видаючи інформацію в ефір 9 травня і 10 травня інформація стосувалась суспільно значимої події, а саме колишньої гордості міста, а не 9 травня 2007 року ганьби міста стану ОСОБА_9. Журналіст ОСОБА_7 діяла на підставах свободи висловлювання, гарантованих Конституцією України. Отже немає законних підстав вимагати від ОСОБА_7 та ТРК „CAT-ПЛЮС" спростувати достовірну інформацію та сплатити моральну шкоду за дії, які проводились на підставі Конституції України.
4
Відповідач ОСОБА_7 до судового засідання не з'явилася, направила до суду заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, з участю її представника.
Представник відповідача-Попової Н.К.- ОСОБА_4 не визнала позовні вимоги ОСОБА_5 і суду пояснила, що в репортажі ОСОБА_7 позивача, як фізичну особу, стосується лише свідчення про те, що приналежний йому автомобіль переданий в оренду місту, вся інша інформація позивача, як фізичну особу не стосується, а мова йде про міський бюджет, кошти, які витрачаються на утримання автомобілю. Вважає, що інформація про те, що міський бюджет витрачає гроші на утримання цього автомобілю не є недостовірною, оскільки утримання автомобілю проводиться за рахунок коштів загального фонду міського бюджету. Тобто місто отримало можливість користуватися автомобілем позивача і міський бюджет несе витрати на утримання автомобіля, які складають немалу суму. У відповідності до ч.3 ст. 827 ЦК України договір ссуди близький до договору найму і, таким чином, свідчення, розповсюджені відповідачем не є недостовірними. Вона вважає, що всі свідчення, вказані в репортажі не стосуються позивача, як фізичної особи і тому у позивача немає підстав вимагати спростування недостовірної інформації. Також вважає, що у відповідності до ст. 1167 ЦК України у позивача немає підстав вимагати відшкодування моральної шкоди. Позивачем не доведено самого факту спричинення йому моральної шкоди, позовні вимоги його в цій частині неконкретизовані. Разом з тим право на можливість виказування власного судження, оцінки, думки, що саме і було зроблено відповідачем, гарантовано ст. 10 Конвенції, які у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України. Це право закріплено і в ст. 34 Конституції України. Виказування оціночних суджень не може бути визнано проявою неправомірної поведінки. Тому на відповідачів не може бути покладено обов'язок доказування правдивості зроблених ними оцінок, припущень, виказаних впевнень. Вважає, що відносно позивача не було розповсюджено недостовірної інформації, а повідомленні свідчення, на які вказує позивач, не порочать ні честь, ні гідність, ні ділову репутацію. Також вважає, що оскільки ОСОБА_7 зачитала його заяву, вибачилась, у позивача немає підстав вимагати відшкодування моральної шкоди в грошовому виразі. Вибачення ОСОБА_7 у репортажі від 15 травня 2007 року визвані тим, що надійшла заява від позивача від 14 травня 2007 року і, розуміючи, що допустила неточність, принесла свої вибачення.
Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що він працює водієм Слов'янської міської ОСОБА_12, працює на одній машині марки „Таврія". В 2006 року він у виконкомі не працював, став працювати у березні 2007 року. Спочатку він працював на автомобілі LEXUS , при прийомі на роботу він знав, що буде працювати на цій машині. При прийомі на роботу було оговорено його службові обов'язки, перша з них утримувати автомобіль в справному стані. Автомобіль знаходився за його місцем мешкання і на ньому він приїздив на роботу. Робочий день починався за потребою, тобто і в 6 годин, і в 7 годин і в 8 годин. На вимогу працівників виконкому він їхав куди йому казали. ОСОБА_12 голову він також возив. Роботу на автомобілі LEXUS він закінчив приблизно восени 2007 року. Щоб утримувати автомобіль в справному стані він нічого не робив, оскільки автомобіль не ламався. Один раз автомобіль проходив технічний огляд. На автомобіль LEXUS маршрутні листи і талони на пальне йому видавали в бухгалтерії, машину використовували у місті і на міжміських поїздках. Мив автомобіль він у себе вдома, а іноді на мийці і гроші на це давав ОСОБА_5 ОСОБА_5 він забирав зранку і віз на роботу, а потім після роботи відвозив додому. У нього ненормований робочий день. На цьому автомобілі також возив заступників міського голови, начальників відділів, але як часто вказати не може. Техогляд автомобіля сплачувала міськрада, це приблизно 2300 грн. За його роботи на автомобілі ДТП не було, але йому відомо, що було раніше. Крім витрат на технічний огляд автомобіля, витрат на пальне, міськрада не несла більше ніяких витрат на утримання вказаного автомобілю Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що напередодні 9 травня 2007 року до нього надійшло замовлення на поновлення ОСОБА_9, яка була зруйнована. Надійшов розрахунок необхідних матеріалів, було виконано демонтаж старих розбитих частин і підготовлена задня частина ОСОБА_9. На лицевій стороні один з 4-х сегментів було поновлено в період 7-8 травня 2007 року, задня частина була закріплена 9 травня. В сюжеті по телевізору він сам особисто бачив розбиті залишки задньої стінки, які до виходу сюжету вже були відремонтовані. Задня стінка була посилена і виготовлена із антивандального матеріалу, тобто застосували метал замість пластика. 8 травня він приїздив для контролю на ОСОБА_9 і лицева частина на той день була поновлена. З приводу задньої частини, то була їх ініціатива застосувати метал, але в цьому не було необхідності, оскільки задня частина не сприймається відвідувачами, а в першу чергу сприймається лицева, яка знаходилася в задовільному стані. На момент огляду 8 травня 2007 року задня частина була очищена від розбитих залишків і підготовлена для монтажу нової обшивки і сегменти, що показані в сюжеті, йому невідомо звідкіля взялися, оскільки на той час це все вже було демонтовано. Підставою для ремонту ОСОБА_9 їх фірмою стало замовлення, яке надійшло від Міськради на поновлення ОСОБА_9.. Слов'янська міськрада за договором підряду заплатила за ремонт ОСОБА_9 приблизно 3-3, 5 тис. грн., точніше
5
він не пам'ятає. Репортаж ОСОБА_7 9травня 2007 року він бачив і бачив, що ОСОБА_7, вказує на розбиту задню частину ОСОБА_9. На момент 9 травня 2007 року задня частина стендів ОСОБА_9 знаходилася в процесі ремонту: була без залишків осколків від старої, розбитої і була у вичищеному стані. Задня частина ОСОБА_9 не несе будь-якого смислу для сприйняття відвідувачами і в тому стані, в якому вона знаходилася, відвідувач не міг знати якою вона повинна бути і вона мала задовільний для сприйняття вигляд. 9 травня 2007 року ще йшов монтаж задньої стінки стендів і це могли спостерігати мешканці будинків, які стоять поруч. Після 9 травня 2007 року відбувався монтаж задньої стінки, це трапилося в силу зжатих строків, оскільки матеріали були замовлені, надійшли напередодні свята і тому сама підготовка була проведена до 9 травня 2007 року, а сам монтаж після-приблизно 10-11 травня 2007 року. Задня стінка стендів не несе в собі ніякого смислового змісту. Те, що він бачив по телебаченню не відповідає дійсності, оскільки в репортажі фігурували осколочні частини, яких на той момент уже не було.
Свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що 9 травня 2007 року вона бачила в репортажі ОСОБА_7 ОСОБА_9 і її розбиті стенди. 10 травня вона разом з іншими депутатами зустрілися на ОСОБА_9, оглянули стенди і вирішили своїми силами відремонтувати стенди. Вони зібрали збори і вирішили встановити агітаційну палатку для збору коштів для поновлення ОСОБА_9. Палатка простояла протягом чотирьох днів, 11 травня 2007 року вона зверталася до відділу культури, де їй сказали, що гроші на ремонт ОСОБА_9 перераховані. Збір коштів відбувався з 12 до 15 травня 2007 року. 15 травня 2007 року у другій половині дня вона особисто знаходилася у палатці і бачила, як знімали репортаж про принесення вибачень міському голові на фоні розбитих з задньої сторони щитів. Через деякий час вона побачила, що до ОСОБА_9 під'їхала машина рекламної фірми і почали виконувати заміну щитів. Вони згорнули палатку і зняли об'яву. Ремонт почався 15 травня 2007 року після 15 години: змінювали пластикові щити на металеві. Зібрані гроші вони використали для надання допомоги дитячий лікарні. ОСОБА_9 була у стані: лицева сторона знаходилася в задовільному стані, але у ОСОБА_16 немає тильної сторони. Не було кусків обшивки, вони були вибиті. Ці розбиті куски впливають на якість і довго строковість стендів, оскільки містять фотографії великого розміру, які потім важко виготовляти.
Вислухавши пояснення позивача, його представника, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення свідків, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_6 „CAT-ПЛЮС", ОСОБА_7 про захист честі, гідності і ділової репутації підлягають задоволенню в повному обсязі, а позовні вимоги в частині відшкодуванні моральної шкоди підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Загальна декларація прав людини, що була прийнята Організацією Об'єднаних Націй 10 грудня 1948 року проголосила як фундаментальне право людини на недоторканість від своє вільних посягань на його гідність і репутацію, закріпив в ст. 12 право кожного на захист закона від подібних посягань.
Право фізичної особи на недоторканість своєї ділової репутації передбачено ч. 1 ст. 299 ЦК України.
Право на повагу гідності і честі кожної людини закріплено в ст. 28 Конституції України, ст. 297 ЦК України. Гідність і честь фізичної особи є недоторканими.
У відповідності з ч.3 ст. 297 ЦК України „Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі".
В судовому засіданні встановлено, що 9 травня 2007 року в ефір вийшов вечірній блок новин, підготовлений ТРК „CAT-ПЛЮС", в якому пролунав репортаж ОСОБА_7 про святкування в місті Слов'янську свята ОСОБА_8. Зйомки репортажу проводилися біля ОСОБА_9, розташованої в м. Слов'янську по бульвару Пушкіна. 10 травня 2007 року на телеканалі ТРК „CAT-ПЛЮС" блок новин в повному обсязі було повторено. В репортажі ОСОБА_7 пролунала інформація, яка не відповідає дійсності, принижує його честь, гідність та ділову репутацію.
Так, ОСОБА_7 заявила, вказавши на тильну сторону одного із стендів, розташованих на ОСОБА_9 в місті Слов'янську: „ хочу обратиться к совести наших депутатов, нашего городского головы. Где она? Вы можете говорить, что не хватает денег, бюджетных статей для восстановления этих стендов. Но, когда мы утром идем мимо исполкома и смотрим на Ваш джип, ОСОБА_10, который ОСОБА_15 сдали в аренду нашему городу и за который город платит деньги, то невозможно поверить, что денег на аренду этого джипа не хватило бы для восстановления стендов... Я хочу сказать позор Вам городской голова за Ваше отношение к памяти героев нашего города, к населению нашего города».
Згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 28 вересня 1990 року „Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" „ відповідач повинен довести, що поширені ним відомості відповідають дійсності. На
6
позивача покладається обов'язок довести лише факт поширення відомостей, які його ганьблять, особою, до якої пред'явлений позов".
В судовому засіданні встановлено, що розповсюдження відповідачами ТРК „CAT-ПЛЮС" і ОСОБА_7 інформації відносно позивача ОСОБА_5 мало місце. Факт наявності репортажу ОСОБА_7 в блоці новин 9 та 10 травня 2007 року не заперечували в судовому засіданні представники відповідачів, підтвердили свідки. Також вказаний факт підтверджено переглянутим в судовому засіданні відеозаписом репортажу ОСОБА_7 в блоці новин, який виходив в ефір 9 і 10 травня 2007 року.
Суд вважає, що в даному випадку йде мова саме про розповсюдження інформації про позивача, оскільки ОСОБА_7 в своєму репортажі прямо звернулася „Валентин Леонидович" і у суда немає підстав вважати, що в даному випадку мова йде про іншу людину. Так як інформація була повідомлена в репортажі блоку новин, транслювалася по телебаченню 9 і 10 травня 2007 року, то така інформація, що відповідачі добре розуміли, стала відомою широкому колу мешканців міст та населених пунктів, де є доступним канал ТРК „САТ-ПЛЮС".
Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 28 вересня 1990 року „Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" „ Під поширенням відомостей слід розуміти опублікування їх у пресі, передачу по радіо, телебаченню, з використанням інших засобів масової інформації, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, а також в іншій формі невизначеному числу осіб або хоча б одній людині". У даному випадку інформація була повідомлена невизначеній кількості осіб.
Аналізуючи вищенаведені факти, суд приходить до висновку, що інформація, яка була розповсюджена відповідачами, безпосередньо має відношення до позивача, оскільки в зверненні ОСОБА_7 були названі ім"я та по батькові позивача, вказано, що він є міським головою
Таким чином суд вважає, що у судовому засіданні без сумнівів доведено факт розповсюдження відповідачами інформації про позивача.
Аналізуючи заявлене ОСОБА_7 в репортажі , суд вважає, що ствердження відповідача в частині, що позивач передав в оренду місту свій джип і місто платить за цей автомобіль кошти не є оціночними судженнями., а є, на думку суду, повідомленням журналіста. Оскільки, як встановлено в судовому засіданні, ніякого договору оренди автомобілю між ОСОБА_5 і Слов'янською міською ОСОБА_12 ніколи не укладалося.
Укладений між ОСОБА_5 та Слов'янською міською ОСОБА_12 Договір про передачу транспортного засобу кардинально відрізняється від Договору оренди, оскільки Договір оренди у відповідності до Цивільного законодавства України передбачає передачу майна в користування за плату, а згідно з Договором від 7 червня 2006 року , ОСОБА_5 передав приналежний йому автомобіль в безоплатне користування Слов'янській міській ОСОБА_12 (а.с. 8), що дозволяє суду прийти до висновку, що позивачем не одержуються гроші у зв'язку з передачею автомобіля, що не заперечують в судовому засіданні і відповідачі.
Вказаний вище висновок суду представниками відповідачів в судовому засіданні не спростовано і на наявність доказів, які б могли спростувати висновок суду про те що, автомобіль дійсно переданий безкоштовно і позивач не отримає за його використання грошових коштів, вони не посилаються.
У відповідності до ст. 277 ЦК України негативна інформація, розповсюджена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, що її розповсюдила не доведе протилежного.
Як вказала в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_7- ОСОБА_4 , з метою підтвердження достовірності інформації про позивача, ОСОБА_7 була ознайомлена з Договором від 7 червня 2006 року і, оскільки знайомилася з ним, то певно знала як він називається. Також, ознайомившись з Договором, ОСОБА_7 не могла не зрозуміти, що автомобіль передано в безкоштовне користування міській раді, але в своєму репортажі навмисне підкреслила, що за автомобіль місто платить кошти.
Крім того, як встановлено в судовому засіданні, у відповідача в ТРК „CAT-ПЛЮС" працює юрист і ОСОБА_7, а також редакції ніщо не заважало отримати кваліфіковану консультацію з приводу того, який саме договір укладено і чи передбачено цим договором оплату.
В судовому засіданні, в обґрунтування своїх заперечень проти позову представники відповідачів неодноразово намагалися довести, що на утримання автомобілю витрачаються міські кошти ( придбання пального, технічний огляд та т.і.), але суд не може погодитися з такими ствердженнями представників відповідачів, оскільки кошти на утримання автомобіля і плата за Договором оренди за користування автомобілем, це зовсім різні речі.
Крім того, в судовому засіданні сам позивач не заперечував того факту, що для автомобіля використовується пальне, оскільки сам автомобіль використовується для потреб виконавчого комітету
7
і міської ради і, безумовно, без пального його використання є неможливим, рівно як і без проходження технічного огляду. Однак, як встановлено в судовому засіданні, підтверджено свідком ОСОБА_11, автомобіль НОМЕР_1 не потребує ремонту на відміну від інших автомобілів міської ради і тому найчастіше використовується міською радою. Вказані вище судом факти також належним чином в судовому засіданні відповідачами та їх представниками не спростовані.
Крім того, як встановлено в судовому засіданні і не спростовано відповідачами, необхідність в укладенні Договору оренди автомобіля, для забезпечення потреб міської ради, обговорювалася ще при попередньому міському голові ОСОБА_16 Так, ще 11 серпня 2004 року Слов'янською міською радою було прийнято рішення, яким відділу комунальної власності предписувалося провести роботу по укладенню договорів оренди на транспортне обслуговування Слов'янської міської ОСОБА_12. Таке рішення підтверджує потреби міської ради в транспортному забезпеченні ще з 2004 року і лише при позивачі вказане рішення почало належним чином виконуватися. Таким чином, суд приходить до висновку, що той факт, що міська рада отримала транспортний засіб не за договором оренди, а безкоштовно є позитивним і відображає сумлінне ставлення позивача до зберігання державних коштів.
Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 28 вересня 1990 року „Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" „ При розгляді цивільних справ суди повинні з'ясовувати, чи поширені відомості, про спростування яких пред'явлений позов, порочать вони честь, гідність або ділову репутацію позивача та чи відповідають дійсності. До відомостей, що ганьблять особу, Слід відносити ті з них, які принижують честь, гідність і ділову репутацію громадянина або організації в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі".
Суд вважає, що викладення неправдивих свідчень про оплатну передачу ОСОБА_5 автомобіля міській раді в репортажі про стан ОСОБА_9 в день святкування всенародного свята Дня ОСОБА_8, мало мету показати протиставлення ОСОБА_5 своїх особистих інтересів інтересам міста, неповаги ним пам'яті загиблих воїнів, інших шановних людей міста, що протирічить принципам людської моралі.
Як вбачається із переглянутого в судовому засіданні відео матеріалу репортажу ОСОБА_7, сам виступ ОСОБА_7 і транслювання її репортажу в блоці новин ТОВ „Телерадіокомпанією" „САТ-ПЛЮС" спрямовано особисто проти ОСОБА_5, з метою приниження його честі, гідності і ділової репутації, про що свідчать не тільки викладені ОСОБА_7 не відповідаючи дійсності факти, але і інтонація їх викладення. Після переглянутого репортажу становиться зрозумілим, що автомобіль, переданий ОСОБА_5 міській раді в безкоштовне користування зовсім не має ніякого відношення до стану ОСОБА_9.
В своєму репортажі ОСОБА_7 також не вказує з якою саме метою вона вирішила звернути свою увагу саме на задню стінку ОСОБА_9, яка, як вбачається із пояснень свідка ОСОБА_14, не сприймається відвідувачами, не несе в собі ніякого змісту і виготовляється тільки з метою кращого зберігання лицевого боку ОСОБА_9. Як пояснив в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 на 9 травня 2007 року задня стінка ОСОБА_9 була повністю демонтована, підготовлена до виконання робіт по встановленню більш кріпкої стінки, яка б могла протистояти вандалам і за своїм зовнішнім виглядом, ніяким чином не ображала пам'яті ветеранів Вказане свідком також підтверджується панорамними знімками, які були зроблено відповідачами. В той же час, при перегляді репортажу, видно, що ОСОБА_7 дістає звідкілясь якісь обломки, демонструючи їх в телепередачі, як куски стенду, але на обзорних знімках ніяких обломків не має, вони взагалі відсутні на стенді та біля нього. На їх відсутність вказав також в судовому засіданні свідок ОСОБА_14, пояснення якого суд приймає до уваги та розцінює, як правдиві. Таким чином, суд вважає, що передаваючи до ефіру недостовірну інформацію, відповідачі робили це навмисно, переслідуючи мету принизити честь, гідність та ділову репутацію позивача.
Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у позивача є всі підстави стверджувати, що відповідачі навмисно розповсюдили про нього неправдиву інформацію, яка порочить його честь, гідність та ділову репутацію.
У відповідності до ч. 1 ст. 277 ЦК України „Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
У відповідності до 4.6 ст. 277 ЦК України „Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом".
8
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що в репортажі журналіста відповідача ОСОБА_7, який вийшов в ефір 9 травня та 10 травня 2007 року в блоці новин, підготовлених ТРК „GAT-ПЛЮС" міститься недостовірна інформація про стан ОСОБА_9, а також про передачу позивачем автомобіля Слов'янській міській раді, то суд приходить до висновку, що у відповідності до ст. ст. 277, 297 К України, Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 28 вересня 1990 року „Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій повинні бути визнані такими, що не відповідають дійсності і спростовані у порядку, встановленому діючим законодавством.
Суд приходить до висновку, що досліджені судом докази Підтверджують правомірність позовних вимог ОСОБА_5, в частині визнання недійсними, такими.; що порочать честь та гідність і ділову репутацію позивача, свідчення, прозвучавші в репортажі ОСОБА_7, який випущено в ефір ОСОБА_6 „CAT-ПЛЮС" в блоці новин 9 та 10 травня 2007 року про стан ОСОБА_9 в місті Слов'янську і використанні містом грошових коштів на оплату оренди приналежного позивачеві автомобіля, а саме :„ хочу обратиться к совести наших депутатов, нашего городского головы. Где она? Вы можете говорить, что не хватает денег, бюджетных статей для восстановления этих стендов. Но, когда мы утром идем мимо исполкома и смотрим на Ваш джип, ОСОБА_10, который ОСОБА_11 сдали в аренду нашему городу и за который город платит деньги, то невозможно поверить, что денег на аренду этого джипа не хватило бы для восстановления стендов... Я хочу сказать позор Вам городской голова за Ваше отношение к памяти героев нашего города, к населению нашего города» і згідно ст. ст. 277, 297 К України, Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 28 вересня 1990 року „Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій повинні бути визнані такими, що не відповідають дійсності і спростовані у порядку, встановленому діючим законодавством.
На переконання суду, принесені відповідачами „вибачення" 15 травня 2007 року та наданий ними на стадії судового слухання проект мирової угоди, свідчать про фактичне визнання ними своїх неправомірних дій щодо позивача, в частині викладення неправдивої інформації у вищезгаданому репортажі.
Також у відповідності до вимог ст. 1167 ЦК України, п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 28 вересня 1990 року „Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" суд вважає, що з відповідачів ТРК „САТ-ЛЮС", ОСОБА_7 в солідарному порядку на користь позивача ОСОБА_5 слід стягнути і моральну шкоду, оскільки відповідачі навмисно розповсюджували про позивача свідчення, що не відповідають дійсності, що порочать його честь, гідність і ділову репутацію, маючи мету дискредитувати ОСОБА_5, як відому в місті Слов'янську людину, міського голову, похилити його авторитет в місті. Не відповідаюча дійсності негативна інформація була розповсюджена відповідачами навмисно, наслідком її розповсюдження стали звернення депутатів, а також просто мешканців міста до позивача з питаннями з цього приводу, що змушувало позивача відповідати, виправдовуватися за ті дії, яких він не скоював.
