Справа № 1/1312/343/12 Головуючий у 1 інстанції: Шеремета Г.І.
Провадження № 11/783/956/13 Доповідач: Олексієнко М. Ю.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2013 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючої-судді - ОЛЕКСІЄНКО М.Ю.
суддів - МАКОЙДИ З.М., МИХАЛЮКА В.О.
з участю прокурора - ДОБРОВОЛЬСЬКОГО П.О.
та засудженого - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові кримінальну справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на вирок Личаківського районного суду м.Львова від 01 листопада 2012 року,
в с т а н о в и л а :
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та зареєстрований у АДРЕСА_2, українець, громадянин України, безпартійний, з середньою освітою, не працюючий, не одружений, житель АДРЕСА_3, раніше судимий:
1) 16 грудня 2004 року вироком Франківського районного суду м.Львова за ч.1 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі, на підставі ст. 104 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням - іспитовим строком на 1 рік;
2) 11 липня 2005 року вироком Галицького районного суду м.Львова за ч.1 ст. 296 КК України, ст. 71 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням - іспитовим терміном на 1 рік;
3) 23 квітня 2004 року вироком Галицького районного суду м.Львова за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ст. 70 КК України на 4 роки позбавлення волі;
4) 04 січня 2011 року вироком Галицького районного суду м.Львова за ч.2 ст. 185 КК України на 6 місяців арешту,
звільнений з місць позбавлення волі 01 липня 2011 року по відбуттю покарання,
засуджений за ч.2 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі, за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено до відбуття покарання 3 роки позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 - тримання під вартою до вступу вироку в законну силу залишено без змін. Строк відбування покарання засудженому обчислюється з 11 серпня 2011 року - часу його фактичного затримання.
Цивільний позов ОСОБА_3 залишено без розгляду.
Судом першої інстанції ОСОБА_2 засуджено за скоєння злочинів при таких обставинах.
ОСОБА_2 04 серпня 2011 року біля 04 години, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, кримінальна справа відносно яких виділена в окреме провадження, обумовивши між собою ролі та план злочину, проникли у квартиру АДРЕСА_1, звідки таємно викрали майно гр. ОСОБА_3 на загальну суму 8.205 грн. 60 коп.
Крім того, ОСОБА_2 07 серпня 2011 року, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, перебуваючи на території Винниківського ринку по вул. Личаківській у м.Львові, таємно викрав належне гр. ОСОБА_6 майно, а саме, шкіряну сумку-барсетку, в якій знаходились мобільний телефон марки «Нокіа», зарядний пристрій до нього, грошові кошти в сумі 150 грн., паспорт громадянина України, кредитна карта «Приватбанку» та дисконтні картки магазинів «Сільпо», «Арсен», «Вопак», чим завдав останній майнової шкоди на загальну суму 600 грн.
Не погоджуючись з вироком суду в частині призначеного покарання, засуджений ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду змінити та призначити більш м'яке покарання. Вважає, що суд не в повній мірі врахував його особу та обставини, що пом'якшують йому покарання, зокрема, важке матеріальне становище сім'ї, стан здоров'я, що хворіє гепатитом «С», щире каяття, позитивну характеристику по місцю проживання, повне визнання своєї вини та сприяння розкриттю злочинів, відшкодування завданої шкоди потерпілій ОСОБА_3, що має на утриманні неповнолітнього брата, за яким та хворим дідусем доглядає 84-річного віку бабуся.
Заслухавши доповідача, прохання засудженого про задоволення апеляційної скарги, думку прокурора про відмову у її задоволенні, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Місцевий суд повно, всебічно та об'єктивно розглянув усі докази з позиції достовірності та допустимості і оцінив їх в сукупності, правильно кваліфікувавши дії ОСОБА_2 за ч.2 та ч.3 ст. 185 КК України та призначив йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.
Покликання ОСОБА_2 у поданій апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції при призначенні йому покарання обрав надто суворе покарання, в результаті чого згаданий вирок у цій частині є несправедливим, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, призначаючи покарання винній особі, суд першої інстанції врахував усі обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні зазначених у вироку злочинних діянь відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Призначаючи покарання засудженому, місцевий суд з достатньою повнотою врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу, що раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, визнання ним своєї вини у вчиненому, щире каяття, що являється особою молодого віку, сиротою, сімейний стан та стан здоров'я останнього.
Колегія суддів вважає, що обране засудженому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, тому підстав для його пом'якшення та застосування ст. 69 КК України, а отже, і для задоволення апеляційної скарги засудженого ОСОБА_2 не вбачає.
Визначене у відповідності до вимог ст. ст. 65-67 КК України місцевим судом покарання засудженому, є необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Керуючись ст. ст. 362, 366, 377, 379 КПК України 1960 року, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Вирок Личаківського районного суду м.Львова від 01 листопада 2012 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення.
С У Д Д І :
ОЛЕКСІЄНКО М.Ю. МАКОЙДА З.М. МИХАЛЮК В.О.