Головуючий суду 1 інстанції - Кіяшко В.Г.

Доповідач - Коновалова В.А.

Справа № 1212/1096/2012

Провадження № 22ц/782/4429/13

УХВАЛА

Іменем України

11 листопада 2013 року м. Луганськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів - Ступіної Я.Ю., Темнікової В.І.,

при секретарі: Булгаковій М.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Луганської області справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Кремінського районного суду Луганської області від 03 вересня 2013 року

у справі за поданням відділу державної виконавчої служби Кремінського районного управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2,-

в с т а н о в и л а:

В вересні 2013 року старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Кремінського районного управління юстиції звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, посилаючись на те, що на виконанні у відділу державної виконавчої служби Кремінського районного управління юстиції знаходиться виконавче провадження, відкрите на підставі виконавчого листа № 1212/1096/2012, який виданий 28.08.2013 року Кремінським районним судом Луганської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 коштів в сумі 4432,45 грн., та виконавче провадження, відкрите на підставі виконавчого листа № 22ц/1290/5294/2012, який виданий 28.08.2013 року апеляційним судом Луганської області, про накладення арешту на будь-яке належне ОСОБА_2 майно. 02.09.2013 року до державної виконавчої служби Кремінського районного управління юстиції надійшло клопотання від стягувача ОСОБА_3 про звернення до суду із поданням про заборону виїзду за межі України боржника ОСОБА_2, в якому зазначено, що боржник має намір найближчим часом виїхати за межі України.

Ухвалою Кремінського районного суду Луганської області від 03 вересня 2013 року подання відділу державної виконавчої служби Кремінського районного управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 задоволено. Суд тимчасово обмежив у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 до виконання ним своїх зобов'язань за виконавчими документами по справі № 1212/1096/2012, де він є боржником.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду та відмовити у задоволенні подання відділу державної виконавчої служби Кремінського районного управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушенням судом норм процесуального та матеріального права.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав.

Представник ВДВС Кремінського РУЮ вважав, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

ОСОБА_3 в судовому засіданні вважав, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу від 03 вересня 2013 року про задоволення подання відділу державної виконавчої служби Кремінського районного управління юстиції, суд виходив із того, що у ОСОБА_2 є невиконані зобов'язання, покладені на нього судовими рішеннями, він є громадянином Російської Федерації та зі слів стягувача ОСОБА_3 боржник має намір ухилитися від виконання рішення суду шляхом виїзду за кордон.

Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки він суперечить вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що постановами державного виконавця відділу державної виконавчої служби Кремінського районного управління юстиції від 29.08.2013 року відкриті виконавчі провадження з виконання виконавчого листа № 1212/1096/2012, виданого 15.08.2013 року Кремінським районним судом Луганської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судових витрат в сумі 4432,45 грн., та виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 22ц/1290/5294/2012, виданого 05.08.2013 року апеляційним судом Луганської області, про накладення арешту на будь-яке належне ОСОБА_2 майно.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі статтею 2 "Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї" кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Згідно зі ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Із системного аналізу зазначених норм права вбачається, що задоволення подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

Оскільки, відповідно до частини 2 статті 377-1 Цивільного Кодексу України, зазначене подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим більше, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Отже, на момент звернення до суду з поданням, факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, що державний виконавець, звертаючись 02 вересня 2013 року з поданням про тимчасове обмеження права боржника на виїзд за межі України, направив до суду копії постанов про відкриття виконавчого провадження від 29.08.2013 року та копії виконавчих листів № 22ц/1290/5294/2012 від 05.08.2013 року і № 1212/1096/2012 від 15.08.2013 року, клопотання ОСОБА_3 про звернення до суду із поданням про заборону виїзду за межі України боржника ОСОБА_2, в подальшому акт державного виконавця від 03.09.2013 року.

Проте, ч. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

У відповідно ст. до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Матеріали справи не містять відомостей про належне виконання державним виконавцем положень ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», а саме направлення ОСОБА_2 копій постанов про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Отже, державним виконавцем при зверненні до суду із поданням, не надано доказів того, що ОСОБА_2 у визначеному законом порядку повідомлений про відкриття виконавчого провадження за вказаними вище виконавчими листами та строками їх добровільного виконання.

Крім того, в постанові про відкриття виконавчого провадження від 29.08.2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суми 4432,45 грн. встановлений боржнику строк для самостійного виконання до 7 днів, тобто до 05 вересня 2013 року. Проте, суд першої інстанції задовольняючи подання не звернув уваги не те, що державний виконавець звернувся до суду із поданням 02 вересня 2013 року, тобто до закінчення встановленого боржнику строку добровільного виконання. Самостійне невиконання боржником зобов'язань протягом строку, вказаного державним виконавцем в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

Також документи, які надані державним виконавцем не підтверджують саме факт ухилення боржника від виконання зобов'язань. Державним виконавцем як при зверненні до суду із поданням, так і під час розгляду судом першої інстанції подання не надано доказів вжиття усіх передбачених Законом України „Про виконавче провадження" заходів примусового виконання виконавчих листів № 22ц/1290/5294/2012 від 05.08.2013 року і № 1212/1096/2012 від 15.08.2013 року.

Так, посилання державного виконавця на акт державного виконавця від 03.09.2013 року, в якому зазначено, що зі слів сусідки ОСОБА_5 боржник ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, не проживає, місце його проживання невідоме, не заслуговує на увагу, оскільки саме на момент звернення до суду з поданням, факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовими рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження. Зазначений акт не підтверджує факту свідомого ухилення боржника ОСОБА_2 від виконання зазначених судових рішень та не свідчить про вжиття державним виконавцем всіх заходів примусового виконання, передбачених Законом України „Про виконавче провадження".

Отже, державним виконавцем на момент звернення до суду з поданням, не надано доказів на підтвердження факту свідомого ухилення боржника ОСОБА_2 від виконання виконавчих листів № 22ц/1290/5294/2012 від 05.08.2013 року і № 1212/1096/2012 від 15.08.2013 року та відомості про обізнаність боржника з наявності відкритого виконавчого провадження та строками його добровільного виконання, тому відсутні підстави для застосування тимчасового обмеження ОСОБА_2 за межі України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

З урахуванням викладеного, ухвалу Кремінського районного суду Луганської області від 03 вересня 2013 року слід скасувати, як таку, що постановлена з порушенням вимог ЦПК України, та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні подання відділу державної виконавчої служби Кремінського районного управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 відмовити.

Керуючись ст.ст. 303, 312, 319, 377-1 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Кремінського районного суду Луганської області від 03 вересня 2013 року скасувати.

У задоволенні подання відділу державної виконавчої служби Кремінського районного управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: