Справа № 1306/6123/13 Головуючий у 1 інстанції: Коваль Р.Г.

Провадження № 22-ц/783/6005/13 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

Категорія: 6

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Копняк С.М., Шашкіни С.А.,

секретаря Мариняк О.І.,

з участю представника позивачів ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - ОСОБА_2 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_3, з участю третіх осіб виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, управління держземагенства у м. Дрогобичі, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, Дрогобицького міського відділу Львівської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" про знесення новобудови, визнання недійсним акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним проекту ПП "Крокус" про реконструкцію будинку, скасування декларації на право проведення будівельних робіт, усунення перешкод в користуванні проїздом,-

встановила:

В липні 2012 року позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулася з позовом в суд до відповідача ОСОБА_3, з участю третьої особи виконкому Дрогобицької міської ради про усунення перешкод у користуванні громадським проїздом (а.с. 2-4). З врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 09.08.2012 року (а.с. 47-48) та заяви про уточнення позовних вимог від 28.01.2013 року (а.с. 148-154) просили суд зобов"язати відповідача ОСОБА_3 розібрати новобудову, яку вона збудувала протягом 2012 року, визнати недійсним акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 903608 від 03.02.2012 року виданий ОСОБА_3, визнати недійсним проект, виготовлений ПП "Крокус", який не відповідає правовим нормам ДБН 360-92 про реконструкцію будинку АДРЕСА_1, скасувати декларацію на право проведення будівельних робіт по реконструкції будинку АДРЕСА_1 не чинити позивачам перешкоди у користуванні проїздом, що веде з вулиці Л. Українки до житлового будинку АДРЕСА_2 шириною 3,670 м., а також не створювати перешкоди у користуванні земельною ділянкою та житловим будинком по АДРЕСА_3, дотримуватися принципу добросусідства.

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позовних вимог відмовлено, скасовано заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду від 23.08.2012 року у виді заборони ОСОБА_3 проводити будь-які будівельні роботи по спорудженню нового будинку по АДРЕСА_1.

Рішення суду від імені позивачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 оскаржив їх представник ОСОБА_2

В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду ухвалене без повного та всебічного з"ясування обставин справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Зокрема, на момент складання та затвердження Декларації про початок будівельних робіт 11 травня 2012 року у проектної організації ПП "Крокус" закінчився строк дії ліцензії (04 травня 2012 року). Крім цього, експертний звіт ДП "Укрдержбудекспертиза" №14-01069-12 та наказ замовника про затвердження проекту складено 10 травня 2012 року, що на думку апелянта з технічних причин не може бути виконано. Також, у декларації відсутні дані щодо кваліфікаційного сертифіката генерального підрядника ФОП ОСОБА_7, що вказує на відсутність права у підрядника виконувати будівельні роботи. Відповідач не надала відділу містобудування та архітектури Дрогобицької міської ради жодного із документів, передбачених у п. 2.2. Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженому наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 109 від 07.07.2011 року. Отримані відповідачем містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 26.03.2012 року не були внесені до містобудівного кадастру. Крім цього, в містобудівних умовах та обмеженнях забудови земельної ділянки не зазначено відстань від об"єкта, який проектується, до червоних ліній та ліній регулювання забудови, не вказано мінімально допустимі відстані від об"єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд. Звертає увагу на те, що суд перевірив доводи позивачів про те, що відповідач ОСОБА_3 побудувала своє приміщення за межею червоної лінії та безпосередньо на самій межі червоної лінії. Крім цього, суд першої інстанції не задоволив клопотання відповідача про виклик та допит як свідків директора ПП "Крокус" ОСОБА_8, автора проекту ОСОБА_9, сусідів по АДРЕСА_1, а також про витребування від управління держкомзему у м. Дрогобичі та від Дрогобицького МБТІ документів. Крім цього, суд провів розгляд справи без участі третіх осіб інспекції ДБК у Львівській області та Дрогобицького міського відділу Львівської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру". Суд прийняв, розглянув та виніс рішення по справі без сплати позивачами судового збору за подання заяви про збільшення позовних вимог. Також вважають, що суд безпідставно відхилив їх клопотання про призначення відповідної судової будівельно-технічної експертизи в частині відповідності розробленого проекту будівництва архітектурним, будівельним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам. На їх думку, під час реконструкції житлового будинку з добудовою та надбудовою житлових приміщень та влаштування промислового магазину з перукарнею на АДРЕСА_1 відповідачем ОСОБА_3 недотримані ДБН В.2.2-23:2009 "Будинки і споруди. Підприємства торгівлі., ДБН 360., ДБН Б.2-4-1., ДСП 173, НАПБ Б.01.005; ДБН В.1.1-7.; СНИП 2.01.01; ДБН В.1.2-2., ДТСУ Б В. 1.2-3.; ДБН В.2.1-10.; ДБН В. 2.6.-31.; ДСПІН 2.2.2.022-99.; ДБН 79-92.; ДБН В. 1.1.7-2002.; ДБН 360-92.

Просить суд рішення Дрогобицького міськрайонного суду від 20.05.2013 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог повністю. По справі просить призначити судову будівельно-технічну експертизу на вирішення якої поставити запропоновані питання.

Відповідач ОСОБА_3 подала заперечення на зазначену вище апеляційну скаргу, в якому стверджує, що така безпідставна та необґрунтована, а рішення міськрайонного суду законне та обґрунтоване, висновки до яких дійшов суд відповідають фактичним обставинам справи.

Стверджує, що нею дотримано визначений законом порядок та процедуру отримання містобудівних умов та обмежень забудови. Твердження апелянта про складення декларації на початок будівельних робіт при відсутності ліцензії проектної організації та те, що територія між будинками сторін є прибудинковою територією, є голослівними та спростовуються матеріалами справи, зокрема, відповідальність за відповідність даних декларації несе забудовник, проектна організація до складання декларації не має жодного відношення та схем-планами земельних ділянок та актами щодо обстеження проїзду до будинку № 52 відповідно. Крім цього, звертає увагу суду на те, що позивач ОСОБА_5 визнав, що з її сторони йому не чиниться жодних перешкод у користуванні проїздом, а позивач ОСОБА_6 пояснила, що відношення до спільного проїзду не має, зазначене згідно ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Просить апеляційну скаргу відхилити, рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 травня 2013 року залишити без змін.

Представник позивачів ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, в обґрунтування навів доводи, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі та письмових поясненнях, додатково повідомив, що ГУМВСУ у Львівській області порушено кримінальне провадження за фактом підроблення документів посадовими особами ПП "Крокус", ФОП "ОСОБА_7 та підприємством, яке здійснює авторський нагляд, на даний час триває досудове слідство. Позивачам по справі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 реконструкцією будинку, яку проводить відповідач ОСОБА_3, порушено право на користування проїздом між будинками.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечили, підтримали обґрунтування, подане у письмовому запереченні.

Представник третіх осіб виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, управління держземагенства у м. Дрогобичі, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, Дрогобицького міського відділу Львівської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" в судове засідання не прибули, не повідомили суд про причину неявки.

На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе, у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, розглядати справу за відсутності осіб, що не з»явилися.

Заслухавши суддю - доповідача, вислухавши доводи осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з таких підстав.

На підставі ст.ст. 11, 60, 61 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням осіб, в межах заявлених ними вимог на підставі доказів, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів (ст. 57 ЦПК України).

Таким чином відповідно до ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Колегія суддів приходить до переконання, що дане рішення суду відповідає зазначеним вимогам закону.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач ОСОБА_3 провадить будівництво по реконструкції належного їй на праві приватної власності житлового будинку АДРЕСА_1 із дотриманням усіх вимог містобудівельних норм, визначених п. 4 ст. 26, ст.ст. 29, 34,36 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 2 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого Постановою КМУ від 13.04.2011 року № 466, вона реалізувала належне їй право на забудову земельної ділянки як власник у відповідності до ст. 90 ЗК України, а тому дане будівництво, в розумінні ст. 376 ЦК України не носить ознак самочинного та не чинить перешкоди позивачам у користуванні проїздом до їх будинків, відповідач не захоплювала зайняті землі під проїздом.

З наведеними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів з наступних підстав.

Право на будівництво нерухомого майна мають власники земельних ділянок (ст. 90 ЗК України), землекористувачі (ст. 95 ЗК України), особи, які набули права користування чужою земельною ділянкою (суперфіцій) за договором із власником земельної ділянки (ст. 102-1 ЗК України) або з інших передбачених законом підстав.

В ході розгляду справи встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 31.10.2011 року відповідач ОСОБА_3 набула право власності на квартиру АДРЕСА_1. Право власності зареєстровано в КП ЛОР "Дрогобицьке МБТІ", видано Витяг про державну реєстрацію прав № 31896952 від 03.11.2011 року.

Крім цього, відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 31.10.2011 року ОСОБА_3 набула право власності на земельну ділянку площею 0,342 га під номером АДРЕСА_1.

Відповідачці ОСОБА_3 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ВК № 903608 від 23.12.2011 року, цільове призначення - будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Власником або землекористувачем земельної ділянки право на забудову реалізується за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та видом відповідно до містобудівних умов і обмежень, встановлених законодавством.

Право на забудову виникає в особи, яка набула права на земельну ділянку на законних підставах, після здійснення нею дій, передбачених ст.ст. 25-32 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності".

26.03.2012 року начальник відділу містобудування та архітектури Дрогобицької міської ради видав містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки в АДРЕСА_1, якими визначено наміри забудови, основні техніко-економічні показники об"єкта будівництва, гранично допустиму висоту будівель, максимально допустимий відсоток забудови, відстані від об"єкта, який проектується до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови, мінімально-допустимі відстані від об"єкта, який проектується, до існуючих будинків та споруд, вимоги щодо благоустрою, забезпечення умов транспортно-пішохідного зв"язку та інше.

В подальшому ПП "Крокус" розроблено робочий проект "Реконструкція житлового будинку з добудовою та надбудовою житлових приміщень та влаштування промислового магазину з перукарнею на АДРЕСА_1" з врахуванням всіх містобудівних умов та обмежень.

Відповідно до експертного звіту, складеного 10.05.2012 року філією ДП "Укрдержбудекспертиза" у Львівській області, вказаний проект виконано згідно з вимогами ДБН А.2.2-3-2004 "Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва", розроблений з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення.

14.05.2012 року інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області зареєстровано Декларацію про початок виконання будівельних робіт за проектом реконструкції житлового будинку з добудовою та надбудовою житлових приміщень та влаштування промислового магазину з перукарнею по АДРЕСА_1.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками районного суду про те, що відповідач ОСОБА_3 проводить будівництво по реконструкції належного їй на праві приватної власності житлового будинку АДРЕСА_1 із дотриманням усіх вимог містобудівельних норм, визначених п. 4 ст. 26, ст.ст. 29, 34,36 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 2 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого Постановою КМУ від 13.04.2011 року № 466, вона реалізувала належне їй право на забудову земельної ділянки як власник у відповідності до ст. 90 ЗК України, відповідно, вимоги позивачів про визнання недійсним проекту на реконструкцію, виготовленого ПП "Крокус", скасування декларації на право проведення будівельних робіт, не підлягають до задоволення.

Що стосується вимоги позивачів визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на ім"я ОСОБА_3, колегія суддів звертає увагу на те, що у п.а) ч. 1 ст. 81 ЗК України визначено, що громадяни набувають права власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (ч. 1 ст. 126 ЗК України).

Таким чином, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі правовстановлюючи документів.

Згідно із частиною третьою статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

В свою чергу, відповідно до ст. 140 ЗК України, підставами припинення права власності на земельну ділянку є: добровільна відмова від права на земельну ділянку, смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; невідчуження земельної ділянки іноземним особам та особам без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим кодексом.

Оскільки відповідач ОСОБА_3 набула право власності на земельну ділянку на підставі цивільно-правової угоди, яка не визнана недійсною, відповідно, відсутні підстави для визнання недійсним державного акту, виданого на підставі такої угоди.

В свою чергу, доводи апеляційної скарги позивачів та пояснення їх представника про те, що відповідач захопила частину проїзду з вулиці Л. Українки до прибудинкових територій позивачів спростовуються актом обстеження спільного між будинкового проїзду біля будинків АДРЕСА_1 від 30.11.2012 року, відповідно до якого ширина спільного між будинкового проїзду від фундаменту буднику № 50 до металевої сітки становить 3,6-3,5 метра, самовільного заняття земельної ділянки (проїзду) не виявлено.

Крім цього будівництво, яке проводить відповідач ОСОБА_3, в розумінні ст. 376 ЦК України не носить ознак самочинного та не чинить перешкоди позивачам у користуванні проїздом до їх будинків, відповідач не захоплювала зайняті землі під проїздом, тому, позовні вимоги про зобов"язання відповідача розібрати новобудову та не чинити відповідачам перешкоди в користуванні проїздом, не підлягають до задоволення.

Будь яких інших належних та допустимих доказів для спростування рішення суду першої інстанції, передбачених статтями 57, 58, 59 ЦПК України, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, чи порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України, апелянтами та їх представником не надано.

Рішення відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для її задоволення немає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Копняк

С.А. Шашкіна