АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Категорія: ч.1 ст.187 КК України Слідчий суддя: Дехта Р.В.
Доповідач суддя Стратейчук Л.З.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2013 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого судді Стратейчук Л.З.
суддів Єстєніної В.В., Кленцаря В.Б.
при секретарі Старченко А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Старобешевського районного суду Донецької області від 25 жовтня 2013 року у кримінальному провадженні № 12013050730001499, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.10.2013 року, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України
ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Мелітополі Запорізької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, без постійного місця проживання, судимого: 04.02.2011 року Мелітопольським міськрайсудом Запорізької області за ст. 185 ч. З КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, звільнився з місць позбавлення волі 19.10.2013 року по відбутті строку покарання,
про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою,
ВСТАНОВИЛА:
24.10.2013 року слідчим СВ Старобешевського РВ ГУМВС України в Донецькій області Чирахом І.М. ОСОБА_1 був повідомленій про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, при наступних обставинах.
23 жовтня 2013 року близько 16.00 ОСОБА_1, приїхавши на автомобілі «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 і під керуванням останнього, до міського цвинтаря, розташованого в м. Комсомольське Старобешівського району Донецької області, скоїв розбійний напад на потерпілого ОСОБА_3: діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, із загрозою застосування фізичного насильства, небезпечного для життя ОСОБА_3, а саме погрожуючи застосуванням пістолету моделі MP 654K НОМЕР_3, який мав при собі та який потерпілий сприйняв за вогнепальну зброю, став вимагати у ОСОБА_3 віддати йому грошові кошти та вказаний вище автомобіль. ОСОБА_3, намагаючись втекти від нападу, сів за кермо автомобілю та почав рух. ОСОБА_1, з метою подальшої реалізації свого злочинного умислу, сів на заднє сидіння автомобілю та рукояткою пістолета почав наносити удари по голові ОСОБА_3, який в цей час керував автомобілем, та про правій руці останнього, якою він прикривав голову від ударів, застосувавши у такий спосіб стосовно ОСОБА_3 насильство, небезпечне для життя та здоров'я. При цьому ОСОБА_1 продовжував висловлюючи ОСОБА_3 вимоги віддати гроші та автомобіль. ОСОБА_3, рухаючись по вулицям міста Комсомольське, доїхав до Комсомольського міського відділення міліції Старобешівського РВ ГУ МВС України в Донецькій області, розташованого по вул. Кірова, 33, м.Комсомольське, де ОСОБА_1 вистрибнув із автомобілю та почав тікати, але був затриманий ОСОБА_3 та працівниками міліції.
Ухвалою слідчого судді Старобешівського районного суду Донецької області від 25 жовтня 2013 року за клопотанням слідчого СВ Старобешівського РВ ГУ МВС України в Донецькій області у відношенні підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.1 КК України, ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначена застава у розмірі 40 мінімальних заробітних плат в сумі 45880 грн.
В обґрунтовування свого рішення суд зазначив, що враховує тяжкість кримінального порушення, в якому підозрюється ОСОБА_1, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України та доведеність слідчим і прокурором ризиків перешкоджання кримінальному провадженню, переховування від органів досудового розслідування, продовження злочинної діяльності.
На вказану ухвалу слідчого судді підозрюваним ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу із проханням її скасувати та ухвалити нове рішення, обравши запобіжний захід щодо нього у вигляді домашнього арешту. Вважає, що ухвала суду першої інстанції винесена неправомірно і безпідставно. В обґрунтування своїх доводів посилається на те, що він не винуватий в скоєнні інкримінованого йому злочину, ОСОБА_3 сам його побив, викинув з автомобілю на великій швидкості. Також зазначив, що зараз він погано почувається, має травми, тому потребує лікування. Наголошує на тому, що не буде ухилятися від органів досудового слідства та суду.
Заслухавши доповідача, перевіривши судові матеріали, матеріали кримінального провадження та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підозрюваного ОСОБА_1 задоволенню не підлягає за наступних підстав.
З матеріалів судового провадження вбачається, що 23.10.2013 року до ЄРДР було внесене повідомлення ОСОБА_3, що надійшло до чергової частини Старобешівського РВ ГУМВС України в Донецькій області з правовою кваліфікацією за ч.1 ст.187 КК України, про те, що 23.10.2013 року близько 16 години невідомий чоловік із застосуванням предмету, схожого на пістолет, намагався відкрито заволодіти належним йому автомобілем «Daewoo Lanos» державний номер НОМЕР_1.
Судова колегія вважає, що слідчий суддя при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою в достатній мірі врахував положення ст.ст. 183, 184, 194 КПК України, та врахував ризики, визначені ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 1 ст. 187 КК України карається позбавленням волі на строк до 7 років, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою щодо ОСОБА_1 є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на хід досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення з огляду на те, що дане кримінальне правопорушення було вчинене ОСОБА_1 через декілька днів з дня звільнення з місць позбавлення волі. Слідчий суддя в достатній мірі врахував дані про особу підозрюваного: його вік, стан здоров'я, відсутність соціальних зв'язків, що він не працює, не має постійного місця проживання та доходу, вагомість доказів, і правильно прийшов до висновку про неможливість застосування до нього більш м'якого, окрім виняткового, запобіжного заходу, оскільки інший запобіжний захід не буде дійовим для запобігання наявним ризикам, встановленим ст.177 КПК України.
Доводи ОСОБА_1 про недоведеність його провини у вчинені ним кримінального правопорушення, що йому інкримінується, є передчасними, мають розглядатися судом при розгляді справи по суті та не впливають на вирішення питання щодо виду запобіжного заходу. Стан здоров'я підозрюваного врахований слідчим суддею.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що інші, менш суворі запобіжні заходи, не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного і обраний щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним, а тому постанова слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою винесена законно та обґрунтовано, з врахуванням вимог, передбачених КПК України, та не знаходить підстав для її зміни.
Керуючись ст. 422 КПК України колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Старобешівського районного суду Донецької області від 25 жовтня 2013 року про застосування у відношенні ОСОБА_1, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч.1 КК України, запобіжного заходу у виді тримання під вартою - залишити без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: