Категорія 20 Головуючий у 1 інстанції Чемодурова Н.О.

Доповідач Маширо О.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого Маширо О.П.

суддів Осипчук О.В., Жарової Ю.І.

при секретарі Чекіній А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу по апеляції ОСОБА_1 на рішення Слов»янського міськрайонного суду від 02 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Слов»янська нерухомість» - про застосування наслідків нікчемного правочину,

у с т а н о в и в :

До апеляційного суду звернувся відповідач ОСОБА_1 з апеляційною скаргою на рішення суду, яким з нього на користь позивачки ОСОБА_2 були стягнуті грошові кошти у сумі 8 100 грн., отримані за нікчемним правочином. Суд також вирішив питання стосовно судового збору та правової допомоги.

Суд першої інстанції виходив з того, що 24 квітня 2013 року сторони уклали попередній договір у простій письмовій формі, за яким позивачка передала, а відповідач отримав 8 100 грн. як авансовій платіж в рахунок укладання у майбутньому договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1.

Однак в обумовлений цим договором строк - до 24 травня 2013 року - договір купівлі-продажу укладений не був.

Задовольняючи вимоги позивачки ОСОБА_2, суд виходив з того, що попередній договір, укладений сторонами, є нікчемним, тому повернув позивачці грошові кошти, сплачені за таким договором.

Крім того, суд першої інстанції стягнув з відповідача судові витрати, понесені нею по оплаті правової допомоги у сумі 1 000 грн., та вирішив питання розподілу судового збору.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачці у задоволенні її позовних вимог, оскільки вважає, що рішення суду є незаконним, таким, що ухвалене з порушенням вимог матеріального і процесуального права.

Зокрема, суд першої інстанції не врахував, що вимоги позивачки, викладені у позовній заяві, та її пояснення у судовому засіданні є суперечливими.

Суд не врахував, що грошові кошти у сумі 8 100 грн. ОСОБА_2 передала не йому, а працівнику товариства «Слов»янська нерухомість», де вони укладали попередній договір.

Станом на 11 травня 2013 року документи на продаж квартири були повністю підготовлені, 1 травня він передав позивачці ключі від квартири, однак вже 2 травня 2013 року ОСОБА_2 відмовилась купувати квартиру, оскільки знайшла більш дешеве житло.

Суд першої інстанції не врахував, що угода не відбулась з вини позивачки, що вони змушені були достроково вивезти усі свої речі з квартири та розмістити їх у різних місцях, що вони намагались купити собі інше житло, однак не змогли цього зробити, оскільки не отримали кошти від ОСОБА_2 через її відмову укласти договір.

Заслухавши пояснення апелянта ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін, з таких підстав.

У відповідності до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим у відповідності до вимог процесуального судочинства на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На думку апеляційного суду оскаржуване судове рішення відповідає вимогам процесуального і матеріального закону, тому підстав для його скасування немає.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції всебічно, повно і об"єктивно дослідив надані сторонами докази, правильно встановив фактичні обставини справи та зробив правильні правові висновки про те, що вимоги позивачки ґрунтуються на законі.

У рішенні наведені відповідні мотиви, з яких суд його ухвалив. Ці мотиви не суперечать закону та не спростовуються доводами скарги.

З матеріалів справи вбачається, що 24 квітня 2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали попередній договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (а.с.6).

У цьому договорі вказано, що позивачка передає відповідачеві завдаток у сумі 8 100 грн. в рахунок майбутнього платежу за вказану квартиру, ціну продажу на яку сторони обумовили у розмірі 133 650 грн. (п.1, 2 попереднього договору).

Безпосередньо договір купівлі-продажу мав бути укладений у строк до 24 травня 2013 року (п.7 попереднього договору).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції з посиланням на ч.1 ст.635 та ст.657 ЦК України правильно виходив з того, що договір, укладений сторонами, не можна вважати попереднім у тих правовідносинах, що виникли між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, оскільки договір купівлі-продажу квартири має бути укладений у письмовій формі та посвідчений нотаріально і зареєстрований у держаному реєстрі, а попередній договір при цьому повинен укладатись у тій же формі, як і основний.

Зі справи вбачається, що попередній договір сторони уклали у простій письмовій формі, тому цей договір суд першої інстанції обгрунтовано визнав нікчемним.

За таких обставин судом правильно було стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивачки сплачені нею за нікчемною угодою кошти у сумі 8 100 грн.

Апеляційний суд не може прийняти доводи апелянта про те, що кошти від ОСОБА_2 отримав не він, а працівник товариства «Слов»янська нерухомість», оскільки у договорі від 24 квітня 2013 року, який був підписаний, у тому числі ОСОБА_1, вказано, що покупець передав саме продавцеві суму у розмірі 1 000 доларів США, що є еквівалентом 8 100 грн., як завдаток на забезпечення своїх обов»язків покупця (п.2 договору - а.с.6).

Апеляційний суд також вважає, що посилання апелянта на порушення вимог процесуального права, а саме: неповна сплата позивачкою судового збору при поданні до суду позовної заяви - не впливає на правильність правових висновків суду стосовно суті позовних вимог. До того ж, суд стягнув у дохід держави недоплачений позивачкою судовий збір.

Усі інші доводи апеляційної скарги також були предметом дослідження у суді, на правильність висновків суду вони не впливають, тому апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити як безпідставну, рішення суду як таке, що відповідає вимогам закону, залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Слов»янського міськрайонного суду від 02 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: