Номер провадження № 22-ц/785/7045/13

Головуючий у першій інстанції Загороднюк В.І.

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Калараш А.А.

суддів - Комаровської Н.В., Короткова В.Д.

з участю секретаря - Стадніченко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації, про спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2013 року,-

встановила:

У листопаді 2012 року ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом про захист честі, гідності та ділової репутації, про спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди і в обґрунтування позовних вимог посилався те ,що 11.08.2011 року головою ради ветеранів війни в Афганістані Приморського району м. Одеси ОСОБА_3 та його заступником ОСОБА_5 , на адресу прокурора м. Одеси ОСОБА_6 та головного редактора газети «Одеський Вісник» ОСОБА_7 , було направлено письмове звернення, в якому відповідачами ставилось питання щодо проведення розслідування розподілу та використання житлової площі будинку АДРЕСА_1 з наданням правової оцінки його діям.

Зазначене звернення містить недостовірну інформацію, яка принижує його честь, гідність та ділову репутацію і як така має бути спростована.

Автори звернення безпідставно звинувачують його в численних порушеннях діючого законодавства; в порушення вимог закону, а саме ч. 2 ст. 2 КК України, без відповідного рішення суду фактично називають його злочинцем, що привласнив чуже нерухоме майно та витратив належні іншим кошти на ремонт свого офісу. Безпосередньо відповідачі звинувачують його в незаконному (без рішення спільних зборів) вилученні 599,22 кв.м. належного ветеранам Афганістану житла; в незаконній передачі 298,54 кв.м. належного ветеранам Афганістану житла; в незаконній передачі 298,54 кв.м. належного ветеранам Афганістану житла ВАТ «Черноморгідробуд» в рахунок ремонту свого офісу по вул. Мечникова, 4; в набутті через підставних осіб декількох квартир в період ремонту офісу; в побитті якихось осіб з подальшим розпадом якоїсь сім'ї; у використанні провокацій із залученням наркотиків та зброї і т. ін.

Наведені дані є завідомо недостовірними, що підтвердили неодноразові перевірки, які були проведені правоохоронними органами м. Одеси, зокрема органами прокуратури та органами внутрішніх справ - Портофранківським ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області сектор державної служби боротьби з економічною злочинністю, та Головним Управлінням МВС України в Одеській області.

За результатами зазначених перевірок, які також були ініційовані авторами звернення, в порушенні кримінальної справи проти нього було відмовлено у зв'язку з відсутністю складу злочину, ніяких зловживань з його боку ані при укладанні договорів, ані при будівництві житла, ані при його розподілі виявлено не було.

Враховуючи, що поширення відповідачами звернення завідомо недостовірної інформації, яка містить тяжкі звинувачення в скоєні низки злочинів, стала для нього важким психотравмуючим фактором, позивач просив:

- визнати інформацію, поширену в письмову зверненні від 11.08.2011 року голови ради ветеранів війни в Афганістані Приморського району м. Одеси ОСОБА_3 та його заступника ОСОБА_5 на ім'я прокурора м. Одеси та головного редактора газети «Одеський Вісник» ОСОБА_7, а саме: щодо незаконного (без рішення спільних зборів) вилучення 599,22 кв.м. належного ветеранам Афганістану житла; незаконної передачі 298,54 кв.м. належного ветеранам Афганістану житла ВАТ «Черноморгідробуд» в рахунок ремонту свого офісу по вул. Мечникова, 4; набуття через підставних осіб декількох квартир в період ремонту офісу; побиття осіб з подальшим розпадом сім'ї; використання провокацій із залученням наркотиків та зброї - недостовірною;

- зобов'язати ОСОБА_3 та ОСОБА_5 спростувати недостовірну інформацію, поширену ними в письмову зверненні від 11.08.2011 року на ім'я прокурора м. Одеси та головного редактора газети «Одеський Вісник» ОСОБА_7, а саме: щодо незаконного (без рішення спільних зборів) вилучення 599,22 кв.м. належного ветеранам Афганістану житла; незаконної передачі 298,54 кв.м. належного ветеранам Афганістану житла ВАТ «Черноморгідробуд» в рахунок ремонту свого офісу по вул. Мечникова, 4; набуття через підставних осіб декількох квартир в період ремонту офісу; побиття осіб з подальшим розпадом сім'ї; використання провокацій із залученням наркотиків та зброї;

- стягнути з відповідачів солідарно на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 22 000 гривень.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили його задовольнити.

Відповідачі в судовому засіданні позов не визнали, вважають його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2013 року скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову посилався на те,що відповідачами , відповідно до ст. 40 Конституції України , у зверненні від 11.08.2011 року було реалізовано їх конституційне право звернення до компетентного органу з заявою про проведення перевірки наявних на їх погляд порушень та надання відповіді ,що не є поширенням недостовірної інформації .

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступного .

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Конституції України, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе, а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати,зберігати,використовувати і поширювати інформацію усно,письмово або в інший спосіб-на свій вибір.

Відповідно до ст.40 Коституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади ,органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів,що зобов'язані розглядати звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.08.2011 року відповідачі по справі - голова ради ветеранів війни в Афганістані Приморського району м. Одеси ОСОБА_3 та його заступник ОСОБА_5 письмово звернулися на ім'я прокурора Приморського району м. Одеси та головного редактора газети „Одеській Вісник" ОСОБА_7, в якому ставилось питання щодо проведення розслідування розподілу та використання житлової площі будинку АДРЕСА_1 з наданням правової оцінки діям позивача.

Звернення відповідачів від 11.08.2011 року , головним редактором не було отримано ,про що сторони в суді першої інстанції та при апеляційному розгляді справи не заперечували .

Відповідач ОСОБА_3 є головою ради ветеранів війни Афганістану Приморського району м.Одеси та ОСОБА_4 його заступником .

Суд першої інстанції вірно визначив , що відповідачі звернулися до компетентного органу -прокурора Приморського району м.Одеси із зверненням ,як посадові особи з вимогою про здійснення перевірки певних фактів , що узгоджується з їх конституційним правом передбаченим ст. 40 Конституції України.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідачі систематично звертаються з відповідними заявами до УМВС, прокуратури м.Одеси, чим безпідставно звинувачують позивача в чисельних порушеннях діючого законодавства ,що принижує його честь та достоїнство з наступного.

Позивач на час звернення відповідачами до прокурора Приморського району м.Одеси, займав посаду голови Одеського міського комітету ветеранів війни Афганістану та є публічною особою.

Відповідно до Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність приватного життя публічними фігурами є особи ,які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті ,хто відіграє певну роль у суспільному житті ( у галузі політики, економіки,мистецтва,соціальній сфері,спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3,4,6, Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації,схваленої 12 лютого 2004 року на 872 засіданні Комітету Ради Європи ,зазначено,що оскільки політичні діячі та посадові особи,які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому,регіональному,національному чи міжнародному рівнях,вирішили апелювати до довіри громадкості та погодилися « виставити» себе на публічне політичне обговорювання,то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції.

У зв'язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо не врахування судом першої інстанції поширенню відповідачами в чисельних інших зверненнях, що є підставою для скасування рішення, оскільки відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Виходячи з позовних вимог ,позивач звернувся з позовом про визнання недостовірною інформацією та спростування недостовірної інформації зазначених відповідачами саме у зверненні від 11.08.2011року (а.с.5-6), тому суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та дав їм вірну правову оцінку.

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставної відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення компенсації моральної шкоди не заслуговують на увагу з наступного.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Оскільки вина відповідачів у розповсюдженні недостовірної інформації не доведена, тому суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні позову щодо стягнення компенсації моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваного рішення першої інстанції не дають підстав для висновку про те, що судом при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які є підставами для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст.303, п.1, ч.1 ст. 307, ч.1 ст. 308, 315,319 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області А.А.Калараш

Н.В. Комаровська

В.Д. Коротков