Оскільки, ОСОБА_5 є Слов'янським міським головою, публічною, відомою в місті людиною, його знають мешканці міста, багато років був керівником підприємства, при обранні його на посаду Слов'янського міського голови громадянами було виражено йому довіру, надію на те, що він наведено порядок у місті, то суд вважає, що розповсюдження про нього свідчень у репортажі було прийнято, як встановлений і перевірений факт, а тому породило різні чутки серед жителів міста і змусило позивача спростовувати перед людьми цю недостовірну інформацію, що спричиняло йому душевного болю. Такі заяви відповідача порочать добре ім'я ОСОБА_5, як Слов'янського міського голови і громадянина України, підривають його авторитет серед мешканців міста і всі вище вказані обставини викликають у позивача душевні переживання, негативно впливають на його стан здоров'я, що знайшло своє повне підтвердження у судовому засіданні. Суд також приймає до уваги ті обставини, що інформація була розповсюджена на значній території, на яку скоює трансляцію своїх передач ТРК „CAT-ПЛЮС", яка включає не тільки місто Слов'янськ і Слов'янський район, а також сусідні міста і райони, тобто інформацію було розповсюджено серед населення декількох міст та районів. Однак, з огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди, заподіяної розповсюдженням недостовірної інформації, у розмірі 100000 грн. є завищеними, і приходить до висновку, що ці вимоги з огляду на викладене, характер, об'єм недостовірної інформації та її негативні наслідки, підлягають задоволенню частково у розмірі 80000 грн, що на думку суду, буде повністю відповідати перенесеним позивачем моральним стражданням і переживанням.
Суд не може погодитися з твердженнями представників відповідачів в тій частині, що відповідачам на відшкодування моральної шкоди в сумі, яку просить позивач стягнути з відповідачів, потрібно
9
декілька років, оскільки на теперішній час середня заробітна плата в місті Слов'янську мала, оскільки одним із відповідачів є юридична особа, а не громадянин, що має певну заробітну платню.
На переконання суду, ніхто не може навмисно порушувати Закон і ухилятись від відповідальності за це, прикриваючись, начебто, своїм слабким фінансовим становищем.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України слід стягнути з ОСОБА_6 „CAT-ПЛЮС" і ОСОБА_7 в солідарному порядку на користь ОСОБА_5 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4017 грн., витрати по сплаті інформаційно технічного забезпечення судового процесу-7 грн. 50 коп., а всього 4024 грн. 50 коп. ( чотири тисячі двадцять чотири гривни 50 коп.).
Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 277, 297, 1167 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 28 вересня 1990 року „Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій", суд
ВИРІШИВ
Позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити частково. Визнати такими, що не відповідають дійсності, порочать честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_5, свідчення, повідомлені в репортажі ОСОБА_7, який було випущено до ефіру ОСОБА_6 „CAT-ПЛЮС" в блоці новин 9 та 10 травня 2007 року про стан ОСОБА_9 в місті Слов'янську і використанні містом грошей на оплату оренди приналежного ОСОБА_5 автомобіля, а саме :"ОСОБА_11 можете говорить, что не хватает денег, бюджетных статей для восстановления этих стендов. Но когда мы утром идем мимо исполкома и смотрим на Ваш джип ОСОБА_10, который ОСОБА_11 сдали в аренду нашему городу и за который город платит деньги, то не возможно поверить, что денег на аренду этого джипа не хватило бы для восстановления стендов.."
Зобов"язати відповідачів ОСОБА_6 „CAT-ПЛЮС", ОСОБА_7 спростувати інформацію, а саме :"ОСОБА_11 можете говорить, что не хватает денег, бюджетных статей для восстановления этих стендов. Но когда мы утром идем мимо исполкома и смотрим на Ваш джип ОСОБА_10, который ОСОБА_11 сдали в аренду нашему городу и за который город платит деньги, то не возможно поверить, что денег на аренду этого джипа не хватило бы для восстановления стендов.."в черговому випуску блоку новин, що транслюються ОСОБА_6 „CAT-ПЛЮС". Стягнути з ОСОБА_6 „CAT-ПЛЮС" і ОСОБА_7 в солідарному порядку на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної розповсюдженням недостовірної інформації 80000 грн. ( вісімдесят тисяч гривен).
Стягнути з ОСОБА_6 „CAT-ПЛЮС" і ОСОБА_7 в солідарному порядку на користь ОСОБА_5 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4017 грн., витрати по сплаті інформаційно технічного забезпечення судового процесу-7 грн. 50 коп., а всього 4024 грн. 50 коп. ( чотири тисячі двадцять чотири гривни 50 коп.).
Рішення може бути оскаржене в Апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення ухвалене і підписане в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.