Справа №232/3081/12
Провадження №1/127/146/13
ПОСТАНОВА
Іменем України
"17" жовтня 2013 р. Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Іванченка Я.М.,
при секретарі - Шевчук І.О., Левчишина О.В.
за участю:
прокурора - Соловйова О.В.
захисника - ОСОБА_1,
представників потерпілої ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Владивосток РФ, мешканки АДРЕСА_2, з вищою освітою, пенсіонерки, розлученої, раніше не судимої,
в скоєні злочинів передбачених ст. 185 ч. 5, 357 ч. 1 КК України, -
ВСТАНОВИВ :
Органам досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується в скоєні злочинів передбачених ст. 185 ч. 5, 357 ч. 1 КК України, а саме тому, що вона в період часу з 06.01.2004року до 01.04.2004 року, підбурювана жагою особистої наживи, знаходячись в помешканні ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, з яким спільно проживала в належній йому квартирі за адресою: АДРЕСА_1, таємно, шляхом вільного доступу з корисливих мотивів з метою її подальшого використання для зняття коштів, викрала пластикову картку ВАТ КБ «Надра» НОМЕР_1, з пін-кодом до неї, на рахунку якої знаходились кошти ОСОБА_5, якими вона в подальшому незаконно заволоділа.
Таким чином ОСОБА_4 вчинила злочин, передбачений ст. 357 ч.1 КК України - викрадення документу, вчинене з корисливих мотивів.
Крім того, ОСОБА_4, не зупиняючись на досягнутому, продовжуючи свою злочинну діяльність, маючи достовірні відомості про те, що на ім'я ОСОБА_5 відкритий депозитний рахунок НОМЕР_2 в банку ВАТ КБ «Надра», розташованого по вул. Жовтневій, 1 в м. Вінниці, на якому знаходилась значна сума коштів, користуючись тим, що згідно заяви, датованої 05.03.2004 року від імені останнього, депозитні договори №2003/1/664600, 2003/2/664700 та 2003/3/664800 були достроково розірванні, внаслідок чого кошти були перераховані на вищевказану пластикову картку ВАТ КБ «Надра» НОМЕР_1, маючи намір таємно заволодіти чужим майном, яке належало ОСОБА_5, а після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 - його дочці ОСОБА_6, яка була визнана у встановленому законом порядку єдиним спадкоємцем майна померлого, за допомогою викраденою нею раніше пластикової картки та банкоматів КБ «Надра» - «Nadra ATM», розташованих у різних місцях на території України, а саме: в м. Вінниці, м. Хмельницькому, м. Києві та в м. Чернігові, в період часу 01.04.2004 року по 14.06.2004 року таємно шляхом вільного доступу викрала кошти потерпілої загальною сумою 181135 гривень, знімаючи їх частинами з вказаних банкоматів.
Викраденими грошима ОСОБА_4 розпорядилась на власний розсуд, чим спричинила потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 181135 гривень, внаслідок чого заподіяла їй матеріальну шкоду в особливо великих розмірах, яка більше ніж в 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Таким чином ОСОБА_4 вчинила злочин, передбачений ст. 185 ч.5 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючими ознаками якого є крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про повернення справи на додаткове розслідування через необхідність встановлення ряду обставин, які перешкоджають суду винести законне рішення у справі, а саме того, що згідно пред'явленого обвинувачення не конкретизовано конкретний час, а саме година та хвилина в яку відбувалось зняття коштів з пластикової картки ВАТ КБ «Надра» НОМЕР_1 в період часу з 06.01.2004 до 14.06.2004.
До матеріалів кримінальної справи не долучено приходні ордери по вкладам ОСОБА_5 «Срібний вік» №664600; №664700; №664800, договора №2003/1/664600; №2003/2/664700; №2003/3/664800, між ВАТ КБ «НАДРА» та ОСОБА_5,, а також додаткові договори на «надання клієнту платіжної картки» відповідно п.4.4.3. договорів №2003/1/664600; №2003/2/664700; №2003/3/664800, де вказані рахунки процентів, карткові рахунки та номери відповідних пластикових карток ОСОБА_5, на які зараховувались кошти процентів вкладів.
У змісті усіх шістьох депозитних договорах містяться положення, про припинення нарахування процентів після отримання заяви про дострокове розірвання договору.
З матеріалів справи убачається, що по жодному депозитному вкладу ОСОБА_5 не було припинено нарахування процентів 05.03.2004 року, а саме у день нібито отримання заяви про дострокове розірвання вкладів.
Натомість відповідно до виписок руху коштів по пластиковим карткам НОМЕР_3, НОМЕР_4 та НОМЕР_5 убачається, що нарахування процентів проводилось до 31.03.2004 року, а саме: було проведено сім зарахувань в сумах по 863,93 грн. 31.03.2004 р., по сімох договорах, що підтверджує, що фактично жодної заяви на розірвання вкладів від ОСОБА_5 не надходило ні 05.03.2004, ні в інші дні життя ОСОБА_5, по жодному з шістьох договорів, що убачаються у даній кримінальній справі, а також по ненаданому - сьомому договору.
Під час досудового розслідування необхідно встановити обставини проведення перерахувань зменшених сум вкладів «Срібний вік» ОСОБА_7 у меморіальних ордерах від 07.04.2004 р. про видачу коштів, оскільки в поясненні до платежу ОСОБА_7, не вказала рахунок, який вказаний заявником у заявах про розірвання договорів, таким чином перерахувала кошти на загальний транзитний рахунок. Кошти після такого зарахування залишаються не зарахованими до вияснення рахунку кінцевого перерахування.
Станом на 07.04.2004 р. ОСОБА_5 вже був мертвий й ніяк не міг уточнити перерахування коштів, що вказує на розпорядження перерахованими ОСОБА_7 коштами невстановленими посадовими особами банку.
Крім того, необхідно встановити обставини отримання ОСОБА_5, пластикової картки Маестро НОМЕР_1, оглянути договір щодо цієї картки, документи щодо ідентифікації її власника, бланкової розписки про отримання ОСОБА_5 або іншою особою вищезазначеної пластикової картки.
Представник потерпілої ОСОБА_3 висловився про необхідність повернення справи для проведення досудового розслідування вказавши, що до кримінальної відповідальності не притягнуто всіх винних осіб, а саме співробітників банку, без участі яких не можливо було вчинити злочин, крім того органом досудового слідства не з'ясовано за яких обставин було здійснено підняття ліміту розміру коштів для зняття з рахунку, після смерті ОСОБА_5, в той час як відповідною інформацією для здійснення вказаної дії володів лише сам покійний та працівники банку.
Представник потерпілої ОСОБА_2 висловилась про повернення справи на додаткове розслідування, вказавши, що справа розслідується довгий час і на її думку злочини було скоєно підсудною у співучасті з працівниками банку яких не притягнуто до відповідальності.
Захисник підсудної ОСОБА_1, в судовому засіданні заперечував проти направлення справи на додаткове розслідування мотивуючи клопотання тим, що органом досудового слідства не здобуто доказів вини підсудної ОСОБА_4, справа розслідувалась значний час, а тому підсудну необхідно виправдати, а досудове слідство проводити стосовно інших винних у злочині осіб.
Підсудна ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала думку захисника ОСОБА_8
Суд, заслухавши захисника, підсудного, потерпілих, думку прокурора, прийшов до висновку, що заявлене клопотання про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування підлягає задоволенню з наступних підстав:
У відповідності до ст. 281 КПК України, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 368 КПК України однобічним або неповним визнається дізнання, досудове чи судове слідство в суді першої інстанції, коли залишилися недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.
Під час судового слідства встановлено, що підсудна ОСОБА_4 обвинувачується в скоєнні злочинів передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, а саме, заволодіння коштами покійного ОСОБА_5, в сумі більше 180 тисяч грн., які знаходились на рахунках ВАТ КБ «Надра».
В судовому засіданні підсудна ОСОБА_4 вину у скоєні злочинів не визнала, відмовилася від давання показань на підставі ст. 63 Конституції України. Водночас вказала, що вона довгий час проживала з ОСОБА_5 однією сімєю, й в неї були особисті заощадження які вона клала банк. Також зазначила, що вона на прохання ОСОБА_5, в якого трусилась рука, та був нерозбірливий почерк, заповнювала за нього різні документи. Пластиковою карткою, за допомогою якої можна було зняти кошти з рахунків ОСОБА_5 вона не користувалась, та таємний код для зняття коштів вона не знала. Відзначила, що після смерті ОСОБА_5, в неї був конфлікт з його дочкою та колишньою дружиною з приводу розподілу майна покійного, який бкуло вирішено в судовому порядку.
Допитані в судовому засіданні Потерпіла ОСОБА_9 ав судовому засіданні повідомила, що з її матірю - ОСОБА_10 ОСОБА_5 розлучився у 1996 році після чого проживав з ОСОБА_4 Після смерті батька ОСОБА_4 не повідомила їй про наявність банківських вкладів покійного, а в серпні 2004 року в квартирі покійного вона знайшла записну книжку ОСОБА_4 де був записаний номер кредитної картки банку та слово «ОСОБА_23», що є пінкодом до картки.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні дав показання, що він у 2003-2005 роках працював у «Брокбізнесбанку» де до нього, за рекомендації його дружини, звернулась ОСОБА_4 з проханням покласти кошти на депозит. Він викликав співробітника банку ОСОБА_24 для оформлення відповідних документів, а пізніше дізнався, що ОСОБА_4 поклала кошти на рахунок ОСОБА_24 з оформленням доручення на розпорядження коштами.
Свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 повідомили, що вони в 2004 році після смерті ОСОБА_5 бачили підсудну декілька разів біля банкоматів під час того як вона знімала кошти, сама або з нею був молодий чоловік.
Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні повідомила,що вона працювала в на посаді казначея ВАТ КБ «Надра» та укладала з вкладником ОСОБА_5 2-4 депозитних договори, умови яких були стандартними.
Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні дала показання, що вона працювала касиром ВАтКБ»Надра» та видавала клієнтові банку - ОСОБА_5 гроші. Він підходив до каси з карткою та паспортом, вона звіряла його особу, крім того клієнт вводив пін код який касир не знає. Вона видала гроші й клієн підписував чек.
Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні повідомила, що, що в 2004 році вона в банку «надра» не працювала та ОСОБА_5 не знала. Вказала, що пластикова картка, яка знаходиться в клієнта, за його бажанням може обслуговувати декілька його вкладів, вона являється лише інструментом по зняттю коштів та інших операцій, проте вона не являється рахунком вкладника. В банкові існує загальний поточний рахунок по депозитам, до якого «підв'язуються» депозитні рахунки клієнтів. Відсоткти по вкладам нараховуються автоматично електронною локальною програмою банку де присвоюються 8-ми значні номери. По закінченню дії депозитного договору гроші перераховуються на поточний рахунок з якого використовуючи пластикову картку, можна зняти кошти.
Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні повідомила, що в 2004 році видавала ОСОБА_5, по картковому договору, 1 пластикову картку та конверт з пінкодом ,для користування карткою. Особувкаладника вона перевіряла згідно наданого паспорту. ОСОБА_5 розписався про отримання, в основному договорі розписки не було. Інші пластикові картки, до інших договорів клієнтові не видавались, а залишались в депозитному відділі банку. Вказала, що банківські операцій проводяться пло рахунку вкладика, а не по картці яку використовують лише як інструмент доступу до рахунку. Всі гроші зараховуються на рахунку в м. Києві.
Світок Оржеховський в судовому засіданні повідомив, що він працював начальником відділення банку «Надра»у Вінницькій області. Він знає, що ОСОБА_5 мав вклади у банкові, а потім гроші знімались з використанням пластикової картки через банківські банкомати. Одразу про смерть ОСОБА_5 банк ніхто не повідомляв. Він з ОСОБА_5 не зустрічався та його заяв про закриття рахунків не підписував, їх підписував віцепрезидент Бондарчук. Ідентифікацією клієна займалась ОСОБА_7, яка без відповідної вказівки не мала права особисто перераховувати кошти клієнта на рахунки. Вказав, що договори укладені банком з ОСОБА_5 були стандартним для відповідного виду банківських послуг.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні повідомила, що вона у 2004 році працювала у банку «Надра» та оформляла 3 три договори депозитного вкладу ОСОБА_5, по 60 тисяч гривен. В березні 2004 року ОСОБА_5 в банкові написав заяви про дострокове розірвання договорів, й це питання вирішувало керівництво банку. Після написання заяви вона заблокувала депозитний договір у програмі й відсотки на вклади не повинні були нараховуватись, але нараховувались. Нарахування відсотків проводить автоматизованою системою. Вказала, що до папок з документами ОСОБА_5 мали доступ працівники банку. Видачею клієнтам пластикових карток займався картковий відділ. При наявності декількох договорів депозиту, клієнт міг отримати декілька карток, а міг отримати одну картку на свій вибір. Зазначила, що гроші вкладників надходять на загальний рахунок банку , а в договорі з клієнтом вказується персональний субрахунок, який використовується банком для ідентифікації клієнта - вкладника. В разі якщо в клієнта закінчувався строк дії договору вкладу і в клієнта була в користуванні пластикова картка, то гроші автоматично (системою банку) перераховувались на рахунок з якого за допомогою картки можна було зняти кошти.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_21 дав показання , що ним як начальником служби безпеки Банку «Надра» було з'ясовано, зо ОСОБА_5, робив вклади у банку надра, потім переукладав договори банківських вкладів. Зі слів ОСОБА_7 та ОСОБА_25 йому відомо, що ОСОБА_5 05.03.2004 року приходив до банку та писав заяву про дострокове розірвання вкладних договорів та через місяць мав отримати кошти. ОСОБА_7 на підставі заяви ОСОБА_5 використовуючи програмне забезпечення банку оформила розрив вказаних банківських договорів. В подальшому гроші з рахунків ОСОБА_5 знімались в банкоматах з використанням пластикової картки яка була в розпорядженні у ОСОБА_5 та зберігалась в його квартирі.
У відповідності до ст. 22 КПК України при розгляді кримінальної справи слідчий зобов'язаний вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи.
Дії суду не можуть бути спрямовані на збирання доказів вини або невинуватості підсудного оскільки буде порушено принципи неупередженості та безсторонності суду.
Дослідивши докази по справі суд зазначає, що органом досудового слідства належним чином не було досліджено питання які мають важливе значення для встановлення істини у справі. Так не було встановлено, чи мала ОСОБА_4 власні грошові кошти для здійснення, після смерті ОСОБА_22 в 2004 році, вкладів в сумі біля 30 тисяч гривен, з врахуванням її показань про продаж власної нерухомості та доходів. Не перевірено коло осіб, в т.ч. працівників банку, які могли мати доступ до конфіденційної інформації вкладника ОСОБА_5 а саме до кодових даних з використанням яких можливо здійснити зняття коштів за допомогою пластикової картки. Достовірно не з'ясовано, чи існував на момент видачі банкоматом коштів, добовий ліміт видачі готівкових коштів у банкоматах ПАТ КБ «Надра», та механізм збільшення такого ліміту, а також можливість використання необхідної для цього інформації сторонніми особами, а не самим вкладником. Не здійснено аналізу можливості перебування підсудної ОСОБА_4 у місцях зняття коштів з врахуванням часу її перебування на роботі.
Водночас органом досудового слідства слід з'ясувати питання вказані у клопотанні прокурора.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що органом досудового слідства належним чином не досліджено всі обставини справи, що не дає можливості дійти суду до однозначного висновку про винуватість підсудної ОСОБА_4
Оскільки питання порушенні в клопотанні прокурора, в тому числі й зважаючи на значний об'єм проведення необхідних слідчих дій, та неповнота й неправильність досудового слідства не можуть в повній мірі бути усунуті в судовому засіданні, суд остаточно приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а кримінальна справа підлягає поверненню на додаткове розслідування для з'ясування обставин вказаних судом у постанові.
Суд з врахуванням обставин справи, особи підсудного не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу підсудній.
На підставі викладеного, керуючись ст. 281 КПК України, Суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Повернути кримінальну справу № 232/3081/12 по обвинуваченню ОСОБА_4 в скоєні злочинів передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України прокурору м. Вінниці для організації додаткового розслідування.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 залишити підписку про невиїзд.
На постанову на протязі семи діб з дня винесення може бути подано апеляцію до апеляційного суду Вінницької області.
Суддя: