Справа № 361/9826/13-к

Провадження № 1-кп/361/511/13

12.11.2013

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

===============================================================================

12 листопада 2013 року м.Бровари

          Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

                    головуючого, судді - Рабець М.Д.

                    при секретарі - Коваль Н.М.

                    з участю прокурора - Кіссе Г.А.

                    потерпілої - ОСОБА_1

                    обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бровари отриманий від заступника Броварського міжрайонного прокурора Київської області Бургели О.В. обвинувальний акт по матеріалах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013100130003402 від 20 липня 2013 року про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, кв.№100, Київської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, тимчасово офіційно не працюючого, міра запобіжного заходу тримання під вартою обрана судом 24.07.2013р. на строк до 19.09.2013року та продовжена судом до 17.12.2013 року, раніше судимого:

- 12 липня 2002 року Київським апеляційним судом за ст.115ч.2п.9 КК України до 8-ми років позбавлення волі, звільнений 15 квітня 2009 року із Копичанської виправної колонії Тернопільської області з не відбутим строком 8 місяців 3 дні,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187ч.1 КК України,-

В С ТА Н О В И В:

          Обвинувачений ОСОБА_2, вчинив розбій за таких обставин.

          Судом визнано доведеним, що обвинувачений ОСОБА_2 19 липня 2013 року, близько 15 години 30 хвилин, разом із ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, перебували в м.Бровари, по вул.Короленко, неподалік від кафе «Орхідея», де розпивали спиртні напої. У цей час у обвинуваченого ОСОБА_2 раптово виник злочинний умисел, спрямований на напад на ОСОБА_1, з метою заволодіння її майном.

          Після цього, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на напад з метою заволодіння чужим майном, ОСОБА_2, 19 липня 2013 року, близько 15год. 30 хв., перебуваючи неподалік від кафе «Орхідея», розташованого по вул. Короленко в м.Бровари Київської області, підійшов ззаду та приставив предмет, зовні схожий на ніж, до шиї ОСОБА_1 і продовжуючи його тримати біля шиї останньої, наказав їй мовчати, повалив на землю. ОСОБА_1 в свою чергу, усвідомлюючи реальну загрозу своєму життю і здоров’ю, на допомогу не кликала. Потім, обвинувачений ОСОБА_2 ривком зірвав з її шиї золотий ланцюжок із хрестиком, загальною вартістю 4500 гривень та зняв з її рук три каблучки, загальною вартістю 5000 гривень, при цьому наніс три удари в праву скронево-тімяну область та область ока ОСОБА_1

          У результаті нападу ОСОБА_2 ОСОБА_7 згідно висновку експерта №193/247 від 26.08.2013 року були нанесені легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

          Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразились у нападі з метою заволодіння належним потерпілій ОСОБА_1 майном, поєднаного із насильством, яке є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілої вчинив розбій.

          Його дії кваліфіковано за ст.187ч.1 КК України.

          В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 в скоєному розкаявся, визнав повністю свою вину та пояснив, що раніше був засуджений за вбивство і відбував покарання в місцях позбавлення волі. Перед затриманням працівниками міліції працював неофіційно на будівництві. Проживає з батьками та сестрою в м.Бровари. Потерпілу знав наглядно як сусідку. В день скоєння інкримінованого злочину, а саме 19 липня 2013 року приблизно о 15 годині разом з потерпілою та іншими знайомими розпивали спиртні напої недалеко кафе «Орхідея» в м.Бровари по вул.. Короленка. Після вжиття спиртних напоїв вчинив напад на потерпілу, зірвав з шиї цепочку з хрестиком, наніс їй удари і потім ще зняв з руки три обручки. Заволодівши викраденими речами в той же день здав їх до ломбарду, отримав 1800 грн., які витратив на власні потреби.

          Про такий вчинок жалкує, просить пробачення в потерпілої. За скоєне жалкує, просить суворо не карати.

          Покази обвинуваченого ОСОБА_2 є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, учасниками процесу не оспорюються і тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчиненого правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

          Суд відповідно до вимог ст.349 КПК України, переконавшись, що фактичні обставини справи учасниками судового провадження не оспорюються та з’ясувавши правильне розуміння обвинуваченим, прокурором та потерпілою зміст цих обставин і за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз’яснивши їм що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, а також тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежився лише допитом обвинуваченого та вивченням таких матеріалів справи, що характеризують його особу.

          Таким чином, на підставі наведеного, суд робить висновок про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 в інкримінованому злочині.

          Суд, аналізуючи зібрані та надані матеріали кримінального провадження приходить висновку, що обвинувачений ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразились у нападі з метою заволодіння належним потерпілій ОСОБА_1 майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілої, вчинив розбій і такі його дії правильно кваліфіковано за ст.187ч.1 КК України, тому він повинен нести відповідальність за вказаною статтею.

          Обираючи покарання ОСОБА_2 суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст.187ч.1 КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії тяжких, особу винного, який по місцю проживання до скоєного характеризувався позитивно, на обліку лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

          Обставиною, що пом’якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що передбачено п.1 ч.1 ст. 66 КК України.

          Суд визнає обтяжуючою покарання обставиною, відповідно до ст.67 КК України те, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння.

          Враховуючи вказані обставини, ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_2 до покарання відповідно до санкції ч.1 ст.187 КК України.

          Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

          Суд, враховуючи конкретні обставини справи, значну суспільну небезпеку скоєного, правову позицію прокурора про призначення покарання з реальним його відбуттям та думку потерпілої, яка погодилась з прокурором приходить висновку про необхідність засудження ОСОБА_2 до покарання у виді позбавлення волі, з реальним його відбуттям, оскільки він інкримінований злочин вчинив в період непогашеного строку попередньої судимості тому що призначення іншого виду покарання не буде відповідати характеру скоєного злочину, його суспільної небезпеки, відношенню обвинуваченого до скоєного, не буде належним чином сприяти виправленню ОСОБА_2 та запобіганню вчинення ним інших злочинів.

           Суд переконаний, що саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання ОСОБА_2 та запобігання вчинення ним нових злочинів.

          Заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст.131 КПК України по справі не застосовувались за виключенням міри запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_2 стосовно якого була обрана у виді тримання під вартою, тому суд вважає що такий запобіжний захід слід залишити йому на час вступу вироку в законну силу з утриманням його на цей період в Київському СІЗО УДПС України в м.Києві та Київській області.

          Цивільний позов по справі не заявлявся, речових доказів та процесуальних витрат немає.

          Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст.349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред’явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.187ч.1 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у виді позбавлення волі на строк 3(три) роки 6(шість) місяців.

          Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу обрати у виді тримання під вартою, з утримуванням в Київському СІЗО УДПС України в м.Києві та Київській області.

          Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 22 липня 2013 року.

           Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним відповідно до положень ч.3ст.349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_2, який перебуває під вартою в такий же строк з моменту вручення йому копії вироку.

                     Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.

                    Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

                    Копії вироку негайно після його проголошення вручаються обвинуваченому та прокурору.

Суддя /підпис/ ОСОБА_8