Судове рішення #33353167

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


Справа № 1-7/12

Номер провадження 11/786/444/2013

Категорія ч.2 ст.194 КК України т.з.

Головуючий у 1-й інстанції Колотієвський Олександр Олександрович

Доповідач ап. інст. Бурда К. І.


У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


21 жовтня 2013 року м. Полтава


Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого - судді Бурди К І

суддів: Давиденка Е.В., Юренко Л.А.

при секретарі Войтенко Є.М., Котенко А.О.

з участю прокурора Гринь А.С.

захисника адвоката ОСОБА_2

захисника адвоката ОСОБА_3

засудженого ОСОБА_4

потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м Полтаві кримінальну справу за апеляціями прокурора Кременчуцького району Полтавської області та засудженого ОСОБА_4 на вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 16 лютого 2012 року

Цим вироком:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м Кременчук Полтавської області, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого у АДРЕСА_1, раніше несудимого, -


засуджено за ч. 2 ст. 194 КК України до 5 років позбавлення волі.

Цивільний позов потерпілих задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 2971 грн. 40 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 30 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 4 000 грн. витрат на оплату правової допомоги.

По справі вирішено питання речових доказів.

Згідно вироку суду 8 січня 2010 року близько 00 годин 30 хвилин ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, взявши з собою дві пластикові пляшки заповнені бензином, через прохід між огорожувальними парканами, проник на територію домоволодіння подружжя ОСОБА_6, проживаючих за адресою АДРЕСА_2, де умисно, на грунті неприязних стосунків, облив бензином їхній автомобіль DAEWOO NEXIA державний НОМЕР_1, що стояв на подвір'ї, та підпалив його, чим завдав потерпілим матеріальних збитків на суму 25 171 грн. 40 коп.


В апеляції прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, ставиться питання про скасування вироку суду внаслідок його м'якості та постановлення нового вироку яким, враховуючи тяжкість вчиненого засудженим злочину, невизнання ним своєї вини та заперечення очевидних фактів, вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 7 років позбавлення волі.


Засуджений ОСОБА_4 в своїй апеляції ставить питання про скасування вироку суду та направлення справи прокурору для проведення додаткового розслідування або виправдання його за недоведеністю вини, посилаючись на те, що його первинні показання, які суд взяв за основу, не відповідають фактичним обставинам справи, а інші докази у справі відсутні.


Заслухавши доповідача, промову прокурора на підтримку своєї апеляції, засудженого ОСОБА_4 та в його інтересах захисника, які просили вирок суду скасувати, а справу провадженням закрити, так як засуджений даного злочину не вчиняв, виступ засудженого в дебатах та з останнім словом, провівши часткове судове слідство, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що підстав для їх задоволення немає.


Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні умисного пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах, шляхом підпалу, грунтуються на зібраних у справі та всебічно, повно і об'єктивно досліджених доказах, які детально наведені у вироку.

Посилання засудженого в апеляції на те, що він даного злочину не вчиняв, а даний злочин був вчинений іншою особою, спростовуються доказами, що знаходяться в матеріалах справи та були досліджені в суді апеляційної інстанції.

Так, потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що протягом тривалого часу між ними та засудженим склались неприязні стосунки, останній погрожував їх дитині, в тому числі і спалити. В ту ніч, приблизно в 0 год.30 хв. з вікна вони побачили, що горить на подвір'ї їхній автомобіль. Вона з чоловіком роздягнуті вибігли та почали гасити пожежу. В той час на будинку сусідів ОСОБА_4 горіло світло і вона бачила як засуджений стояв на подвір'ї та дивився як вони гасили вогонь. Коли приїхали працівники міліції, то були виявлені на снігу сліди, що вели до ОСОБА_4.

Аналогічні показання дав потерпілий ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що напередодні пожежі, вечером, він разом з ОСОБА_9 знаходились вдома у ОСОБА_4 та пили пиво. Коли ОСОБА_9 пішов спати у літню кухню до ОСОБА_4, то засуджений виходив з дому, а повернувшись запропонував йому піти і спалити автомобіль та трактор ОСОБА_5. Він не погодився на пропозицію ОСОБА_4, і посидівши ще трохи пішов додому. Біля трьох годин ночі за ним приїхали працівники міліції, а в автомобілі вже знаходились ОСОБА_4 з ОСОБА_9 Їх трьох привезли в міліцію, де вони в одній камері відбували адмінарешт. Звільнившись, його знову викликали до міліції для проведення очної ставки. Там він побачив ОСОБА_4, який повідомив йому, що його будуть везти на місце події показувати як палив. В той же день з ним та ОСОБА_4 була проведена очна ставка, де він показав, що ОСОБА_4 дійсно пропонував йому підпалити трактор та автомобіль потерпілих. Засуджений після цього розповів яким чином вчинив підпал автомобіля.

Такі показання свідок ОСОБА_8 давав протягом досудового слідства та в судових засіданнях. Зміну своїх показань в суді першої інстанції, що ОСОБА_4 не пропонував йому палити майно, пояснив тим, що про це просив засуджений та його родичі, з якими він проживає в одному селі, вони його возили до свого адвоката, який також радив це зробити.

Показання ОСОБА_8, що вказують на винуватість ОСОБА_4 у вчиненному злочині, підтверджуються протоколом очної ставки. При цьому засуджений підтвердив такі показання та пояснив, що з мотоцикла батька злив бензин у пластикову пляшку, через паркан проник на подвір'я ОСОБА_5, де стояв їхній автомобіль, і обливши його бензином, підпалив (а.с. 52 т.1).

В той же день як проводилась дана слідча дія та як про це вказував і свідок ОСОБА_8, в порядку ст.194 КПК України за участю ОСОБА_4 проводилось відтворення обстановки та обставин події злочину, де засуджений показав, що з батькового молоцикла набрав пластикову пляшку бензину. Зліва від воріт через отвір між парканами зайшов на подвір'я ОСОБА_5, де стояв автомбіль. Спочатку облив бензином переднюю частину автомобіля, потім лівий бік та заднюю частину автомобіля. Кинувши пляшку, сірниками запалив заднюю частину автомобіля та тією ж самою дорогою побіг додому (а.с.53-58 т.1).

Показання ОСОБА_4 при цій слідчій дії підтвердили допитані в апеляційній інстанції поняті свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 зазначивши, що засуджений перебуваючи без наручників вільно ходив по домоволодінню потерпілих та добровільно розповідав та показував як вчинив даний злочин.

Потерпіла ОСОБА_6, що була присутня при цій слідчій дії доповнила, що чула як на відтворенні ОСОБА_4 сказав, що тут він підсковзнувся. Дійсно на тому місці була виямка і вони бачили слід, який відповідав сказаному.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пожежник, що був на місці події, бачив на автомобілі два осередки пожежі, на що вказували обгорівші деталі. За всіма ознаками це був підпал, так як задні підкрилки самі по собі не займаються. Біля автомобіля були виявлені оплавлені пластикові пляшки. Під час огляду потерпілі вказували, що у них є конфлікт з ОСОБА_4. Чув, що міліція бачила сліди та кудись по ним ходила, проте результатами цих пошуків не цікавився, так як це не його обов'язки.

Показання пожежника підтверджуються протоколами огляду автомобіля, місця події та висновками пожежно-технічної експертизи (а.с.4-8, 139-144 т.1).

За висновком екперта на вилучених з місця події пляшках виявлено сліди зміненого світлого нафтопродукту: бензину, гасу, дизельного палива (а.с.93-98 т.1).

Під час огляду домоволодіння ОСОБА_4, було виявлено мотоцикл, в паливному баку якого знаходилось пальне (а.с.202-207 т.1).

Доводи ОСОБА_4, що даний злочин був вчинений не ним, а свідком ОСОБА_8 спростовуються його ж показаннями при проведенні очної ставки, на яку було вказано раніше (а.с.52 т.1).

При проведенні повторної очної ставки ОСОБА_4, в присутності його захисника, з ОСОБА_8, останній знову розповів як засуджений пропонував йому вчинити даний підпал та пояснив при цьому як йому пропонували змінити показання та не видавати ОСОБА_4. На такі показання ОСОБА_8 ОСОБА_4 відповів, що відмовляється від проведення очної ставки, хоча в нього була можливість розповісти свою версію подій в присутності захисника(а.с.8-9 т.2).

Через тривалий період часу з дня вчинення злочину, ОСОБА_4, посилатись на показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_14, почав звинувачувати ОСОБА_8 в данному підпалі.

Показанням даних свідків суд дав правильну оцінку.

Так, свідок ОСОБА_14 пояснив, що бачив в ту ніч силует ОСОБА_8, що стояв на межі господарства ОСОБА_4 та дороги і дивився на пожежу. При цьому його показання щодо поведінки та одягу потерпілих не відповідали як показанням самих потерпілих, так і обставинам справи.

Вказаний свідок звернувся до апеляційного суду з заявою в якій вказав, що бачив ОСОБА_8 під час пожежі біля магазину.

Колегією суддів були прийняті всі заходи для допиту даного свідка в суді апеляційної інстанції, а саме в розгляді справи неодноразово оголошувалась перерва, виносились ухвали про привід даного свідка, проте всі передбачені законом заходи не дали результатів, хоча вказаний свідок знав про дату виклику його в судове засідання.

Із викладеного видно, що вказаний свідок ухиляється від явки до суду і його суперечливі показання нічим не заперечують винуватості ОСОБА_4.

Що стосується свідка ОСОБА_9, то останній в судовому засіданні апеляційної інстанції пояснив, що в той вечір вони відпочивали разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_4 в будинку останнього. Близько 20-ї години він пішов спати, а в 23 год. їх вже забрала міліція. Спочатку забрали їх з ОСОБА_4, а потім привезли ОСОБА_8 Десь опівночі їх питали за підпал, а в 2 год. ночі повезли на медичне освідування. На другий день дали по 5 діб арешту за хуліганство. Стверджував, що до нього застосовували недозволені методи, але він нічого за пожежу не пояснював і його потім відпустили. В той час ОСОБА_4 йому скаржився, що він не витримає фізичного насилля і все підпише за підпал. Тієї весни, коли ОСОБА_4 був в місцях позбавлення волі, ОСОБА_8 йому сказав, що це він вчинив підпал автомобіля потерпілих, але про це він нікому не повідомив.

Вказаний свідок на попередньому засіданні апеляційної інстанції пояснював протилежні обставини, а саме, що в той вечір ОСОБА_4 покликав його на вулицю покурити. Коли він запитав де ОСОБА_8, то ОСОБА_4 відповів, що зараз побачиш. Через дві хвилини в господарстві ОСОБА_6 спалахнув автомобіль.З будинку вибігли люди та почали його гасити, а вони з ОСОБА_4 стояли і дивились. Одночасно повідомив, що такі показання дав вперше, раніше давав показання, що нічого не бачив і не знає.

Нову зміну своїх показань про те, що не бачив як горів автомобіль та як його палив ОСОБА_8 ОСОБА_9 не зміг пояснити та не знає чого так говорив.

Оскільки свідок ОСОБА_9 тричі суттєво змінював свої показання, не зміг пояснити причину такої зміни, його показання не відповідають зібраним по справі доказам, тому такі показання не можуть бути взяті до уваги як правдиві.

Як вбачається з матеріалів справи, і ця обставина досліджувалась в суді першої інстанції, ОСОБА_4 за допомогою свідка ОСОБА_9 намагались сфальсифікувати докази щодо ОСОБА_8, а саме напоївши його алкогольними напоями, випитати про підпал автомобіля. При дослідженні диску з записом вказаної розмови, суд перешої інстанції вказав, що він не може братись до уваги, оскільки отриманий незаконним шляхом, окрім того, з відеозапису не вбачається, що ОСОБА_8 зізнався у скоєнні підпалу автомобіля потерпілих.

При перевірці цього в суді апеляційної інстанції ні ОСОБА_4, ні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не спростували тих обставин, що на даному диску немає доказів винуватості ОСОБА_8

Допитана на прохання засудженого свідок ОСОБА_13 пояснила, що в ту ніч ОСОБА_8 був в кросівках, а виявлений слід на фототаблиці до протоколу огляду явно не відповідає сліду від кросівок (а.с.7т.1). Свідок ОСОБА_16, експерт, пояснив, що це слід від ботинка.

Дійсно в матеріалах справи є протокол про адміністративне правопорушення за ст.173 КУпАП, вчинене ОСОБА_4 7 січня 2010 року о 22 год., за яке 8 січня 2010 року постановою місцевого суду він був притягнутий до адміністративного арешту строком на 5 діб (а.с.35-36 т.2).

Проте постановою апеляційного суду Полтавської області від 26 липня 2010 року вказана постанова була скасована, а провадження у справі закрито за відсутністю в його діях складу правопорушення (а.с.39-40 т.2).

Вказане свідчить про те, що ОСОБА_4 дійсно був затриманий в зв'язку з вчиненням даного злочину, а не хуліганства.

Тому твердження засудженого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_9 в останньому судовому засіданні, що іх забрали з дому працівники міліції за хуліганство ще до підпалу автомобіля потерпілих є безпідставними.

Такі твердження заперечуються також і показаннями свідка ОСОБА_16, експерта, що в складі оперативної групи був на місці події злочину, який пояснив, що на місце події вони приїхали після 24 години ночі, бачили автомобіль, який на той час вже був погашений, біля нього були вилучені пляшки з великими термічними пошкодженнями. Оглядаючи прилеглу територію, в паркані побачив отвір, від якого йшов ланцюжок слідів. Вони з працівником міліції пішли по тих слідах, але на дорозі вони зникли, а потім появились та повели до господарства ОСОБА_4, на будинку якого горіло світло та було світло в літній кухні. Сам ОСОБА_4, який на той час був одягнутий, відкрив їм двері, при цьому був веселий та на їх питання чи не він вчинив підпал, відповів, що хоч би і він палив, то що. З поведінки ОСОБА_4 та його відповідей зрозумів, що той причетний до злочину. Побачив на подвір'ї ОСОБА_4 мотоцикл, біля якого розлита рідина, від якої йшов запах бензину. Проте оглядати господарство ОСОБА_4 у них на той час не було дозволу. На той час погодні умови були несприятливі, сніг був мокрий і по фототаблиці сліду взуття, приєднаної до протоколу огляду, можливо визначити групову його належність, але ідентифікувати його неможливо.

Свідок ОСОБА_18 підтвердив показання експерта ОСОБА_16 та пояснив, що в зв'язку з викликом на пожежу, приїхали в господарство ОСОБА_6 після 24 год ночі, де вже стояв пошкоджений вогнем автомобіль, біля паркану лежала обгоріла, поплавлена пляшка. Експерт ОСОБА_16 вказав на сліди на снігу, які привели їх до ОСОБА_4, який одягнутий вийшов до них і сказав, що може і він палив машину, а може і ні, бо ці люди його достали. На той час у ОСОБА_4 спав ОСОБА_9, який проснувшись повідомив, що ОСОБА_4 з ОСОБА_8 пили пиво, а він пішов спати і нічого не знає. На подвір'ї ОСОБА_4 вони бачили мотоцикл та видно було, що з нього зливався бензин, так як було чути його свіжий запах та було видно його пляму біля мотоциклу. Коли експерт пішов з подвір'я, він забрав ОСОБА_4 та ОСОБА_9 та поїхали до ОСОБА_8 проте останнього не було дома. Після цього він возив ОСОБА_4 на медогляд, де було встановлено, що у останнього алкогольного сп'яніння немає. По дорозі в райвідділ в звичайній розмові ОСОБА_4 розповідав, що це він злив з мотоцикла бензин та підпалив автомобіль тому, що потерпілі його достали.

Після таких показань свідків ОСОБА_4 не заперечував, що експерт ОСОБА_16 був у нього дома та що працівник міліції ОСОБА_18 забирав його в райвідділ, проте подальші його твердження, що це було ще до підпалу, є неспроможними.

Сам ОСОБА_4 як на досудовому слідстві в присутності адвоката, так і при першому розгляді справи в суді першої інстанції пояснював, що працівники міліції забрали його в 01 год.30 хв. ночі.

Згідно обліку повідомлень про злочин, вказане повідомлення про підпал надійшло до райвідділу 08.01.2010 року в 01 год.15 хв.(а.с.29 т.2).

Наявність на той час у ОСОБА_4 мотоцикла підтвердив і свідок ОСОБА_9, який пізніше перекупив його в нього та свідок ОСОБА_8

У свідка ж ОСОБА_8 на той час взагалі не було ніяких транспортних засобів, що підтвердив не тільки даний свідок, а й потерпілий ОСОБА_5 Фактів крадіжок пального в той час в селі не було зафіксовано, цей свідок проживає на значній відстані від потерпілих, а тому враховуючи дані обставини та вище викладені, немає ніяких підстав вважати вказаного свідка причетним до даного злочину.

Хоча перші визнавальні показання ОСОБА_4 давав в період коли був підданий арешту, проте пізніше 12 січня 2010 року він був затриманий як особа, підозрювана у вчиненні злочину за ч.2 ст.194 КК України та йому були роз'яснені всі права і обов'язки, про що в протоколі затримання є його підписи (а.с.45-46 т.1). Будучи підозрюваним, ОСОБА_4 повністю визнавав свою винуватість у вчиненні підпалу автомобіля ОСОБА_5, власноручно 14 січня 2010 року дав показання прокурору в яких зазначив, що увечері запропонував спалити автомобіль сусідів ОСОБА_8 а коли той пішов від нього, злив у пляшку з мотоцикла бензин, пішов до сусідів і підпалив (а.с.71т.1).

Його показання на досудовому слідстві перевірялись при проведенні слідчих дій і знайшли своє підтвердження.

Такі показання засудженого узгоджуються з усіма приведеними вище доказами по справі.

Твердження засудженого, що вказані показання він дав під тиском працівників міліції, які застосовували до нього фізичне насилля, спростовуються актом судово-медичного обстеження ОСОБА_4 від 13 січня 2010 року, згідно якого на тілі останнього не було виявлено ніяких тілесних ушкоджень окрім саден на лівій нижній кінцівці, що утворились, за його словами, від того, що він пошкрябав ліву ногу (а.с.59 т.1).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_19, слідча по справі, пояснила суду, що в ту ніч в господарстві ОСОБА_5 вона проводила огляд обгорівшого автомобіля, біля якого була знайдена деформована від вогню пластикова пляшка. Екперт ОСОБА_16 та працівник міліції ходили додому до ОСОБА_4, який за їх словами був дома, та повідомили їй, що виявили сліди, які і привели до вказаного господарства. В протоколі огляду вона вказала пошкодження на автомобілі та на пошкоджену пляшку, а прилеглої території не описувала, мотивуючи це втомою та пізньою годиною. Вже при допиті в якості підозрюваного, коли ОСОБА_4 був затриманий за даний злочин, останній добровільно розповідав та показував як вчинив підпал вказаного автомобіля. Щоб не виникало ніяких непорозумінь, вона направила ОСОБА_4 на судово-медичну експертизу, де на його тілі не було виявлено ніяких тілесних ушкоджень які б вказували на застосування до нього недозволених методів слідства.

Не можуть бути і доказом невинуватості ОСОБА_4 і його доводи про те, що він, визнаючи свою винуватість у даному підпалі, по різному пояснював спосіб проникнення через паркан на подвір'я ОСОБА_5.

Так, як пояснили потерпілі, свідки і цього не заперечував сам засуджений, ОСОБА_4 з ОСОБА_5 є сусідами, з їхніх господарств видно підвір'я один одного і розташовані вони на відстані 60-70 метрів. Тому ОСОБА_4 знав, що паркан ОСОБА_5 був недобудований, мав отвір, який був заставлений іншим матеріалом. Саме від цього отвору в ту ніч і йшов ланцюжок слідів в сторону господарства ОСОБА_4. Отже, первинні показання засудженого, що він саме в цьому місці розбив паркан, підійшов до отвору в паркані, проліз в дірку в заборі свідчать про те, що такі показання давав без всякого примусу, а так як він на той час міг виразитись.

Ураховуючи викладене, суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що ОСОБА_4 вчинив умисне пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах, шляхом підпалу, а тому правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст.194 КК України.

Покарання винному призначене у відповідності з вимогами ст.65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненного злочину, особи винного, а також тих обставин, на які посилається прокурор в своїй апеляції. Тому підстав для призначення більш суворішого покарання не вбачається.

Оскільки ОСОБА_4 фактично був затриманий за данною справою 8 січня 2010 року, тому строк з 8 січня по 12 січня 2010 року повинен бути йому зарахований в строк відбуття покарання.

Будь-яких даних, які б свідчили про допущені слідчими органами чи судом порушення кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни чи скасування вироку, не встановлено.


З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 365,366 КПК України (в ред. 1960 р.) колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :


апеляції прокурора Кременчуцького району Полтавської області та засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 16 лютого 2012 року щодо ОСОБА_4 залишити без зміни.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з 21 жовтня 2013 року, взявши його під варту в залі суду.

В строк відбуття покарання ОСОБА_4 зарахувати строк перебування його під вартою з 08 січня 2010 року по 14 січня 2010 року включно, з 11 червня 2010 року по 27 серпня 2010 року, з 16 лютого 2012 року по 28 квітня 2012 року включно, як встановлено в судовому засіданні.



СУДДІ:


Бурда К.І. Давиденко Е.В. Юренко Л.А.




  • Номер: 11-о/780/9/15
  • Опис:
  • Тип справи: про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
  • Номер справи: 1-7/12
  • Суд: Апеляційний суд Київської області
  • Суддя: Бурда К. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 04.06.2015
  • Дата етапу: 08.06.2015
  • Номер: 11-о/780/7/16
  • Опис:
  • Тип справи: про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
  • Номер справи: 1-7/12
  • Суд: Апеляційний суд Київської області
  • Суддя: Бурда К. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 26.09.2016
  • Дата етапу: 24.10.2016
  • Номер: 11-о/780/1/17
  • Опис:
  • Тип справи: про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
  • Номер справи: 1-7/12
  • Суд: Апеляційний суд Київської області
  • Суддя: Бурда К. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 16.12.2016
  • Дата етапу: 15.02.2017
  • Номер: 11-о/780/2/18
  • Опис:
  • Тип справи: про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
  • Номер справи: 1-7/12
  • Суд: Апеляційний суд Київської області
  • Суддя: Бурда К. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 29.12.2017
  • Дата етапу: 17.09.2018
  • Номер: 11-кп/780/940/18
  • Опис: Суслов М.О. про перегляд судового рішення
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 1-7/12
  • Суд: Апеляційний суд Київської області
  • Суддя: Бурда К. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 23.08.2018
  • Дата етапу: 17.09.2018
  • Номер: 1/1601/224/12
  • Опис: 185 ч.2
  • Тип справи: на кримінальну справу (кримінальне провадження), скаргу приватного обвинувачення
  • Номер справи: 1-7/12
  • Суд: Автозаводський районний суд м. Кременчука
  • Суддя: Бурда К. І.
  • Результати справи: розглянуто з постановленням вироку
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 05.05.2011
  • Дата етапу: 25.01.2012
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація