Справа № 11-193/11 Головуючий у І інстанції Савченко О.А.

Категорія - ч.2 ст. 286 КК Доповідач Навозенко Л. С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіНавозенко Л. С.

суддів Григор'євої В.Ф., Акуленко С. О.

з участю прокурора Гапєєвої Н. П.

захисника ОСОБА_2

засудженого ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові кримінальну справу за апеляціями в. о. прокурора Менського району Лиходіда Л.О. та захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Менського районного суду Чернігівської області від 06 січня 2011 року.

Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Мена, Чернігівської області, мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, не одружений, не працюючий, військовозобов'язаний, раніше не судимий, -

засуджений за ч.2 ст. 286 КК України до 3 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі п. "а" ст. 1 Закону України „Про амністію" від 12 грудня 2008 року звільнений від призначеного покарання, як особа, яка на момент вчинення злочину була неповнолітньою.

Стягнуто з ОСОБА_3 на корить Комунального закладу охорони здоров'я „Менська центральна районна лікарня" 4902 грн. 06 коп. коштів витрачених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування ОСОБА_4 та на користь ОСОБА_5 1824 грн. 66 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 3115 грн. 38 коп. за проведення експертиз по справі.

Питання про речові докази вирішене в порядку ст. 81 КПК України.

Судом ОСОБА_3 визнаний винним у вчинені злочину за таких обставин.

19 серпня 2008 року близько 19 год. 30 хв. неповнолітній ОСОБА_3 керуючи мотоциклом ММВЗ без державного номерного знаку та рухаючись в напрямку с. Волосківці Менського району Чернігівської області в порушення вимог п. 2.3(6), п. 13.1 «Правил дорожнього руху України» не був уважний та не слідкував за дорожньою обстановкою та її змінами, не дотримався безпечного бокового інтервалу внаслідок чого відбувся наїзд мотоцикла на пішохода ОСОБА_4, який внаслідок даної пригоди отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому кісток лівої гомілки в середній третині зі зміщенням уламків, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Крім того, у потерпілого були виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, забійної рани волосяної частини голови та правої гомілки, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

В апеляції в. о. прокурора Менського району Лиходід Л.О. не заперечуючи фактичних обставин справи, кваліфікації дій засудженого, доведеності його вини у скоєному, вважає, що судом при винесенні вироку та звільненні засудженого від кримінальної відповідальності не враховані вимоги п. "з" ст. 7 ЗУ „Про амністію" від 12 грудня 2008 року, згідно якого амністія не застосовується до осіб, яких притягнуто до кримінальної відповідальності чи засуджено за злочин щодо порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, при обтяжуючих обставинах. Просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок.

Захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 в апеляції просить вирок суду скасувати, а кримінальну справу закрити. Вважає вирок суду незаконним через невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи та неправильного застосування кримінального закону. Так, факт здійснення засудженим наїзду на потерпілого ОСОБА_4 є недоведеним, а навпаки, повністю спростовується зібраними по справі доказами. Цей факт не підтверджує сам засуджений і свідок ОСОБА_6, який знаходився на мотоциклі позаду засудженого. Не підтверджується цей факт і судовими експертизами та поясненнями експертів, наданих ними в суді. Вважає, що наявність в кримінальній справі п'ятьох постанов слідчого про зупинення досудового слідства через неможливість встановити особу, яка вчинила злочин, свідчить про те, що після поновлення слідчих дій жодна з них не була спрямована на встановлення особи, яка вчинила злочин, не був здобутий жоден доказ, який би вказував на скоєння злочину саме засудженим, проте невідомо з яких підстав обвинувачення було висунуте саме ОСОБА_3

Крім того, вважає, що суд неправильно застосував амністію, оскільки в супереч вимогам ст. 6 Закону „Про амністію" суд звільнив засудженого від покарання, а не від кримінальної відповідальності.

Вислухавши доповідь судді, пояснення засудженого та його захисника, які просили вирок суду скасувати, провадження по справі закрити, думку прокурора, яка підтримала апеляцію прокурора, який затверджував обвинувальний висновок, колегія суддів дослідивши доводи апеляцій і матеріали кримінальної справи вважає, що апеляції підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. ст. 333-335 КПК України вирок суду повинен базуватись на достатніх та допустимих доказах. Але як вбачається з матеріалів кримінальної справи ні під час досудового ні під час судового слідства таких доказів щодо винуватості засудженого ОСОБА_3 було зібрано не достатньо.

Суд в порушення вимог закону зі стадії судового розгляду не повернув дану справу прокурору для організації досудового слідства, що і призвело до необґрунтованого, на даний час, засудження ОСОБА_3

Так, основним доказом по справі про порушення правил дорожнього руху є протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди. Такий процесуальний документ в справі відсутній. На а. с. 6-16 мається протокол огляду місця події, який не несе ніякої інформації щодо злочину. Враховуючи що поновити втрачені докази шляхом огляду місця події на сьогоднішній час не можливо, то по справі було б необхідно виконати інші слідчі дії які б сприяли встановленню істини з тим щоб притягнути винну особу до кримінальної відповідальності.

Враховуючи що для збору доказів по справі необхідно провести великий обсяг роботи, на думку колегії суддів, вирок суду підлягає скасуванню, а справа направленню прокурору для організації проведення досудове розслідування.

Досудове слідство по справі проведено поверхово, зібрані по справі докази не можна визнати допустимими та використати під час розгляду справи.

В ході досудового слідства по справі необхідно виконати низку слідчих дій для збору доказів та встановлення істини по справі. Дана кримінальна справа неодноразово призупинялась, прокурором району дані постанови скасовувались, по справі прокурором давались вказівки, але не всі вказівки прокурора були виконані в ході досудового слідства. Під час додаткового досудового слідства необхідно виконати всі вказівки прокурора.

Під час досудового слідства по справі необхідно провести відтворення обстановки та обставин події зі свідками ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, за результатом даних слідчих дій призначити комплексну медико-автотехнічну експертизу, якій запропонувати відповісти на запитання про механізм утворення тілесних ушкоджень у потерпілого. При цьому необхідно враховувати, що експерт ОСОБА_9, який проводив експертизу по даній справі, в судовому засіданні при допиті в якості експерта вказав на необхідність уточнення висновків експерта.

Необхідно також врахувати, що без встановлення місця, де був виявлений потерпілий з тілесними ушкодженнями, напрямку його руху, а також руху мотоцикла під керуванням засудженого не можливо встановити істину по справі. Дані обставини повинні бути зафіксовані у встановленому законом порядку з тим, що б їх можна було використати як доказ.

На думку колегії суддів під час досудового слідства необхідно встановити осіб які перші прибули на місце дорожньо-транспортної пригоди, більш ретельно допитати їх про обставини які вони виявили при прибутті на місце пригоди і виходячи з цього прийняти рішення щодо винуватості тієї чи іншої особи в скоєні злочину.

Під час досудового слідства необхідно виконати і інші слідчі дії з метою встановлення винної особи та притягнення її до кримінальної відповідальності.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляції в. о. прокурора Менського району Чернігівської області та захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Менського районного суду Чернігівської області від 06 січня 2011 року щодо ОСОБА_3 скасувати, справу направити прокурору Менського району для проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 залишити - підписку про невиїзд.

СУДДІ:

Навозенко Л. С. Григор’єва В. Ф. Акуленко С. О