УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 216/1966/13-ц Головуючий у суді першої

Провадження №22-ц/774/2198/к/13 інстанції - Чумак Н. О.

Категорія №74(1) Доповідач - Ляховська І. Є.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2013 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Ляховської І.Є.,

суддів -Митрофанової О.В., Соколан Н.О.,

при секретарі - Кузьміній Н.В.,

за участю: позивача - ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_5, представника третьої особи - виконкому Центрально-Міської районної у місті ради Матвієнко Вікторії Анатоліївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 09 липня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та зустрічним позовом про визначення місця проживання дітей, третя особа - Служба у справах дітей виконкому Центрально-Міської районної у місті ради,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом про визначення місця проживання дітей. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що з 2001 року перебував з відповідачкою ОСОБА_4 в шлюбі, від якого вони мають двох малолітніх дітей - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2. 20 жовтня 2011 року шлюб між сторонами розірвано, за домовленістю з відповідачкою діти залишилися проживати разом з нею. Вважаючи, що проживання синів разом з ним відповідає їх інтересам, просив суд визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_7 разом з ним у квартирі АДРЕСА_1.

У квітні 2013 року відповідачка ОСОБА_4 подала зустрічний позов, в якому просила суд визначити місце проживання дітей з нею, посилаючись на те, що діти після розлучення сторін проживали з нею, а проживання з позивачем може негативно вплинути на їх морально-психологічний розвиток.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 09 липня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_4- задоволено, визначено місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з матір'ю ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_2.

В апеляційні скарзі позивач ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині визначення місця проживання ОСОБА_7 та ухвалення нового рішення про визначення місця проживання цієї дитини з батьком, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду. Вважає, що суд першої інстанції не дослідив усіх обставин справи, не взяв до уваги ту обставину, що позивач має всі можливості для утримання сина, проживання разом з батьком для дитини відповідає інтересам останньої. Суд не врахував, що між позивачем та дитиною встановлені гарні відносини, ОСОБА_7 з власної волі проживає разом з батьком.

У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_4 просить її відхилити , а рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.

При вирішенні справи судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох малолітніх дітей - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2.

У липні 2011 року шлюбні відносини між сторонами припинені, після чого вони стали проживати окремо один від одного.

20 жовтня 2011 року рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу шлюб між сторонами розірвано.

Після розірвання шлюбу малолітній ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишилися проживати з матір'ю ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_2.

Відповідач ОСОБА_2 має необмежену можливість спілкуватися з дітьми.

Згідно рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 10 грудня 2012 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку на утримання малолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

З квітня 2013 року старший син ОСОБА_7 проживає разом з батьком.

Правильно встановивши фактичні обставини справи, вірно застосувавши до правовідносин, що виникли між сторонами, норми як міжнародного, так і національного права, врахувавши висновок органу опіки та піклування виконкому Центрально-Міської районної у місті ради № 8/33-2362 від 05 липня 2013 року, взявши до уваги малолітній вік дітей, інші істотні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та встановивши відсутність виняткових обставин, у зв'язку з якими діти повинні бути розлучені з матір'ю, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого і законного висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не містять підстав для її задоволення.

Так, посилання позивача та те, що він має всі можливості для утримання сина ОСОБА_7, проживання якого разом з ним відповідає інтересам дитини, не спростовує висновку суду про відсутність виключних підстав для розлучення малолітньої дитини з матір'ю.

Також не може бути безумовною підставою для задоволення апеляційної скарги посилання на те, що ОСОБА_7 з власної волі проживає разом з батьком, оскільки відповідно до положень статті 160 Сімейного кодексу України, якщо батьки проживають окремо, дитина визначає місце свого проживання самостійно лише по досягненню 14-ти років.

Зважаючи на те, що малолітньому ОСОБА_7 виповнилося лише 11 років, місце його проживання має визначатись за спільною згодою батьків та самої дитини, а оскільки батьки не дійшли такої згоди, то це питання вирішується судом у відповідності із вимогами, встановленими ст.. 161 Сімейного кодексу.

На думку колегії суддів, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду підтверджені наявними у справі доказами, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не містять підстав для її задоволення.

За таких обставин апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 09 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повна ухвала складена 04 листопада 2013 року.

Головуючий: І.Є.Ляховська

Судді: Л.В.Митрофанова

Н.О.Соколан