Категорія 27 Головуючий у 1 інстанції Соболєва І.П.

Доповідач Маширо О.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого Маширо О.П.

суддів Жарової Ю.І., Космачевської Т.В.

при секретарі Чекіній А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу по апеляції публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на рішення Авдіївського міського суду від 06 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» - про розподіл майна; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про визнання договору іпотеки недійсним,

у с т а н о в и в :

До апеляційного суду звернувся представник банку з апеляційною скаргою на рішення суду, яким ОСОБА_2 у задоволенні позову було відмовлено, а позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені: суд розподілив майно, набуте під час фактичних шлюбних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, та визнав за вказаними сторонами право власності по ? частині будівлі котельні, розташованої у АДРЕСА_2, загальною площею 967, 9 кв.м.

Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2003 року по теперішній час проживають однією сім»єю без реєстрації шлюбу у квартирі АДРЕСА_1, де обидва зареєстровані.

15 травня 2008 року ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу на своє ім»я придбала будівлю котельні у АДРЕСА_2.

Оскільки сторони на той час перебували у фактичних шлюбних відносинах, суд першої інстанції визнав це майно їхньою спільною сумісною власністю та розподілив його, визнавши за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по ? частині спірної будівлі.

Суд також установив, що 15 травня 2008 року ОСОБА_2 уклала з ВАТ «Родовід Банк» (нині ПАТ «Родовід Банк») кредитний договір, за яким отримала кредитні кошти у розмірі 1 475 000 грн. строком на 15 років, які витратила саме на придбання спірної будівлі котельні.

Поручителем за цим кредитним договором виступив ОСОБА_1, а сама будівля задля забезпечення виконання позичальницею обов»язків за кредитним договором була передана в іпотеку.

Відмовляючи ОСОБА_2 у задоволенні позову про визнання договору іпотеки недійсним, суд першої інстанції посилався на те, що передача в іпотеку майна, придбаного за кредитні кошти, відбулась з дотриманням вимог закону, тому підстав для визнання цього договору недійсним немає.

В апеляційній скарзі представник банку просить рішення суду в частині задоволення вимог ОСОБА_1 скасувати та відмовити йому у позові про розподіл спірної будівлі, оскільки вважає, що рішення суду в цій частині є незаконним, бо ухвалене з порушенням вимог матеріального і процесуального права.

Зокрема, суд першої інстанції не врахував та не прийняв до уваги той факт, що під час укладання кредитного договору 15 травня 2008 року та придбання за кредитні кошти спірного майна позичальниця ОСОБА_2 у своїй заяві вказала, що на той час вона у зареєстрованому або фактичному шлюбі не перебувала, котельню купує за власні кошти.

В іншій частині рішення суду не оскаржувалось.

Заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін, з таких підстав.

У відповідності до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим у відповідності до вимог процесуального судочинства на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На думку апеляційного суду оскаржуване судове рішення відповідає вимогам процесуального і матеріального закону, тому підстав для його скасування немає.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції всебічно, повно і об"єктивно дослідив надані сторонами докази, правильно встановив фактичні обставини справи та зробив правильні правові висновки про те, що вимоги позивача ОСОБА_1 ґрунтуються на законі.

У рішенні наведені відповідні мотиви, з яких суд його ухвалив. Ці мотиви не суперечать закону та не спростовуються доводами скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2003 року проживають однією сім»єю без реєстрації шлюбу у квартирі АДРЕСА_1, де ОСОБА_2 зареєстрована з 06 листопада 2002 року, а ОСОБА_1 - з 13 липня 2005 року (а.с.7-9).

Той факт, що вказані особи дійсно проживають у фактичних шлюбних відносинах, мають спільний сімейний бюджет, разом ведуть господарство, був підтверджений у суді поясненнями самого ОСОБА_1, свідків, а також визнаний відповідачкою за його позовом - ОСОБА_2.

За таких обставин висновок суду першої інстанції в цій частині позову ґрунтується на фактичних обставинах справи та відповідає вимогам закону, тому підстав для його скасування немає.

Апеляційний суд не може прийняти доводи апеляційної скарги про те, що на час укладання кредитного договору та договору іпотеки ОСОБА_2 ні з ким однією сім»єю не проживала, про що було нею вказано у заяві про видачу кредиту, оскільки факт проживання однією сім»єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був визнаний судом на підставі наданих доказів вже після отримання ОСОБА_2 кредитних коштів, тому не може впливати на суть тих правовідносин, які склались у зв»язку з укладенням з банком вказаних договорів, а на момент укладання кредитного договору та договору іпотеки ОСОБА_2 дійсно була єдиною власницею спірного приміщення.

Відмовляючи ОСОБА_2 у позові про визнання договору іпотеки недійсним, суд першої інстанції дослідив вказану заяву позичальниці, правильно оцінив цей доказ та саме з наведених підстав відмовив їй у задоволенні її вимог.

Усі інші доводи апеляційної скарги також були предметом дослідження у суді, на правильність висновків суду вони не впливають, тому апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити як безпідставну, рішення суду як таке, що відповідає вимогам закону, залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» відхилити.

Рішення Авдіївського міського суду від 06 червня 2012 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: