Судове рішення #33341262

Справа № 2/489/2255/13




РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)


13 листопада 2013 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

при секретарі Антоненко А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним,


встановив:


ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просила визнати договір купівлі-продажу гаражу № 447, який знаходиться в м. Миколаєві, автокооператив «Темп», укладений між нею та відповідачем - дійсним.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 27 грудня 1999 року між нею та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу вищезазначеного гаражу. Вказаний договір був оформлений на Миколаївській універсальній товарно сировинній біржі за № 2554-Л та зареєстрований Миколаївським БТІ за № 23 від 10.02.2000.

Сторонами за договором було виконано усі суттєві умови. Однак на теперішній час вона позбавлена можливості розпорядитися належним їй нерухомим майном, в зв’язку з відмовою нотаріуса від посвідчення угоди.

Позивач в судове засідання не з’явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з’явилася, про місце й час розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Ухвалою суду постановлено проводити заочний розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі обставини та відповідні правовідносини.

27 грудня 1999 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу цегельний гараж № 447, площею 23,8 кв. м., що знаходиться в автокооператитві «Темп» в м. Миколаєві.

Зазначений договір був оформлений на Миколаївській універсальній товарно сировинній біржі за № 2554-Л та зареєстрований Миколаївським БТІ № 23 від 10.02.2000. Сторонами за договором було повністю виконано усі суттєві умови договору.

Статтею 227 ЦК УРСР (1963 р., що діяв на час укладення договору) визначено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Як вбачається з реєстраційного напису від 10.02.2000 право власності та договір зареєстровані Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації, яке підпорядковане Миколаївській міській раді.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР (1963 р.) якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, а друга сторона ухиляється від нотаріального посвідчення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоди, визнати угоду дійсною. При цьому наступне нотаріальне посвідчення угоди не потрібно.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 набула права власності на цегельний гараж № 447, площею 23,8 кв. м., що знаходиться в автокооператитві «Темп» в м. Миколаєві. Її право посвідчене реєстраційним написом.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Дослідивши докази долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов обґрунтований, а відтак підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 47, 227 ЦК УРСР (1963 р.), керуючись ст.ст. 10, 14, 30, 31, 60, 62, 212-214, 226 ЦПК України суд

вирішив:


Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу цегельний гараж № 447, площею 23,8 кв. м., що знаходиться в автокооператитві «Темп» в м. Миколаєві, укладений 27 грудня 1999 року між ОСОБА_2, з одного боку, і ОСОБА_1, з іншого боку, оформлений на Миколаївській універсальній товарно сировинній біржі за № 2554-Л та зареєстрований Миколаївським БТІ за № 23 від 10.02.2000.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги апеляційному суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення.


Суддя В. В. Кокорєв



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація