Номер провадження № 22-ц/785/7862/13
Головуючий у першій інстанції: Гудіна Н.І.
Доповідач: Ісаєва Н. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.11.2013 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого-судді: Ісаєвої Н.В.,
суддів: Косогор Г.О.., Комлевої О.С.,
при секретарі: Добряк Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на рішення Суворівського районного суду м. Одеси від 18 липня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5
Анатолійовича, третя особа ОСОБА_6 - про визнання права на житло,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивачка звернулася з позовом до ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_6 про визнання права на житло, мотивуючі свої вимоги тім, що 05 березня 2004 року позивачка та її чоловік ОСОБА_6 купили квартиру за адресою: АДРЕСА_1. де проживали до їх незаконного примусового виселення в січні 2012 року. Для придбання цієї квартири на околиці міста, вони змушені були продати свою єдину квартиру, в якій проживали раніше по АДРЕСА_2. Це було пов'язано з тим, що гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_6 лікарі поставили невтішний діагноз - «рак», тому їм потрібні були (і потрібні на даний час) грошові кошти на лікування. Окрім того, куплена квартира знаходиться на першому поверсі і переїхати саме на перший поверх їм настійно порадили лікарі. Куплена квартира була в жахливому стані, у зв'язку з чим ними було проведено капітальний ремонт. Однак пізніше розпочалися судові справи. Договір купівлі-продажу від 05.03.2004 року визнано недійсним та зобов'язано позивача та її чоловіка не чинити перешкод ОСОБА_5 Крім того, злочинці зацікавивши когось із працівників Одеського БТІ, ще в 2009 році анулювали реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я позивача. Згодом вказані дії визнані неправомірними за рішенням суду. На сьогоднішній день склалася така ситуація, що рішення на підставі якого гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_6 були виселені з їхнього єдиного житла, скасоване ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 11 травня 2012 року. У зв'язку з цим позивач просить визнати право на житло у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 та ОСОБА_6.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, причин неявки суд не повідомив..
Третя особа в судовому засіданні наполягала на задоволенні позову в повному обсязі.
Рішенням суду у задоволенні позову відмовлено.
На рішення суду представник позивачки принесла апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким задовольнити позов, посилаючись на те, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.
Згідно п.3 ст.10 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив матеріали справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
У судовому засіданні встановлено наступне.
05.03.2004 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 був посвідчений договір купівлі-продажу, згідно якому ОСОБА_8 продала, а ОСОБА_9, яка знаходилась у зареєстрованому 23.08.1996 року з ОСОБА_6 шлюбі, купила квартиру АДРЕСА_1. Продаж квартири здійснений за 10200 гривень. Договір зареєстрований в Одеському міжміському бюро технічної інвентаризації в книзі 515 пр, на сторінці 150, під реєстраційним номером 3990 (а.с. 18)
Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 25 липня 2007 року було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_5 про визнання вищевказаного договору недійсним.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 15 липня 2009 року рішення суду першої інстанції скасоване та ухвалене нове, яким позов задоволено частково: визнано договори купівлі-продажу спірної квартири від 26 січня 2004 року та від 5 березня 2004 року недійсними та зобов'язано ОСОБА_4 і ОСОБА_6 не чинити перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1.
Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 25 травня 2011 року рішення Апеляційного суду Одеської області від 15 липня 2009 року залишено без змін.
У вересні 2011 рок ОСОБА_5 звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення та просив зобов'язати ОСОБА_4, ОСОБА_6 не чинити перешкоди у користуванні квартирою, заборонити відповідачам користуватися квартирою, виселити їх із та зобов'язати відповідачів звільнити квартиру АДРЕСА_1.
Додатковим рішенням Апеляційного суду Одеської області від 26 жовтня 2011 року позов ОСОБА_5 задоволено - виселено ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з АДРЕСА_1, заборонено їм користуватися зазначеною квартирою та зобов'язано звільнити зазначену квартиру від речей.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 травня 2012 року скасовано додаткове рішення апеляційного суду Одеської області від 26 жовтня 2011 року, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 11 вересня 2012 року в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відсутність їх права на квартиру підтверджена судовими рішеннями.
ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не є власниками спірної квартири, а отже не набули вказаного права на передбачених законом підставах, тому в них відсутні будь які права щодо вказаного майна.
Довід про те, що оскільки в їх виселенні було відмовлено, то вони мають право на квартиру, не може бути прийнятий до уваги, тому як це не пов'язується з придбанням права на житло.
Інші доводи апеляційної скарги також не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи, а письмових доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до апеляційного суду надано не було.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів розглянувши скаргу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують та задоволенню не підлягають, підстави для ухвалення нового рішення відсутні.
Судова колегія, розглянувши справу, прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Суворівського районного суду м. Одеси від 18 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак її може бути оскаржено до суду касаційної інстанції, на протязі двадцяти днів.
Головуючий- суддя Н.В.Ісаєва
Судді: Г.О. Косогор
О.С.Комлева