Судове рішення #33360508



Справа № 740/2635/13-к Головуючий у І інстанції Хандога В.М.

Провадження № 11-кп/795/249/2013

Категорія - ст. 185 ч. 2 КК України. Доповідач Мельниченко Ю. В.


У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


01 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:


Головуючого-суддіМельниченка Ю. В.

суддів - Баглая І.П., Лазоренка М.І.

секретаря судового засідання - Олійник О.М.


розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові в порядку апеляційного розгляду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013260180000618 від 21 травня 2013 року за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08 липня 2013 року щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, на утриманні має двох малолітніх дітей, не працюючого, раніше судимого: 05 червня 2012 року Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області за ст.ст. 191 ч. 1, 383 ч. 2, 70, 75 КК України до 2 років обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік;


з участю учасників кримінального провадження: прокурора Михайлової О.О., захисника - адвоката ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3


В С Т А Н О В И Л А:


До апеляційного суду Чернігівської області надійшла апеляційна скарга захисника - адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 в якій, він не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження та кваліфікацію дій свого підзахисного просить вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08 липня 2013 року щодо останнього, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 185 ч. 2, 190 ч. 2 КК України в частині призначеного покарання змінити та призначити ОСОБА_3 більш м'яке покарання, оскільки вважає занадто суворим.


Даним вироком ОСОБА_3 визнано винним у пред'явленому обвинуваченні, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 185 ч. 2, 190 ч. 2 КК України і призначено покарання за ст. 185 ч. 2 КК України у вигляді 1 року обмеження волі; за ст. 190 ч. 2 КК України у вигляді 1 року обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань призначено ОСОБА_3 1 рік 6 місяців обмеження волі.

На підставі ст. 71 ч. 1 КК України до покарання, призначеного за новим вироком ОСОБА_3 приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком частково - у вигляді 7 місяців обмеження волі, і остаточно до відбування йому покарання призначено 2 роки 1 місяць обмеження волі.

Стягнуто із обвинуваченого ОСОБА_3 97 грн. 80 коп. судових витрат, за проведення судових експертиз, на користь держави.


В обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги захист вказує, що призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особі ОСОБА_3 Звертає увагу на пом'якшуючі обставини по справі ОСОБА_3, - як визнання вини, щире каяття, повне відшкодування потерпілим матеріальної та моральної шкоди, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин, та те що на його утриманні знаходяться двоє малолітніх дітей, які потребують сторонньої допомоги і потерпілі будь-яких претензій до нього не мають.


Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.


Як встановив суд, 31 березня 2013 року, близько 21 години, ОСОБА_3, знаходячись біля кафе «Закусочна» в м. Ніжині на площі Заньковецької, побачив, що по дорозі в напрямку вул. Б.Хмельницького рухається ОСОБА_4, який перебував в стані алкогольного сп'яніння та не втримав рівновагу і впав на сніг. Під час падіння з кишені ОСОБА_4 випав мобільний телефон марки «Нокіа С5-00». В подальшому ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_4 для того щоб допомогти йому підвестися. Усвідомивши, що ОСОБА_4 знаходиться у безпорадному стані, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна та, доводячи свої злочинні наміри до кінця, повторно таємно скоїв крадіжку мобільного телефону з сім-карткою та залишком на рахунку 20 грн., що належали ОСОБА_4 Протиправними діями ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_4 було завдано матеріальної шкоди на загальну суму 867 грн. 20 коп.



05 травня 2013 року, близько 15 години, ОСОБА_3 знаходячись в АДРЕСА_1, в якій мешкає ОСОБА_5, маючи умисел на заволодіння чужим майном та, доводячи свої злочинні наміри до кінця, повторно, шляхом зловживання довірою заволодів ланцюжком з жовтого дорогоцінного металу, вагою 12,47 г та кулоном з жовтого дорогоцінного металу, вагою 1,01 г., чим завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 6 254 грн. 72 коп.


Заслухавши доповідача, захисника - адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_3, які підтримали подану апеляційну скаргу і просили її задовольнити з наведених підстав, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив її залишити без задоволення, а вирок суду без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає, виходячи з наступного.


Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.


Висновок суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні зазначених у вироку діянь, відповідає фактичним обставинам і підтверджений зібраними у встановленому порядку доказами, яким дана належна юридична оцінка.


З матеріалів кримінального провадження вбачається, що судом першої інстанції, відповідно до вимог ст. 349 ч. 3 КПК України за згодою всіх учасників судового провадження, не досліджувались докази щодо фактичних обставин, а сам обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 185 ч. 2, 190 ч. 2 КК України.


Доводи захисника - адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 викладені в апеляційній скарзі, про те, що суд призначив обвинуваченому занадто суворе покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, не заслуговують на увагу, а зазначені ним обставини судом належним чином враховані при призначенні покарання.


Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суду необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нового кримінального правопорушення.


Вирішуючи питання про вид та міру покарання ОСОБА_3, суд у відповідності з вимогами ст. 65 КК України призначив його враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з врахуванням ряду обставин, що пом'якшують покарання, в тому числі і тих, на які посилається захист в поданій апеляційній скарзі та з врахуванням особи ОСОБА_3, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не став на шлях виправлення, оскільки знову скоїв нове кримінальне правопорушення в період іспитового строку та обґрунтовано прийшов до висновку про призначення покарання обвинуваченому у виді обмеження волі.


Призначене обвинуваченому ОСОБА_3 покарання на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків є достатнім і необхідним для його виправлення та перевиховання, а тому підстав для пом'якшення покарання, як про це ставиться питання у поданій апеляційній скарзі сторони захисту, колегія суддів не знаходить.


Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону при розслідуванні справи та її розгляді в суді, які були б підставою для скасування постановленого щодо обвинуваченого судового рішення не встановлено.

Керуючись ст. ст. 404, 407, 419 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів, -


У Х В А Л И Л А:


Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08 липня 2013 року щодо ОСОБА_3 - без змін.


Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали суду.



СУДДІ:


Мельниченко Ю.В. Баглай І.П. Лазоренко М.І.





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація