Справа № 750/8312/13-ц Провадження № 22-ц/795/2462/2013 Головуючий у I інстанції -Коверзнев В.О. Доповідач - Онищенко О. І.

Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2013 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОнищенко О.І.,

суддів:Скрипки А.А., Шевченко В.М.,

при секретарі:Руденко О.М.,

за участю:позивачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, представника відповідача ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 жовтня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства „ Державний експортно-імпортний банк України", третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору- приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_8 про захист прав споживачів, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігів від 10 жовтня 2013 року відмовлено у позові ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про захист їх прав, як споживачів банківських послуг, шляхом визнання недійсними кредитного договору, договору поруки і договору іпотеки, укладених 24 травня 2007 р., договору про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 20 травня 2008 року.

В апеляційній скарзі позивачі просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Відповідачі посилаються на невідповідність рішення суду першої інстанції нормам процесуального та матеріального права. Зокрема, на думку ОСОБА_5 та ОСОБА_6 судом не враховано , що при укладанні кредитного договору , не були досягнуті істотні умови щодо його укладення, внаслідок чого він є недійсним, а отже у відповідності до вимог ст. 548 ч.2 ЦК України недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Позивачі наполягають на порушенні відповідачем положень ст.ст. 1, 10, 11, 15, 18, 19 та 21 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Вислухавши доповідь судді, заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги. апеляційний суд вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, виходячи з наступного.

Встановлено, що 24 травня 2007 року ОСОБА_5 уклав з відповідачем кредитний договір № 7607Р29 за яким останній зобов'язався надати позивачеві кредит в розмірі 65432, 09 швейцарських франків для оплати пайової участі в будівництві житла- трикімнатної квартири АДРЕСА_1, вартістю 379564 гривни 80 копійок, з кінцевим строком повернення кредиту до 29 грудня 2020 року. Згідно п. 2.1.1 умов Договору позивач повинен був внести до пайового фонду фінансування будівництва за рахунок власних коштів платіж у розмірі 114564 гривни 80 копійок, решту суми в розмірі 265000 гривень підлягала оплаті за рахунок залучених кредитних коштів. Кредит надавався у безготівковій формі шляхом продажу кредитних коштів через касу банку за рахунок позичальника, з подальшим їх зарахуванням на поточний рахунок позивача і перерахуванням до ТОВ „ Фінансова компанія" Регіон Капітал" ( п.2.3.1,2.3.2. Дороговору).

З метою забезпечення належного виконання умов Договору, 24 травня 2007 року позивач ОСОБА_5 уклав з відповідачем іпотечний договір № 7607Z85 про передачу відповідачеві в іпотеку майнових прав на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1. Того ж дня було укладено договір поруки. № 7607Р10.

Договорами № 7607С29-1 від 20 травня 2008 року та № 7607С29-3 від 15 березня 2010 внесено зміни та доповнення до кредитного договору № 7607С29 від 24 травня 2007 року

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що надання кредиту в іноземній валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України, яке регулює дані правовідносини, а також з того, що позивачами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не доведено факти ненадання їм необхідної, як споживачам, інформації при укладені 24 травня 2007 р. договорів кредиту, іпотеки та поруки та договору про внесення змін від 20 травня 2008 року і того, що вони діяли не на свій розсуд і не за власним бажанням.

Такі висновки суду відповідають встановленим по справі обставинам і вимогам закону. Посилання апелянтів на порушення відповідачем вимог Закону України «Про захист прав споживачів» не ґрунтуються на матеріалах справи, а доводи про відсутність у рішенні суду висновків щодо доводів позовної заяви в цій частині спростовуються змістом цього рішення.

Так, доводи позивача ОСОБА_5 щодо неповідомлення його банком про орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість всіх сукупних послуг, а також інших фінансових зобов'язань, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту не спростовують висновків суду.

За правилами ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною( сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3,5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Зміст Кредитного договору дає підстави для висновку, що сторонами досягнуто домовленості щодо усіх істотних умов, тобто вказаний договір є укладеним.

Оскільки відсутні підстави для визнання недійсним кредитного договору, не можуть бути визнані недійсними і договори, укладені на забезпечення даного договору - договір поруки та договір іпотеки.

Порядок зміни умов кредитного договору визначений у п. 6.5 цього договору , яким передбачено, що всі додатки, зміни та доповнення до Договору мають бути вчинені у письмовій формі та підписані сторонами. Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що договір містить лише умови, які регулюють внесення змін і доповнень в односторонньому порядку і лише в інтересах та з боку банку спростовуються змістом зазначеного пункту договору.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6 , відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: