АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 606/789/13-кГоловуючий у 1-й інстанції Малярчук В.В.
Провадження № 11-кп/789/90/13 Доповідач - Тиха І.М.
Категорія - ч.2 ст.286 КК України
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 листопада 2013 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Тихої І.М.
Суддів - Демченко О. В., Римар Т. М.,
при секретарі - Беській С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі кримінальне провадження №11-кп/789/90/13 за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні Бачинського І.Й. , захисника засудженого-адвоката ОСОБА_2, цивільних позивачів-потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_9ОСОБА_10 ( в інтересах ОСОБА_3.), ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 -ОСОБА_7 на вирок Теребовлянського районного суду від 17 липня 2013 року щодо :
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Тернопільської області, Зборівського району с. Храбузна, жителя АДРЕСА_1, обвинуваченого за ч.2 ст.286 КК України,
з участю прокурора Бачинського І.Й.
захисника обвинуваченого ОСОБА_2
представників цивільних позивачів ОСОБА_7 та ОСОБА_9
цивільних позивачів ОСОБА_10 ( яка також діє в інтересах ОСОБА_3.) та ОСОБА_4
ВСТАНОВИЛА.
Цим вироком ОСОБА_8 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначено йому покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами терміном 1 рік. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання, з випробуванням та встановлено іспитовий строк тривалістю 1 рік, покладено обов'язок, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України.
Цивільні позови ОСОБА_10 ( в інтересах ОСОБА_3.), ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ДП «Савсервіс Карпати» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок смерті ОСОБА_11, відповідно в сумі 147450 грн., 157450 грн., 77450 грн. та 37450 грн. залишено без розгляду у зв'язку із заявою представника цивільного позивача .
Цивільний позов ОСОБА_12 до ДП «Савсервіс Карпати», ПАТ «АСК «ІНГО Україна» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок смерті ОСОБА_11 залишено без розгляду, у зв'язку із смертю цивільного позивача.
Цивільний позов ОСОБА_10 до ДП «Савсервіс Карпати», ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок смерті ОСОБА_11 задоволено в повному обсязі, стягнуто з ДП «Савсервіс Карпати» на її користь 50000 грн. моральної шкоди, у зв'язку із смертю ОСОБА_11, стягнуто з ПАТ «АСК «Інго Україна» - 4680 грн. 00 коп. матеріальних витрат, понесених на поховання ОСОБА_11 та 2550 грн. моральної шкоди, яка полягала у душевних стражданнях пережитих нею в зв"язку із смертю чоловіка ОСОБА_11
Цивільні позови ОСОБА_10 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ДП «Савсервіс Карпати», ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок смерті ОСОБА_11 задоволено частково, стягнуто з ДП «Савсервіс Карпати» на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 40000 грн. моральної шкоди та на користь ОСОБА_5 20000 грн. моральної шкоди, завданої смертю ОСОБА_11, в стягненні з ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» на користь ОСОБА_10 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 по 2550 грн. моральної шкоди відмовлено .
У задоволенні позову ОСОБА_10 В інтересах потерпілого ОСОБА_3 до ПрАТ "АСК "ІНГО Україна" про стягнення 3316,60 грн. страхового відшкодування у зв"язку зі смертю годувальника відмовлено .
У задоволенні цивільного позову ОСОБА_6 до ПрАТ «АСК «Інго Україна» про відшкодування матеріальної в розмірі 16670 грн. завданої пошкодженням автомобіля при ДТП та моральної шкоди в сумі 2550 грн., яка полягала у душевних стражданнях, які він переніс у зв"язку протиправною поведінкою ОСОБА_8 під час ДТП, відмовлено.
Скасовано арешти, накладені на майно ДП «Савсервіс Карпати» та ОСОБА_13
Згідно з вироком суду обвинувачений ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, близько 17 год. 00 хв., керуючи технічно справним вантажним автомобілем марки «Isuzu nqr 71P» реєстраційний номер НОМЕР_1 з вантажем вагою 1253 кг, рухався в умовах ожеледиці автодорогою «Городище - Зарваниця - Бучач» в напрямку с. Зарваниця Теребовлянського району.
Проїжджаючи заокруглення дороги вліво в напрямку руху до с. Зарваниця на 27 км вказаної автодороги, поблизу с. Золотники Теребовлянського району, водій ОСОБА_8, з метою зменшення радіусу проїзду заокруглення дороги вліво, в порушення вимог п. 11.2 Правил дорожнього руху України, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення із зустрічним, технічно справним автомобілем марки «ВАЗ 2107» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6 Виїхавши вантажним автомобілем «Isuzu nqr 71P» назустрічну смугу руху, водій ОСОБА_8, як особа, яка керує транспортним засобом, порушив вимоги ч. 1 п. 1.5 ПДР України, згідно якого дії учасників дорожнього руху не повинні створювати небезпеку для руху, загрожувати життю чи здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Внаслідок зіткнення транспортних засобів, яке відбулось на смузі руху в напрямку до с. Городище, тобто на зустрічній відносно руху автомобіля «Isuzu nqr 71Р» смузі, пасажир легкового автомобіля марки «ВАЗ 2107» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_11, від отриманих травм у вигляді поєднаної травми грудей і живота з ушкодженням внутрішніх органів і крупних кровоносних судин (аорти), загинув на місці.
Порушення водієм автомобіля «Isuzu nqr 71Р» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_8, вимог п.п. 1.5 ч. 1; 11.2 ПДР України перебуває у прямому причинному зв'язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та спричинення потерпілому ОСОБА_11 смерті.
Захисник засудженого-адвокат ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить вирок суду змінити, а саме: не застосовувати до ОСОБА_8 додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, посилаючись на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правпорушення, відшкодував завдані потерпілим збитки, у судовому засіданні вони заявили про те, що не мають до нього претензій та попросили суд не позбавляти його водійських прав. Вказує також на те, що ДТП мала місце в умовах ощеледиці, керований ОСОБА_8 автомобіль рухався зі швидкістю 27 км/год, він працює водієм на ДП «Савсервіс карпати», робота для нього є єдиним джерелом прибутку, має на утриманні батьків пенсіонерів, які є інвалідами, трудовий колектив та керівництво підприємства просить суд не позбавляти водія ОСОБА_8 прав керування транспортними засобами.
В апеляції цивільні позивачі-потерпілі ОСОБА_10 ( в інтересах ОСОБА_3.), ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6-ОСОБА_7 ставлять питання про зміну вироку суду в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди на користь ОСОБА_14 та моральної шкодина користь ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, яка діє в інтересах ОСОБА_3 , зокрема, просять стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерної страхової компанії «ІНГО Україна»: на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_10, яка діє в інтересах ОСОБА_3, по 2550 грн. моральної шкоди, яка полягала в душевних стражданнях, які вони пережили в зв»язку зі смертю їх батька та чоловіка ОСОБА_3 п.З. та на користь ОСОБА_10, яка діє в інтересах ОСОБА_3 3316,60 грн. страхового відшкодування у зв'язку зі смертю годувальника, а також на користь ОСОБА_6-16 647, 66 грн. матеріальної шкоди, заподяної пошкодженням автомобіля при ДТП та 2550 грн. моральної шкоди, яка полягала в душевних стражданнях, як він пережив в зв»язку з протиправною поведінкою при ДТП ОСОБА_8, посилаючись на неправильне застосування судом норм цивільного законодавства.
Прокурор в апеляції, не оспорюючи доведеність вини ОСОБА_8 та кваліфікацію його дій, просить вирок суду змінити , а саме: стягнути з ОСОБА_8 в дохід Державного бюджету України 2301,80 грн. витрат за проведенні НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області у кримінальному провадженні під час досудового розслідування судові експертизи, а також звільнити засудженого від додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними строком на 1 рік, посилаючись на те, що ОСОБА_8 працює водієм, робота для нього є єдиним джерелом прибутку та потерпілі не мають до нього матеріальних претензій і просять не позбавляти водійських прав.
Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора, який підтримав апеляцію з викладених у ній мотивів, захисника засудженого-адвоката ОСОБА_2 та засудженого, які підтримали подану ними апеляційну скаргу з наведених вище підстав, цивільних позивачів-потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_4 та їх представників, які також просять задовольнити їх апеляційну скаргу, змінивши вирок суду, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вищезазначені апеляційні скарги слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його визнано винним та кваліфікація його дій в апеляційних скаргах не оскаржуються.
Щодо покарання, то основне покарання призначене обвинуваченому у відповідності до вимог ст.50,65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину та обставин, що пом"якшують покарання і є необхідним для його виправлення.
