Справа № 2-4598/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2007 року Приморський районний суд міста Одеси у складі: головуючого - судді Шенцевої О.П.,  при секретарі Кіщенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1,  ОСОБА_2 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради,  комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" про визнання права власності та зобов'язання здійснити державну реєстрацію права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися з позовом до суду про визнання права власності та зобов'язання здійснити державну реєстрацію на квартиру АДРЕСА_1,  загальною площею 79, 00 кв. м. ,  жилою площею 47, 50 кв. м. ,  підсобною 31, 50 кв.м. ,  посилаючись на те,  що власною працею із залученням спеціалістів та з дотриманням основних будівельних норм та правил ними була реконструйована зазначена квартира.

У судовому засіданні позивачі підтримали позов по викладеним в ньому підставам,  посилаючись,  зокрема,  на  ст.   ст.  331; 383 Цивільного кодексу України.

Представник Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до суду не з'явився,  про дату,  час і місце судового засідання повідомлявся в установленому законом порядку,  про причини не явки суд не повідомив.

Представник комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" позов не визнав за тих підстав,  що відповідно до Тимчасового положення „Про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно",  затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 p.,  № 7/5,  реєстрація прав власності провадиться на підставі правоустановлювальних документів,  перелічених у додатку до Тимчасового положення,  та тільки на об'єкти,  що здані у експлуатацію у встановленому порядку.

Вислухавши пояснення сторін,  вивчивши матеріали справи,  суд вважає,  що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено,  що на підставі договору міни,  посвідченого Сьомою одеською держнотконторою 12.03.1994 p.,  № 3-3132,  ОСОБА_1,  ОСОБА_3,  є власниками в рівних частках квартири АДРЕСА_1.

Після смерті ОСОБА_3,  померлого ІНФОРМАЦІЯ_1,  спадкоємцем його 1/2 частини вказаної квартири є ОСОБА_2 Таким чином,  позивачі є власниками квартири у рівних долях.

В період користування належною їм квартирою,  яка розташована на першому поверсі двохповерхового будинку,  позивачами було проведено її реконструкцію з облаштуванням тамбура та санвузла,  у наслідок чого після реконструкції квартира складається з загальною площею 79, 00 кв. м. ,  жилою площею 47, 50 кв. м. ,  підсобною 31, 50 кв.м.

У теперішній час відповідачі не визнають право позивачів,  що полягає у їх бездіяльності по оформленню правовстановлювальних документів та реєстрації права власності на вказану квартиру з урахуванням її площі після реконструкції.

Відповідно до частини другої  ст.  383 Цивільного кодексу України,  власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт та зміни у квартирі,  наданої йому як єдиного цілого,  - за умови,  що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному будинку.

Одним з доказів того,  що здійснення реконструкції квартири не призвело до порушень прав власників інших квартир у будинку за АДРЕСА_1 є відсутність скарг та позовів до позивачів з їх боку у порядку,  передбаченому діючим законодавством.

Згідно  ст.  331 Цивільного кодексу України право власності на зновстворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Відповідно до технічного висновку про можливість збереження та подальшої експлуатації квартири АДРЕСА_1,  розробленого СПД ОСОБА_4 у січні 2007 p.,  після виконання реконструкції квартира знаходиться у задовільному технічному стані та пригодна до подальшої експлуатації.

Згідно  ст.  182 Цивільного кодексу України права власності на нерухомі речи підлягають обов'язковій  державній  реєстрації.  З  урахуванням  вимог   ст.    186  Цивільного  кодексу  України

реконструкція з облаштуванням тамбура та санвузла не підлягає самостійній реєстрації,  а повинна бути зареєстрована у складі квартири,  належній позивачам.

Норми цивільного права,  а саме  ст.  386 Цивільного кодексу України,  визначають,  що власник,  який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою,  може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій,  які можуть порушити його право,  або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

За правилами  ст.  391 Цивільного кодексу України,  власник може вимагати усунення всяких порушень його права,  хоча б ці порушення і не були поєднанні з позбавленням володіння.

У даному випадку позивачі звернулися до суду з позивними вимогами до комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості",  тому що є підстави передбачити порушення його права з боку цього підприємства,  що підтверджується наступним.

Відповідно до п. 5,  розділу V „Прикінцеві положення" Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень",  до створення єдиної системи органів реєстрації прав,  а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

У своїй діяльності по реєстрації прав власності,  що підтверджено представником другого відповідача,  комунальне підприємство „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" керується Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно,  затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 p.,  № 7/5.

У відповідності з вказаним Тимчасовим положенням,  реєстрації підлягають об'єкти нерухомого майна,  які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку,  керуючись чим КП „ОМБТІ та РОН" відмовляє в реєстрації прав власності на об'єкти нерухомості,  на які відсутні документи про прийом в експлуатацію. У той же час,  згаданий Закон України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" не містить подібної норми.

За таких обставин,  суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог,  та необхідність захисту порушеного права власності ОСОБА_1,  ОСОБА_2

Керуючись  ст.   ст.   ст.  182,  186,  331,  386,  391 Цивільного кодексу України,   ст.   ст.  10,  11,  13,  60,  213,  214,  215 Цивільного процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1,  ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1,  ОСОБА_2 право власності у рівних частках на квартиру АДРЕСА_1,  загальною площею 79, 00 кв. м. ,  жилою площею 47, 50 кв. м. ,  підсобною 31, 50 кв.м.

Зобов'язати комунальне підприємство „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" здійснити державну реєстрацію права власності у рівних частках ОСОБА_1,  ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 79, 00 кв. м. ,  жилою площею 47, 50 кв. м. ,  підсобною 31, 50 кв.м.

Рішення може бути оскаржено,  про що протягом десяти днів з дня проголошення подається заява про апеляційне оскарження рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження,  або в термін десяти днів з дня проголошення,  без подання попередньої заяви про оскарження.