№ справа:122/14644/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Якушева Тамара Вікторівна
№ провадження:11-кп/190/386/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Єлгазіна Л. П.
_________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" вересня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді -Трясуна Ю.Р.,
Суддів -Єлгазіної Л.П., Радіонова І.І.
при секретарі - Шемлей І.І.
за участю прокурора - Сулейманової Д.Н.
обвинуваченого ОСОБА_7 його захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальне провадження № 11-КП/190/386/13 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за апеляційними скаргами заступника прокуратури Автономної Республіки Крим Абдієва Р.А., першого заступника прокуратури Автономної Республіки Крим Домнікова О.М.,
ВСТАНОВИЛА:
вироком Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 07 травня 2013 року
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Сімферополя, громадянин України, який має середню освіту, не працюючий, який проживає за адресою:м. Сімферополь, АДРЕСА_1,
раніше судимого :
05.06.1997 року Залізничним районним судом м. Сімферополя за ст..81,44 ч.4 КК України до 3 років 6 міс. позбавлення волі з конфіскацією майна , звільнений 03.09.1999року за ст..6 ЗУ «Про амністію «
29.11.2000 року Залізничним районним судом м. Сімферополь за ст..140 ч.2 КК України - один рік позбавлення волі зі штрафом 680 гривень, на підставі ст..45 УК засуджений умовно з випробуванням терміном 1 рік ;
09.07.2002 року Залізничним районним судом м. Сімферополя за ст..186 ч.3 КК України - 4 роки позбавлення волі , на підставі ст..75 КК від відбування покарання звільнений з випробуванням терміном 2 роки ;
21.08.2002 року Залізничним районним судом м. Сімферополь за ст..185 ч.3 КК України - 3 роки позбавлення волі, на підставі ст..75 КК від відбування покарання звільнений з випробуванням терміном 2 роки ;
24.04.2003 року Залізничним районним судом м. Сімферополь за ст..185 ч.3 ,71 КК України - 4 роки позбавлення волі, звільнений 04.11.2005 року умовно - достроково на невідбутий строк 1 рік 3 місяці 8 днів ;
27.04.2006 року Залізничним районним судом м. Сімферополь за ст..185 ч.3 ,71 КК України - 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнений 31.12.2008 року постановою Залізничного районного суду м. Сімферополь, невідбутий строк 8 міс.29 днів;
22.09.2012 року Залізничним районним судом м. Сімферополь за ст..185 ч.2 ,71 КК України - 2 роки позбавлення волі, звільнений 22.09.2012 року після відбуття покарання, -
визнаний винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та йому призначене покарання у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_7 звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 3 роки, на ОСОБА_7 покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Вироком встановлено, що ОСОБА_7 06.02.2013 року о 12-50 год., знаходячись разом з потерпілим ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_2, керуючись наміром спрямованим на заволодіння майном, яке належить ОСОБА_11, попросив у останнього дати йому телефон для здійснення дзвінка, на що він погодився та передав телефон. Взявши телефон ОСОБА_7 сховав його собі в кишеню та пішов. Почувши, що його кличе ОСОБА_11, ОСОБА_7 обернувся та побачив, як потерпілий прямує за ним. Після чого ОСОБА_7 втік та розпорядився викраденим майном на свій розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на суму 240 грн.
В апеляційній скарзі прокурор Абдієв Р.А. не оспорюючи кваліфікації кримінального правопорушення та доведеності вини обвинуваченого, просив вирок скасувати як незаконний, та ухвалити новий, яким призначити ОСОБА_7 покарання у виді 4 років позбавлення волі.
На думку апелянта, призначене обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 75 КК України є безпідставним і таким, що не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення і особі обвинуваченого.
В апеляційній скарзі прокурор Домніков О.М. просив вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим скасувати і призначити обвинуваченому покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Свої доводи мотивує тим, що даний вирок підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину унаслідок його м'якості, та зазначає, що судом першої інстанції необґрунтовано застосовано ст. 75 КК України, оскільки обвинувачений скоїв нове кримінальне правопорушення через 4 місяці після відбування покарання.
Заслухавши доповідача, вислухав прокурора, який підтримав апеляційну скаргу Домнікова О.М., обвинуваченого і його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційних скарг, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Абдієва Р.А. підлягає задоволенню а апеляційна скарга першого заступника прокуратури АР Крим Домніков О.М. підлягає частковому задоволенню, а вирок суду скасуванню в частині призначеного покарання за наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст..404 КПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновок суду щодо винуватості ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, при обставинах, викладених у вироку, є обґрунтованим, учасниками судового провадження не оскаржується.
Доводи апелянтів про те, що при призначенні покарання обвинуваченому судом першої інстанції неправильно застосовано норми ст. 75 КК України є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Статтею 75 КК України передбачено звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, якщо суд, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
При цьому, рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване.
Колегія суддів вважає, що при призначенні покарання ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 186 КК України, суд першої інстанції не достатньої мірою врахував тяжкість скоєного обвинуваченим злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорій тяжких злочинів, належним чином не прийняв до уваги дані про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, раніше неодноразово судимий, звільнений після відбування покарання 22.09.2012 року.
Так, суд першої інстанції безпідставно звільнив ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання, що не відповідає ступеню тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення і не є справедливим.
Отже, висновок суду першої інстанції щодо звільнення обвинуваченого від покарання з випробуванням колегія суддів не може погодитись, оскільки він не ґрунтується на загальних засадах призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що мета покарання, визначена ст. 50 КК України, а саме виправлення засудженого і запобігання вчиненню ним нових злочинів, у даному випадку може бути досягнута лише при призначенні ОСОБА_7 покарання із його реальним відбуванням.
Відповідно до ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
На підставі викладеного, судова колегія вважає необхідним скасувати вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання ОСОБА_7 та ухвалити в цій частині новий вирок.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 420 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду АР Крим, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу заступника прокуратури Автономної Республіки Крим Абдієва Р.А. задовольнити, апеляційну скаргу першого заступника прокуратури Автономної Республіки Крим Домнікова О.М. - задовольнити частково.
Вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 07 травня 2013 року відносно ОСОБА_7 в частині призначеного йому покарання - скасувати.
Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 186 КК України чотири роки позбавлення волі.
Строк покарання ОСОБА_7 обчислювати з 16 вересня 2013 року згідно з протоколом затримання.
В іншій частині вирок суду першої інстанції - залишити без змін.
Вирок набирає чинності з дня проголошення.
Вирок може бути оскаржений шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення його судом апеляційної інстанції, а ОСОБА_7 - в той самий строк з дня вручення йому копії вироку.
Вирок вручити прокурору та обвинуваченому ОСОБА_7 негайно після його проголошення.
Судді
Трясун Ю.Р. Єлгазіна Л.П. Радіонов І.І.