Призначаючи додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд першої інстанції не врахував того, що ОСОБА_8 працює водієм, робота є єдиним джерелом його прибутку, він відшкодував потерпілим заподіяну злочином матеріальну та моральну шкоду та вони та колектив ДП "Савсервіс карпати", в якому працює обвинувачений, просять суд не позбавляти його права керування транспортними засобами, що є підставою для пом"якшення йому покарання та зміни вироку в цій частині , а саме: ОСОБА_8 слід вважати засудженим за ч.2 ст.286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів. На підставі ст. 75 КК України слід звільнити його від відбування покарання з випробуванням та встановленнням іспитового строку тривалістю 1 рік, з покладенням обов'язку, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_10, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_4 та
ОСОБА_5 до ПрАТ "АСК "ІНГО Україна" про стягнення моральної шкоди в сумі 2550 грн. на користь кожного, суд помилково застосував норми ст.27 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка регулює підстави стягнення матеріальної шкоди.
Проте, вирішуючи даний позов слід керуватись положеннями ст. 23 цього Закону, яка визначає підстави відшкодування моральної шкоди, пов'язаної зі смертю потерпілого та п. 9.3 ст. 9 , п. 22.3 ст. 22 цього ж Закону, які регулюють її розмір, зокрема, моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 ЦК України, відшкодовується страховиком потерпілому, у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров 'ю потерпілих.Обов'язковий ліміт відповідальності ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю складає 51 000 грн.( станом на день ДТП).
Тому з ПрАТ "АСК "ІНГО Україна" на користь ОСОБА_10, яка діє в інетересах ОСОБА_3, ОСОБА_4 та
ОСОБА_5 слід стягнути по 2 550 грн. грошового відшкодування моральної шкоди, яка полягала в пережитих ними душевних страждання у зв"язку зі смертю їх батька та сина ОСОБА_11
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо стягнення спричиненої ОСОБА_6 моральної шкоди, яка полягала у переживаннях за власне та ОСОБА_11 життя під час ДТП, а також протиправною поведінкою щодо нього з боку водія ОСОБА_8 та виразилась у встановленому досудовим розслідуванням та судом порушенні обвинуваченим ПДР України, у результаті чого відбулось зіткнення із автомобілем марки «ВАЗ 2107», що викликало у нього сильний переляк та шоковий стан та призвело до погіршення загального самопочуття, зокрема, порушення сну, дратівливості, загальну слабкості, а також психологічного дискомфорту та супроводжується гнітючими психологічними переживаннями, які впливають на якість його життя, у зв'язку з чим виникає потреба у докладені додаткових зусиль для відновлення його звичного способу життя, суд безпідставно не взяв до уваги вимоги п.2 ч. 2 ст. 23 цього Закону, яка регулює право ОСОБА_6 на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок протиправною поведінкою щодо нього самого та полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав взв"язку з нею та п. 9.3 ст. 9 , п. 22.3 ст. 22 цього ж Закону, які регулюють її розмір, зокрема, моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 ЦК України, відшкодовується страховиком потерпілому, у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров 'ю потерпілих.Обов'язковий ліміт відповідальності ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю складає 51 000 грн.( станом на день ДТП). Тому зі страховика на користь ОСОБА_6 підлягає стягненню 2 550 грн. грошового відшкодування моральної шкоди.
Також суд першої інстанції також помилково відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ПрАТ "АСК "ІНГО Україна" щодо відшкодування йому матеріальної шкоди, пов'язаної із пошкодженням керованим ним під час ДТП автомобілем.
Зокрема, статтею 22 ЦК України передбачено право особи, якій завдано збитків на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Згідно зі ст. 395 ч. 1 п. 1 ЦК України речовими правами на чуже майно є право володіння. Статтею 396 ЦК України передбачено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу. Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.13 постанови Пленуму № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» також вказав:" відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну. До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначених пунктом 2.1 Правил дорожнього руху України (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб)".
Пунктом 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи. Згідно з вимогами ст. 28 цього Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначається що обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 500 грн.
Таким чином, на користь ОСОБА_6, який керував автомобілем під час ДТП, маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб, слід стягнути 16647,66 грн. матеріальної шкоди, заподіяної пошкодженням автомобіля, визначеної згідно висновку експерта судової автотоварознавчої експертизи № 7-34/13 від 28.03.2013 року.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з ПрАТ "АСК "ІНГО Україна" на користь ОСОБА_10, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, страхового відшкодування у зв'язку зі смертю годувальника, суд помилково не застосував положення ст. 1200 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , які регулюють право на відшкодування шкоди, пов"язаної зі смертю потерпілого, непрацездатних осіб, які були на його утриманні та право на отримання страхового відшкодування дітей до досягнення ними повноліття, у зв"язку зі смертю годувальника в результаті ДТП та статті 180 СК України, якою передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Потерпілий ОСОБА_3 на час смерті батька був неповнолітнім, що підтверджується свідоцтвом про його народження та не працював, що підтверджується довідкою з сільської ради.
У відповідності до ч.2 ст.1195 ЦК України розмір відшкодування слід визначати виходячи із встановленого законом мінімального розміру заробітної плати станом на момент втрати годувальника.
Так, ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 № 5515-VI встановлено мінімальний розмір заробітної плати станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 складав у сумі 1147, 00 грн. На момент втрати годувальника ОСОБА_11 Його сім"я налічувала четверо осіб. Повноліття сина потерпілого ОСОБА_3 наступає ІНФОРМАЦІЯ_3, тобто за період часу у 11 календарних місяців та 16 днів з моменту скоєння ДТП.
Виходячи з наведеного, слід стягнути з страхової компанії на користь ОСОБА_10, в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, грошові кошти у розмірі 3 316, 60 грн. (1147,00 грн. : 4 осіб х 11 місяців та 16 днів), як відшкодування шкоди внаслідок втрати годувальника до досягнення дитиною повноліття.
Приймаючи рішення згідно ч.1 ст.126 КПК України, суд повинен вирішити питання щодо процесуальних витрат , на кого вони повинні юбти покладені і в якому розмірі. Суд першої інстанції не виконав вимоги чинного КПК України, з обвинуваченого процесуальні витрати не стягнув, та не обґрунтував причини не стягнення.
Згідно з ч.2 ст.122 КПК України залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.
При проведені досудового розлідування у кримінальному провадженні , стороною обвинувачення було залучено експертів НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області, якими проведено: судову транспортно-трасологічну експертизу вартістю 611,80 гривень, судово-автотехнічну експертизу №5-58/13 вартістю 367,80 гривень, судово-автотехнічну експертизу №5-60/13 вартістю 367,80 гривень, судово-автотехнічну експертизу по обставинах ДТП вартістю 367,08 гривень та ато-товарознавчу експертизу вартістю 587,32 гривень.
Загальна сума витрат понесених НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області на проведення ескпертиз під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні становить- 2301,80 грн.
Тому, судові витрати за проведення цих експертиз в загальній сумі 2301, 80 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_8 В дохід Державного бюджету України.
За таких обставин, вирок суду в частині призначення додаткового покарання, вирішення цивільних позовів та питання про розподіл процесуальних витрат слід змінити, задовольнивши апеляції обвинуваченого, цивільних позивачів та прокурора.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 405,п.4 ч.1 408,419 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
апеляції обвинуваченого, цивільних позивачів та прокурора задовольнити , змінити вирок Теребовлянського районного суду від 17 липня 2013 року щодо ОСОБА_8 в частині призначення додаткового покарання, вирішення цивільних позовів та питання про розподіл процесуальних витрат.
Вважати ОСОБА_8 засудженим за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі без позбавленням права керування транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 1 рік. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на нього обов'язок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи
Позов ОСОБА_10, в інтересах ОСОБА_3, до приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» на користь ОСОБА_10, в інтересах ОСОБА_3 2550 грн. моральної шкоди та 3316,60 грн. страхового відшкодування у зв»язку зі смертю годувальника.
Позов ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» про стягнення моральної шкоди задовольнити. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» на користь ОСОБА_4 2550 грн. моральної шкоди
Позов ОСОБА_5 до приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» про стягнення моральної шкоди задовольнити. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» на користь ОСОБА_5 2550 грн. моральної шкоди
Позов ОСОБА_6 до приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» на користь ОСОБА_6 2550 грн. моральної шкоди та 16 647, 66 грн. матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_8 в дохід Державного бюджету України витрати за проведення судових експертиз в розмірі 2301,80 грн.
В решті вирок суду залишити без змін.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області І.М. Тиха