Справа № 1- 48\10

УКРАЇНА

Житомирський районний суд Житомирської області

В И Р О К

Іменем України

29.03.2011

Житомирський районний суд Житомирської області

в складі: головуючого судді Башинського С.Ф.

секретаря Вольської В.В.          

за участю прокурора            Сагадіна В.В.

захисника ОСОБА_1          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого водієм «Гранд таксі 47-47-47», одруженого, не судимого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, вул. 9-ої П’ятирічки, буд. 13 А, кв. 90,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудні ОСОБА_2 і особа, щодо якої кримінальна справа виділена в окреме провадження, іменуєма в подальшому інша особа, 01 січня 2010 року о 21 год., знаходячись поблизу кафе «Криничка», розташованого по вул. Цюрупи в с. Зарічани Житомирського району Житомирської області, підійшли до автобуса марки «Рута»д.н.з. 3217АК під керуванням водія ОСОБА_3, який виконував рейсову поїздку по перевезенню пасажирів по маршруту № 108 сполученням м. Житомир - с. Зарічани Житомирського району. Використовуючи незначний привід, підсудний групою осіб, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної не поваги до суспільства, що супроводжувалась особливою зухвалістю, яка виразилась в тому, що ОСОБА_2 ногою наніс один удар в область дверей даного автобуса, внаслідок чого вони відчинились. Після цього, ОСОБА_2 і інша особа зайшли в салон автобуса, де не звертаючи уваги на пасажирів, які вимагали припинити їх злочинні дії, підійшли до водія ОСОБА_3 та стали наносити йому удари руками в область голови і тулуба, чим заподіяли йому тілесні ушкодження у вигляді синця на грудній клітці зліва, який відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я. Після цього, пасажир автобуса ОСОБА_4 вивів підсудних ОСОБА_2 і іншу особу на вулицю.

          В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе у вчиненні злочину визнав частково і пояснив, що 01 січня 2010 року о 21 год., знаходячись поблизу кафе «Криничка», разом із Лавренковим силоміць відчинивши двері в рейсовому автобусі, сварились із водієм, але його не били.

          Вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину підтверджується показами потерпілого, свідків і матеріалами кримінальної справи.

          Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що він працює водієм маршрутного таксі № 108 сполученням м. Житомир - с. Зарічани Житомирського району Житомирської області.

01.01.2010 року близько 21 години він приїхавши з м. Житомира в с. Зарічани, з пасажирами в салоні, рухався по вул. Цюрупи.

Так як двигун його автомобіля почав працювати з перебоями він вирішив оглянути його щоб з'ясувати причину незадовільної його роботи. Тому він на зупинці біля кафе «Криничка»не зупинив автомобіль, а проїхав трохи далі за зупинку приблизно на 10 метрів, де зупинив маршрутне таксі щоб перевірити двигун, при чому двері в салон він не відчиняв тому що ніхто з пасажирів його маршрутного таксі не виходив на даній зупинці, і він не бачив щоб його маршрутне таксі хтось зупиняв на даній зупинці, а біля зупинки він бачив групу молодих людей.

Як тільки він зупинив автомобіль, то в цей час почув сильний удар по дверям свого маршрутного таксі, і від цього удару двері відчинились, і одразу ж через двері в салон маршрутного таксі забіг Лавренков і одразу ж за ним в салон забіг ОСОБА_2.

Лавренков почав наносити йому удари руками, але він розвернувшись до нього почав захищатись відмахуючись від нього та відштовхуючи його від себе.

В цей час пасажир його маршрутного таксі, який сидів на передніх сидіннях за ним, виштовхав з салону маршрутного таксі ОСОБА_2 і вони між собою на вулиці конфліктували, а Лавренков продовжував наносити йому удари руками, але він від його ударів захищався.

Через декілька хвилин в салон знову забіг ОСОБА_2 і підбігши до нього почав наносити йому удари руками допомагаючи Лавренкову.

Він фізично не маючи можливості захищатись від їх ударів закривши руками голову нахилився на своєму сидінні, але Лавренков і ОСОБА_2 продовжували йому наносити удари по тулубу ззаду.

Хуліганські дії підсудних відбувались в присутності пасажирів.

           Свідок ОСОБА_4 даючи непослідовні протиричиві покази в судовому засіданні, після оголошення його показів, даних ним на досудовому слідстві, в повному обсязі підтвердив свої попередні покази, а саме, що 01.01.2010 року близько 21 години він їхав на маршрутному таксі № 108 з м. Житомира в с. Зарічани Житомирського району додому. Коли маршрутне таксі в якому він їхав проїжджало по вул. Цюрупи в с. Зарічани, то поблизу кафе «Криничка»що в с. Зарічани, а саме за кафе водій зупинив маршрутне таксі. Тоді він мало звертав на навколишнє оточення уваги, так як їхав після відпочинку де вживав спиртні напої. Він знаходився на сидіннях одразу за водієм. В цей в салон маршрутного таксі зайшлли ОСОБА_2 і Лавренков, які підійшли до водія і почали з водієм словесну суперечку, під час якої він побачив що вони почали махати до водія руками, а водій від них відмахувався.

           Він в цей час вирішив допомогти водію маршрутки, та взявши одного із підсудних за одяг і витягнув його з салону маршрутного таксі на вулицю, а другий хлопець в салоні продовжував сваритись та махати руками.

           Потім вказаний хлопець, якого він витягнув на вулицю, знову зайшов в салон маршрутного таксі і вони знову вдвох махали руками на водія і той намагався від них відмахуватись своїми руками. В цей час в салоні маршрутки почала кричати якась жінка.

Він знову схопив вказаних хлопців за одяг ззаду, та витягнув їх з салону маршрутки на вулицю.

ас. 64-66

           Свідок ОСОБА_5, на досудовому слідстві підтвердила покази свідка ОСОБА_4, доповнивши їх тим, що перед тим як зайти в салон маршрутного таксі один з хлопців наніс удар ногою по дверям маршрутного таксі від чого двері відчинились.

а.с. 75-77, 78-79

                    Згідно висновку судово-медичної експертизи № 431 від 09.02.2010 року, на підставі даних судово-медичного обстеження, враховуючи обставини справи, у гр. ОСОБА_3 виявлено синець на грудній клітці зліва, який утворився від дії тупого твердого предмету, травмуючим механізмом його утворення була ударна дія тупого твердого предмету, що підтверджується характером ушкодження.

Синець на грудній клітці у гр. ОСОБА_3 міг виникнути в термін та за обставин, вказаних в постанові про призначення експертизи та відноситься до легкого тілесного ушкодження без короткочасного розладу здоров'я.

а.с. 28.

          Суд оцінює критично покази підсудного ОСОБА_2 стосовно відсутності його вини у вчиненні хуліганських дій, оскільки його покази спростовуються показами потерпілого, не вірити яким у суду нема підстав.

          Разом із тим свідки ОСОБА_4, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 підтвердивши факт порушення громадського порядку в маршрутному таксі, наголосивши, що підсудний та інший хлопець махали в сторону водія руками і той від них відмахувався.

          Суд вважає, що дані свідки могли і не бачити безпосередньо, що удари досягали цілі, тому зазначили удари, як розмахування руками в сторону водія.

          Суд вважає, що ОСОБА_2 частково визнає свою вину, щоб пом’якшити покарання.

          Суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину доведена і дії його кваліфікує за ч. 2 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

          Призначаючи покарання, суд враховує характер і суспільну небезпечність вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, особу ОСОБА_2, який характеризуються позитивно, обставини, що обтяжують і пом’якшують покарання.

          Обставини, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_2 є наявність у нього на утриманні малолітньої доньки.

          Обставин, що обтяжують його покарання не встановлено.

          Враховуючи наведене, особу підсудного ОСОБА_2, який на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, відсутність обтяжуючих обставин по справі і тяжких наслідків, суд призначає ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, звільнивши відповідно до ст. 75 КК України від відбуття покарання з випробуванням.

          Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

                                                            З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України і призначити йому покарання у виді 3-х років позбавлення волі.

          Відповідно до ст.ст. 75,76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбуття покарання із випробуванням, призначивши йому іспитовий строк 2 роки, зобов’язавши його не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально –виконавчої інспекції та періодично там реєструватись.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній –підписку про невиїзд.

          Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: