Справа № 1328/6171/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09 жовтня 2013 року м.Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого - судді П.С.Невойта

при секретарях с/з Я.І.Коваль, А.Костюк

за участю прокурора О.В.Пацюркевича

за участю представників ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Львові цивільну справу за позовом в.о. прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах держави, в особі Львівської міської ради до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третіх осіб управління держкомзему у м.Львів, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_8, ОСОБА_9 про витребування майна від добросовісного набувача,-

установив:

24.07.2013 року прокурор Шевченківського району м.Львова звернувся до Шевченківського районного суду м.Львова з позовом в інтересах держави в особі Львівської міської ради до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третіх осіб управління держкомзему у м.Львів, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про витребування майна від добросовісного набувача та просив визнати недійсними договори купівлі-продажу земельної ділянки від 10.11.2010 року зареєстрований в реєстрі за № 1939, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, від 10.11.2010 року зареєстрований в реєстрі за № 1940, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, від 30.06.2011 року зареєстрований в реєстрі за № 989, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, від 30.06.2011 року зареєстрований в реєстрі за № 993, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, нечиниими Державних актів на право власності на земельні ділянки видані ОСОБА_10 серії ЯЛ № 874904 від 07.12.2010 року та серії ЯЛ № 874905 від 07.12.2010 року, витребування в ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,1 га - кадастровий номер 4610137500:05:007:0118 і земельну ділянку площею 0,12га - кадастровий номер 4610137500:05:007:0119 та зобов'язати ОСОБА_6 повернути спірні земельні ділянки у розпорядження Львівської міської ради.

В обґрунтування позовних вимог прокурор Шевченківського району м.Львова зазначає, що рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 19.07.2010 року (справа №2-1298/10) зобов'язано управління Держкомзему у м.Львів погодити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів з видачі державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,1 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку та земельну ділянку площею 0,12 га. для ведення садівництва у АДРЕСА_1; визнано за ОСОБА_4 право власності на дані земельні ділянки; зобов'язано управління держкомзему у м.Львів офор-мити та видати державний акт на право власності та внести підпис про право власності у земельно-облікові документи; зобов'язано Львівську міську раду підписати державний акт про право власності за ОСОБА_4 На підставі даного рішення ОСОБА_4 видано державні акти на право власності на змельні ділянки. В подальшому згідно договору купівлі-продажу ОСОБА_4 відчужив дані земельні ділянки ОСОБА_10, а останній відчужив їх ОСОБА_6

Перевіркою також встановлено, що ОСОБА_4 звертався до Пустомитівського районного суду Львівської області з позовною заявою до ПП «АБМ-КОМПАНІ», управління держкомзему у м.Львів, Львівської міської ради про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити такі, визнати право власності на земельні ділянки на АДРЕСА_1, однак ухвалою суду від 06.12.2011 року позовну заяву повернуто позивачу без розгляду.

Оскільки ОСОБА_6 добросовісно набула земельні ділянки за рахунок держави без достатньої правової підстави, то такі слід повернути державі.

Прокурор Пацюркевич О.В. у судовому засіданні позов підтримав, давши пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник Львівської міської ради Бекесевич Ю., який діє згідно довіреності від 21.01.2013 року, копія якої міститься у матеріалах справи (а.с.77), у судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на викладені у позовній заяві мотиви та додатково пояснив, що рішення суду виконувалося добровільно, не на підставі виконавчого провадження, Львівська міська рада не приймала рішення про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_4 на АДРЕСА_1. Просив позов задовольнити. В останнє судове засідання не прибув та подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідачі та їх представники у судове засідання повторно не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового розгляду справи, про причини неявки суду не повідомили. За таких обставин суд вважає можливим розгляд справи у їх відсутності.

Представники третіх осіб: управління Держкомзему у м.Львові, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_12, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_8 у судове засідання повторно не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового розгляду справи, про причини неявки суду не повідомили. За таких обставин суд вважає можливим розгляд справи у їх відсутності.

Представник третьої особи ОСОБА_13 - ОСОБА_3, яка діє згідно довіреності від 07.08.2012 року, копія якої міститься у матеріалах справи (а.с.54), у судовому засіданні позов підтримала, посилаючись на викладені у позовній заяві мотиви.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 19.07.2010 року (справа №2-1298/10) про зобов'язання управління Держкомзему у м.Львів погодити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів з видачі державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,1 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку та земельну ділянку площею 0,12 га. для ведення садівництва у АДРЕСА_1 - визнано за ОСОБА_4 право власності на дані земельні ділянки; зобов'язано управління держкомзему у м.Львів оформити та видати державний акт на право власності та внести підпис про право власності у земельно-облікові документи; зобов'язано Львівську міську раду підписати державний акт про право власності за ОСОБА_4

На підставі даного рішення ОСОБА_4 видано державні акти на право власності на змельні ділянки: ЯЛ № 315018 від 22.10.2010 року площею 0,1000 га. кадастровий номер 4610137500:05:007:0118 та ЯЛ № 315017 від 22.10.2010 року площею 0,1200 га. - кадастровий номер 4610137500:05:007:0119.

З пояснень представника Львівської міської ради вбачається, що орган місцевого самоврядування - Львівська міська рада не приймала рішення про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_4 на АДРЕСА_1.

З пояснень прокурора вбачається, що перевіркою встановлено про те, що рішення Пустомитівським районним судом Львівської області за 2010 рік не приймалося щодо зобов'язання орган місцевого самоврядування передати у власність дані земельні ділянки.

Згідно до п.34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до п.п. "а" ст.12 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на дату прийняття спірного рішення №618 від 23.10.2008 року), надалі - ЗК України, до повноважень селищних рад належить право розпорядження землями територіальних громад.

Згідно ч.1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб, а відповідно до ч.1 ст. 127 ЗК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч.ч.1, 2 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Сторони у справі не подали доказів передачі відповідачам у справі Львівською міською радою у встановленому законодавством порядку спірними земельними ділянками на АДРЕСА_1.

Судом також встановлено, що у 2011 році до Пустомитівського районного суду Львівської області з позовною заявою звертався ОСОБА_4 до ПП «АБМ-КОМПАНІ», управління держкомзему у м.Львів, Львівської міської ради про визнання незаконними дій та зобов'язання визнати право власності на земельні ділянки на АДРЕСА_1, однак ухвалою суду від 06.12.2011 року позовну заяву повернуто позивачу без розгляду. Інших доказів того, що така цивільна справа розглядалася Пустомитівським районним судом Львівської області сторони не представили, а судом у процесі розгляду справи не здобуто.

Згідно договору купівлі-продажу від 10.11.2010 року ОСОБА_4 відчужив дані земельні ділянки ОСОБА_10 (а.с.8-11)

За зверненням ОСОБА_5 йому було виготовлено Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 874904 від 07.12.2010 року та серії ЯЛ №874905 від 07.12.2010 року (а.с.12,13).

30.06.2011 року на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_5 дані земельні ділянки відчужив ОСОБА_6, про що внесені зміни до Державних актів на право власності на земельні ділянки (а.с.109-115).

Таким чином, правових підстав, за яких Львівська міська рада могла розпорядилась на користь ОСОБА_4 земельними ділянками немає, що в свою чергу свідчить про вибуття земельних ділянок із власності громади поза її волею і незаконність розпорядження земельною ділянкою останнім на користь ОСОБА_5, а в подальшому ОСОБА_6, про що остання не знала та не могла знати і є добросовісним її набувачем.

У відповідності до ч.1 ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином право на витребування майна у добросовісного набувача має саме власник (чи особа, яка має речове право на майно) і в тому випадку, коли майно перебувало безпосередньо у його володінні або особи, якій він передав майно у володіння, та вибуло з такого їх володіння не з їхньої волі.

Тобто за змістом зазначених правових норм суд повинен установити, чи вибуло майно з володіння власника або володіння особи, якій воно було передане власником у користування, у силу зазначених обставин, а також чи придбав набувач це майно за відплатним договором і чи не знав та не міг знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати.

Щодо позовних вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки від 10.11.2010 року зареєстрованого в реєстрі за № 1939, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, від 10.11.2010 року зареєстрованого в реєстрі за № 1940, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, від 30.06.2011 року зареєстрованого в реєстрі за № 989, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, від 30.06.2011 року зареєстрованого в реєстрі за № 993, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, нечиниими Державних актів на право власності на земельні ділянки видані ОСОБА_10 серії ЯЛ № 874904 від 07.12.2010 року та серії ЯЛ № 874905 від 07.12.2010 року, суд вважає, що в цій частині немає підстав для задоволення вимог прокурора з наступних мотивів.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. Тому щодо визнання недійсними договів про передачу земельної дідянки у власність та визнання недій-сними державних актів про право власності на земельну ділянку на ім»я відповідача ОСОБА_5 підстав немає, оскільки обраний спосіб не відповідає способу захисту прав власника - держави, яким при цьому вірно обрано такий спосіб захисту прав власника як витребування земельної ділянки від нинішнього володільця.

Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Відповідно до ч.5 п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19, 27 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 58, 60, 88, 169, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Витребувати у ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,1 га - кадастровий номер 4610137500:05:007:0118 державний акт серії ЯЛ № 874905 від 07.12.2010 року, розташованої на АДРЕСА_1 і земельну ділянку площею 0,12га - кадастровий номер 4610137500:05:007:0119 державний акт серії ЯЛ № 874904 від 07.12.2010 року, розташованої на АДРЕСА_1 та зозобов'язати ОСОБА_6 повернути дані земельні ділянки у розпорядження Львівської міської ради.

У решті у позові відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 3441 (три тисячі чотириста сор одну) гривню 00 копійок судових витрат.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м.Львова шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: П. С. Невойт