18.03.2011
Справа № 22а-374 Головуючий в І інстанції:
Бездрабко О.І.
Категорія: Доповідач: Майданік В.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2011 року березня місяця 18 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого: Майданіка В.В.,
суддів: Францішка В.Й.,
Ігнатенко П.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Херсоні адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Великолепетиському районі Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Великолепетиському районі Херсонської області про стягнення підвищення до пенсії, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просив поновити строк звернення до суду, стягнути з відповідача на свою користь недоплачену йому, як дитині війни, підвищену пенсію за 2006-2007 роки.
Свій позов обґрунтував тим, що виплата зазначеної підвищеної пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком була незаконно призупинена законами про державний бюджет України на 2006 та 2007 роки, проте Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року були визнані неконституційними вказані зупинення дії ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (далі -Закон №2195).
Оскаржуваним судовим рішенням позов було задоволено частково. Суд постановив: поновити строк звернення до суду; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 09 липня по 31 грудня 2007 року; в решті позову відмовити; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 03грн.40коп.
В апеляційній скарзі відповідач просить вказану постанову суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню на наступних підставах.
Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за віком, на нього розповсюджується дія Закону №2195.
Згідно ст.6 вказаного Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком встановлений ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року і дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст.7 Закону №2195 фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 року дію ст.6 зазначеного Закону на 2006 рік було зупинено. Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19.01.2006 року до статті 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону №2195 у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Проте, у 2006 році пільги, встановлені ст.6 Закону №2195 запроваджені не були.
Пунктом 12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року дію ст.6 Закону №2195 було зупинено з урахуванням ст.111 того ж Закону, якою обмежено коло суб'єктів підвищення пенсії, а також встановлені інші його розміри.
Однак, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнано неконституційним положення п.12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено дію ст.6 Закону №2195, з урахуванням ст.111 цього Закону.
Зазначене рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей вказаних законів, що визнані неконституційними.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення вказаного рішення Конституційного Суду України відповідач по справі повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону №2195, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішень зазначена вище норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що у позивача виникає право на перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року.
Доводи апеляційної скарги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки не підтверджені належними доказами, висновків суду не спростовують та не містять в собі посилання на норми матеріального закону, які заслуговували б на увагу.
Зокрема, не заслуговують на увагу посилання на постанову Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" №530 від 28.05.2008 року та відсутність поняття "мінімальна пенсія за віком" як розрахункової величини для вказаного підвищення пенсії. При цьому колегія суддів виходить з наступного. Зазначеною постановою встановлюється не розмір мінімальної пенсії, з якого обчислюється доплата особам, які мають статус "дитини війни", а конкретний розмір такої доплати, що суперечить змісту ст.6 Закону №2195, якою встановлюється розмір такої доплати у відповідності до 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідно ж до положень ч.2 ст.3 Закону №2195 державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами, в тому числі і постановою Кабінету Міністрів України. Розмір же мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Також, не можуть бути прийняті до уваги доводи скарги щодо відсутності фінансування зазначеного підвищення пенсії. При цьому колегія суддів зважає на те, що питання фінансування вказаних виплат та недостатність бюджетних коштів для виконання покладених на відповідача обов'язків у спірних правовідносинах виходять за межі заявлених вимог та не є предметом судового розгляду.
Разом з тим, не можна погодитися з судовим рішенням щодо правомірності покладання на відповідача обов'язку провести підвищення пенсії позивача за період з 09 липня по 15 грудня 2007 року включно.
При цьому колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України (в редакції до внесення змін законом від 07.07.2010 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст.100 вказаного Кодексу (в редакції до внесення змін законом від 07.07.2010 року): пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін (ч.1); якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом (ч.2); позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду (ч.3).
Позивач звернувся до суду з зазначений позовом 15.12.2008 року.
Порушення його прав відбувалося періодично -кожного місяця, починаючи з 09.07.2007 року, і в нього було достатньо можливостей для своєчасного звернення до суду.
Враховуючи позовні вимоги позивача, його обґрунтування пропущення строку звернення до суду, колегія суддів вважає, що позивач пропустив строк без поважних причин, а тому висновок суду першої інстанції про наявність поважних причин для поновлення строку звернення до адміністративного суду є необґрунтований.
Отже, з урахуванням наведеного, враховуючи річний строк звернення до суду, права позивача підлягають захисту з 16.12.2007 року.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду в частині поновлення позивачу пропущеного строку для звернення до суду та задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та проведення відповідних виплат за період з 09.07.2007 року по 15.12.2007 року підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволені позову в цій частині.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 100, 195, ч. 1 ст. 197, 198, 200, 202 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Великолепетиському районі Херсонської області задовольнити частково.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2009 року в частині поновлення пропущеного строку для звернення до суду, зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Великолепетиському районі Херсонської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та проведення відповідних виплат за період з 09 липня по 15 грудня 2007 року скасувати та прийняти у цій частині нову постанову.
Відмовити ОСОБА_3 у поновленні пропущеного строку для звернення до суду.
Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог щодо здійснення перерахунку пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та проведення відповідних виплат за період з 09 липня 2007 року по 15 грудня 2007 року.
В решті частині зазначену постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: